Інститут історії України Національна академія наук України

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про способи боротьби зі службовими злочинами”. До винних у їх скоєні дозволялося застосовувати вищу міру покарання.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 11 серпня.

Сімферополь, Кримська обл. РСФРР. Кримський ревком ухвалив, щоб на посади голів ревкомів у місцевостях, де більшість населення становили татари, призначалися татари або безпартійні представники інших національностей. До роботи у відділах таких ревкомів також пропонувалося залучати татар.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 2 серпня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову „Про підвищення податкових ставок”. Вирішено пропозицію про підвищення податкових ставок взагалі відхилити, тільки допустивши можливість введення додаткових категорій по врожайності вище 70-ти, 80-ти, 90 й т. ін. Крім того, в основу нарахування продподатку ухвалено взяти пшеницю, що мало дати збільшення на 25% при зборі іншими хлібам.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 16, арк. 31.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову „Про посилення продовольчої роботи”. М. Владимирову доручено надати список кандидатів зі всіх державних закладів для відрядження їх на продовольчу роботу. Наркомпроду УСРР запропоновано розробити директиви й дати вказівки щодо реальної допомоги, яка могла б бути наданою продовольчим органам з боку Червоної армії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 16, арк. 31.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову „Про політпродроботу”. Ухвалено організувати інститут уповноважених з представників керівних партійних, господарських та радянських органів для спостереження за ходом хлібозаготівель на місцях.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 16, арк. 31.

Харків. Відбулося засідання РНК УСРР. Прийнято рішення про допущення обмеженого переселення українців на батьківщину з Сибіру та інших місцевостей РСФРР, зважаючи на гостру потребу в земельних дільницях українського населення. Пропонувалося широко повідомити переселенців про перешкоди, які чекали на них в УСРР через обмеженість вільних земель та неврожай, та приймати в УСРР тільки організовані колективи за дозволом Наркомзему УСРР чи РСФРР. Наркомзему УСРР доручалося, по-перше, вжити заходів щодо остаточного визначення державного колонізаційного фонду, з’ясувавши потреби українського населення в переселенні; по-друге, планомірно організувати цей процес, надаючи перевагу тим, хто переселявся з однієї місцевості УСРР в іншу; по-третє, довести до відома уряду УСРР про можливості прийому тільки переселенців, які постраждали від стихійного лиха.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 25 серпня.

Миколаїв. З огляду на неврожай у губернії, губернський земельний відділ постановив у терміновому порядку створити надзвичайну міжвідомчу комісію для з’ясування стану засівів по районах та культурах. Враховуючи масовий наплив ходоків та переселенців і неможливість їх задоволення через неврожай, пропонувалося звернутися до Наркомзему з клопотанням про припинення руху переселенців. Також було визнано доцільним звернутися з пропозицією до губвиконкому припинити вивіз зерно-продуктів з губернії, особливо озимого насіннєвого матеріалу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 28 липня.

Рига. Підписано договір між УСРР і РСФРР з одного боку та Угорщиною – з іншого “Про обмін військовополоненими і цивільними інтернованими”.
ЦДАВО України, ф. Р-4 сч, оп. 1с, спр. 700, арк. 3.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Катеринославська губернія. Внаслідок підтримки заможного селянства, зростання безробіття та організаційної діяльності підпільного петлюрівської організації активізувався повстанський селянський рух. Також посилився організований кримінальний бандитизм. В губернії діяло 7 збройних формувань селян та безробітних, чисельністю від 6 до 20 бійців кожне. З них 5 – в Криворізькому повіті, головним чином - петлюрівські антирадянські формування, одне – в Ново-Московському та ще одне - в Катеринославському повіті. Члени селянських партизанських формувань скоювали терористичні акти проти радянських та продовольчих працівників, та співробітників ДПУ, а також напади на поїзди, залізничні станції й т. ін. Зокрема, загін Чорного ворона наприкінці вересня пустив під ухил товарний поїзд та пограбував пасажирів, вбив військового комісара, напав на членів ЦК допомоги голодуючим, які обстежували неврожайні місцевості губернії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 4, 32.

Полтавська губернія. Створено групу „Жива церква”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 78.

Київ. Напередодні виборів до міської ради праві есери надрукували і розповсюдили листівки-відозви з закликом голосувати проти висуванців КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1060, арк. 164 зв.; спр. 1129, арк. 62.

Харків. Відбулася Всеукраїнська нарада з охорони материнства і дитинства. Порядок денний: про місцеві фонди і охорону материнства і дитинства; про державну організацію Охматдиту; про участь Охматдиту у боротьбі з голодом; про протиепідемічну кампанію у дитячих закладах; про приватні товариства і організації у справі допомоги охорони материнства і дитинства..
Вестник охраны материнства и детства, 1922, № 2-3, С. 25

Найбільша чисельність страйків спостерігалася на підприємствах металургійної промисловості та на транспорті. Також відбулися страйки на 13 шкіряних заводах Одеси тривалістю чотири дні, на Запорізькому заводі сільськогосподарського машинобудування за участю 670 страйкарів, у Мелітополі серед працівників освіти за участю 250 страйкарів, у Харкові на заводі Мельгозе за участю 600 страйкарів тривалістю три тижні та на деяких інших підприємствах і закладах. Всі страйки були спричинені низькою заробітною платою та затримками у її виплаті. Майже повсюдно страйки ліквідовано за участю профспілок.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 41.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У схвалило постанову оргбюро ЦК РКП(б) від 3 липня 1921 р. про недоцільність виокремлення міських виконкомів з губвиконкомів та надало розпорядження на місця про її виконання. Також було ухвалено визначити порядок взаємин відділів комунального господарства з губвиконкомами, доручивши Наркомюст поряд з НКВС УСРР розробити відповідне положення.
ЦДАГО України, ф1, оп. 6, спр. 30, арк. 17.