Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. У Михайлівському Золотоверхому монастирі відбулася нарада єпископів православної церкви за участю міністра ісповідань В.Зіньківського, присвячена питанню Всеукраїнського православного церковного собору. Позиція міністра про невідкладне скликання собору для негайного вирішення численних проблем життя церкви зустріла значний опір єпископату.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Гетьманату Павла Скоропадського). – К., 1997. – С.84.

Кам’янець-Подільський. Відкриття тримісячних пастирських курсів для підготовки кандидатів на посади українських парафіяльних священиків та дияконів. Курси засновані при богословському факультеті Кам’янець-Подільського державного українського університету. Слухачами могли стати лише ті особи, які задовольняли усім канонічним вимогам кандидата на священство, мали освіту не нижче 6 класу гімназії та бажання працювати на ґрунті автокефальності Української православної церкви.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 16 травня.

Полтавська губернія. Створено групу „Жива церква”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 78.

США. Напередодні Генуезької конференції адміністратор греко-католицької церкви у США о. Понятишин звернувся з закликом до греко-католиків взяти участь у підписці на “позичку національної оборони”, що призначалася для фінансування визвольної боротьби українського народу. Він також прохав віруючих надсилати петиції до керівництва Генуезької конференції про необхідність справедливого вирішення питання про Східну Галичину в інтересах її корінного населення – українців.
Громадський вісник, Львів, 1922, 1 червня.

Відкрився ІІ Всеукраїнський помісний церковний собор. Прибуло 208 делегатів з різних регіонів України та від російського священного синоду. Порядок денний: про ставлення української православної церкви до постанов собору 1923 р. (про колишнього патріарха Тихона, про двошлюбність духовенства, про введення до церкви нового стилю літочислення); по “липківщину-самосвятство”; про українізацію церковного богослужіння, про сектантство; про чернецтво в монастирях України в сучасних державних і соціальних умовах; про майбутній Вселенський собор й ін. Учасники собору одноголосно прийняли рішення про автокефалію української церкви. Головою церкви обрано Харківського митрополита Пимена.
Коммунист, Харьков, 1925, 17 мая.

Надруковано лист одеського прелата ксьондза Крушинського, адресованого до всіх католицьких священиків України, із закликом припинити агітацію проти радвлади та розірвати зносини з Польщею.
Червоний кордон, 1925, 15 березня.

Катеринославський округ. Бабтиські проповідники та вчителі – члени „Спілки голландських вихідців менонітів” приступили до організації релігійних молодіжних гуртків „бабсомол”. Тільки в одному з районі було створено 10 гуртків „бабсомолу”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 52.

Цереводарівський район Мелітопольського округу. Бабтистські проповідники організували 6 релігійних гуртків, до яких залучили значну частину місцевої молоді.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

Білоцерківський район Полтавського округу. В багатьох селах спостерігалися виступи жінок-членів релігійних громад за повернення церковнослужителям їхніх колишніх мешкань, відібраних сільськими владами для хат-читалень.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 53.

Львів, м. Митрополит А.Шептицький заснував Греко-католицьку богословську академію на зразок католицьких університетів.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422.

Київ, м. У системі ВУАН створено Інститут мікробіології та епідеміології (з 1930 р. – ім. Д.Заболотного; з 1963 р. – Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.Заболотного).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Львів. Міська управа дарувала отцям Редемптористам латинського обряду територію біля вулиці Стрийській, площею 7600 кв.м., вартістю 115000 злотих під будівлю костелу та монастиря.
Діло. – 1939. — 24 червня.

Президія АН СРСР заслухала доповідь О.Ярославського про заходи щодо посилення науково-дослідної роботи з історії релігії та атеїзму. Президія доручила Інституту історії організувати вивчення архівів з історії церкви і підготувати до публікації роботи, які розкривають «реакційну роль церквивісторії народів СРСР».
Вестник АНСССР.—1940.—№10. —С.89; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

В наслідок політики радянської держави щодо релігії і церкви у Київській єпархії з 1710 парафій, що існували до 1917 р., залишилося лише 2, з 1435 священників — 3, не зберігся жоден монастир; у Винницькій, Донецькій, Кировоградський, Миколаєвській, Сумській, Хмельницькій областях не залишилося жодної православної церкви, в Луганській, Полтавській, Харківський залишилося по одній.
Войналович В. Партійнодержавна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940-1960х років: політологічний дискурс. — К.: Світог

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

Розпорядження рейхскомісара України Е.Коха про правничі відносини релігійних організацій, згідно з яким проголошувалась свобода релігії та релігійних союзів та інституцій з наказом представити до рейхскомісаріату статути Церков і релігійних громад. З проголошення цього розпорядження посилилося втручання німецької влади у внутрішнє життя церкви.
Власовський І. Нариси історії Української Православної Церкви. Том ІV. Част. ІІ. – К., 1998. – С. 239.

Львів. Обласний комітет КП(б)У прийняв постанову “Про стан антирелігійної пропаганди і агітації в області”. Відмічено, що деякі партійні організації відійшли від робити з “остаточного руйнування” релігійних вірувань. Тому серед окремих молодих членів КП(б)У склалося неправильне уявлення про те, що партія змінила своє ставлення до релігії й церкви і вважала недоречним ведення “наступальної антирелігійної пропаганди й агітації”. Наголошено на посиленні боротьби партійних організацій з греко-уніатським підпіллям.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Док. і матеріали. Том 1 (1939 - 1953). – К., 1995. – С. 543-546.

м. Львів. Органами КДБ при Раді міністрів УРСР виявлена підпільна фотолабораторія, в якій фотоспособом тиражувалася релігійна література та документи самвидаву.
Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). — К., 2000. — С.438.

Рим. Розпочалися ювілейні святкування 90-ліття патріарха Йосипа Сліпого – голови Української католицької церкви. Центральні святкування відбулися в присутності самого ювіляра та багаточисельних представників УКЦ і прочан, що прибули з США, Канади, Англії, Франції, Німеччини, а також з інших країн та континентів.
Українське слово. – Париж. – 1982. – 4 березня.

Здійснювалась широка петиційна кампанія за легалізацію УГКЦ. Протягом року органами КДБ СРСР виявлено 839 авторів і розповсюджувачів “матеріалів ворожого характеру”.
Юрій Данилюк, Олег Бажан. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.) – К., 2000. – С.536.