Інститут історії України Національна академія наук України

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.

Київ. Створення Інституту народного господарства.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф.. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 341.

Чернігів. ІV губернський з’їзд рад, на якому заслухано звіти губраднаргоспу, губпродкому і відділу народної освіти та ухвалено спрямувати всі зусилля на поповнення лав Червоної армії солдатами і продовольством, твердо проводити трудову повинність і трудову мобілізацію.
Черниговщина в годы гражданской войны 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 365 – 377.

Київ. Губернська нарада комнезамів Київщини, на якій ухвалено резолюцію з земельного питання (“відібрати від куркулів зайву землю”, “зайвину мертвого реманенту”, “племінних коней та племінну худобу”); звернення до незаможних селян з закликом активніше вступати до комнезамів для боротьби з куркулями.
Комітети незаможних селян України (1920 – 1933). Збірник документів і матеріалів. – К., 1968. – С. 59 – 61;Радянське будівництво на Україні в роки гр

Станіславів (суч. Івано-Франківськ). РНМ УНР ухвалила скласти міністру закордоних справ проект інструкцій представникам УНР для переговорів з “Русским Политическим Комитетом” в Варшаві і урядом ген. Врангеля.
ЦДАВО України. – Ф. 1429. – Оп. 2. – Спр. 53. – Арк. 137.

Харків. РНК УСРР ухвалила постанову про табори примусових робіт.
ЦДАВО України. – Ф. 340. – Оп.1. – Спр. 2803. – Арк. 218. – 219.

Кам’янець-Подільський. Заснування “Військово-громадського комітету опікування над козаком”. Завдання товариства – організувати громадську підтримку українському козакові в його боротьбі за визволення Батьківщини шляхом турботи про забезпечення його матеріальних та моральних потреб.
Українське слово (Станіславів). – 1920. – 14 листопада.

Станіславів (суч. Івано-Франківськ). РНМ УНР ухвалила уповноважити С. Стемповського (голова), Л. Михайлова, П. Зайцева, О. Ковалевського, Л. Чикаленко, О. Ейхельмана вступити у переговори з “Русским Политическим Комитетом” у Варшаві для підписання військової конвенції щодо спільних антибільшовицьких дій. 29 жовтня було підписано уповновження для сотника В. Стрижака як військового спеціаліста, а 9 листопада – мандат ген. В. Зелінському, який уповноважувався на підписання договору з “Русским Политическим Комитетом”.
ЦДАВО України. – Ф. 3696. – Оп. 2. – Спр. 277. – Арк. 109, 110, 116.

Рига (Латвія). Підписання між РСФРР і УСРР з одного боку та Польщею з другого договору про перемир’я і прелімінарні умови миру. Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Полісся і Підляшшя залишалися за Польщею. Було визнано незалежну УРСР як суб’єкта міжнародних відносин. 18 жовтня мали припинитись будь-які воєнні дії; на лінії фронту утворювалась нейтральна полоса завширшки 30 км.
Документы и материалы по истории советско-польських отношений. – М., 1965. – Т.3. – С. 428 – 436.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

На кордоні Павлоградського повіту Катеринославської та Костянтиноградського повіту Полтавської губернії знищено збройний загін отамана Чорного. 80 вояків взято в полон, захоплено 3 кулемети та 2 тачанки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Харків. Пущено 1-й державний канатний завод “Нова Баварія”.
Пролетарий, Харьков, 1921, 19 апреля

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Харків. На міжвідомчій нараді представників Центральної насіннєвої комісії, Південбюро ВЦРПС, Української ради народного господарства, Наркомпроду та Наркомзему УСРР, уповноваженого Наркомпраці РСФРР при РНК УСРР розроблено положення про робітничі загони по ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці загони формувалися шляхом мобілізації профспілками працівників заводів або цехів, які не діяли. На час роботи загонів їх члени забезпечувалися продовольством. За ними зберігались усі види утримання і забезпечення, яке вони отримували на промислових підприємствах. Крім того, члени загонів отримували премію в кількості 2 пудів борошна. Постачання загонів для проведення робіт покладалося на ради народного господарства.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Створено бюро художньої критики при секторі мистецтв Головполітосвіти з метою оцінки творів мистецтва та подій культурного життя з позицій марксистсько-ленінської естетики.
Пролетарий, Харьков, 1921, 14 апреля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У призначило на посаду голови Агітпропу ЦК КП(б)У М. Владимирова.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6 спр. 29, арк. 68.