Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

Москва. РНК СРСР видав постанову „Про організацію Бюро по винахідництву у складі Наркомату охорони здоров’я СРСР”.
Збірник постанов і розпоряджень уряду СРСР. – 1939—№ 54. — Ст.489.

Західна Україна. Політуправління Українського фронту доповіло ЦК ВКП(б) та Головному політуправлінню РСЧА про заходи, вжиті для посилення боротьби з самочинними розстрілами, мародерством та „барахольством”, іншими ганебними явищами: військовий трибунал засудив 73 бійців, у тому числі 10 – до розстрілу: Р.Бєрднікова, Фролова, Капітанова, Семенихіна, Шинкарчука, Воронюка, Булгакова та ін.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.84.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Згідно вибіркових обстежень виявилося, що в Одеській області з числа 506 опитаних колгоспних родин жодна не мала електрифікованої оселі. Серед 620 сімей на Запоріжжі — родині Дніпрельстану — лише 12 мало в оселы електроосвітлення, а в Київській з 540 сімей — лише 6.
Історія українського селянства. Т.2. — К., 2006. — С.269.

КОВО. Органи НКВС повідомили про арешт «за антирадянську діяльність» викладача історії ВКП(б) Коростенської авіашколи старшого політрука А.В.Ротшке. Йому закидалося, що той у формі різких контрреволюційних висловлювань засуджував політику партії і радянського уряду. Згідно з матеріалами звинувачення Роштке вже з 1918 р. «став на шлях антирадянської діяльності та брав активну участь у націоналістичній організацій «Просвіта». В 19291933 роках під час навчання в університеті він разомз із студентами Кизь, Вусатий, Анишин «розповсюджував антирадянські вимисли про колективізацію», стверджуючи що «країна через колективізацію зайшла у глухий кут». Органи стверджували, що бувши у 1939 році мобілізованим до РСЧА, Роштке «виявляв свої антирадянські настроїта під час перебування на фінському фронті засуджував політику радянської влади, висловлював терористичні наміри відносно керівництва, пораженські настрої». Дружина Ротшке характеризувалася як така, що «повністю поділяла його антирадянські настрої та сама неодноразова так висловлювалась».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.147-148.

Впродовж 1940 р.. спецоргани перманентно відзначали поширення серед військовослужбовців «нездорових висловлювань про міць німецької армії». Так, у КОВО фіксувалися розмови про те, що німецька армія краща за радянську, що техніка у німців краще, що рівень патріотизму у вермахті є досить високим, про що, мовляв, свідчать його перемоги. Казали також і про те, що німці сильніші за СРСР, оскільки спромоглися здобути Париж, у той час як Червоній армії «і з румунами не впоратися» тощо. Боязнь частини червоноармійців і командирів з приводу переваги німецької армії знайшла прояв у поширенні поразницьких настроїв — у розмовах про те,щоуразі війни— «вони нам намнуть боки». Чимало було виялено армійськими спецорганами і прихильників гітлерівської ідеології. «Радянська система не міцна і неправильна. При даному устрої селяни і робітники піддаються знущанню. Досконала система — це націоналсоціалізм у Німеччині. При фашизмі держава збагачується, а народ живе багато і заможно. У перспективі радянська влада буде знищена націоналсоціалістською Німеччиною», — ділився своїми думками з товаришами по службі в Північно-Кавказському ВО червоноармієць Еніс Гергард (німець за походженням, уродженець Дніпропетровської області). За інформацією спецорганів, «довкола Еніса поступово почала формуватися профашистська організацію — т. зв. «середняцька партія», до якої примкнули й деякі українці — рядовий Пархоменко і молодший командир Гринь. Судячи з назви підпільної групи, прихильне ставлення до ідей націоналсоціалізму було зумовлене також антиколгоспними настроями.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.112113; Російський державний військов

Чернівці. Почалася паспортизація населення області.
Комуніст. — 1940. — 18 жовтня.

РНК СРСР видав постанову «Про розміри плати за навчання у вечірніх вищих і середніх учбових закладах і 810 класах середніх шкіл дорослих». Встановлено порядок стягнення плати за навчання у вищезазначених навчальних закладах у половинному розмірі плати, визначеної для відповідних учбових закладів постановою РНК СРСР від 2 жовтня 1940 р. «Про встановлення платності навчання в старших класах середніх шкіл і у вищих учбових закладах СРСР і про зміну порядку призначення стипендій».
Собрание постановленийи распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 29. — Ст.698.

Раднарком СРСР прийняв постанову “Про пенсії робітникам Народного комісаріату зв’язку СРСР, працюючим у районі бойових дій, та їх родинам”.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий исторический справочник. – М., 1990. – С.173.

Дніпропетровськ. Радіозавод Міністерства місцевої промисловості України випустив партію п’ятилампових тридіапазонних приймачів типу “Рекорд”.
Радянська Україна . – 1947. – 11 жовтня.

Жданов. Відкрито новий кінотеатр на 400 глядацьких місць.
Правда Украины. – 1949. – 28 октября.

Одеса. Відкрився великий спеціалізований рибний магазин з потужним холодильним компресором і акваріумом для продажу живої риби.
Правда Украины. – 1950. – 15 октября.

Городянка Київської області. Стала до ладу електроводогрязелікарня.
Радянська Україна. – 1950. – 22 жовтня.

Київ. Відбулася Республіканська нарада працівників охорони здоров’я УРСР. Учасники наради обговорили стан охорони здоров’я в УРСР і намітили заходи для поліпшення медичного обслуговування населення.
Радянська Україна. – 1951. – 8 жовтня.

Київ. Фестиваль кінофільмів Китайської Народної Республіки.
Радянська Україна. – 1951. – 12 жовтня.

Молдавія. Тиждень української літератури.
Літературна газета. – 1953. – 15 жовтня.

Київ. Проходив фестиваль кінофільмів Китайської Народної Республіки.
Правда Украины. – 1956. – 2 октября.

Москва. Рада міністрів СРСР прийняла постанову “Про дальші заходи допомоги жінкам-матерям, що працюють на підприємствах і в установах”. З метою дальшого поліпшення умов праці й побуту жінок, які працюють, при школах створювалися групи подовженого дня для дітей молодшого шкільного віку.
Історія Української РСР в 8-ми томах, 10-ти книгах. Т.8. Кн. 1. – К., 1979. – С. 275.

Київ. В Жовтневому палаці відкрито виставку сувенірних виробів, створених за зразками українського народного мистецтва. Представлено близько 1700 експонатів – вишивка, керамічні вироби, різьблення по дереву і кості.
Вільна Україна. – 1959. – 14 березня.