Інститут історії України Національна академія наук України

Дієва армія УНР тримала фронт від Могилева через Ялтушків до Літина завширшки до 120 км.
Удовиченко О. Україна у війні за державність. – К., 1995. – С. 183 – 184.

Листопад Харків. І Всеукраїнська виставка радянського друку.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури. (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 312.

Чернігів. VІІ губернська конфернція КП(б)У, на якій заслухано звіт губпаркома та ухвалено резолюції про ведення агітації та пропаганди, про роботу на селі та боротьбу з бандитизмом.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 388 – 395.

Харків. І Всеукраїнський з’їзд жіноцтва (робітниць і селянок), на якому заслухано доповіді про завдання комнезаможів та обов’язки селянок, про допомогу Червоній армії збоку робітниць та селянок. Обговорювалися доповіді про боротьбу з неписьменством та виховання дітей, про охорону материнства та дитинства, соціальне забезпечення родин червоноармійців. З кожного докладу було вироблено відповідні резолюції.
Вісті (Харків). – 1920. – 3 листопада, 7 листопада, 11 листопада, 14 листопада.

Харків. Відкриття губерніального з’їзду будівничих робітників, на якому заслухано доповідь про діяльність правління губспілки та сформульовано найближчі її завдання.
Вісті (Харків). – 1920. – 12 листопада.

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про видавничу діяльність Всеукраїнського державного видавництва (Всеукрвидаву)”. Всеукрвидав мав проводити виробничу діяльність виключно в межах єдиного видавничого плану, затвердженого РНК УСРР. Задля його здійснення до розпорядження Всеукрвидаву передавалося 7 друкарень: три – у Києві та по одній – у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про порядок розподілу творів друку”. В порядку виконання єдиного державного плану встановлено монополію Всеукрвидаву на розподіл та поширення друкованої продукції, виданої як державними (Всеукрвидавом та Держвидавом РСФРР), так і приватними видавництвами. Головним чином ним мали розподілятися книжкові запаси, сформовані шляхом націоналізації особистих бібліотек. Крім того, Всеукрвидаву передавалися книжки, що зберігалися на складах радянських установ, що не мали відомого характеру. Всеукрвидаву також надавалося право на переважну закупівлю за гуртовими цінами видань, в яких мали потребу державні установи, і які випускалися громадськими та приватними установами, а також тих, що зберігалися в кооперативних та приватних коморах. Приватним особам та кооперативним установам надавалося право створення підприємств для продажу творів друку за дозволом Всеукрвидаву та його місцевих органів та за умовою реєстрації цих підприємств у місцевих відділах управління виконкомів рад. Діяльність приватних та кооперативних книжкових магазинів підлягала контролю Всеукрвидаву.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Спільне засідання УАН обрало на посади голови-президента академіка М. Василенка, на товариша президента – В. Липського, на неодмінного секретаря – А. Кримського та на заступника товариша президента – С. Єфремова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 476.

Комнезами Полтавського повіту відправили голодуючим РСФРР 60 вагонів продовольства.
Селянська Правда, Харків, 1921, 27 листопада.

Комнезами Роменського повіту Полтавської губернії відправили голодуючим Саратовської губернії 43 вагони продуктів.
Известия, Одесса, 1921, 19 ноября.

Комнезами Чернігівської губернії передали голодуючим Поволжя 70 вагонів продовольства.
Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства, 1921-1925. – С. 557.

Одеса. Створено шкіряний трест, що об’єднував шкіряні та взуттєві фабрики губернії.
Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства, 1921-1925. – С. 557.

Харків. За даними Центральної виборчої комісії, до столичної міськради обрано 879 делегатів. З них за партійною приналежністю – 872 члени КП(б)У, 4 кандидати в члени КП(б)У, 203 безпартійних; за статевою – 794 чоловіка та 85 жінок; за соціальним походженням – 654 робітника, 124 селянина, 102 представника інтелігенції. Загальна кількість виборці становила 197 тис. 137 осіб. 114 осіб було позбавлено виборчого права. Брали участь у голосуванні 94 тис. 165 виборців.
Коммунист, Харьков, 1921, 6 ноября.

Харків. Відбувся Всеукраїнський з’їзд органів постачання Червоної армії України та Криму.
Коммунист, Харьков, 1921, 6 ноября.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.