Інститут історії України Національна академія наук України

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про порядок кредитування середянських господарств при збуті сільськогосподарських машин і знарядь”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 20. —Ст.178.

Москва, м. ПУ РСЧА підбиті підсумки виконання постанови РВР СРСР від 27 червня 1928 р. про політико-моральний стан Червоної армії.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927–1939. Том 1.Май 1927 – ноябрь 1929. —М., 1999. —С.800

Київ, м. В Інституті марксизма-ленінізма УСРР відбулася дискусія з приводу схеми історії України.
История СССР. – 1960. —№ 4. —С.47;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. –

Харків, м. Оприлюднено лист В.Затонського до редакції „Літописа революції” з визнанням політичних помилок, допущених у його спогадах, опублікованих в № 4 журналу.
Літопис революції. Журнал Істпарту ЦК КП(б)У. – 1929. —№ 5-6 (38-39). – С.385.

Москва, м. ОДПУ повідомило про розстріл А.Ф.Величка, Н.К. фон Мекка і П.А.Пальчинського, а також про засудження „за крупне шкідництво” багатьох спеціалістів з „колишніх”.
Власть и оппозиция. Российский политический процесс ХХ столетия. – М., 1995. —С.140.

Маріуполь, м. Відбулася Окружна статистична нарада з метою інструктування районних статистиків для проведення навесні вибіркового перепису. Обговорювалися питання про дефекти в минулих обстеженнямх.
Статистичний бюлетень Маріупольщини. – 1929. —№ 3 (17). – С.35.

Москва, м. Заступник голови ОДПУ Г.Ягода надіслав листа голові РВР СРСР К.Ворошилову про територіальні частини. Вказувалося на більш широке, ніж у кадрових частинах, поширення серед терармійців негативних політичних настроїв; пропонувалася система заходів для поліпшення „ідейно-політичного” обличчя територіальних військових частин і з’єднань.
Красная армия и коллективизация деревни в СССР (1928-1933 гг.). – Наполи / Napoli, 1996. —С.154-156.

Дніпропетровськ, м. Приїхав німецький генкосул на Україні п.Вальтер.
Комуніст. – 1929. —2 червня.

Риково, м. Артемівської окр. На домні № 4 Риківського металургійного заводу сталася аварія: двоє робітників загинули, 13 зазнали поранень; для вивчення причин аварії створено Урядову комісію. За інформацією дирекції, ушкоджена домна давно підлягала ремонту.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —2 червня;ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2987. —Арк.93-94; Од. Зб.2988. —Арк.121.

Єнакієво, м. На металургійному заводі вибухнула домна: внаслідок аварії постраждали 15 робітників; для з’ясування причин катастрофи створено Державну комісію у складі представників правління Південсталі, Прокуратури, ДПУ УСРР, ВУК металістів.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.3000. —Арк.21.

Москва, м. РПО СРСР видала постанову “Про заходи щодо посилення хлібозаготівель у липні і серпні 1929 р.”.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1939. Том 1.Май 1927 – ноябрь 1929. —М., 1999. —С.635-6

Москва, м. РНК СРСР видав постанову “У зв’язку з десятилітнім ювілеєм Всеукраїнської Академії наук”. Відзначалося велике значення ВУАН у справі культурно-національного розвитку українського народу і всього Союзу СРСР. Повідомлялося про виділення з загальносоюзного бюджету для зміцнення матеріальної бази академії 700 000 рублів, у тому числі 200 000 рублів у поточному році, залишкову – протягом 1929-1930 рр.
Наука й освіта. – 1929. —2 червня;Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических респ

Москва. Й.В. Сталін надіслав листа Г.В. Чічерину з наполяганнями негайно після завершення курса лікування у Віцбадені повернутися на роботу в Москву.
РДАСПІ. – Ф.558. —Оп.2. —Спр.48. —Арк. 8. Публ.: Советское руководство. Переписка. 1928–1941 гг. – М., 1999. —С.73–74.

Харків, м. ДПУ поінформувало вище партійне керівництво про „продовольчі ускладнення”, незадовільний стан організації допомоги, зловживання при її розподілі, поширення масових негативних настроїв у південних округах України.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2987. —Арк.54–60.

Харків. Телеграма ЦК КП(б)У Бердянському райкому партії про продовольчу допомогу Вінницькій, Київській та Харківській областям. Надано директиву додатково відправити 8 вагонів тюльки з Бердянська для громадського харчування колгоспників голодуючих районів Вінницької області, Київської – 8 вагонів, Харківської – 4 вагони
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 181.

Секретно-політичний відділ ОДПУ інформував про те, що в 30 селах Христинівського району вимагали негайної продовольчої допомоги 5405 селян
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 165.

Повідомлення італійського консула в Харкові до міністерства закордонних справ Італії про масовий голод в Україні, про те, «чому світ залишається байдужим до подібної катастрофи, а міжнародна преса, така наполеглива у вимозі міжнародного осуду Німеччини за її так звані жорсткі переслiдування євреїв, сором’язливо мовчить про це масове вбивство, організоване радянським урядом, де саме євреї відiграють досить широку, якщо не керівну роль». Зазначено, що «нинішнє лихо спричиниться до колонізації України переважно росіянами», яке «змінить її етнографічний характер», а також про перебування 8 тис. голодних дітей у бараках на Холодній Горі в Харкові. Підібраних на вулицях голодних селян вивозили товарними вагонами до сіл – 50–60 км від міста, «бо там ніхто не бачить, як вони конають»
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 858–860.