Згідно донесень політорганів РСЧА, в армії зростали критичні оцінки радянської зовнішньої політики, висловлювались сумніви відносно доцільності та справедливості ведення воєнних дій. »Політика СРСР лише на словах мирна, а в дійсності загарбницька, — зазначав з цього приводу червоноармієць 791го полку Родіонов. —Нав’язали війну Польщі, Фінляндії, а тепер Румунії. Нас женуть на м’ясо». »Поїдемо не додому, а в Румунію, — зітхав один із молодших командирів 138ї стрілецької дивізії. — Там вже починається війна. Нашому Радянському Союзу все замало, все хоче воювати. І без того вже багато побили білофіни. Наше вище керівництво народ не жаліє, у нас народ зайвий».»Нас женуть на Південний фронт воювати з Румунією, визволяти народ Бессарабії, — ділилися своїми думками бійці, — а вийде як з народами Західної України і Білорусії: носили хромові чоботи, а тепер личаки».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.117;Російський державний військовий