Інститут історії України Національна академія наук України

У Київському державному ордена Леніна академічному театрі опери і балету ім. Т.Г.Шевченко відбулася прем’єра опери Римського-Корсакова «Ніч перед Різдвом». Диригент — засл. арт.УРСР В.І.Піралов, художник — Б.Р.Ердман, режисер-постановник — засл. арт.УРСР В.Д.Манзій. У ролях: народний артист УРСР М.І.Донець, народна артистка УРСР З.Гайдай та ін.
Комуніст. — 1940. — 18 жовтня.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

У Полтаві організовано Українську церковну раду УАПЦ, як тимчасовий орган для керівництва церковним життям на Полтавщині. Раду очолив старий церковний діяч М.Шевченко. Її заходами було проведено облік духовенства в області та відкрито ряд церков.
Волинь. – Рівне. – 1941. - 20 листопада;Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтав

У Луцьку відновила свою діяльність богословська секція під проводом архієпископа Полікарпа, яка вже видала ряд церковних книжок та молитовників.
Волинь. – Рівне. – 1941. - 20 листопада.

У Харкові при міській управі створений Релігійний відділ, який очолив Г.Лебединський. Працівники відділу провели реєстрацію духовенства в місті, обстеження церков, фондів Харківської картинної галереї на предмет вилучення церковних речей. Уже на початку своєї діяльності відділ відкрито підтримував УАПЦ.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 39-40.

На цей час в рейхскомісаріаті Україна було 10 стаціонарних таборів для полонених солдатів – шталагів (Stalag) та один табір для полонених радянських офіцерів - офлаг (Oflag), у яких перебувало на початок місяця 445.000 в’язнів. До кінця місяця їх кількість зменшилася до 125 тисяч (звільнені, утікачі, страчені).
Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж – Нью-Йорк – Львів. 1993. — С. 163.

Протягом жовтня в Україні було знищено близько 120 тис. місцевих євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

Радянські війська залишили з боями районні центри Григорівка Дніпропетровської області; Охтирка Сумської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 375, 425.

Рейхскомісар України та командуючий збройними силами вУкраїні видали наказ про смертну кару за умисне пошкодження засобів зв’язку, кабельного проводу, телефонного дроту, псування приладдя.
Волинь. – Рівне. – 1941. – 26 жовтня; Українське слово. – Київ. - 1941. - 30 жовтня.

Рада по евакуації ухвалила постанову про демонтаж і евакуацію устаткування, матеріалів вугільних шахт, заводів, баз та інших підприємств, розташованих у Ворошиловградській області.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. – Т.1. — К., 1975. — С. 268.

У Києві ВПЦР скликала нараду всіх православних конфесій Київщини, на якій було проголошено відродження УАПЦ.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (Короткий історичний довідник). – Полтава, 1999. — С 7.

Розпочалися масові розстріли єврейського населення Кривого Рогу, жертвами яких на 15 жовтня стало від 4 до 5 тис. мешканців міста.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 38.

Завершилася оборона Одеси. О 5-й годині. 30 хв. з Одеського порту вийшов останній транспорт. Муковський І.Т.
Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність: українці на фронтах Другої світової війни. - К., 1996. — С. 98.

У Києві оголошено про введення комендантської години. З 18 до 5 год. ранку під загрозою розстрілу заборонялося ходити вулицями міста.
Українське слово. – Київ. – 1941. - 16 жовтня.

У Києві ініціативна група українських композиторів організувала Спілку українських композиторів, головою якої обрано Ф.Кеденко.
Волинь. – Рівне. - 1941. - 16 листопада.

Загальні втрати частин Приморської армії та Чорноморського флоту за час оборони Одеси становлять: 16.578 загиблих, 24.690 поранених, всього - 41268 військовослужбовців.
Памяти павших. Великая Отечественная война (1941-1945) - М., 1995. - С. 96.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

На окупованій території Криму створений підпільний партійний центр (І.Генов, М.Луговий та ін.).
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 341.