Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Місія Нансена вирішила з 15 червня припинити продовольчу допомогу голодуючим, зберігаючи господарську допомогу (постачання сільськогосподарськими машинами, роботу тракторних загонів й т. ін.). АРА повідомила про згортання роботи в липні, а Джойнт – про продовження діяльності.
Пролетарская правда, Киев, 1923, 12 июня.

Харків. ВУЦВК ухвалив постанову “Про збір на користь ЦК Наслідгол ВУЦВК з імпортних і експортних товарів”.
ЗУ УСРР, 1923, Від. І, № 22-23, Ст. 346.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Лист комсомольця А. Бурдюка з с. Осіч Бахмацького району до НК РСІ про масовий голод. Повідомлялося, що багато колгоспників заробили в 1931 р. не менше 200 трудоднів, але голодували внаслідок вилучення хліба з колгоспів під час хлібозаготівель
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 476.

Книга запису смерті Луговицької сільської ради Чорнухинського району Харківської області. Померли 52-річна жінка В. Чабанова – «від недоїдання», 67-річний чоловік П. Крамний «від знесилення організму через старість», однорічний хлопчик В. Артюх – «від недоїдання»
Ні могили, ні хресного знаку: Голодомори 1932–1933 і 1946–1947 років у Чорнухинському районі Полтавщини:: Документи і матеріали. Свідчення. – Чорн

Починаючи з 22 до 28 червня в 4-х тюрмах Львова було розстріляно до 4-х тисяч в’язнів. У рапорті начальника тюремного управління в Москву названа скромніша цифра: “убыло по 1-й категории 2464 человека”.
Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія. 1941. – Львів – Нью Йорк. 2002. — С. 56.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

У другій половині місяця страчено 2 тис. євреїв у Луцьку та всіх євреїв в Шацьку Волинської області. В Орініні Хмельницької області розстріляно 1700 євреїв. Ліквідований єврейський робітничий табір в Павлограді Дніпропетровської області, внаслідок цього знищено близько 2 тис. осіб єврейської національності.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 38, 183.

З Коломиї Станіславської області депортовано в табір знищення Белжец близько 2000 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.74.

Окупанти спалили повністю село Артинськ Олевського району Житомирської області, загинуло 27 жителів; село Кропивники Шацького району Волинської області, загинуло 167 жителів; 342 двори села Гаврилова Слобода Середино-Будського району (загинуло 33 жителі), 420 дворів села Зноб-Трубчевка (загинуло 124 жителі) та повністю село Кудоярів (загинуло 20 жителів) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.118, 216, 286, 289.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Житомирська область. Окупанти спалили 136 дворів села Рокитне Словечанського району, загинуло 130 жителів
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116.

Тернопільська область. Нацисти ліквідували гетто у Скалаті (близько 500 жертв), Збаражі (близько 550) та Борщові (близько 1800).
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины. – К., 2000. – С.161.

Житомирська область. Окупанти спалили 136 дворів села Рокитне Словечанського району, загинуло 130 жителів
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116.

Тернопільська область. Нацисти ліквідували гетто у Скалаті (близько 500 жертв), Збаражі (близько 550) та Борщові (близько 1800).
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины. – К., 2000. – С.161.

“Повідомлення Держагропрому УРСР Раді міністрів республіки про недоцільність обов’язкового визначення ступеня забрудненості продуктів та видачі посвідчень якості”, бо така інформація “може викликати серед населення небажані явища”.
Чорнобильська трагедія. Документи і матеріали. – К., 1996. – С.232.