Інститут історії України Національна академія наук України

Делегацію Глухівського повіту Чернігівської губернії, обрану з представників місцевої влади, міського самоурядування і земства, союзу земельних власників і населення повіту уповноважили порушити перед Гетьманом та відповідними міністрами і головою української делегації на переговорах з делегацією РСФРР і передати до міністерства внутрішніх справ вимоги щодо перегляду демаркаційної лінії, яка відрізала після визначення нового кордону від Глухівського повіту Есманську, Уланівську, Марчихіно-Будлянську та Ямпільську волості. Причому зазначалося, що у волостях якраз час збирати до 40 000 десятин озимих хлібів і такі ж площі ярових посівів, не кажучи вже про 20 000 десятин лук, як природніх, так і засіяних кормовими травами.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 78. – Арк. 137.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Полк Червоного козацтва розгорнутий у бригаду Червоної армії.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

Відбулась самоліквідація Комфарбанда, більшість членів в індивідуальному порядку була прийнята до КП(б)У.
Супруненко Н.И. Очерки истории гражданской войны и иностранной военной интервенции на Украине. — С. 228.

Карлсбад, Чехословаччина. Нарада послів і голів дипломатичних місій УНР, у якій взяли участь: міністр закордонних справ В.Темницький, посли М.Порш (Німеччина), М.Славинський (Чехословаччина), А.Яковлів (Голландія і Бельгія), Д.Левицький (Данія), К.Лоський (Швеція і Норвегія), радники посольств. Враховуючи безрезультатність курсу на здобуття визнання країнами Антанти, дипломатична на Рада наголосила на необхідності змінити акценти в українській зовнішній політиці й приділити головну увагу відносинам з найближчими сусідами (Польщею, Румунією, Чехословаччиною), Італією та новими незалежними державами, що виникли внаслідок розпаду Російської імперії (Естонією, Латвією, Литвою, Грузією).
Нариси з історії дипломатії України. — С. 349.

Київ. ВУЦВК оголосив тиждень амністії для дезертирів та тих, хто ухиляється від служби у Червоній армії.
Боротьба. — 1919. — 12 серпня.

Кам'янець-Подільський. Рада міністрів ухвалила декларацію про подальше спрямування політики УНР. Уряд заявив, що готує проект закону про вибори до парламенту з правами Установчих зборів, про реформування органів місцевого управління на основі загального виборчого права. Декларація означала зміну урядового курсу, відмову від "трудового принципу" на користь демократії.
ЦДАВО України. Ф. 3305. — Оп. 1. — Спр. 9. — Арк. 10 зв.

Кам'янець-Подільський. Голова Директорії С.Петлюра схвалив декларацію уряду, вітав заведення парламентського ладу в Україні і пропонував вжити конкретних заходів для його проведення в життя.
Український козак. — 1919. — 15 серпня.

Штаб Головного отамана видав наказ по армії наступати на Київ і одночасно провадити операції у напрямку на схід та на Одесу; створив армійські групи. Західна група (галицький 2-й корпус полковника А.Вольфа та корпус Січових стрільців полковника Є.Коновальця), наступала на Шепетівку, Коростень; Середня група (1-й і 3-й галицькі корпуси генералів О.Микитки та А.Кравса та Запорізька група полковника В.Сальського) отримала завдання визволити Київ; Східна групи під тимчасовим командуванням отамана В.Тютюнника (Наддніпрянська армія крім згаданих вище частин та дві бригади Галицької армії) діяла в напрямку Одеси.
ЦДАВО України. Ф. 2192 — Оп. 1. — Спр. 5. — Арк. 151; Капустянський М. Похід українських армій на Київ-Одесу в 1919 році. — С. 214-215.

Головний отаман С.Петлюра прибув до Жмеринки, нещодавно зайнятої українськими частинами, де здійснив огляд військ.
Україна. — 1919. — 13 серпня.

Подільський губернський комісар М.Кондрашенко розпочав поїздку по губернії з метою інспектування роботи повітових і волосних органів державної влади.
Україна. — 1919. — 16 серпня.

Київ. ВУЦВК видав декрет, яким оголосив повну амністію для учасників боротьби проти радянської влади у випадку їх щирого розкаяння. У 3-денний термін вони могли здати зброю представникам радянської влади і перейти до Червоної армії, щоби боротися проти Денікіна.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 12 августа.

Прага (Чехо-Словаччина). Переговори представників Українських січових стрільців, Січових стрільців та інших військових формацій. Проведення з’їзду представників українських військових організацій за кордоном та заснування нового політичного об’єднання ліворадикального спрямування – Української військової організації (УВО) під проводом Є. Коновальця Її мета – боротьба за самостійність України. Вчинила ряд саботажних і терористичних актів у Східній Галичині. Контактувала з екзильним урядом ЗУНР.
Кентій А. Українська військова організація (УВО) в 1920 – 1928 рр. – К., 1998. – С. 14.

Проведення Львівської операції військ Південно-Західного фронту Червоної армії (частини ХІV і Першої Кінної армій), в результаті якої з 52 повітів Східної Галичини було повністю зайнято 14, 4 повіти – частково.
Історичні джерела та їх використання. – Вип. 5. – К., 1970. – С. 159.