Інститут історії України Національна академія наук України

Чемпіоном СРСР з тенісу 1947 р. стала киянка О.Калмикова.
Радянська Україна . – 1947. – 26 серпня.

Журнал “Більшовик України” надрукував редакційну статтю “До кінця ліквідувати буржуазно-націоналістичні перекручення історії України” з приводу постанови ЦК КП(б)У “Про політичні помилки і незадовільну роботу Інституту історії України Академії наук УРСР”. Зазначено, що, незважаючи на тридцятирічне існування, Інститут історії України не розробив і не видав “науково витриманої”, марксистсько-ленінської історії України. Його праці, випущені як перед війною, так і в роки війни, зокрема “Короткий курс історії України” під редакцією С.Білоусова, К.Гуслистого, М.Петровського, М.Супруненка, Ф.Ястребова; “Нарис історії України” під редакцією К.Гуслистого, Л.Славіна, Ф.Ястребова; перший том “Історії України” під редакцією М.Петровського – складені в антимарксистському дусі і містили у собі грубі політичні помилки та перекручення буржуазно-націоналістичного характеру. Основною помилкою авторів праць з історії України вважалося те, що вони розглядали її ізольовано від історії російського, білоруського та інших народів СРСР, додержуючись у цьому питанні “націоналістичних настанов” “Історії України-Руси” М.Грушевського. “Найяскравішим фактом прояву націоналізму”, особливо кінця ХІХ і початку ХХ ст., визнано ігнорування істориками впливу “найважливіших революційних центрів – Москви, Ленінграда, Баку, Тбілісі – на революційну боротьбу українського народу за соціальне і національне визволення”. Інститут не робив спроб підготувати марксистсько-ленінську історіографію України. “Неблагополучний” стан справ в Інституті негативно позначався на викладанні історії України у вищих навчальних закладах і середніх школах, оскільки викладачі користувалися літературою, “буржуазно-націоналістичного характеру”, яку випускав Інститут. ЦК КП(б)У відмітив, що “значні політичні помилки” мали місце внаслідок незадовільного керівництва ідеологічною роботою в Інституті з боку управління пропаганди і агітації ЦК КП(б)У.
Більшовик України. – 1947. – №8. – С. 1-10.

Дрогобицька область. Комісар облвійськкомату направив голові облвиконкому і начальнику Управління НКДБ інформацію про українське підпілля і відмову військовозобов’язаних 1926 – 1928 рр. народження по Дрогобицькій області служити в радянській армії. Відмічено, що в Ходорівському, Комарнівському, Медиківському, Підбузькому, Дублянському, Самбірському, Крукеницькому і Судовишнянському районах в окремих сільрадах військовозобов’язані після оповіщення не з’являлися або на шляху слідування в районні віськкомати розбігалися, внаслідок дій озброєних формувань УПА. Пропонувалось по лінії МДБ і МВС виявляти й ізольовувати керівників груп “бандерівців”, серед населення проводити роз’яснювальну роботу, військовозобов’язаних супроводжувати з озброєною охороною, а в разі їх неявки призов проводити примусово.
Літопис нескореної України. Документи, матеріали, спогади. Книга І. – Л., 1993. – С. 289-290.

Львів. Обласний комітет КП(б)У прийняв постанову “Про стан антирелігійної пропаганди і агітації в області”. Відмічено, що деякі партійні організації відійшли від робити з “остаточного руйнування” релігійних вірувань. Тому серед окремих молодих членів КП(б)У склалося неправильне уявлення про те, що партія змінила своє ставлення до релігії й церкви і вважала недоречним ведення “наступальної антирелігійної пропаганди й агітації”. Наголошено на посиленні боротьби партійних організацій з греко-уніатським підпіллям.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Док. і матеріали. Том 1 (1939 - 1953). – К., 1995. – С. 543-546.

За повідомленнями МВС СРСР на ім’я міністра внутрішніх справ СРСР на території 47 республік країни перебувало 2260536 спецпоселенців, із них оунівців – 97931 особа.
Бугай М. “За повідомленням НКВС СРСР були переселені...” Про депортацію населення з України у 30 – 40-і роки. – К., 1992. – С. 39.

Старо-Краматорськ. Машинобудівний завод освоїв випуск складних агрегатів – дезінтеграторів для очищення доменного газу від пилу.
Радянська Україна. – 1948. – 17 серпня.

Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийняли постанову “Про хід підготовки шкіл Української РСР до наступного 1948-49 навчального року”. Зазначено, що в ряді областей, особливо в Сталінській, Миколаївській, Чернігівській, Харківській, Кіровоградській, Одеській, Дніпропетровській, Ізмаїльській та в місті Києві підготовка шкіл до навчального року проходила незадовільно: не впорядковувався облік дітей шкільного віку; незадовільно проходило будівництво шкіл та звільнення шкільних будівель; не було видано 18 назв підручників та 14 назв програм для шкіл; не виконано плани з виготовлення парт та шкільних дощок, дитячого одягу, взуття; не проявлено потрібної оперативності в справі завезення у школи підручників.
Радянська Україна. – 1948. – 11 серпня.

Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийняли постанову “Про заходи до дальшого поліпшення працевлаштування і матеріально-побутового стану інвалідів Вітчизняної війни”. Зазначено наявність великих хиб у роботі партійних і радянських організацій, місцевих органів соціального забезпечення і охорони здоров’я щодо працевлаштування, навчання, лікування, протезування і матеріально-побутового забезпечення цієї категорії інвалідів. Наголошувалося, що кооперація інвалідів не створювала потрібних умов у роботі і повільно впроваджувала робочі пристосування для інвалідів; комісії з призначення пенсій при райвиконкомах працювали незадовільно; Міністерство соціального забезпечення УРСР не створило необхідних умов інвалідам Великої вітчизняної війни в профкомах та інтернатах й стало на шлях скорочення останніх. Радянські та партійні органи Київської, Дніпропетровської, Полтавської, Харківської, Ворошиловградської і Сталінської областей послабили увагу до всебічного обслуговування інвалідів. У місцевих органах при розгляді і розв’язанні скарг і заяв від інвалідів були характерними елементи тяганини і бездушного ставлення. Накреслено ряд заходів щодо усунення існуючих хиб та покращення становища інвалідів.
Радянська Україна. – 1948. – 8 серпня.

Київ. Радіозавод освоїв виробництво нових детекторних радіоприймачів марки “Хвиля”.
Радянська Україна. – 1948. – 19 серпня.

Київ. Успішно випробувана нова конструкція пожежної машини, розробленої технічною радою при Управлінні пожежної охорони Києва. Машина монтувалася на шасі автомобіля ЗІС-5 і приводилася в дію від автомобільного мотора. Один її агрегат подавав воду струменем до 30 м, а інший – повітряно-хімічну піну на відстань до 20 м.
Радянська Україна. – 1948. – 20 серпня.

В ЧССР заарештовані сестри Служебниці і сестри Василіанки, які походили з Західної України. В Угорському Грядищі заарештовано 16 сестер, які працювали медсестрами, а у Лібейовицях – 5, які працювали в інтернаті отців Редемптористів. Після допитів у Пряшеві вони перевезені до в’язниці в Ілаві в Західній Словаччині, де вже перебувало 14 українських католицьких священиків. Згодом усіх перевезли до в’язниці в Чеському Тєшині.
Мартирологія українських церков. У чотирьох томах. Том ІІ. Українська Католицька Церква. Документи, матеріали, християнський самвидав Укра

ЧССР. Відбулися обшуки в усіх українських католицьких монастирях.
Мартирологія українських церков. У чотирьох томах. Том ІІ. Українська Католицька Церква. Документи, матеріали, християнський самвидав Укра

Повстанці ОУН і УПА здійснили 155 нападів на колгоспи з метою знищення сільськогосподарського реманенту, приміщень та іншого майна.
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 55.

Сталіно. Відбулася виїзна сесія відділення технічних наук Академії наук УРСР. Розроблено заходи щодо найшвидшого впровадження у виробництво наукових робіт і відкриттів радянських учених.
Правда Украины. – 1949. – 25 сентября.

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.

Амурська область. На спецпоселення прибуло 97 сімей (448 осіб) оунівців.
Бугай М. За повідомленням НКВС СРСР були переселені… Про депортацію населення з України у 30 – 40-і роки. – К., 1992. – С. 40.

Міністерство державного контролю УРСР закінчило перевірку якості продукції підприємств міністерств легкої і місцевої промисловості УРСР і промислової кооперації. Встановлено, що керівники ряду підприємств не забезпечили випуску предметів широкого вжитку доброї якості, у відповідному асортименті і в належному оформлені, зокрема на Попаснянській швейній фабриці (Ворошиловградська область), Львівській трикотажній і панчішній фабриках, Дунаєвецькій суконній фабриці, тресті «Укрфарфорфаянс», Будянському та Довбиському порцелянових заводах, Дніпропетровському механічному заводі міськпромкомбінату, Харківському металоштампувальному заводі.
Радянська Україна. – 1949. – 14 серпня.

Дніпропетровськ. Колектив ордена Трудового червоного прапора заводу імені Молотова розпочав виготовлення металевого каркасу найбільшого в країні 32-поверхового будинку Московського державного університету.
Радянська Україна. – 1949. – 31 серпня.

Київ. Машинобудівний завод «Головхарчомаш» освоїв виробництво високопродуктивної буряконавантажувальної машини системи слюсаря М.Обрівка.
Правда Украины. – 1949. – 6 августа.

Харків. Завод «Серп і молот» освоїв випуск нових самохідних сіножаток «КС-10». Машина оснащувалася автомобільним двигуном «ГАЗ» і рухалася без трактора.
Правда Украины. – 1949. – 17 августа.