Інститут історії України Національна академія наук України

Москва. Політбюро ЦК ВКП(б) ухвалило постанову „Питання Західної України і Західної Білорусії”. Ухвалено детальний сценарій з часом, місцем і терміном проведення Народних Зборів Західної України. Містилося зобов’язання першому секретарю ЦК КП(б)У М.Хрущову підготувати текст декларації для затвердження депутатами Народних Зборів від імені населення краю.
РДАСПІ. – Ф.17. — Оп.3. — Спр.1014. — Арк.57-61;Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.123.

Західна Україна. Частини 6-ї армії РСЧА, розгромивши залишки трьох польських полків, звільнили з полону 50 німецьких солдат (за вказівкою Москви їх передано німецькій стороні).
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.70.

На початку жовтня у складі військ Українського і Білоруського фронтів, що вели бойові дії у Польщі, нараховувалося 2 421 300 військовиків, об’єднаних у 60 стрілецьких, 13 кавалерійських дивізій, 18 танкових бригад. На озброєнні радянських військ було 5467 середніх і важких гармат, 6096 танків і 3 727 літаків.
Мельтюхов М. Упущений шанс Сталина. Советский Союз в борьбе за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). – М., 2000. — С. 117.

Львів. Відбувся мітинг інтелігенції Львова, присвячений визволенню Західної України і Західної Білорусії Червоною армією. Учасники ухвалили резолюцію, в якій зазначалося: „Ми горді тим, що приєднуємось до великої армії радянської інтелігенції і зобов’язуємось прикласти свої сили, все уміння своє та знання для широкого розвитку нашої творчої роботи на користь звільнених трудящих мас західної України та всього великого Радянського Союзу.”
Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник у двох частинах. Частина 2. — К., 1997. — С.275.

Ленінград. На історичному факультеті Ленінградського державного університету відкрилася наукова сесія, присвячена „звільненню Західної України і Західної Білорусії від польського ярма”. Учасники заслухали доповіді: „Далеке минуле Західної України і Західної Білорусії” (Б.Д.Греков), „Народні рухи Галицько-Волинської русі ХІІ-ХІІІ ст..” (В.В.Мавродин), „Українські і білоруські літописи” (М.Д.Приселков), „Коліївщина” (С.В.Іваницький), „Боротьба білоруського народа з польським панством за свою національну незалежність у середині ХVІІ ст..” (Е.Г.Шуляковський).
Историк-марксист. – 1941. — Т.2. — С.140;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.217.

Полтава. Поліграфічна фабрика завершила друк 7 найменувань підручників для середніх шкіл України загальним накладом 1 млн. примірників.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 2 жовтня.

Москва. Директивою наркома оборони СРСР К.Ворошилова і наказом командувача Українським фронтом С.Тимошенко визначена наступна дислокація військ на західноукраїнських земліх: частини 5-ї армії І.Совєтнікова – район Влодавка – Устилуг – Сокаль – Кристинопіль – – Луцьк – Ковель; 6-а армія Ф.Голікова – Угнів – Любич – Синява – Перемишль – Львів – Кам’янка-Струмилова – Комарно; 12-а армія І.Тюлєнєва – Південна частина Львівщини із Самбором, Станіслав – Коломия – Заліщики – Тернопіль – Кути.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.92.

Київ. ПрезидіяАН УРСР ухвалила створити на базі Наукового товариства імені Шевченка та інших наукових організацій Львова сектори наступних інститутів Відділу суспільних наук АН УРСР: Інституту історії України, Інституту української літератури ім.Шевченка, Інституту мовознавства, Інституту фольклору, Інституту археології, Інституту економіки.
Вісті Академії наук Української Радянської соціалістичної республіки. – 1939. — № 9-10. — С.89.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Опубліковане повідомлення про затвердження Президією СРСР постійної музейної комісії для координування музейної роботи, яка ведеться у системі АН СРСР. До складу комісії увійшли І.Орбелі, В.Струве, О.Ярославський, І.Луппол, Ю.Франції та ін.
Вестник АН СССР, — 1940. — № 12. — С.157; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексее

Інститут історії АН СРСР підготував підручник для 5-6-х класів середньої школи «История древнего мира» (під ред.А.В.Мішуліна) — перший підручникз загальної історії, що вийшов після постанови партіїі уряду про викладання історії усередній школі.
Вестник АН СССР, 1940. — № 10. — С.91; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

Президія АН УРСР затвердила комісію з вивчення пролетарських організацій на території України. До складу комісії увійшли академіки А.Я.Орлов, Б.І.Чернишов, А.В.Палладін, К.Д.Покровський та ін..
Вісті АН УРСР. — 1940. — № 1. — С.86; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Президія АН СРСР заслухала доповідь О.Ярославського про заходи щодо посилення науково-дослідної роботи з історії релігії та атеїзму. Президія доручила Інституту історії організувати вивчення архівів з історії церкви і підготувати до публікації роботи, які розкривають «реакційну роль церквивісторії народів СРСР».
Вестник АНСССР.—1940.—№10. —С.89; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

Луцьк. Створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.

Станіслав. Створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.

Львів. Львівському університету присвоєно ім’я Івана Франка.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.

У Львові на запрошення єврейських письменників зі Спілки Радянських Письменників України перебував радянський єврейський «письменник-орденоносець» Перец Маркиш. Після виступу, що стосувався різних тем, зокрема проблеми збільшення кількості друкованих органів у Львові єврейською мовою, він читав на їдиш розділи зі свого нового твору —«Поеми про Сталіна».
Російський державний архів суспільно-політичної історії. — Ф.17. — Оп. 125. — Спр.68. — Арк.812.

Почалося видання республіканської газети «Радянська освіта».
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.

Дрогобич. Створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.434.