Інститут історії України Національна академія наук України

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.

Раднарком СРСР прийняв постанову “Про пенсії робітникам Народного комісаріату зв’язку СРСР, працюючим у районі бойових дій, та їх родинам”.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий исторический справочник. – М., 1990. – С.173.

Закінчилася Московська конференція міністрів закордонних справ СРСР, США та Великої Британії, яка розпочалася 19 жовтня. Були розглянуті питання про міри, які необхідні для скорочення строків війни проти нацистської Німеччини та її сателитів у Європі. Прийняті документи: “Декларація чотирьох держав з питання про загальну безпеку”, “Декларація про Італію”, “Декларація про Австрію”. Оголошена підписана головами урядів СРСР, США та Великої Британії “Декларація про відповідальність гитлерівців за здійснені звірства”. Прийняті рішення про обмін воєнною інформацією, про створення Європейської консультативної комісії, про створення Консультативної ради з питань Італії у складі представників СРСР, США, Великої Британії, Франції, а у подальшому Греції та Югославії. На прийомі, влаштованому з приводу завершення конференції, Й.Сталін заявив держсекретарю США К.Хеллу про готовність СРСР взяти участь у військових діях проти Японії після розгрому нацистської Німеччини.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.361, 362.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у червні 171 аварію залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.315.

РНК УРСР та ЦК КП(б)У представили доповідну Раднарком СРСР та ЦК ВКП(б) про стан сільськогосподарських машин у радгоспах визволених районів України. Тракторний парк складав 428 тракторів, з тих 47 гусеничних.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.315.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у червні 171 аварію залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.315.

РНК УРСР та ЦК КП(б)У представили доповідну Раднарком СРСР та ЦК ВКП(б) про стан сільськогосподарських машин у радгоспах визволених районів України. Тракторний парк складав 428 тракторів, з тих 47 гусеничних.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.315.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Нацисти ліквідували гетто в Стриї Дрогобицької області (розстріляно близько 3000 євреїв), Зборові (кілька сотень) та Борщові (близько 700) Тернопільської області; протягом 5-10 червня 1943 р. ліквідоване гетто в Самборі Дрогобицької області, знищено близько 1500 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины. – К., 2000. – С.49, 161.

На Україні з’явилися такі видання УПА: Присяга вояка Української Повстанчої Армії; Повстанець (журнал для бійців УПА), ч.1., 16 стор.; За що бореться Українська Повстанча Армія?; За что ведет борьбу Украинская Повстанческая Армия?; Слово к бойцам и командирам Красной Армии, 55 стор.; Український Перець (сатиричний журнал), ч.2., 10 стор.; Бойцовий правильник піхоти, чотири книжечки: Боєць, Рій, Чота, Сотня – розм. 322 стор.
Літопис УПА. Видання Головного Командування УПА. Нова серія, том І. – Київ – Торонто, 1995. – С. 201-202.

В Дніпропетровську, на металургійному заводі ім. Петровського, стала до роботи відновлена доменна піч №5.
Радянська Україна. – 1944. – 6 червня.

Москва. В приміщенні МХАТ відбулося вшанування старійшого діяча українського театру народного артиста СРСР Івана Мар’яненка з нагоди 50-річчя його акторської діяльності.
Літературна газета. – 1945. – 30 серпня.

Київ. Відбулися змагання учасників першої республіканської спартакіади.
Радянська Україна. – 1945. – 4 вересня.

ДКО прийняв рішення про відбудову і введення в дію в першому півріччі 1947 р. Дніпровського магнієвого заводу потужністю 5000 т. магнія на рік.
ЦДАГО України. – Ф. 1, оп. 23, спр. 4667, арк. 5.

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

Київ. РНК УРСР прийняла постанову “Про відновлення ставкового рибного господарства в колгоспах УРСР та організацію риборозплідників”.
Радянська Україна. – 1945. – 18 березня.

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.