"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

1940 1940

Помер у таборі Бронєвой (Факторович) О.Й. — у ЧК з 1919 р., з квітня 1931 р. — заступник начальника ЕКУ НКВС УРСР, з травня 1933 —перший заступник начальника Харківського облвідділу НКВС, зсерпня 1933 — начальник відділу кадрів НКВС УРСР. Заарештований 22квітня 1938 р. засуджений 29 жовтня 1939 р. на п’ять років таборів.
Шаповал Ю., Золотарьов В. Всеволод Балицький: особа, час, оточення. — К.,2002. — С.372.

1940 1940

Народився В.Трефілов — уродженець Баку (Азербайджан, пішов з життя 2001 р.), відомий фізик, автор праць з металофізики, фізики міцності та пластичності металів і тугоплавких матеріалів, заслужений діяч науки і техніки України (1994), лауреат Державної премії СРСР (1988), двічі лауреат Державної премії України, автор більш як 700 публікацій, 7 монографій і 15 патентів.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. — Т.2. — К., 2002. — С.632.

1940 1940

Впродовж 1940 р.. спецоргани перманентно відзначали поширення серед військовослужбовців «нездорових висловлювань про міць німецької армії». Так, у КОВО фіксувалися розмови про те, що німецька армія краща за радянську, що техніка у німців краще, що рівень патріотизму у вермахті є досить високим, про що, мовляв, свідчать його перемоги. Казали також і про те, що німці сильніші за СРСР, оскільки спромоглися здобути Париж, у той час як Червоній армії «і з румунами не впоратися» тощо. Боязнь частини червоноармійців і командирів з приводу переваги німецької армії знайшла прояв у поширенні поразницьких настроїв — у розмовах про те,щоуразі війни— «вони нам намнуть боки». Чимало було виялено армійськими спецорганами і прихильників гітлерівської ідеології. «Радянська система не міцна і неправильна. При даному устрої селяни і робітники піддаються знущанню. Досконала система — це націоналсоціалізм у Німеччині. При фашизмі держава збагачується, а народ живе багато і заможно. У перспективі радянська влада буде знищена націоналсоціалістською Німеччиною», — ділився своїми думками з товаришами по службі в Північно-Кавказському ВО червоноармієць Еніс Гергард (німець за походженням, уродженець Дніпропетровської області). За інформацією спецорганів, «довкола Еніса поступово почала формуватися профашистська організацію — т. зв. «середняцька партія», до якої примкнули й деякі українці — рядовий Пархоменко і молодший командир Гринь. Судячи з назви підпільної групи, прихильне ставлення до ідей націоналсоціалізму було зумовлене також антиколгоспними настроями.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.112113; Російський державний військов

1940 1940

Львів. Згідно рішення Раднаркому УРСР засновано Державнийпольський театр, Польський театр мініатюр, відзначено 85річчя з днясмерті А.Міцкевича, у Спілку письменників УРСР прийнято польськихписьменників: В.Василевську, Є.Путрамента, Т.БойЖеленського, А.Важика, А.Рудницького.
Калакура О. Поляки в етнополітичних процесах наземлях України у ХХ столітті. — К.: Знання України, 2007. — С.295-296.

1940 1940

Журнал «Літературна критика» помістив насвоїх шпальтах ряд критичних матеріалів на нову повість Докії Гуменної «Вірус»: Л.Смульсон (Л.Санов) звинуватив авторку за «викривлення образу радянської людини», а невдовзі передова цього ж часописа скваліфікувала повість як «рецидив не раз викритих нашою громадськістю брудних наклепів на радянську дійсність».
Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. У 3х кн. Кн. 2. — Київ: Рось, 1994. – С.448-449; Літературна крит

1940 1940

Впродовж року зросли повинності колгоспників, які мали доти певніпереваги перед одноосібниками. Починаючи з 1940 р. в СРСР було введений погектарний принцип вирахування обов’язкових поставок з колгоспів. Частково накладання натуральнопродуктових повинностей населянські подвір’я продовжувало існувати: по шкіряній сировині — з 1940р., по зерну (з одноосібних господарств) — з 1940 р., при цьому величинацих обов’язків неодноразово зростала. Приміром, у 1940 р. м’яса колгоспники мали здавати від 32 до 45 кг (одноосібники — до 90 кг.).
Безнин М.А, Димон Т.М. Повинности росийских колхозников в 1930-1960-е годы //Отечественная история. — 2002. — № 2. — С.99.

1940 1940

В наслідок політики радянської держави щодо релігії і церкви у Київській єпархії з 1710 парафій, що існували до 1917 р., залишилося лише 2, з 1435 священників — 3, не зберігся жоден монастир; у Винницькій, Донецькій, Кировоградський, Миколаєвській, Сумській, Хмельницькій областях не залишилося жодної православної церкви, в Луганській, Полтавській, Харківський залишилося по одній.
Войналович В. Партійнодержавна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940-1960х років: політологічний дискурс. — К.: Світог

1940 1940

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

29 червня 1940 (субота)

Київ. ТАРС повідомило про планомірне просування частин і з’єднань Червоної армії по Буковини і Бессарабії. Радянські війська вступили в міста Сторожинець і Герц в Північній Буковині, зайняли станції Новоселиця і Ліпкани (обидві на ріці Прут на південь від м. Хотин). Механізовані частини підійшли до р. Прут в 65 кілометрах на південний захід від м. Кишинева. З метою запобігти вивозу майна і промислового обладнання радянське командування вирішило провести спеціальні десантні операції і водночас перевірити на практиці їхній бойовий стан. Повітрянодесантні частини 204ї повітрянодесантної бригади полковника Губаревича, скинуті на парашутах, зайняли м. Болград в південній Бессарабії в кількох кілометрах від м. Рені в районі злиття р. Прут з рікою Дунаєм.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 30 червня; Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.150.

29 червня 1940 (субота)

Київ (РАТАУ). 250 інженерів, техніків і робітників, посланих Уповнаркомзв’язку СРСР при РНК УРСР, приступили до роботи по встановленню телефонного і телеграфного зв’язку з містами Бессарабії і Північної Буковини. Закінчене встановлення телефонного зв’язку між Ямполем і бессарабським містом Сороки. Комутатор м. Сороки зв’язує Ямполь (Вінницької обл.) з м. Бельц. Уже відправлена телефонна апаратура для встановлення зв’язку КиївКишинів. Встановлений поки тимчасовий зв’язок з Акерманом і Чернівцям. З Києва виїжджає понад 100 чоловік працівників для роботи начальниками контор зв’язку.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 30 червня.

29 червня 1940 (субота)

Київ. Відбувся мітинг письменників Києва присвячений визволенню народів Бессарабії та північної Буковини. Мітинг відкрив літературознавець І.Стебун. Виступили письменники П.Тичина, М.Рильський, В.Сосюра, С.Скляренко, Л.Рєзнік, П.Сєвєров, С.Кротевич, М.Талалаєвський, А.Кацнельсон. «Розв’язати історичне завдання без кровопролиття міг тільки такий титан як СРСР, — сказав у своїй промові поет П.Тичина. Він зупинився на історії Бессарабії і Буковини, які всіма нитками зв’язані з українським народом і його культурою. «Буковина, — наголосив Тичина, — дала відомого письменника Юрія Фетьковича, в її надрах розвивалася могутня сила народного героя Олекси Довбуша. У Бессарабії народився і виріс легендарний полководець Котовський, мрії якого тепер перетворені в життя». На мітингу було прийнято резолюцію в якій зазначалося: «... Віками пригноблюваний, роз’єднаний український народ злився в єдину сім’ю. Здійснилася мрія кращих людей українського народу, які говорили словами Івана Франка: «Та прийде час, і ти вогнистим видом Засяєш у народів вільних колі». Хай живе батько трудящих усього світу, захисник і визволитель трудящих Йосиф Віссаріонович Сталін.»
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 30 червня.

29 червня 1940 (субота)

Львів. Під час обідньої перерви на всіх підприємствах і установах міста відбулися багатолюдні мітинги. Понад 500 робітників зібралися на мітинг на кондитерській фабриці імені Кірова. Серед інших виступила тут начальник зміни карамельного цеху Моргенштерн. «Пожежа імперіалістичної війни, — сказала вона, — розпалюється щодалі дужче. В Європі, на далекому Сході, в Африці ллється кров трудящих. Тільки Радянський Союз стоїть як неприступна скеля, тільки він, завдяки мудрій політиці Комуністичної партії, розв’язуючи мирним шляхом найважливіші міжнародні питання, забезпечує радісне життя трудящих. Ми палко вітаємо Радянську Бессарабії і Радянську Північну Буковину. Слава Комуністичній партії, радянському уряду, великому Сталіну».
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 30 червня.

29 червня 1940 (субота)

Харків. Прокуратура Ленінського району почала провадження термінового слідства у справах злісних прогульників: робітника К.Кашпара (книжкова фабрика ім. Петровського), майстра С.Чернишенко (машинобудівельний завод «Червоний Жовтень»), робітника М.Жерняка (промартіль «Ремонттрикотажу». Слідство буде закінчене протягом 24 годин після чого справи розглядатимуться в суді в показовому порядку.

29 червня 1940 (субота)

Київ. У відповідності з Указом Президії Верховної Ради про перехід на 8годинний робочий день і 7-денний тиждень на Київському трамваї запроваджено новий графік руху. Раніш трамвайні бригади працювали дві і три зміни, частина вагонів припиняла рух об 23.00, а деякі курсували до 2-ї години ночі. Тепер, у зв’язку з збільшенням робочого часу на всіх підприємствах і установах, 60% трамвайного парку виходитиме на лінію о 5. 00 і курсуватиме до 2.00. Третина вагонів курсуватиме з 5.30 до 00.30. Для обслуговування робітників заводу «Більшовик» туди о 2.00 подаватимуть 2 пульманівські вагони, які будуть курсувати за маршрутом — завод «Більшовик» — Бессарабка і «Більшовик» — Хрещатик.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 30 червня.

29 червня 1940 (субота)

Москва. РНК СРСР видав постанову «Про святкування «Дня Військово-морського флоту Союзу РСР». Ухвалено перенести святкування у 1940 році з 24 на 28 липня.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 18. — Ст.448.

1941

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

Червень 1941

Після 22 червня слідом за частинами вермахту на Україну рушили “похідні” групи обох проводів ОУН, загальна чисельність яких за різним джерелами становила від 7 до 10 тисяч членів. Вони мали завдання, надаючи допомогу німцям в організації громадського і господарського життя на звільнених від радянської влади територіях України, водночас закладати структури майбутньої української влади.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 46.

Червень 1941

Червень – липень 1941 р. на Волині тривали запеклі зіткнення місцевих партизанських груп ОУН з відступаючими частинами Червоної армії та військ НКВС.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 180-182.

Червень 1941

Наприкінці місяця Т. Боровця призначили комендантом окружної команди української міліції в Сарнах, на базі якої в липні він створює військово-поліцейську формацію “Поліська січ”.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 58.