Інститут історії України Національна академія наук України

З початку війни до кінця серпня в Україні було знищено близько 95 тис. євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

Радянські війська залишили з боями районні центри Лугине Житомирської області; Кам’янка, Устинівка, Червона Кам’янка Кіровоградської області; Роздільна Одеської області; Зарічне Ровенської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 369-442.

РНК УРСР затвердив “Положення про прописку громадян, евакуйованих з прифронтової смуги”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. — С. 64.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

Зі СРСР в Іран за наказом головнокомандуючого генерала В.Андерса передислоковані останні 44 тис. військовослужбовців польської армії.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 211.

Президія ВЦРПС прийняла постанову “Про збір урожаю і зберігання овочів та картоплі з індивідуальних і колективних городів робітників та службовців”. Наголошувалося на необхідності застосування всіх заходів з метою якнайшвидшого збирання урожаю та покращення умов його зберігання.
Правда. – 1942. – № 242. — 30 августа. – С.3.

Голова політуправління Південно-Західного фронту Крюков подав інформацію начальнику ЦШПР П.Пономаренку “Про партизанські загони та їх боротьбу в тилу ворога”. Йшлося не лише про кількісний та якісний склад, бойову діяльність, розвідку й інші методи боротьби партизанських загонів, але й розгорнуто розкривався характер окупаційного режиму, реакція населення на “новий порядок”, його зв’язки з радянських рухом Опору, постановку партійно-політичної роботи в загонах і серед місцевих жителів, організація загонів самооборони тощо.
ЦДАГО України, ф.166, оп. 3, спр. 128, арк. 30.

Ставка ВГК видала розпорядження про підпорядкування Сталінградського фронту командуючому Південно-Східним фронтом генералу А.Єременку.
История Украинской ССР: В 10 т. – Т. 8. — К., 1984. — С.177.

В Уфі відбувся вечір членів АН, письменників, композиторів і художників України, присвячений 285 роковинам з дня смерті Б.Хмельницького.
Комуніст. – 1942. – № 179. — 12 серпня. – С. 3.

Опубліковане повідомлення про видання АН УРСР масовим тиражем збірника “Боротьба українського народу проти німецьких загарбників,” до якого ввійшли наукові статті К.Гуслистого, Ф.Лося, М.Супруненка, З.Шульги та ін.
Комуніст. – 1942. – № 179. — 12 серпня. – С. 3.

В Києві на стадіоні “Зеніт” відбувся футбольний матч-реванш команди “Старт” з німецькою “Flakelf”, де перемогли кияни за активної підтримки вболівальників.
Д.Малаков. Київ. 1939–1945. Фотоальбом. – К., 2005. — С. 297.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.

Раднарком СРСР прийняв постанову “Про пенсії робітникам Народного комісаріату зв’язку СРСР, працюючим у районі бойових дій, та їх родинам”.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий исторический справочник. – М., 1990. – С.173.