Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Президія окрвиконкому вирішила встановити в районах округу радіоприймачі. Для цього передбачалася технічна та матеріальна допомога на місцях.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

Харків. Відбулася друга сесія ВУЦВК дев’ятого скликання. Порядок денний: про реалізацію врожаю та експорт хліба; про діяльність сільськогосподарського банку; про перспективи промисловості на 1925/26 р.; про загальне навчання; про революційну законність; про всесоюзний перепис 1926 р.; про затвердження “Кодексу законів про брак, родину і акти громадянського стану”; про перехід до триступеневої системи управління.
Вторая сессия Всеукраинского ЦИКа девятого созыва, 16-23 октября 1925 г.: Стенографический отчет. – Харьков, 1926. — 334 с.

Проскурівський округ. Відкрито Ярмолинецький ярмарок. Прибуло товарів на 330 тис. крб. У ярмарку брали участь трести, кооперативні об’єднання та приватні торгівці.
Правда, Москва, 1925, 18 октября.

До Туреччини експортовано першу партію кукурудзомолотарок (50 штук), виготовлених на запорізькому заводі Комунар.
Правда, Москва, 1925, 18 октября.

Київ. У театрі “Березіль” відбулася прем’єра вистави М. Куліша “Комуна в степах”, Режисер – П. Кудрицький, художники – М. Сімакшевич і В. Шкляєв.
Бернацьк Р.П., Бурмістренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру: (Хроніка) // Театральна культура. Наук. Міжвідомчий щорічник, 1964. —

Чернігів. В Українському держаному драматичному театрі відбулася прем’єра вистави М. Куліша “Комуна в степах”. Режисер – Д. Смирнов.
Бернацьк Р.П., Бурмістренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру: (Хроніка) // Театральна культура. Наук. Міжвідомчий щорічник, 1964. —

Харків. Оголошено про відкриття Харківського театру музичної комедії. Головним режисером призначено Джусто. Першою виставою театру була прем’єра оперети “Веселий студент” у постановці М. Боголюбова.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 жовтня.

Житомир. Розпочалася підготовка до святкування річниці революції 1905 р. Влаштовано музей революції, підготовлено до видання спеціальну збірку, присвячену історії революції 1905 р. на Волині.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 жовтня.

Харків. Окрвиконком доручив фінансовому відділу випустити єдиний театральний квиток для всіх театрів.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 жовтня.

Миколаїв. У зв’язку з поширенням пияцтва та хуліганства розпочалася кампанія боротьби з пияцтвом. У робітничих районах заборонявся продаж спиртних напоїв. Щодо робітників, які з’являлися на роботу в нетверезому вигляді, застосовувалися суворі адміністративні заходи, аж до звільнення з роботи. Хуліганські злочини розглядалися в судах у позачерговому порядку.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 жовтня.

С. Данилівка під Харковом. Організовано дитячу колонію, в якій влаштовано декілька навчальних майстерень і кузня.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 жовтня.

Харків. Зафіксовано поширення пошесті скарлатини.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 жовтня.

Харків, м. 12–16 березня відбувся об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У. Учасники обговорили доповіді про попередні підсумки хлібозаготівельної кампанії, про промплан української промисловості на 1927/1928 р., про підсумки жовтневого прийому в партії і завдання партійної роботи на виробництві. На пленумі Л.Каганович викрив О.Шумського як провідника українського буржуазного націоналізму, а також зробив доповідь про економічну контрреволюцію. Доповідь стала одним із чинників “Шахтинської справи” – застосування репресій проти технічної інтелігенції. Ухвалено увільнити від обов’язків члена політбюро А.Ф. Радченка на його прохання. Членом політбюро обраний голова Всеукраїнської ради профспілок І.О. Акулов.
Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918-1991. — К.: Генеза, 2005. — С.299;Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Укр

Москва, м. РНК СРСР видав постанову «Про кустарно-ремісничу промисловість та промислову кооперацію». Ухвалено вжити заходи для розвитку кустарно-ремісничої промисловості, зокрема встановити сприятливі умови для тих галузей кустарно-ремісничої промисловості, які працюють на місцевій недефіцитній сировині для виробництва предметів широкого вжитку (гончарних виробів, точильного каменю, виробів з рога, кості (пуговиць, гребенців та ін.), щетини, соломи (капелюхів), дерева (ложек, сундуків, меблів, корзин та ін.)), а також тих, що пом’якшують товарний голод (виробництво сільськогосподарських машин (віялок, молотарок, шерсточесалок, дрібних запасних частин), скобяного товару, металевого плетіння, дрібного сільськогосподарського реманенту тощо). Наголошувалося на необхідності послаблення впливу приватного капіталу у кустарно-ремісничій промисловості, зокрема містилася настанова урядам союзних республік запровадити кримінальну відповідальність підприємців, що створюють приватнокапіталістичні підприємства під виглядом промислових кооперативних організацій. Визначалася система заходів для зміцнення фінансового становища та організаційного зміцнення промислової кооперації.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 3

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

1928–1932 р. польський уряд ліквідував “Просвіти” у Кременці, Острозі, Дубному, Рівному, Ковелі, Володимирі, Луцьку на Волині.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але

Кельн, м. у Німеччини. Відбулася Міжнародна виставка преси, в якій взяли участь і українські радянські представники. Делегація СРСР представила відвідувачам виставку, присвячену пам’яті В.І.Леніна.
Научный работник. – 1928. — № 10. — С.71-7 2, 80; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917– 1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Алекс

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.