Інститут історії України Національна академія наук України

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Катеринославська губернія. Внаслідок підтримки заможного селянства, зростання безробіття та організаційної діяльності підпільного петлюрівської організації активізувався повстанський селянський рух. Також посилився організований кримінальний бандитизм. В губернії діяло 7 збройних формувань селян та безробітних, чисельністю від 6 до 20 бійців кожне. З них 5 – в Криворізькому повіті, головним чином - петлюрівські антирадянські формування, одне – в Ново-Московському та ще одне - в Катеринославському повіті. Члени селянських партизанських формувань скоювали терористичні акти проти радянських та продовольчих працівників, та співробітників ДПУ, а також напади на поїзди, залізничні станції й т. ін. Зокрема, загін Чорного ворона наприкінці вересня пустив під ухил товарний поїзд та пограбував пасажирів, вбив військового комісара, напав на членів ЦК допомоги голодуючим, які обстежували неврожайні місцевості губернії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 4, 32.

Полтавська губернія. Створено групу „Жива церква”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 78.

Київ. Напередодні виборів до міської ради праві есери надрукували і розповсюдили листівки-відозви з закликом голосувати проти висуванців КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1060, арк. 164 зв.; спр. 1129, арк. 62.

Харків. Відбулася Всеукраїнська нарада з охорони материнства і дитинства. Порядок денний: про місцеві фонди і охорону материнства і дитинства; про державну організацію Охматдиту; про участь Охматдиту у боротьбі з голодом; про протиепідемічну кампанію у дитячих закладах; про приватні товариства і організації у справі допомоги охорони материнства і дитинства..
Вестник охраны материнства и детства, 1922, № 2-3, С. 25

Найбільша чисельність страйків спостерігалася на підприємствах металургійної промисловості та на транспорті. Також відбулися страйки на 13 шкіряних заводах Одеси тривалістю чотири дні, на Запорізькому заводі сільськогосподарського машинобудування за участю 670 страйкарів, у Мелітополі серед працівників освіти за участю 250 страйкарів, у Харкові на заводі Мельгозе за участю 600 страйкарів тривалістю три тижні та на деяких інших підприємствах і закладах. Всі страйки були спричинені низькою заробітною платою та затримками у її виплаті. Майже повсюдно страйки ліквідовано за участю профспілок.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 41.

Асканія-Нова, Кримська АССР. Відбулася сесія комітету з управління Першим державним заповідником Асканія-Нова. Делегати – представники Наркомзему, сільськогосподарського наукового комітету УСРР, Інституту охорони природи, ВУАН, Українського геологічного комітету, Головпрофосу, Харківського сільськогосподарського інституту, харківських науково-дослідних кафедр, Миколаївського губернського земвідділу, Кримського товариства дослідників і любителів природи, а також адміністрація і наукові працівники заповідника Асканія-Нова. Обговорювалися питання відбудови й розвитку заповідника.
Наука на Украине. – Харьков, 1922. – №4. – С. 370.

Харків. Відкрилася Всеукраїнська нарада губернських продовольчих комісарів і начальників податкових відділів губернських продовольчих комітетів. Порядок денний: про продподаткову кампанію 1922/23 р.; про фінансове становище Наркомпроду; про завдання і перспективи заготівельного управління Наркомпроду; поточні справи.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 11-12, 14 липня.

Вінниця. Відбудовано суперфосфатний завод.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 9, 12 липня.

Київ. Зареєстровано статут промислово-технічного кооперативного товариства „Технобанк”. Мета товариства – об’єднання технічних сил для відбудови та розвитку промисловості.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 8 липня.

Київське бюро Всеукраїнського наукового комітету організувало випуск наукового часопису, який друкував наукові статті і реферати про наукові досліди.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 9 липня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про пункт 20 проекту закону про комнезами (про утримання президій волосних комнезамів на державні кошти). Було ухвалено визнати в принципі необхідним оплату праці членів волосних комнезамів. Відповідно Х. Раковському, В. Манцеву та Уповноваженому Наркомфіну РСФРР при РНК УСРР доручалося знайти необхідні ресурси, маючи на увазі можливість залучення добровільних внесків від членів комнезамів. Уповноваженому Наркомфіну РСФРР ставилося за обов’язок у тижневий строк надрукувати закон про комнезами. Голові РНК УСРР давалася директива провести в життя закони, що надавали привілеї комнезамам, а також закони про соціалістичне землезабезпечення.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 30, арк. 7.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про роботу КСМУ на селі. Ухвалено резолюцію з цього питання, прийняту на ІV Всеукраїнському з’їзді КСМУ. Всеробітземлісу запропоновано звернути увагу на роботу, яка мала проводитися разом із КСМУ, серед батрацької молоді та терміново розробити питання про охорону та оплату праці батрацької молоді. Наркомзему УСРР поставлено за обов’язок підтримувати організацію колгоспів і комнезамів молоді за участю окремих комсомольців. КСМУ, яким належало здійснювати свій вплив на такі колгоспи, уникати з ними формальних зв’язків, щоб не перетворювати їх з політичних в економічні організації, та не нести відповідальності за господарський бік справи. Всеобучу та Головполітосвіті рекомендувалося терміново створити фонд спортивного майна для забезпечення ним комсомольських організацій, ЦК КСМУ – розширити мережу видавництв української літератури для селянської молоді, а оргвідділу ЦК КП(б)У разом з ЦК КП(б)У – розробити питання про організацію замість просвіт безпартійних освітніх організацій, ядро яких складали б комсомольці.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 30, арк. 7 зв.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У заслухало інформацію Ф. Корнюшина про хід страйку на Головному телеграфі. Було ухвалено повідомити Харківському губкому КП(б)У про те, що страйк на телеграфі мав значення, що виходило за межі Харківської губернії, а тому керівництво справою його ліквідації переходило по партійній лінії до ЦК КП(б)У, по профспілковій - до Південбюро ВЦРПС, й по радянській – до РНК УСРР. Для ліквідації страйку пропонувалося створити комісію в складі С, Косіора, наркомпоштелю, НКВД, наркомпроду та наркомфіну, яким в 24-х годинний термін пропонувалося розв’язати проблему. Цій само комісії доручалося вжити заходів до поліпшення матеріального становища батальйону зв’язку, що працював на телеграфі.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 30, арк. 7 зв.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про повернення насіннєвих позичок”. Скасовано повернення насіннєвих позик, розданих у 1920 і навесні 1921 р. Надано відстрочку на повернення озимої позики, розданої у 1921 р., до збору врожаю 1923 р. для неврожайних губерній (Донецької, Катеринославської, Запорізької, Миколаївської і Одеської).
ЗУ України, 1922, № 30, Ст. 469.