Інститут історії України Національна академія наук України

Головна Команда УПА адресувала рейхскомісару України Е.Коху листа, в якому пов’язувала свої дії з німецькою антиукраїнською політикою. Його автори зазначали, що коли Німеччина припинить терор і пограбування України, УПА займе позицію нейтралітету. В разі продовження репресій цей нейтралітет був автоматично скасований. Оскільки адміністрація рейхскомісаріату не відреагувала на це попередження, бульбівці розпочали другий етап протидії окупантам.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.659.

Наказ округового інспектора про роботу в полі 10-річних дітей. Їх використовували на прополюванні сільськогосподарських культур. Працювати треба було і в неділю.
Німецькі окупанти на Полтавщині (1941–1943 рр.). Зб. док. – Полтава, 1947. – С. 41.

У зв’язку з скорочення норм постачання населення Німеччини вирішено провести нову кампанію вилучення продовольчих ресурсів у населення південних районів СРСР, в тому числі й України. Для здійснення цієї акції, яка мала носити насильницький характер, командувач окупаційними військами в Україні зажадав отримати додатково 80 охоронних рот.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 143.

У другій половині місяця страчено 2 тис. євреїв у Луцьку та всіх євреїв в Шацьку Волинської області. В Орініні Хмельницької області розстріляно 1700 євреїв. Ліквідований єврейський робітничий табір в Павлограді Дніпропетровської області, внаслідок цього знищено близько 2 тис. осіб єврейської національності.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 38, 183.

З Коломиї Станіславської області депортовано в табір знищення Белжец близько 2000 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.74.

Окупанти спалили повністю село Артинськ Олевського району Житомирської області, загинуло 27 жителів; село Кропивники Шацького району Волинської області, загинуло 167 жителів; 342 двори села Гаврилова Слобода Середино-Будського району (загинуло 33 жителі), 420 дворів села Зноб-Трубчевка (загинуло 124 жителі) та повністю село Кудоярів (загинуло 20 жителів) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.118, 216, 286, 289.

Ворог переніс головний напрямок удару на Севастополь в район шосе Ялта – Севастополь. 602-й полк 109-ї стрілецької дивізії героїчно захищав південно-східну околицю Севастополя на Сапун-горі.
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 87; Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941–1945

ЦК ВКП(б) обговорив питання про стан партійно-політичної роботи в Червоній армії. Начальником Головного політичного управління Робітничо-селянської Червоної армії призначений секретар ЦК ВКП(б) О.Щербаков.
Русский архив: Великая Отечественная. Т.17-6(1-2). – М., 1996. – С. 145.

Розпорядження Олешківського гебітскомісара (Херсонська область) про заборону зберігати і виготовляти зброю.
Херсонская область в годы Великой Отечественной войны. 1941–1945. Сб. докум. и материал. – Симферополь, 1975. – С.105.

Відкрилася наукова сесія Одеського університету у Майкопі. Робота здійснювалася по секціям: фізіологічній, педагогічний, хімічній, біологічній, фізико-математичній.
Советская Украина. – 1942. – № 135. — 11 июня. – С. 2.

Опубліковані спільні радянсько-англійське і радянсько-американське комюніке про переговори. Досягнута повна домовленість про невідкладні завдання відкриття другого фронту в Європі в 1942 р.
Правда. – 1942. – № 165. — 14 июня. – С.4.

Встановлені дипломатичні відносини між Радянським Союзом і Канадою.
Советская Украина. – 1942. – № 137. — 13 июня. – С. 1.

В Хмільнику та Літині Вінницької області розстріляні 360 та 91 єврей відповідно.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.14.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.

Раднарком СРСР прийняв постанову “Про пенсії робітникам Народного комісаріату зв’язку СРСР, працюючим у районі бойових дій, та їх родинам”.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий исторический справочник. – М., 1990. – С.173.

Закінчилася Московська конференція міністрів закордонних справ СРСР, США та Великої Британії, яка розпочалася 19 жовтня. Були розглянуті питання про міри, які необхідні для скорочення строків війни проти нацистської Німеччини та її сателитів у Європі. Прийняті документи: “Декларація чотирьох держав з питання про загальну безпеку”, “Декларація про Італію”, “Декларація про Австрію”. Оголошена підписана головами урядів СРСР, США та Великої Британії “Декларація про відповідальність гитлерівців за здійснені звірства”. Прийняті рішення про обмін воєнною інформацією, про створення Європейської консультативної комісії, про створення Консультативної ради з питань Італії у складі представників СРСР, США, Великої Британії, Франції, а у подальшому Греції та Югославії. На прийомі, влаштованому з приводу завершення конференції, Й.Сталін заявив держсекретарю США К.Хеллу про готовність СРСР взяти участь у військових діях проти Японії після розгрому нацистської Німеччини.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.361, 362.