Інститут історії України Національна академія наук України

Могилівський округ Подільської губернії. Голодувала більша частина населення в восьми районах і 10-12% населення – у семи районах. Було зареєстровано 15 випадків голодних смертей. Допомога надавалася 10% дорослого населення.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 12.

Повідомлялося про голод у Крутянському Рибницькому, Балтському, Кам’янському і Тираспольскому районах МАСРР. Населення харчувалося сурогатами.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 12.

Харків. Відбувся Всесоюзний з’їзд по боротьбі з венеричними хворобами. Прибуло 100 делегатів із різних республік СРСР та від німецького товариства боротьби з венеричними хворобами. Порядок денний: про боротьбу з венеричними хворобами; про статеве виховання підлітків; про лікарську тайну при лікуванні венеричних хворих; наукові питання. На з’їзді було заслухано 136 доповідей.
Коммунист, Харьков, 1925, 13-21 мая.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання, пов’язані із виборами членів ЦВК від України, виступами українських делегатів на ІХ Всеросійському з’їзді рад по доповіді уряду СРСР, а також про представників від України в бюджетній комісії уряду СРСР.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 74 зв.

Кам’янецький округ Подільської губернії. Виїзна сесія губернського трибуналу розглянула справу румунської шпигунської організації. Оскільки керівники організації скрилася від арешту, до судової відповідальності було притягнуто членів організації – Мишкевського та Вишняківського. Мишкевського було присуджено до вищої міри покарання – розстрілу, Вишняківського – до трьох років ув’язнення з суворою ізоляцією.
Коммунист, Харьков, 1925, 15 мая.

Макіївка Юзовського округу Донецької губернії. На металургійному заводі пущено доменну піч № 3.
Пролетарий, Харьков, 1925, 16 мая.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про будівництво шкільної мережі загального навчання в УСРР”, згідно з якою визначено строки та зміст роботи по створенню шкільної мережі. Всі роботи було розподілено на три групи: підготовчо-статистичні, організаційно-педагогічні, організаційно-будівельні.
ЗУ України, 1925, Від. І, № 28, Ст. 218.

Харків. Колегія Наркомпраці УСРР, заслухавши доповідь представника Донецької губернії, прийняла постанову про термінові заходи боротьби з безробіттям у Донбасі. Відділу ринку праці наркомату було запропоновано поліпшити облік безробітних і з’ясування попиту та пропозиції на робочу силу. Колегії наркомату запропоновано порушити перед Наркомпраці СРСР клопотання, по-перше, про заборону відправлення до Донбасу безробітних із союзних республік і про припинення видачі літери на проїзд до Донбасу та інших місцевостей скупчення безробітних – Києва, Одеси та Катеринослава; по-друге, про вивезення безробітних із Донбасу, встановивши для них пільговий тариф на проїзд і надавши грошову допомогу; по-третє, про розширення громадських робіт і громадського харчування безробітних; по-п’яте, про організацію будинків для безробітних у Сталіно, Луганську, Артемівську, Маріуполі; й, по-шосте, про клопотання перед центром про фінансування заходів по боротьбі з безробіттям.
Коммунист, Харьков, 1925, 14 мая.

Харків, м. 12–16 березня відбувся об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У. Учасники обговорили доповіді про попередні підсумки хлібозаготівельної кампанії, про промплан української промисловості на 1927/1928 р., про підсумки жовтневого прийому в партії і завдання партійної роботи на виробництві. На пленумі Л.Каганович викрив О.Шумського як провідника українського буржуазного націоналізму, а також зробив доповідь про економічну контрреволюцію. Доповідь стала одним із чинників “Шахтинської справи” – застосування репресій проти технічної інтелігенції. Ухвалено увільнити від обов’язків члена політбюро А.Ф. Радченка на його прохання. Членом політбюро обраний голова Всеукраїнської ради профспілок І.О. Акулов.
Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918-1991. — К.: Генеза, 2005. — С.299;Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Укр

Москва, м. РНК СРСР видав постанову «Про кустарно-ремісничу промисловість та промислову кооперацію». Ухвалено вжити заходи для розвитку кустарно-ремісничої промисловості, зокрема встановити сприятливі умови для тих галузей кустарно-ремісничої промисловості, які працюють на місцевій недефіцитній сировині для виробництва предметів широкого вжитку (гончарних виробів, точильного каменю, виробів з рога, кості (пуговиць, гребенців та ін.), щетини, соломи (капелюхів), дерева (ложек, сундуків, меблів, корзин та ін.)), а також тих, що пом’якшують товарний голод (виробництво сільськогосподарських машин (віялок, молотарок, шерсточесалок, дрібних запасних частин), скобяного товару, металевого плетіння, дрібного сільськогосподарського реманенту тощо). Наголошувалося на необхідності послаблення впливу приватного капіталу у кустарно-ремісничій промисловості, зокрема містилася настанова урядам союзних республік запровадити кримінальну відповідальність підприємців, що створюють приватнокапіталістичні підприємства під виглядом промислових кооперативних організацій. Визначалася система заходів для зміцнення фінансового становища та організаційного зміцнення промислової кооперації.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 3

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

1928–1932 р. польський уряд ліквідував “Просвіти” у Кременці, Острозі, Дубному, Рівному, Ковелі, Володимирі, Луцьку на Волині.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але

Кельн, м. у Німеччини. Відбулася Міжнародна виставка преси, в якій взяли участь і українські радянські представники. Делегація СРСР представила відвідувачам виставку, присвячену пам’яті В.І.Леніна.
Научный работник. – 1928. — № 10. — С.71-7 2, 80; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917– 1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Алекс

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.

Сільський Господар – Всеукраїнська рада сільськогосподарської кооперації являла собою центральний орган усієї системи сільськогосподарської кооперації УСРР. У 1928 р. до складу Сільського Господаря входили 42 кредитних та універсальних союзів, 7 центрів спеціальної кооперації, що об’єднували 2700 кредитних, 4798 спеціальних і 5028 машинно-тракторних товариств, 6316 сільськогосподарських колективів, із загальним числом об’єднаних господарств – 910 тис.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1932. Том 2. Май 1927 – 1929. — М. 1999. — С.786; Вес

Запоріжжя, м. Споруджено арочний залізничний міст через Дніпро.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Харків, м. Почалося будівництво міського аеропорту.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Київ, м. Розпочався випуск фільмів на Київській кінофабриці (з 1939 р. – Київська кіностудія художніх фільмів, з 1957 р. – ім. О.Довженка).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.