Інститут історії України Національна академія наук України

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса. Відбувся губернський вчительський з’їзд, який виявив різні політичні уподобання у педагогічному середовищі.
Одеський коммунист. — 1919. — 24 июня.

Київ. ЦВК рад України своїм рішенням створив Таврійську губернію з адміністративним центром у Мелітополі. До складу губернії увійшли Бердянський, Дніпровський та Мелітопольський повіти.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 331.

У Києві створено державну хорову капелу ім. М.Лисенка під керівництвом Я.Калишевського. Комісаром капели був М.Леонтович.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917–1920 рр.). — С. 258..

Київ. Публікація в газеті “ Боротьба”, друкованому органі боротьбистів, статті “До реставрації великої Росії”, де висловлювалась незгода партії з приводу об’єднання не лише військового командування радянських республік, а й народного господарства, залізниць і т. ін.
Боротьба. — 1919. — 4 червня.

Київ. З’їзд УПЛСР (борбистів) висловився на підтримку радянської влади. Ухвалив у земельному питанні дотримуватись компромісу між колективним і індивідуальним господарюванням. В національному питанні — підтримувати федеративний державний устрій.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 6 июня.

Москва. Наказ Реввійськради РСФРР про ліквідацію Українського фронту. 2–га Українська радянська армія була перейменована у 14–ту і підпорядкована Південному фронту, з військ 1–ї та 3–ї армій була сформована 12–та армія, підпорядкована Західному фронту.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 407.

Тернопіль. Звернення ЦК УПСР до селян і робітників з закликом всім встати на боротьбу з ворогом.
Український козак. — 1919. — 11 червня.

Київ. Опубліковано дані про те, що до 1 травня 1919 р. Наркомзем УСРР відпустив на організацію засіву полів 30, 69 млн. крб.
Боротьба. — 1919. — 4 червня.

Київ. Повідомлення про оголошення Всеукраїнським літературним комітетом конкурсу на складання віршованого тексту революційного гімну на українській, російській та єврейській мовах. Музична обробка гімну покладалася на Музичний комітет..
Вісти ВУЦВК. — 1919. — 4 червня

Рейд загонів отамана Н. Махна по Павлоградському, Новомосковському і Бахмутському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Москва. Утворено Галицьке бюро при ЦК РКП(б). Діяло до 23 листопада 1920 року.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – Киев, 1990. – С. 228.

Київ. Прокотилася хвиля масових арештів січових стрільців і старшин. Репресій зазнали Польовий штаб, Кіш 1-ї бригади ЧУСС, курсанти школи червоних старшин, запасні курені й тилові підрозділи, що дислокувалися у місті. Загалом у Києві нараховувалося 1200 галичан, 150 з яких під суворою охороною відконвойовано до Москви.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 307.

Харків. Рішення спецальної комісії ЦК КП(б)У про мілітаризацію Всеукрвидаву, робота якого прирівнювалася до роботи військових відомств. Команди агентів – розповсюджувачів літератури, які доставляли її на місця – звільнялися від мобілізації і в правах дорівнювались до військовослужбовців-фронтовиків.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.) – К., 1961. – С. 311.

Харків. Загальноміська безпартійна робітнича конференція, на якій заслухано доповідь голови РНК УСРР Х.Г. Раковського про становище на польсько-радянському фронті.
Борьба (Харків). – 1920. – 6 червня.

Київ. Повідомлення про те, що Українська Академія наук відмовилася від переданої їй друкарні Києво-Печерської Лаври, вважаючи за неможливе переривати традицію першої й найдавнішої української друкарні.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 4 червня.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.