Інститут історії України Національна академія наук України

В наслідок політики радянської держави щодо релігії і церкви у Київській єпархії з 1710 парафій, що існували до 1917 р., залишилося лише 2, з 1435 священників — 3, не зберігся жоден монастир; у Винницькій, Донецькій, Кировоградський, Миколаєвській, Сумській, Хмельницькій областях не залишилося жодної православної церкви, в Луганській, Полтавській, Харківський залишилося по одній.
Войналович В. Партійнодержавна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940-1960х років: політологічний дискурс. — К.: Світог

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Чернівці. Почалася паспортизація населення області.
Комуніст. — 1940. — 18 жовтня.

РНК СРСР видав постанову «Про розміри плати за навчання у вечірніх вищих і середніх учбових закладах і 810 класах середніх шкіл дорослих». Встановлено порядок стягнення плати за навчання у вищезазначених навчальних закладах у половинному розмірі плати, визначеної для відповідних учбових закладів постановою РНК СРСР від 2 жовтня 1940 р. «Про встановлення платності навчання в старших класах середніх шкіл і у вищих учбових закладах СРСР і про зміну порядку призначення стипендій».
Собрание постановленийи распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 29. — Ст.698.

СРСР відхилив протест Англії з приводу її виключення зі складу нової Дунайської комісії.
1941 год. В 2х книгах. Составители: Л.Е.Решин, Л.А.Безыменский, В.К.Виноградов, Д.Д.Воробьев, Ю.А.Горьков, В.П.Гусаченко, Л.А.Двойных, А.В.Коротков, В.

РНК СРСР і ЦК ВКП(б) видали постанову «Про неправильний облік в наркомземі СРСР урожайності зерна, картоплі і буряків». Ухвалено скасувати існуючу практику п’ятиденного обліку урожаю«як неправильний і такий, що перекручує дійсне становище справ з урожайністю в колгоспах»; містилася заборона місцевим партійним, радянським і земельним органам користуватися вищезазначеними даниминаркомзему СРСР у визначенні урожайності по колгоспах, районах, областях, краях і республіках; пропонувалося визначати урожайністьтільки органами ЦУНГО, а для виконання зобов’язань по натуроплаті —уповноваженими Наркомзагу у порядку віднесення районів по розрядуурожайності.
Собрание постановлений и распоряжений правительстваСоюза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 28. —Ст.671.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

У Полтаві організовано Українську церковну раду УАПЦ, як тимчасовий орган для керівництва церковним життям на Полтавщині. Раду очолив старий церковний діяч М.Шевченко. Її заходами було проведено облік духовенства в області та відкрито ряд церков.
Волинь. – Рівне. – 1941. - 20 листопада;Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтав

У Луцьку відновила свою діяльність богословська секція під проводом архієпископа Полікарпа, яка вже видала ряд церковних книжок та молитовників.
Волинь. – Рівне. – 1941. - 20 листопада.

У Харкові при міській управі створений Релігійний відділ, який очолив Г.Лебединський. Працівники відділу провели реєстрацію духовенства в місті, обстеження церков, фондів Харківської картинної галереї на предмет вилучення церковних речей. Уже на початку своєї діяльності відділ відкрито підтримував УАПЦ.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 39-40.

На цей час в рейхскомісаріаті Україна було 10 стаціонарних таборів для полонених солдатів – шталагів (Stalag) та один табір для полонених радянських офіцерів - офлаг (Oflag), у яких перебувало на початок місяця 445.000 в’язнів. До кінця місяця їх кількість зменшилася до 125 тисяч (звільнені, утікачі, страчені).
Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж – Нью-Йорк – Львів. 1993. — С. 163.

Протягом жовтня в Україні було знищено близько 120 тис. місцевих євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

Радянські війська залишили з боями районні центри Григорівка Дніпропетровської області; Охтирка Сумської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 375, 425.

Рейхскомісар України та командуючий збройними силами вУкраїні видали наказ про смертну кару за умисне пошкодження засобів зв’язку, кабельного проводу, телефонного дроту, псування приладдя.
Волинь. – Рівне. – 1941. – 26 жовтня; Українське слово. – Київ. - 1941. - 30 жовтня.

Рада по евакуації ухвалила постанову про демонтаж і евакуацію устаткування, матеріалів вугільних шахт, заводів, баз та інших підприємств, розташованих у Ворошиловградській області.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. – Т.1. — К., 1975. — С. 268.

У Києві ВПЦР скликала нараду всіх православних конфесій Київщини, на якій було проголошено відродження УАПЦ.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (Короткий історичний довідник). – Полтава, 1999. — С 7.

Розпочалися масові розстріли єврейського населення Кривого Рогу, жертвами яких на 15 жовтня стало від 4 до 5 тис. мешканців міста.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 38.

Війська 11-ї німецької армії Е.Манштейна та румунського гірського корпусу завдали удару з боку Керкінітської затоки, форсували р. Чатирлик і вийшли в тил лівофланговим частинам 51-ї армії.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. – Т.1. — К., 1975. — С. 261.

Радянські війська залишили з боями районні центри Васильківка Дніпропетровської області і Старовірівка Харківської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 375, 436.

У Спадщанскому лісі Путивльського району Сумської області об’єдналися партизанські загони С.Ковпака і С.Руднєва.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941 - 1945: Документы и материалы. - В 3-х т. - Т.1 – С. 342-343.