Інститут історії України Національна академія наук України

Харків. І Всеукраїнський з’їзд жіноцтва (робітниць і селянок), на якому заслухано доповіді про завдання комнезаможів та обов’язки селянок, про допомогу Червоній армії збоку робітниць та селянок. Обговорювалися доповіді про боротьбу з неписьменством та виховання дітей, про охорону материнства та дитинства, соціальне забезпечення родин червоноармійців. З кожного докладу було вироблено відповідні резолюції.
Вісті (Харків). – 1920. – 3 листопада, 7 листопада, 11 листопада, 14 листопада.

І пленум Сумського повітового комітета КСМУ.
Образование и деятельность комсомольской организации Харковщины.1917 – 1920. Документы и материалы. – Харьковское областное издательство, 196

Одеська губернська конференція КП(б)У.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 961 – 963.

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про видавничу діяльність Всеукраїнського державного видавництва (Всеукрвидаву)”. Всеукрвидав мав проводити виробничу діяльність виключно в межах єдиного видавничого плану, затвердженого РНК УСРР. Задля його здійснення до розпорядження Всеукрвидаву передавалося 7 друкарень: три – у Києві та по одній – у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про порядок розподілу творів друку”. В порядку виконання єдиного державного плану встановлено монополію Всеукрвидаву на розподіл та поширення друкованої продукції, виданої як державними (Всеукрвидавом та Держвидавом РСФРР), так і приватними видавництвами. Головним чином ним мали розподілятися книжкові запаси, сформовані шляхом націоналізації особистих бібліотек. Крім того, Всеукрвидаву передавалися книжки, що зберігалися на складах радянських установ, що не мали відомого характеру. Всеукрвидаву також надавалося право на переважну закупівлю за гуртовими цінами видань, в яких мали потребу державні установи, і які випускалися громадськими та приватними установами, а також тих, що зберігалися в кооперативних та приватних коморах. Приватним особам та кооперативним установам надавалося право створення підприємств для продажу творів друку за дозволом Всеукрвидаву та його місцевих органів та за умовою реєстрації цих підприємств у місцевих відділах управління виконкомів рад. Діяльність приватних та кооперативних книжкових магазинів підлягала контролю Всеукрвидаву.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Спільне засідання УАН обрало на посади голови-президента академіка М. Василенка, на товариша президента – В. Липського, на неодмінного секретаря – А. Кримського та на заступника товариша президента – С. Єфремова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 476.

Комнезами Полтавського повіту відправили голодуючим РСФРР 60 вагонів продовольства.
Селянська Правда, Харків, 1921, 27 листопада.

Комнезами Роменського повіту Полтавської губернії відправили голодуючим Саратовської губернії 43 вагони продуктів.
Известия, Одесса, 1921, 19 ноября.

Комнезами Чернігівської губернії передали голодуючим Поволжя 70 вагонів продовольства.
Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства, 1921-1925. – С. 557.

Одеса. Створено шкіряний трест, що об’єднував шкіряні та взуттєві фабрики губернії.
Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства, 1921-1925. – С. 557.

Харків. Президія Української ради народного господарства визнала доцільним виокремлення головних металообробних підприємств у відання губернської ради народного господарства та створення на їхній базі державного об’єднання.
Коммунист, Харьков, 1921, 5 ноября.

Харків. Художній сектор повідомив, що всі клуби та театри в перші два дні святкування річниці Жовтневої революції (7 і 8 листопада) мали ставити виключно рекомендовані вистави, що містились у списку, надрукованому в пресі. У випадку порушення цього розпорядження адміністрація театрів мала притягатися до адміністративної відповідальності, а непланові вистави – зніматися.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 5 листопада.

Харків. Відбулися установчі збори кустарно-промислового кооперативного товариства „Мистецтво Слобожанщини”. Товариство згідно зі статутом мало такі завдання діяльності: виробництво власною працею та збут товарів широкого вжитку з дотриманням українського стилю та орнаменту (шитва, вишивання, ткацтва, в’язання, різьбарства, малярства, ліплення й т. ін.), а також поширення та популяризації українського стилю та орнаменту. З цією метою товариство мало відкрити крамниці, в першу чергу в столиці, налагодити постачання членів товариства сировиною та організувати зразкові артілі кустарів. Кошти товариства мали складатися з пайових внесків у розмірі тисячі крб. – кожен пай, причому кількість паїв на кожного члена не мала перевищувати 10. Повноправне членство в товаристві надавалося особам від 18 років. Молодші члени не мали права участі в управлінні справами товариства.
Коммунист, Харьков, 1921, 5 ноября.

Харків. Управління розподілу Наркомпроду УСРР встановило такі норми продовольчого постачання робітників та членів їхніх родин: для робітників – на день до два фунти хліба, а на місяць – по 7,5 фунтів круп, 40 фунтів картоплі, 7 фунтів м’яса, 0,5 фунтів цукру, 1 фунт жирів (2 тис. 856 ккал. щоденно); а для членів родин робітників – по 1 фунту хліба щоденно, а на місяць – по 3,75 фунтів круп, 20 фунтів картоплі, 0,5 фунту цукру, 0,5 фунтів жирів.
Коммунист, Харьков, 1921, 5 ноября

Варшава. Міністр закордонних справ Польщі п. Скирмунт надіслав ноту поважному представнику РСФРР у Польщі Л. М. Карахану. Від імені польського уряду він заперечив звинувачення радянської сторони, висловлені на адресу польської влади, щодо підтримки зброєю та амуніцією антирадянських петлюрівських збройних формувань, що перетнули українсько-польський кордон. У ноті також висловлювалися запевнення у намірах добросусідських відносин з радянськими республиками.
Коммунист, Харьков, 1921, 15 ноября.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.