Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса. Відбувся губернський вчительський з’їзд, який виявив різні політичні уподобання у педагогічному середовищі.
Одеський коммунист. — 1919. — 24 июня.

Київ. ЦВК рад України своїм рішенням створив Таврійську губернію з адміністративним центром у Мелітополі. До складу губернії увійшли Бердянський, Дніпровський та Мелітопольський повіти.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 331.

У Києві створено державну хорову капелу ім. М.Лисенка під керівництвом Я.Калишевського. Комісаром капели був М.Леонтович.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917–1920 рр.). — С. 258..

Начальник штабу УГА полковник Курманович, зваживши, що дивізія Галлера була перекинута на більшовицький фронт, розробив план наступу Галицької армії на супротивника, який 10 червня затвердив начальний вождь О.Греков.
Литвин М. Українсько-польська війна.1918-1919 рр. — С. 371–373; Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1. — С. 28.

Київ. Публікація декрету ВЦВК про соціалістичний землеустрій та про перехідні заходи до соціалістичного землекористування.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 5 июня.

Київ. Публікація статті М.Скрипника “Комуністичне будівництво в українському селі”, де наводилися підсумки колективізації сільського господарства. Усього в УСРР утворено 517 комун і артілей: Харківська губ. — 79 комун, 51 артіль; Чернігівська губ. — 55 комун, 64 артілі; Київська губ. — 15 комун, 30 артілей; Херсонська губ. — 19 комун, 47 артілей; Катеринославська губ. — 17 комун, 18 артілей; Подільська губ. — 3 комуни; Волинська губ. — 10 комун; Донецька губ. (у двох повітах) — 5 комун, 25 артілей; Полтавська губ. — 5 комун, 25 артілей. Висновок: колективний рух в Україні йде більш швидкими темпами, ніж у Росії; господарства більші за розміром.
Коммунист. — 1919. — 5 июня.

У Харкові оголошено мобілізацію до Червоної армії робітників і селян 1885–1897 рр. народження.
Боротьба. — 1919. — 7 червня.

Крим. Початок наступу білогвардійців проти Червоної армії. За підтримки вогню англійської ескадри вони розпочали штурм Акмонайських позицій червоних військ на Керченському півострові.
Деникин А.И. Очерки русской смуты. Заключительный период борьбы. — С.51– 52.

Повстанські загони отамана Д.Соколовського з'являлися на околицях Житомира та вздовж залізниці Бердичів-Козятин.
Боротьба. — 1919. — 12 липня.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Павлоградському, Новомосковському і Бахмутському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Москва. Утворено Галицьке бюро при ЦК РКП(б). Діяло до 23 листопада 1920 року.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – Киев, 1990. – С. 228.

Київ. Прокотилася хвиля масових арештів січових стрільців і старшин. Репресій зазнали Польовий штаб, Кіш 1-ї бригади ЧУСС, курсанти школи червоних старшин, запасні курені й тилові підрозділи, що дислокувалися у місті. Загалом у Києві нараховувалося 1200 галичан, 150 з яких під суворою охороною відконвойовано до Москви.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 307.

Харків. Рішення спецальної комісії ЦК КП(б)У про мілітаризацію Всеукрвидаву, робота якого прирівнювалася до роботи військових відомств. Команди агентів – розповсюджувачів літератури, які доставляли її на місця – звільнялися від мобілізації і в правах дорівнювались до військовослужбовців-фронтовиків.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.) – К., 1961. – С. 311.

Харків. Декрет РНК УСРР про заборону перевезення продовольчих вантажів мішечниками. Територія України оголошувалася територією державної заготівлі; заборонялися будь-які самостійні заготовки установам, організаціям та особам, окрім продорганів; в певних пунктах залізниці і водних шляхів встановлювалися загороджувальні загони для боротьби з мішечництвом. До січня 1921 р. таким чином було реквізовано до 400 тис. пудів продовольства.
ЦДАВО України. – Ф. 340. – Оп. 1. – Спр. 2803. – Арк. 70;ЦДАВО України. – Ф. 340. – Оп. 1. Спр. 2916. – А. 127 зв.

Вінниця. РНМ УНР ухвалила законопроект про асигнування 8 мільйонів гривень на утримання сільськогосподарського Вченого комітету України та місцевих сільськогосподарських установ на Київщині та Поділлі.
ЦДАВО України. – Ф. 1429. — Оп. 2. — Спр. 53. — Арк. 29.

Вінниця. РНМ УНР ухвалила статут про державний податок з прилюдних вистав і забав.
ЦДАВО України. – Ф. 1429. – Оп. 2. – Спр. 53. – Арк. 29.

Харків. Декрет РНК УСРР про проведення реєстрації усіх осіб з вищою юридичною освітою, які раніше працювали у судових, військово-судових установах і адвокатурі. Взяті на облік фахівці направлялися на роботу в установи народного комісаріату юстиції.
Вісти ВУЦВК Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. – 1920. – 26 червня.

Вінниця. Засідання РНМ УНР під головуванням В. Прокоповича, на якому ухвалено зміни до закону 26 січня 1919 р. про надзвичайні військові суди; ухвалено законопроект про висилку торгівельно-економічної місії УНР до Варшави, її штати та асигнування в розмірі 1 млн. 475 тис. польських марок; заслухано доклад міністра шляхів про намагання польської військової влади підпорядкувати собі українські залізниці. РНМ УНР ухвалила дійти порозуміння між головою дипломатичної місії у Варшаві і міністром шляхів.
ЦДАВО України. – Ф. 1429. – Оп. 2. – Спр. 53. – Арк. 29 – 29 зв.