Інститут історії України Національна академія наук України

Париж. Декларація протесту повноважних делегатів республік Азербайджану, Естонії, Грузії, Латвії, Північного Кавказу, Білорусії та України проти визнання Вищою радою Паризької мирної конференції уряду генерала Колчака верховним урядом Росії. У декларації говорилося, що республіки є суверенними державами, створеними з волі населення і тому рішення органів урядової влади Росії для них недійсні. Зазначені республіки звернулися до конференції з проханням негайно визнати їх незалежність.
ЦДАВО України. Ф. 3696. — Оп. 1. — Спр. 40. — Арк. 54, 57.

Відень.Нарада послів і голів дипломатичних місій УНР, у якій взяли участь міністр закордонних справ В.Темницький, посли і голови місій: В.Липинський (Австрія), М.Василько (Швейцарія), М.Порш (Німеччина), Д.Левицький (Данія) та ін. Нарада обговорила засади української зовнішньої політики і визначила, що “провідна ідея української міжнародної політики залишається незмінена: державна незалежність усіх українських земель”.
Нариси з історії дипломатії України. — С. 348–349.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

До портів Чорного та Азовського морів прибуло 12 млн. пудів вантажів, з них 60 – у квітні, головним чином для АРА. Прибуло 126 суден. Вивезено за кордон 120 тис. пудів вантажів, переважно цементу і шкірсировини. Відбуло 121 судно.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 20 липня.

Подільська губернія. Судові органи розглянули 54 справи по звинуваченню оляків-католиків у шпіонажі на користь Польщі, за яким було притягнуто до карної відповідальності 152 особи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввіз мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило створення на території УСРР сільськогосподарських концесій. Запропоновано вирішити це питання радянським органам.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

Москва, м. Політбюро ЦК ВКП(б) видано постанову про участь радянської делегації у міжнародній нараді товариств драматургів у Берліні.
Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б) – ВКП(б), ВЧК-ОГПУ-НКВД о культурной политике. 1917-1953 гг. –. М., 2002. — С.83.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Країни Балтії. Триває просування радянських військ в Литві, Латвії та Естонії. Мотомехчастини Червоної армії вступили в міста Расеняй, Телшай та ін. В Каунас о 12.00 вступили кавалерійські і мотомехчастини; мотомехчастини, які прямували поРизькому шосе, вступили в латвійську столицю; в Естонії радянські війська вступили в міста Раакваре, Тана, Веро і Валк.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 20 червня.

Відбулася IX сесія Верховної Ради СРСР. Заслухано повідомлення наркома іноземних справ про укладання договору між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Об’єднаним Королівством Великобританії про союз у війні проти гітлерівської Німеччини та її спільників у Європі та про співробітництво й взаємну допомогу після війни. Сесія схвалила зовнішню політику Радянської держави і ратифікувала названий договір.
Правда. – 1942. – № 170. — 19 июня. – С.1;Советская Украина. – 1942. – № 142. — 19 июня. – С.1.

Закінчилася Московська конференція міністрів закордонних справ СРСР, США та Великої Британії, яка розпочалася 19 жовтня. Були розглянуті питання про міри, які необхідні для скорочення строків війни проти нацистської Німеччини та її сателитів у Європі. Прийняті документи: “Декларація чотирьох держав з питання про загальну безпеку”, “Декларація про Італію”, “Декларація про Австрію”. Оголошена підписана головами урядів СРСР, США та Великої Британії “Декларація про відповідальність гитлерівців за здійснені звірства”. Прийняті рішення про обмін воєнною інформацією, про створення Європейської консультативної комісії, про створення Консультативної ради з питань Італії у складі представників СРСР, США, Великої Британії, Франції, а у подальшому Греції та Югославії. На прийомі, влаштованому з приводу завершення конференції, Й.Сталін заявив держсекретарю США К.Хеллу про готовність СРСР взяти участь у військових діях проти Японії після розгрому нацистської Німеччини.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.361, 362.

Відбулося об’єднане засідання керівників Американо-російського інституту в Каліфорнії і членів української делегації, які представляють Українське товариство культурного зв’язку з закордоном. Делегати з української сторони: академік Палладін, член-кореспондент АН УРСР професор М. Петровський, Л. Новіченко.
Радянська Україна. – 1945. – 16 червня.

Польща. За підсумковим звітом командування Оперативної групи “Вісла” підпілля УПА у країні втратило 1334 бійця, в тому числі 53 вбитими (24 на терені СРСР), 564 полоненими й 228 окреслених як засуджених на смерть і ув’язнення. З 17 командирів сотень 10 загинули, 4 засуджені до смертної кари і, за винятком “Чауса”, страчені. (Відомості про втрати неточні).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 34.

Польща. Тривала акція “Вісла”. За відомостями Генерального штабу Війська Польського було виселено 140575 українців і членів змішаних польсько-українських родин, які проживали на території трьох воєводств (22 повітів) Польщі, у тому числі з Краківського воєводства – 10510 осіб, Ряшівського – 85339 осіб, Люблінського – 44726 осіб. Їх розселено у 71 повіті 9 воєводств, а саме: у Білостоцькому – 995 осіб, Гданьському – 5280, Кошалінському – 31169, Ольштинському – 56625, Опольському – 2542, Познанському – 1437, Щецінському – 15058, Вроцлавському – 15941, Зеленогурському – 10870. (Відомості з виселення неточні й не враховують 3873 українців, які потрапили під час акції “Вісла” до концентраційного табору в Явожно й до в’язниць і після звільнення були розселені у західних землях Польщі).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 31,34.

Польща. Військовий суд Оперативної групи “Вісла” засудив 315 цивільних осіб, звинувачених у приналежності до УПА і ОУН, у тому числі 173 на смерть, 58 – довічне ув’язнення, 40 – на 15 років ув’язнення, 39 – на термін до 15 років ув’язнення. Виправдано 5 осіб.
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 32.

Москва. Проходила декада українського мистецтва і літератури. Для участі в декаді з різних міст України до Москви приїхали понад 1500 чоловік – артисти драматичних і оперного театрів, музиканти, художники, письменники.
Молодь України. – 1951. – 15, 26 червня.

На 39-й сесії МОП делегація України внесла проект резолюції, в якому пропонувалося, щоб уряди, члени МОП, які ще не ратифікували Конвенцію № 100 відносно однакової винагороди чоловіків і жінок за працю рівної вартості, розглянули питання про її ратифікацію. В цьому проекті рекомендувалося також розробити конкретні заходи з практичного здійснення рівної оплати за рівну працю чоловіків і жінок. На цій сесії делегація України запропонувала також поправки до резолюції про автоматизацію виробництва, які чітко визначили, що технічний прогрес повинен не погіршувати становище трудящих, а, навпаки, підвищувати їх добробут.
Україна на міжнародній арені. – К., 1968.– С. 45;Історія Української РСР в 8-ми томах, 10-ти книгах. Т.8. Кн. 1. – К., 1979. – С. 161.