"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Червень – перша половина липня 1925

Київ. На державній тютюновій фабриці № 4 і в Бердичівському окрузі на фабриці Комборбезу (Комітету по боротьбі з безробіттям) відбулося декілька невеликих страйків у зв’язку зі збільшенням норм виробітку та зменшенням розцінок. Страйки на ґрунті низьких розцінок мали місце й на декількох економіях цукрових заводів.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 66.

19 червня 1925 (п’ятниця)

Київ. Відбулася надзвичайна сесія губсуду що розглянула справу К. Веселовського та інших осіб, звинувачених у шпигунстві на користь Польщі. Веселовського було засуджено до вищої міри покарання, а інших членів підпільної групи – до різних строків ув’язнення.
Коммунист, Харьков, 1925, 20 июня.

19 червня 1925 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про кампанію переукладання колективних угод. У зв’язку зі збільшенням продуктивності праці, з червня місяця ухвалено збільшення заробітної плати по основних трестах.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 88 зв.

19 червня 1925 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про Бессарабську революційну організацію. Згідно з постановою ЦК РКП(б) визнано необхідним, в зміну постанови від 10 квітня, створити при політбюро комісію в складі В. Затонського, М. Попова, Грінштейна та Бадєєва для політичного керівництва організацією з тим, щоб робота комісії обмежувалася вирішенням політичних питань без втручання в організаційні та оперативні справи. Також було ухвалено просити ЦК РКП(б) асигнувати ЦК КП(б)У необхідні кошти на партійну роботу в Бессарабії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 16, спр. 1, арк. 175, оп. 6, спр. 58, арк. 92.

19 червня 1925 (п’ятниця)

Харків. Губернська рада професійних спілок спільно з губернськими відділами галузевих спілок асигнувала 10 тис. крб. для допомоги китайським робітникам, що бастували.
Коммунист, Харьков, 1925, 19 июня.

19 червня 1925 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про українізацію держапарату. Визначено заходи, що забезпечували її завершення до 1 січня 1925 р.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 89 зв.; спр. 70, арк. 180 - 182.

19 червня 1925 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про план реалізації врожаю та експорт хлібу. Накреслено заходи проведення хлібозаготівельної кампанії та хлібного експорту. Визначено економічні важелі регулювання хлібним ринком, зважаючи на недоцільність встановлення лімітних цін на хліб. Наголошено на першочерговості хлібного експорту. Визначено контингент основних хлібозаготівельників. Запропоновано заходи, що обмежували участь приватника в хлібозаготівлях обсягом не більше 30%, та запобігали руйнації бідняцьких селянських господарств.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 89; спр. 70, арк. 131-132.

19 червня 1925 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про народне харчування. Ухвалено створити Ради сприяння Укрнархарчу з відповідальних працівників, керівників партійних, радянських, господарських та професіональних органів, з покладанням на них обов’язку всебічного сприяння розвиткові народного харчування. Головою призначено Сербиченка. Держбанку запропоновано асигнувати Нархарчу довгостроковий кредит на суму, що дорівнювалася пайовому капіталу товариства. Вищій раді народного господарства запропоновано вжити заходів щодо збільшення пайової участі промисловості в Укрнархарчі, особливо прибуткових трестів, а також щодо надання приміщень та комунальних послуг їдальням громадського харчування. Визначено перспективу розвитку Укрнархарча за рахунок розгортання мережі механізованих підприємств громадського харчування. В першу чергу запропоновано приступити до організації громадського харчування в Донбасі, насамперед у Сталіно та Макіївці, зобов’язавши госпоргани до будівництва приміщень, а Укрнархарч - до обладнання їдалень. Ухвалено погодити з ВУРПС та Вищою радою народного господарства питання про розміри пайової участі в товаристві Південного металургійного, Південно-рудного та додаткової участі Південного вугільного тресту. Визнано доцільним створення низових осередків Укрнархарчу із залученням до них представників від тих робітників, яких обслуговували підприємства товариства. Запропоновано надати право на участь пайщикам у товаристві Нархарч всім місцевим об’єднанням і підприємствам центральних господарських органів. Центральному відділу робітниць ЦК КП(б)У запропоновано провести роботу по залученню широких мас жінок до справи організації їдалень та громадських кухонь. Радянським органам доручено вирішити питання про звільнення їдалень Укрнархарчу від оподаткування та надання їм пільг на комунальні послуги.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 88 зв. - 89.

19 червня 1925 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про наслідки та перспективи постачання села сільгоспмашинами. Зважаючи на неможливість задоволення потреб села в сільгоспмашинах вітчизняними виробниками через брак обігових коштів Укрсільмаштресту, було ухвалено поставити в радянському порядку питання про максимальне розширення цього виробництва та імпорт сільгоспмашин у наступному році. Наполягалося на необхідності постачання на пільгових умовах складними сільгоспмашинами сільгоспколективів „тракторних районів”. ЦКК доручалося вивчити досвід минулого року щодо цін, за якими селяни купували машини, та з’ясувати причини різниці в цінах. Питання про взаємини між низовою кооперацією та базами УТСМ, як і питання про розширення мережі товариств-кредиторів Укрсільбанку, пропонувалося передати на розгляд у радянському порядку.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 88.

19 червня 1925 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про кордони між РСФРР та УСРР. Представниками України в комісії по встановленню кордонів між РСФРР та УСРР запропоновано підписати протокол комісії, оговоривши за собою право опротестувати у відповідному порядку окремі пункти. Залишаючись при попередньому рішенні політбюро щодо кордонів між РСФРР та УСРР, ухвально порушити перед ЦК РКП(б) клопотання про призначення комісії з членів ЦК із залученням представників КП(б)У для розробки та розгляду питання про кордони. Зокрема, просити ЦК РКП(б) призначити комісію для врегулювання непорозумінь на ст. Чертково шляхом уточнення кордонів з тим, щоб район названої станції, населений українцями, був приєднаним до Старобельського округу.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 90 зв.

19 червня 1925 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про механічне хлібопечення. Визнано доцільним перейти на механічне хлібопечення в першу чергу в великих промислових та робітничих центрах. У зв’язку зі здешевленням хліба в приватних пекарнях та загрозою витіснення кооперативного хлібопечення приватниками, робкоопам запропоновано звернути увагу на зниження собівартості печеного хліба. Рекомендувалося залучати місцеві кошти до справи організації механічного хлібопечення. Однак, враховуючи їх брак, ухвалено порушити перед ЦК РКП(б) клопотання про асигнування в розпорядження українського уряду довгострокового кредиту в розмірі 1 млн. крб. На кошти, що планувалося отримати з загальносоюзних фондів, пропонувалося в першу чергу розпочати будівництво механічних хлібних заводів у Сталіно, Луганську, в одному з робітничих районів Артемівського округу, Катеринославі, Миколаєві, Харкові. Визнавалося доцільним встановити єдине керівництво організацією хлібопечення на Україні з посиленням у ньому ролі і впливу профспілок та робкоопів як у центрі, так і на місцях.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 88 зв.

19 червня 1925 (п’ятниця)

Донецький губернський сільськогосподарський банк видав дострокову позику для електрифікації Кременського та Верховинського сільськогосподарських товариств.
Коммунист, Харьков, 1925, 19 июня.

1928

Харків, м. 12–16 березня відбувся об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У. Учасники обговорили доповіді про попередні підсумки хлібозаготівельної кампанії, про промплан української промисловості на 1927/1928 р., про підсумки жовтневого прийому в партії і завдання партійної роботи на виробництві. На пленумі Л.Каганович викрив О.Шумського як провідника українського буржуазного націоналізму, а також зробив доповідь про економічну контрреволюцію. Доповідь стала одним із чинників “Шахтинської справи” – застосування репресій проти технічної інтелігенції. Ухвалено увільнити від обов’язків члена політбюро А.Ф. Радченка на його прохання. Членом політбюро обраний голова Всеукраїнської ради профспілок І.О. Акулов.
Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918-1991. — К.: Генеза, 2005. — С.299;Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Укр

1928

Москва, м. РНК СРСР видав постанову «Про кустарно-ремісничу промисловість та промислову кооперацію». Ухвалено вжити заходи для розвитку кустарно-ремісничої промисловості, зокрема встановити сприятливі умови для тих галузей кустарно-ремісничої промисловості, які працюють на місцевій недефіцитній сировині для виробництва предметів широкого вжитку (гончарних виробів, точильного каменю, виробів з рога, кості (пуговиць, гребенців та ін.), щетини, соломи (капелюхів), дерева (ложек, сундуків, меблів, корзин та ін.)), а також тих, що пом’якшують товарний голод (виробництво сільськогосподарських машин (віялок, молотарок, шерсточесалок, дрібних запасних частин), скобяного товару, металевого плетіння, дрібного сільськогосподарського реманенту тощо). Наголошувалося на необхідності послаблення впливу приватного капіталу у кустарно-ремісничій промисловості, зокрема містилася настанова урядам союзних республік запровадити кримінальну відповідальність підприємців, що створюють приватнокапіталістичні підприємства під виглядом промислових кооперативних організацій. Визначалася система заходів для зміцнення фінансового становища та організаційного зміцнення промислової кооперації.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 3

1928

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

1928 1928

1928–1932 р. польський уряд ліквідував “Просвіти” у Кременці, Острозі, Дубному, Рівному, Ковелі, Володимирі, Луцьку на Волині.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422

1928 1928

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

1928 1928

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але

1928 1928

Кельн, м. у Німеччини. Відбулася Міжнародна виставка преси, в якій взяли участь і українські радянські представники. Делегація СРСР представила відвідувачам виставку, присвячену пам’яті В.І.Леніна.
Научный работник. – 1928. — № 10. — С.71-7 2, 80; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917– 1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Алекс