Інститут історії України Національна академія наук України

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Створено бюро художньої критики при секторі мистецтв Головполітосвіти з метою оцінки творів мистецтва та подій культурного життя з позицій марксистсько-ленінської естетики.
Пролетарий, Харьков, 1921, 14 апреля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У призначило на посаду голови Агітпропу ЦК КП(б)У М. Владимирова.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6 спр. 29, арк. 68.

Катеринослав. Повідомлялося про налагодження продовольчого постачання по картках. Робітники ударних підприємств забезпечувалися пайками на 100%, а член їх родин – на 50%. Безперебійно працювали заводські їдальні.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Харків. Відкрито музичний, художній та театральний технікуми, а також музичний інститут.
Бюллетень Украинского Главного комитета профессионально-технического и специально-научного образования. – Харьков, 1921, № 3/5. – С. 16.

Львів. Засновано таємний Український університет.
Енциклопедія Українознавства. – Т. 9. – К., 2000. – С. 3312.

Харків. Оргбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про ліквідацію єврейських загонів самооборони як формувань за національною, а не класовою ознакою.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 799, арк.44.

Харків. Президія ВУЦВК прийняла постанову „Про притягнення до відповідальності членів виконкомів”. Громадянськими та військовими судовими й слідчими органами, а також надзвичайними комісіями дозволялося проводити обшуки та арешти голів і членів президій губернських виконкомів включно за письмовим дозволом президії ВУЦВК, а у членів президій повітових виконкомів – відповідно з дозволу президій губвиконкомів. Члени виконкомів могли підлягати обшукам та арештам не інакше як з дозволу президії відповідного виконкому.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 31 липня, 25 вересня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову про створення нотаріальних камер у місцевостях з населенням не менше 40 тис. мешканців. У інших місцевостях повноваження нотаріусів мали виконувати народні судді.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 12 серпня.

Москва. РНК РСФРР прийняла постанову „Про Уповноваженого Наркомзовнішторгу РСФРР та його органи в УСРР”. З метою проведення в УСРР заходів Зовнішторгу РСФРР, зокрема, планів імпорту та експорту, а також задля з’ясування потреб України в крамообміні із закордоном, по складу РНК УСРР введено уповноваженого Наркомзовнішторгу РСФРР.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 серпня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про допомогу демобілізованим червоноармійцям” за рахунок самообкладання громадян. Встановлювалися такі види допомоги для демобілізованих: на житло, працевлаштування, забезпечення хатнім начиненням та меблями, грошовою допомогою. За родинами демобілізованих упродовж двох місяців зберігалися права, надані родинам червоноармійців. Вказана допомога мала надаватися впродовж тижня після прибуття демобілізованого до постійного місця проживання. Її розміри визначалися міськими та сільськими радами.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 5 вересня.

Кременчуцька губернія. Комнезами приступили до організації загонів по боротьбі з торбарством. Продовольство, яке підлягало конфіскації у торбарів, призначалося незаможним селянам.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 27 липня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Катеринославська губернія. Внаслідок підтримки заможного селянства, зростання безробіття та організаційної діяльності підпільного петлюрівської організації активізувався повстанський селянський рух. Також посилився організований кримінальний бандитизм. В губернії діяло 7 збройних формувань селян та безробітних, чисельністю від 6 до 20 бійців кожне. З них 5 – в Криворізькому повіті, головним чином - петлюрівські антирадянські формування, одне – в Ново-Московському та ще одне - в Катеринославському повіті. Члени селянських партизанських формувань скоювали терористичні акти проти радянських та продовольчих працівників, та співробітників ДПУ, а також напади на поїзди, залізничні станції й т. ін. Зокрема, загін Чорного ворона наприкінці вересня пустив під ухил товарний поїзд та пограбував пасажирів, вбив військового комісара, напав на членів ЦК допомоги голодуючим, які обстежували неврожайні місцевості губернії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 4, 32.

Полтавська губернія. Створено групу „Жива церква”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 78.