"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

11 серпня 1919 (понеділок)

В районі м. Рівне загинув у бою Т.Черняк (1891-1919) — український радянський військовий діяч, командир 3-ї бригади Першої української радянської дивізії.
УРЕ. — Т. 12. — С.259.

14 січня 1925 (середа)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило порушити перед ЦК РКП(б) питання про ведення представника з України Жигалка до складу Концесійного комітету в Берлині.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6.

14 січня 1925 (середа)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про зняття М. Гуревича і Баранова з роботи в Наркомздоров’я. На посаду тимчасово виконуючого обов’язки наркома затверджено Єфімова, а членом колегії наркомату Дейча, відмінивши його поїздку за кордон.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

1928

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

1928 1928

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.

1928 1928

На екрани кінотеатрів вийшов фільм О.Довженка “Звенигора” (ВУФКУ, сценаристи М.Йогансен, Юртик; оператор Б.Тевельов; у головних ролях: М.Надемський, С.Свашенко, А.Подорожний, П.Скляр-Отава, А.Симонов, І.Селюк.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

1928 1928

Пішов з життя Бахтін Костянтин Миколайович (народився 1873) – український живописець-пейзажист. 1900 закінчив Київське художнє училище; автор творів: „Вечоріє”, „Стара садиба”, (обидва – 1910) „Вечір восени” (1911), „Соняшний день” (1914), „Перша зелень”, „Пізня осінь” (обидва – 1916), „Бузок” (1923), „Останні квіти” (1927), „Весна”, Річка” (обидва – 1928); учасник виставки картин київських художників (1912).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.47.

1928 1928

Пішов з життя В. Хавкін – уродженець Одеси, видатний бактеріолог, епідеміолог, винахідник вакцин проти холери і чуми, асистент лабораторії технічної мікробіології в Пастерівському інституті в Парижі, державний бактеріолог уряду Індії, директор протичумної лабораторії, народоволець, учасник сіоністського руху за створення єврейської держави. Золоті імена України.
Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. – Т.2. — К., 2002. — С.690.

11 серпня 1928 (неділя)

Москва, м. Президія ЦВК СРСР видала постанову про призначення Василя Володимировича Шмидта заступником голови РНК СРСР і РПО СРСР.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел второй. – 1928. — №

1929

Знаменка, м. тепер Алтайського краю, Росія. Народився Завгородній Анатолій Петрович – український живописець, заслужений художник УРСР (1977). До числа найбільш відомих творів майстра належать: „Перед ловом” (1961), серії – „Миколаїв – корабельний край” (1966-1970), „Біля рідних берегів” (1974-1977), „Азовсталь” (1976), „Королівський замок” (1981-83), „Гранд-канал” (1984-86), „Зустріч в океані” (1988), „Витівки Воланда” (1989). „Нехороша квартира” (1990, дві останні за мотивами роману М.Булгакова „Майстер і Маргарита”), „По Венеції” (1990).
Мистецтво України: Біографічний довідниК. – К., 1997. —С.248.

1929 1929

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

1929 1929

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

Серпень 1929

Рига, м. Пішов з життя Арабажин Костянтин Іванович (народився 21 грудня 1865 (2.1. 1866) в м. Канів, тепер Черкаської області) – український і російський літературознавець, письменник, театральний критик. Закінчив Київський університет. Автор брошури „Гоголь як драматург”, кількох портретних та критичних нарисів, зокрема про Т.Шевченка. Написав комедію „Поперед спитай, а тоді й хайся” (1885).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упоряд.: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. —С.24.

11 серпня 1929 (неділя)

Харків, м. Президія ВУЦВК поповнила Всеукраїнський переселенський комітет введенням до його складу Фесенка (представник ЦКНС), Меламедовського (Наркомат фінансів), Колманова (Уповноважений Наркомату шляхів сполучення СРСР при уряді УСРР), Владимирова.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —11 серпня.

Серпень, 11 1932 (четвер)

Москва. Лист Й. Сталіна до Л. Кагановича. Вимагав направити спеціального листа ЦК ВКП(б) до партійних і судово-каральних органів про застосування закону про охорону громадської власності та боротьбу проти спекулянтів. Підкреслював, що «саме головне зараз – Україна», оскільки справи на Україні дуже погані. Повідомлялося, що в двох областях України близько 50 райкомів висловилися проти плану хлiбозаготівель, визнавши його нереальним. Висловив звинувачення на адресу українських керівників (генерального секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора, В. Чубаря та голови ДПУ УСРР С. Реденса), а також побоювання втратити Україну через підривну діяльність агентури Ю. Пілсудського та наявність свідомих і несвідомих петлюрівців, а також прямих агентів Пілсудського в ЦК КП(б)У. Пропонував вжити рішучих заходів для виправлення господарської і політичної ситуації в Україні: зняти з посади генерального секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора та поставити на його місце Л. Кагановича; висунути на посаду голови українського ДПУ В. Балицького, пересунувши С. Реденса на посаду заступника; замінити В. Чубаря іншим керівником, наприклад Г. Гриньком; перетворити Україну в найкоротший строк на фортецю СРСР «і грошей на це не шкодувати»
Трагедия советской деревни: коллективизация и раскулачивание: Документы и материалы. 1927–1939: В 5 т. – М., 2001. – Т. 3. Конец 1930–1933 гг. – С. 419.

1939 1939

Пішов із життя Дмитро Айналов – мистецтвознавець та історик мистецтва, дослідник християнських старожитностей Херсонеса, памЄток княжої доби у києві та Чернігові, автор чисельних праць з історії вітчизняного та зарубіжного мистецтва, зокрема “Пам’ятники христианского Херсонеса” (1901), “История древнерусского искусства” (1914), “Византийская живопись ХІУ столетия” (1917) та ін.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.1. — К., 2002. — С.52.

1939 1939

Пішов з життя Д.О.Граве – математик, один із найвидатніших алгебраїстів України, голова Комісії прикладної математики ВУАН (1921-1933), член Наукового товариства імені Шевченка, почесний член Академії наук СРСР (1929), директор Інституту математики АН України (з 1934), заслужений діяч науки України. Народився 1863 р.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.368;Золоті імена України. Народжені У

1939 1939

Пішов з життя В.Х.Заузе – український радянський графік, професор.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.368.

1939 1939

Пішов з життя В.Данилевський – учений-біолог, громадський діяч, педагог, представник еволюційного напряму у фізіології і патології, один із засновників біофізики та електрофізіології, наукової ендокринології та органотерапії. Родночальник вчення про патогенні найпростіші, реформатор вищої медичної освіти. Академік Української академії наук (1926), заслужений діяч науки України (1926) математик, академік АН УРСР, почесний член АН УРСР. Народ. 1852 р.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.1. — К., 2002. — С.520.