Інститут історії України Національна академія наук України

СРСР відхилив протест Англії з приводу її виключення зі складу нової Дунайської комісії.
1941 год. В 2х книгах. Составители: Л.Е.Решин, Л.А.Безыменский, В.К.Виноградов, Д.Д.Воробьев, Ю.А.Горьков, В.П.Гусаченко, Л.А.Двойных, А.В.Коротков, В.

Москва. Головне управління трудових резервів при РНК СРСР видано наказ № 1 «Про підготовкудо початку навчального року і про прийомміської і колгоспної молоді в ремісничі училища, залізничні училища ішколи фабрично-заводського навчання». Визначався порядок вступу, навчання молоді у вищезазначених учбових закладах, затверджувався план розподілу учнівського контингенту по областях, краях, республіках, зокрема для Харківської області — 16900 осіб, Сталінської — 35810, Дніпропетровської — 15300, Київської — 11600, Миколаївської — 8 тис.,Запорізької — 10730, Одеської — 7400, Полтавської — 2600, Житомирської — 2 тис., Вінницької — 1230, Кіровоградської — 800, Кам’янець-Подільської — 400, Львівської — 33, Ровенської — 150 осіб, Кримської АРСР —4650 осіб.
Собрание постановлений и распоряжений правительстваСоюза Советских Социалистических республик. —1940. — №25.— Ст.604.

Харків. Червоноармійця 567-го легкого артилерійського полку Кулика І.Т. — члена євангелистської організації в м. Харкові — арештовано за відмову прийняти військову присягу. Його справу передано до суду.
Російський державний військовий архів. — Ф.25900. — Оп.6. — Спр.296. — Арк. 89.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

В с. Збоївськах на околиці Львова відбулася конференція ОУН(Б). ЇЇ делегатами були лідери Організації, котрі тоді ще перебували на свободі – М.Лебідь, М Прокоп, Д.Мирон, І.Климів, І.Павлик, І.Ребак, В.Кук, М.Степаняк. Було вирішено працювати у двох рівноцінних напрямках: користуватися усіма нагодами легальної роботи в культурних, політичних, адміністративних структурах окупаційної влади і одночасно перевести основну частину організаційних кадрів на нелегальне становище, готуючись таким чином до тривалої боротьби з Третім рейхом.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 242.

Жертвами розстрілів євреїв у Острозі стало 2100 місцевих жителів.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 147.

У вересні на території України було розстріляно близько 143 тис. євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

У Полтаві організовано Українську церковну раду УАПЦ, як тимчасовий орган для керівництва церковним життям на Полтавщині. Раду очолив старий церковний діяч М.Шевченко. Її заходами було проведено облік духовенства в області та відкрито ряд церков.
Волинь. – Рівне. – 1941. - 20 листопада;Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтав

У Луцьку відновила свою діяльність богословська секція під проводом архієпископа Полікарпа, яка вже видала ряд церковних книжок та молитовників.
Волинь. – Рівне. – 1941. - 20 листопада.

У Харкові при міській управі створений Релігійний відділ, який очолив Г.Лебединський. Працівники відділу провели реєстрацію духовенства в місті, обстеження церков, фондів Харківської картинної галереї на предмет вилучення церковних речей. Уже на початку своєї діяльності відділ відкрито підтримував УАПЦ.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 39-40.

На цей час в рейхскомісаріаті Україна було 10 стаціонарних таборів для полонених солдатів – шталагів (Stalag) та один табір для полонених радянських офіцерів - офлаг (Oflag), у яких перебувало на початок місяця 445.000 в’язнів. До кінця місяця їх кількість зменшилася до 125 тисяч (звільнені, утікачі, страчені).
Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж – Нью-Йорк – Львів. 1993. — С. 163.

Протягом жовтня в Україні було знищено близько 120 тис. місцевих євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

У Києві була створена Українська національна рада (УНР), до складу якої увійшли відомі діячі ОУН(М) М.Капустянський, Й.Бойдуник, О.Кандиба-Ольжич, очолив УНР М.Величківський. У листі, адресованому президією УНР рейхсміністру А.Розенбергу, говорилося, що завданням цього органу є співпраця українства з німецькою владою над розбудовою нового ладу в Україні.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С 102.

Радянські війська залишили з боями районні центри Гуляйполе і Пологи Запорізької області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 393-394.

У Станіславі відбулися загальні збори Союзу українських купців, на яких було задеклароване відновлення діяльності Союзу після дворічної перерви.
Львівські вісті. – 1941. – 10 жовтня.

На цей день демонтоване і вивезене на Урал устаткування маріупольського заводу “Азовсталь” ім. Орджонікідзе, яке використовувалося для виробництва бронелиту для танків “Т-34”.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. – Т.1. — К., 1975. — С. 268.

Із Самбора (Дрогобицька обл.) відправлена перша група робітників до Німеччини.
Львівські вісті. – 1941. – 14 жовтня.

Генеральний поштовий комісар України повідомив про запровадження загальної служби поштового пересилання для цивільного населення. Пересилати дозволялося листи, поштові картки та бандеролі до 250 гр.
Волинь. – Рівне. – 1941. – 12 жовтня.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.