Інститут історії України Національна академія наук України

Одеса. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Моряки”. Сценарій І.Зельцера; режисер В.Браун; оператори М.Каплан, С.Рило; художник М.Юферов; композитор Ю.Мілютін; звукооператори В.Кореньков, С.Соловйов; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; комбіновані зйомки Г.Айзенберга, В.Морозова; в ролях: В.Освенцимський – флагман другого рангу Бєляєв; С.Столяров – його син, командир підводного човна; М.Макаренко – комісар підводного човна Демченко; А.Аркадьєв – командир торпедного катера Свєтлов; О.Красно польський – воєн технік Штейн; С.Петров – капітан третього рангу Чоглоков; О.Єгорова, А.Максимова – льотчиці; С.Тимохін – дивізійний комісар Лобода; Ф.Блажевич – командуючий флотом; А.Сова – радянський матрос; М.Романов – командир німецького міноносця; М.Комісаров – командуючий німецьким флотом; В.Кузнєцов, К.Сорокін – матроси; Г.Плужник – командир лінкора.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Одеса. Кіностудією художніх фільмів знято фільм “Сімнадцятилітні”. Сценарій Ю.Шовкопляса, К.Ісаєва, М.Юдіна; режисер М.Бєлінський; оператор Я.Куліш; комбіновані зйомки М.Карюкова, Г.Айзенберга; художник А.Хурмузі; композитори Ю.Мейтус, В.Рибальченко; звукооператор І.Дуценко; в ролях Н.Гіцерот – Галя; В.Бала шов – Костя; В.Проклов – Стопка; Л.Пекур – Олька; Н.Фригін – Дмитро Савич; М.Іванкін – Григорій Максимович; П.Соболевський – командир.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Москва. Московською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Трактористи”. Сценарій Є.Помєщикова; режисер І.Пир’єв; оператор А.Гальперін; художник В.Каплуновський; композитори брати Покрас; звукооператор В.Лещев; текст пісень Б.Ласкіна; в ролях: М.Ладиніна – Мар’яна Бажан; М.Крючков – Клим Ярко; С.Каюков – Кирило Петрович; Б.Андрєєв – Назар; П.Алейников – Савка; О.Боровикові – Франя; В.Кончин – Харитона; Р.Дніпрова-Чайка – Марківна; П.Валеріанов – дід; А.Долінін – пожежник; П.Савін – танкіст; А.Кефчиян – танкіст-кавказець.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Московською кіностудією художніх фільмів “Мосфільм” і Київською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Шуми, городок”. Сценарій М.Шпиковського; режисер М.Садкович; оператор Г.Хімченко; художник О.Бобровников; композитор К.Корчмарьов; звукооператор Н.Комарова; автор пісень Б.Ласкін; в ролях: Н.Муратов – завідувач відділом винаходів Дятлов; Є.Мілютіна – дружина Дятлова; Г.Комолова – шофер міськради Галя; П.Алейников – винахідник Вася; Ю.Лавров – голова міськради; А.Дунайський – начальник пожежної охорони; Д.Капка – пожежник; О.Павленко – диригент; В.Лісовський – старший інженер; П.Репнін – Сидоров; В.Лепко – Семечкін; Е.Цесарська – Орина Тимофіївна; М.Висоцький – директор; В.Гомоляка – механік.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Ескадрилья № 5” (“Війна починається”). Сценарій Й.Прута; режисер А.Роом; оператори М.Топчій; О.Пищиков; художники О.Бобровников; М.Солоха; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; композитор К.Данькевич; звукооператори О.Бабій, М.Авраменко; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; в ролях: М.Гарін – майор Гришин; Б.Безгін – капітан Нестеров; О.Альтовська – Ольга, старший лейтенант; Ю.Шумський – командарм; А.Апсолон – начальник контррозвідки Горн; Л.Новиков – штурмфюрер Вексель; М.Братерський – полковник Оберст.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

Москва. Директивою наркома оборони СРСР К.Ворошилова і наказом командувача Українським фронтом С.Тимошенко визначена наступна дислокація військ на західноукраїнських земліх: частини 5-ї армії І.Совєтнікова – район Влодавка – Устилуг – Сокаль – Кристинопіль – – Луцьк – Ковель; 6-а армія Ф.Голікова – Угнів – Любич – Синява – Перемишль – Львів – Кам’янка-Струмилова – Комарно; 12-а армія І.Тюлєнєва – Південна частина Львівщини із Самбором, Станіслав – Коломия – Заліщики – Тернопіль – Кути.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.92.

Київ. ПрезидіяАН УРСР ухвалила створити на базі Наукового товариства імені Шевченка та інших наукових організацій Львова сектори наступних інститутів Відділу суспільних наук АН УРСР: Інституту історії України, Інституту української літератури ім.Шевченка, Інституту мовознавства, Інституту фольклору, Інституту археології, Інституту економіки.
Вісті Академії наук Української Радянської соціалістичної республіки. – 1939. — № 9-10. — С.89.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило пропозицію НКЮ УРСР обрати головами обласних судів: Дрогобицька область – І.Ф.Карпенко, Волинська область – М.З.Школьний; просити ЦК ВКП(б) затвердити це рішення.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.516. — Арк.3.

Західна Україна. Командувач Українським фронтом С.Тимошенко видав наказ, що підсумовував дії червоного війська, що „визволило наших єдинокровних братів трудящих Західної України від гноблення польськими панами, капіталістами й осадниками”.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.77.

14-15 жовтня у Горлівці, Сталіно, Харкові відбулися урочистості з нагоди 125-ти річчя з дні народження М.Лермонтова: у Горлівці організовано лекції, бесіди про життя і творчість поета, самодіяльний гурток Палацу культури гірників представив глядачеві постановку п’єси “Маскарад”; у Харкові на заводі ім. Комінтерну організовано колективні читання творів поета, заводська бібліотека присвятила знаменній даті спеціальний випуск газети “Голос читателя”; у Сталіно 15 жовтня Спілка радянських письменників разом з обласним відділом у справах мистецтв провела літературний вечір.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.290-291.

Львів. Біля могили І.Франка організовано мітинг. Виступали О.Корнійчук, К.Студинський, читали вірші Л.Лєбєдєв-Кумач, А.Малишко.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.89.

Західна Україна. Командувач 6-ї армії РСЧА Ф.Голіков поінформував командування про результати військової кампанії: полонено 111736 польських офіцерів, 4248 підофіцерів, 6247 офіцерів, 7 генералів, захоплено багато бойової техніки, озброєння; втрати радянської сторони – убито 105, поранено 224 бійців і командирів
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.90.

Київ. У державному історичному музеї розпочала роботу виставка з історії України і Білорусії.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 24 вересня.

Москва. Нарком електростанцій і електропромисловості СРСР видав наказ про спорудження підстанцій та ліній електропередачі Дніпро-Донбас. Пропонувалося форсувати завершення робіт, встановлювалися конкретні терміни щодо цього.
Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в период упрочения и дальнейшего развития социалистического общества (1938 – июнь 1941 г.). – К.,

Київ. РНК УРСР видав постанову „Про перегляд норм виробітку, розцінок і впорядкування розрахункових умов по системі кооперації інвалідів України”. Містилося зобов’язання президії Української ради кооперації інвалідів підвищити норми виробітку по системі в цілому на 11,5%, знизити розцінки за працю на 9,6%.
Збірник постанов і розпоряджень уряду УРСР. – 1939—№ 35. — Ст.159.

Київ. Відбулося засідання Президії АН УРСР. Учасники обговорили 21 питання, зокрема заслухали доповіді голів Відділів АН УРСР про хід підготовки тематичних планів на 1940 рік, інформацію про хід соціалістичного змагання та ін.
Історія Національної академії наук України (1938-1941): Документи і матеріали. — К., 2003. — С.466-467.

УРСР. У містах і селищах республіки відбулися заходи по вшануванню 125-тиріччя з дня народження М.Лермонтова: у Києві в приміщенні АН УРСР організовано конференцію, виставку літератури про життя і творчу діяльність поета. Виступали президент АН УРСР академік О.Богомолець, С.Родзевич, українські поети В.Сосюра, І.Фефер читали вірші М.Лермонтова.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 16 жовтня.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Опубліковане повідомлення про затвердження Президією СРСР постійної музейної комісії для координування музейної роботи, яка ведеться у системі АН СРСР. До складу комісії увійшли І.Орбелі, В.Струве, О.Ярославський, І.Луппол, Ю.Франції та ін.
Вестник АН СССР, — 1940. — № 12. — С.157; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексее