Інститут історії України Національна академія наук України

Харків, м. Створено Всеукраїнське товариство революційних музикантів (ВУТОРМ). Українська музично-громадська організація постала внаслідок реорганізації Музичного товариства ім. М.Д. Леонтовича; об’єднувало композиторів і виконавців. У 1931 р. “вутормівці” перейшли до новоствореної асоціації “Пролетармуз”. Остання ліквідована після виходу постанови ЦК ВКП(б) “Про перебудову літературно-художніх організацій” від 23 квітня 1932 р.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.347.

Пішов з життя Бахтін Костянтин Миколайович (народився 1873) – український живописець-пейзажист. 1900 закінчив Київське художнє училище; автор творів: „Вечоріє”, „Стара садиба”, (обидва – 1910) „Вечір восени” (1911), „Соняшний день” (1914), „Перша зелень”, „Пізня осінь” (обидва – 1916), „Бузок” (1923), „Останні квіти” (1927), „Весна”, Річка” (обидва – 1928); учасник виставки картин київських художників (1912).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.47.

Пішов з життя В. Хавкін – уродженець Одеси, видатний бактеріолог, епідеміолог, винахідник вакцин проти холери і чуми, асистент лабораторії технічної мікробіології в Пастерівському інституті в Парижі, державний бактеріолог уряду Індії, директор протичумної лабораторії, народоволець, учасник сіоністського руху за створення єврейської держави. Золоті імена України.
Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. – Т.2. — К., 2002. — С.690.

Харків, м. ВУЦВК і РНК УСРР видали постанову “Про кредитово-кооперативні організації”.
Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. Відділ перший. – 1928. — № 5. — Ст.59;Вісті ВУЦВК. – 1928. — 11 квіт

Москва, м. Політбюро ЦК ВКП(б) видано постанову про участь радянської делегації у міжнародній нараді товариств драматургів у Берліні.
Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б) – ВКП(б), ВЧК-ОГПУ-НКВД о культурной политике. 1917-1953 гг. –. М., 2002. — С.83.

Лукановка, с. Ольшевського району Чернігівської округи. Пострілом через вікно з відрізу вбитий голова сільради – член КП(б)У. За показами міського сільського активу, убивство здійснене на грунті здійснюваних кампаній.
«Совершенно секретно»: Лубянка – Сталину о положении в стране (1922–1934 гг.). – М., 2002. — Том 6. 1928 г. – С.502.

Москва, м. РНК СРСР видала постанову про недоліки в обкладанні селян сільськогосподарським податком. Встановлено наступні порушення правил оподаткування: переобкладання неземлеробських доходів робітників у деяких випадках у розмірі 35% і вище; часте обкладання в індивідуальному порядку трудових господарств, іноді типово середняцьких, котрі не мають жодних нетрудових доходів; значне переобкладання багатосімейних середняцьких господарств. Містилася вимога до місцевих органів влади виправити встановлені недоліки і не припускати надалі їх повторення.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1932. Том 2. Май 1927 – 1929. — М., 1999. — С.373-378.

Москва. Начальник ПУ РСЧА А.С. Бубнов надіслав лист К.Є. Ворошилову, в якому поінформував про триваючу в армії опозиційну діяльність засудженого пленумом РВР СРСР у липні 1928 р. „толмачевсько-білоруського угруповання”. Містилася пропозиція „міцно вдарити по нинішній роботі внутріармійської опозиції, зім’яти її та ліквідувати”, наприкінці 1928 р. розгромити її на окружних і дивізійних партконференціях, „добившись повної єдності думок (одноголосних голосувань)”. Наводився план конкретних заходів для цього: жорстко карати будь-які спроби „підпільної роботи (шушукання по „лісочках”, петиційні кампанії); «ряд людей „бузотерські налаштованих попередити „басом”»; видати до кінця вересня „Положення” (про комісара, про ланку, про господарські комісії та ін.); зібрати нараду у складі начальників політуправлінь округів, командувачів та помічників командувачів корпусів, дивізій, полків «для „провентилювання” „положення”»; реалізувати рядом наказів червневу резолюцію РВР СРСР, і тих, хто ухиляється від її виконання – „гріти без поблажливості”; отримати від ЦК (у резолюції по доповідях про армію) засудження внутріармійської опозиції; після січневої Всесоюзної партконференції провести розширену нараду, продовжити викриття „ідеології” білоруської резолюції; до партійної конференції опублікувати у пресі ряд відповідних статей.
Советское руководство. Переписка. 1928–1941 гг. – М., 1999. — С.42-43.

Горлівка, м. Артемівської окр. До Кисловодська на відпочинок виїхали 480 гірників шахти “Марія”, іще 300 шахтарів попрямували до Красногорського будинку відпочинку.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 17 березня.

Харків, м. При культвідділі Харківської окружної ради профспілок сформовано штаб у складі представників ряду державних установ, громадських організацій, редакцій газет для практичного керівництва проведенням “Трьохмісячника української культури”; розроблений план акції передбачав перевірку стану українізації в установах і організаціях, проведення культурно-освітніх і мистецьких заходів, налагодження роботи гуртків, бібліотек, створення “джаз-оркестру з українських народних інструментів”, організацію українського пересувного театру та ін.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 27 березня.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про чистку апарату державних органів, кооперативних і громадських організацій”. Надавалося право органам РСІ виносити обов’язкові для всіх державних установ і підприємств, кооперативних і громадських організацій наступні постанови: про заборону назавжди або на певний час працювати у всіх ланках радянського і кооперативного апаратів, в громадських організаціях тим особам, при оцінці роботи яких з’ясувалося, що вона „безумовно зашкоджує інтересам робітничого класу”; про заборону назавжди або на певний час посідати посади в певній місцевості або у певному відомстві, установі, підприємстві чи організації; про заборону назавжди або на певний час займати ту чи іншу категорію посади у радянському і кооперативному апараті, громадських організаціях.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. —№35. —Ст.313.

Знаменка, м. тепер Алтайського краю, Росія. Народився Завгородній Анатолій Петрович – український живописець, заслужений художник УРСР (1977). До числа найбільш відомих творів майстра належать: „Перед ловом” (1961), серії – „Миколаїв – корабельний край” (1966-1970), „Біля рідних берегів” (1974-1977), „Азовсталь” (1976), „Королівський замок” (1981-83), „Гранд-канал” (1984-86), „Зустріч в океані” (1988), „Витівки Воланда” (1989). „Нехороша квартира” (1990, дві останні за мотивами роману М.Булгакова „Майстер і Маргарита”), „По Венеції” (1990).
Мистецтво України: Біографічний довідниК. – К., 1997. —С.248.

Харків, м. Оргбюро ЦК КП(б)У обговорило питання „про польський з’їзд у Варшаві”. Ухвалено створити партійну комісію у складі Доненка, А.Хвилі, Лазоверта, Кулика, Добродицького, доручити їй розробку вказівок щодо представництва радянських поляків на з’їзді, забезпечити розгортання у польській пресі інформаційної кампанії про характер з’їзду та „цілі пілсудщини”.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.16. —Спр.34. —Арк.112.

УСРР. Протягом року в республіці 246 тис. членів і кандидатів партії пройшли “партійну чистку”: виключено 24 тис. осіб (близько 10%) загальної кількості членів КП(б)У.
Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921-1939 рр.). – К., 1999. —С.135.

СРСР. Протягом 1929-1931 р. з лав ВКП(б) виключено близько 250 тис. членів, переважна більшість яких належала до т.з. „правого ухилу”..
Дорошко М. Компартійно-державна номенклатура УСРР у 20-30-ті роки ХХ століття: соціоісторичний аналіз. – К., 2004. —С.136.

СРСР. Протягом року у різних регіонах спецорганами зафіксовано 1300 випадків селянських хвилювань: значну роль в них грало релігійне питання.
Грациози Андреа. Великая крестьянськая война в СССР. Большевики и крестьяне, 1917-1936. —М., 2001. —С.46.

Крим. Протягом 1929 року у ході „чистки” партійних і радянських органів під гаслом боротьби з „веліібрагімовщиною”, „мілліфірківщиною” та „буржуазно-націоналістичними відхиленнями” репресовано щонайменше 3500 татар, яких було засуджено, заслано, а кількох страчено.
Національні меншини України у ХХ столітті. Політико-правовий аспект. – К., 2000. –С.173.

Москва, м. ЦК ВКП(б) прийняв постанову про заходи щодо зміцнення наукової роботи у зв’язку з підсумками ІІ Всесоюзної конференції марксо-ленінських науково-дослідних установ. Містилися настанови щодо поліпшення науково-дослідної роботи (питання планування, координування, упорядкування навантаження спіробіників, підготовки кадріd тощо).
Вестник Комакадемии. – 1929. —Кн.33. —С.282-283;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Ал

Москва, м. На сторінках журналу „ Война и революция” почалася дискусія (завершилася в 1930 р.) по книзі А.І.Єгорова „Львов-Варшава. 1920 г. Взаимодействие фронтов” (М. – Л., 1929). Учасники обговорювали наступні питання: методологія і методи дослідження історичних джерел, роль Південно-Західного фронта і значення його дій на р.Вісла в кампанії 1920 р. та ін.
Война и революция. – 1929. —№ 5, 10;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

Москва, м. Історичне відділення Інституту червоної професури перетворено в Інститут червоної професури (існував до 1938 р.).
История СССР. – 1960. —№ 6. —С.65;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. – М