Інститут історії України Національна академія наук України

Харків. ІІ Всеукраїнський з’їзд КСРМУ. Ухвалено резолюції про поточний момент і задачі робітничої молоді (всіх членів комсомольської організації Правобережної України від 18 років вирішено перевести на казарменний стан і передати в розпорядження паркомів КП(б)У та військової влади; розробити план мобілізації КСРМУ Лівобережної України); про господарче будівництво; про організаційні питання – вирішено змінити назву на Комуністичний союз молоді України (КСМУ); про роботу на селі. Ухвалено звернення до революційної молоді України з закликом виступити на боротьбу проти білопольських інтервентів.
Образование и деятельность комсомольськой организации Харьковщины. 1917 – 1920. – Харьковское книжное издательство, 1961. – С. 239 – 255.

Проведення мобілізації в Могилівському, Ямпільському і частині Ново-Ушицького повіту до Дієвої армії УНР. На 1 червня вона складалась з 955 старшин та 8180 козаків.
Українсько-московська війна 1920 року в документах. – Ч. І. – Варшава, 1933. – С. 6, 21.

Київ. Засідання ради при київському губерніальному комісаріаті, на якому розглянуто питання про організацію місцевого самоуправління в перехідний період. Вирішено, що тимчасово функції повітових органів самоуправління мають виконувати повітові комісари, а губерніальні функції самоуправління – губерніальні комісари.
Киевский день. – 1920. – 16 травня.

Вінниця. Засідання Вінницької Національної ради за участю 21 представника від громадських організацій, на якому розглянуті питання про статут Ради, вибори до її президії (обрано Паливоду, Денисенко, Шикерика, Богуславського, Зелінського, Маслова, Погоженка), вибори до предпарламенту УНР. Вінницька Національна рада ухвалила підготовлений С. Бараном проект “Основного державного закону Української Народної Республіки”, згідно з яким Україна вважалася самостійною, незалежною демократичною республікою парламентського типу. Проект було передано на розгляд РНМ УНР.
Конституційні акти України 1917 – 1920 рр. – К., 1992. – С. 33; Хвиля (Вінниця). – 1920. – 16 травня

Вінниця. Зустріч голови Директорії УНР С. Петлюри з громадськими діячками жіночого руху С. Русовою та Л. Старицькою-Черняхівською, яким було запропоновано об’їхати повітові міста України з лекціями про сучасний момент та про організацію українського жіноцтва.
Хвиля (Вінниця). – 1920. – 16 травня;Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня.

Наказ Київського губерніального комісара Б. Преснухіна про призначення в.о. канівського повітового комісара Г. Пирхавки.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 19 травня.

Київ. Розпорядження Головної ставки польської армії про встановлення курсу валют: 1 польська марка дорівнювала 5 карбованцям та 10 гривням.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 18 травня.

Вінниця. Повідомлення про те, що в місті утворився Союз жінок України, до якого могли вступати жінки від 18 років за рекомендацією двох членів Союзу або українських організацій. Членський внесок складав 50 карбованців.
Хвиля (Вінниця). – 1920. – 16 травня.

Лондон (Великобританія). Представник ЗУНР в Парижі С. Томашівський у порозумінні з Є. Петрушевичем подав головам союзних держав окремий меморіал про потребу утворення нейтральної незалежної західноукраїнської держави – Галицької Республіки, – до складу якої мали увійти Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Закарпатська Русь і Лемківщина.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). Том 1. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – С. 147.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Київ. Спільне засідання УАН обрало директором геометричного інституту проф. М. Столярова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 466.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

На кордоні Павлоградського повіту Катеринославської та Костянтиноградського повіту Полтавської губернії знищено збройний загін отамана Чорного. 80 вояків взято в полон, захоплено 3 кулемети та 2 тачанки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Харків. Пущено 1-й державний канатний завод “Нова Баварія”.
Пролетарий, Харьков, 1921, 19 апреля

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Харків. На міжвідомчій нараді представників Центральної насіннєвої комісії, Південбюро ВЦРПС, Української ради народного господарства, Наркомпроду та Наркомзему УСРР, уповноваженого Наркомпраці РСФРР при РНК УСРР розроблено положення про робітничі загони по ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці загони формувалися шляхом мобілізації профспілками працівників заводів або цехів, які не діяли. На час роботи загонів їх члени забезпечувалися продовольством. За ними зберігались усі види утримання і забезпечення, яке вони отримували на промислових підприємствах. Крім того, члени загонів отримували премію в кількості 2 пудів борошна. Постачання загонів для проведення робіт покладалося на ради народного господарства.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.