Інститут історії України Національна академія наук України

Окупанти спалили повністю село Артинськ Олевського району Житомирської області, загинуло 27 жителів; село Кропивники Шацького району Волинської області, загинуло 167 жителів; 342 двори села Гаврилова Слобода Середино-Будського району (загинуло 33 жителі), 420 дворів села Зноб-Трубчевка (загинуло 124 жителі) та повністю село Кудоярів (загинуло 20 жителів) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.118, 216, 286, 289.

Радянські війська, обороняючи Севастополь, вели запеклі бої із противником, що перейшов у наступ і завдав головного удару в напрямку з півночі і північного сходу на ділянці Камішлі, Бельбек і в загальному напрямку на східну частину Північної бухти. Допоміжний удар противник наніс з району Камари через Сапун-гору вздовж Ялтинського шосе на південно-східну околицю міста. Атаки супроводжувалися масованими нальотами ворожої авіації. На ділянці фронту шириною 5 км гітлерівці ввели в бій три піхотних дивізії, до 100 танків. Їм протистояли 172-а стрілецька дивізія двохполкового складу та 79-а курсантська стрілецька бригада.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331;Крым в Великой Отечественной войне Совет

У Москві відбувся другий антифашистський мітинг молоді за участю делегатів з України.
Правда. – 1942. – № 160. — 9 июня. – С.3.

В окупованому Києві відбувся перший футбольний матч новоствореної команди “Старт” хлібозаводу № 1, яка грала з командою збройних сил Німеччини. Матч закінчився по свистку судді, задовго до того, як вийшов його час, з рахунком 4:1 на користь киян.
Нове українське слово. – 1942 р. – 12 червня.

Відбулося відкриття українського стадіону у м. Києві (вул. Велика Васильківська).
Нове українське слово. – 1942 р. – 12 червня.

З Чернівців депортовано в Вінницьку область 1000 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С. 198.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.

Раднарком СРСР прийняв постанову “Про пенсії робітникам Народного комісаріату зв’язку СРСР, працюючим у районі бойових дій, та їх родинам”.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий исторический справочник. – М., 1990. – С.173.

Закінчилася Московська конференція міністрів закордонних справ СРСР, США та Великої Британії, яка розпочалася 19 жовтня. Були розглянуті питання про міри, які необхідні для скорочення строків війни проти нацистської Німеччини та її сателитів у Європі. Прийняті документи: “Декларація чотирьох держав з питання про загальну безпеку”, “Декларація про Італію”, “Декларація про Австрію”. Оголошена підписана головами урядів СРСР, США та Великої Британії “Декларація про відповідальність гитлерівців за здійснені звірства”. Прийняті рішення про обмін воєнною інформацією, про створення Європейської консультативної комісії, про створення Консультативної ради з питань Італії у складі представників СРСР, США, Великої Британії, Франції, а у подальшому Греції та Югославії. На прийомі, влаштованому з приводу завершення конференції, Й.Сталін заявив держсекретарю США К.Хеллу про готовність СРСР взяти участь у військових діях проти Японії після розгрому нацистської Німеччини.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.361, 362.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у червні 171 аварію залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.315.

РНК УРСР та ЦК КП(б)У представили доповідну Раднарком СРСР та ЦК ВКП(б) про стан сільськогосподарських машин у радгоспах визволених районів України. Тракторний парк складав 428 тракторів, з тих 47 гусеничних.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.315.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у червні 171 аварію залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.315.

РНК УРСР та ЦК КП(б)У представили доповідну Раднарком СРСР та ЦК ВКП(б) про стан сільськогосподарських машин у радгоспах визволених районів України. Тракторний парк складав 428 тракторів, з тих 47 гусеничних.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.315.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Тернопільська область. Нацисти ліквідували гетто в Підгайцях, знищено близько 1200 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины. – К., 2000. – С.161.