Міждисциплінарна наукова конференція
ПАРТИТУРИ МОВЧАННЯ ТА СПРОТИВУ: епоха Голодомору, музика, культурна пам'ять
м. Київ, Україна,
2026, 15 листопада
Очно/онлайн
Організатори: Інститут історії України Національної академії наук України, Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC-UA), за підтримки Канадсько-української фундації, Науково-освітнього консорціуму вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету
Історія культурної пам’яті про Голодомор — це історія тривалого подолання численних меж і заборон, замовчування й заперечення, утвердження українським суспільством права говорити про власне минуле та боротьби за його суспільне визнання.
Ця пам’ять постала й формувалася всупереч совєтській політиці приховування та заперечення злочину геноциду, нацистській політиці використання трагедії українців у пропагандистських цілях, політиці невтручання західних держав, продиктованій міркуваннями «економічної доцільності».
Пам’ять про вбивство голодом мільйонів українців, учинене комуністичним імперським режимом у центрі Європи, проривалася крізь нав’язуване мовчання, виходила за межі родинного досвіду, долала державні кордони й поступово ставала частиною суспільного знання, а міжнародне визнання Голодомору геноцидом — моральною вимогою та виявом історичної відповідальності.
Особливе місце в цій історії належить музиці. В епоху Голодомору українська музична культура, попри жорсткий ідеологічний контроль і використання совєтською владою у цілях пропаганди та легітимації насильства, залишалася і засобом збереження української національної ідентичності, і голосом спротиву.
Згодом музика стала важливим засобом осмислення, збереження й передавання пам’яті про Голодомор. Завдяки своїй художній виразності та здатності пробуджувати співпереживання музика й сьогодні допомагає залучати до пам’ятання нові покоління, людей із різних країн і культур., підтримуючи зв'язок між минулим, сучасним і майбутнім. Цю тяглість культурної пам'яті влучно передає думка Алейди Ассман: «Культури укладають договір між живими, померлими й тими, хто ще не народився».
У фокусі міжнародної наукової конференції — комплекс проблем, пов'язаних із осмисленням історії Голодомору та формуванням культурної пам’яті про геноцид українського народу. Особливу увагу буде приділено музичній культурі епохи Голодомору, а також ролі музики у художньому осмисленні геноциду, збереженні та передаванні пам’яті про нього наступним поколінням.
Конференція покликана поглибити міждисциплінарний науковий діалог істориків, музикознавців, дослідників пам’яті, митців та освітян, а також сприяти обміну ідеями щодо інтеграції наукових знань в освітні практики України в умовах сучасної російсько-української війни.
Дискусія охоплюватиме, зокрема, такі питання:
— новітні тенденції розвитку студій Голодомору: теоретико-методологічні підходи, джерелознавство, історіографія та перспективні напрями дослідження історії, культурної пам'яті;
— совєтська державна політика у сфері музичної культури та музика епохи Голодомору: ідеологічний контроль, політико-пропагандистські функції музики, її використання як засобу політичної мобілізації та інструменту державного насильства;
— українська музична культура епохи Голодомору: засіб збереження національної ідентичності, культурних традицій; форма культурного спротиву;
— Голодомор у сучасних студіях пам'яті (memory studies): становлення та розвиток культурної пам’яті; порівняльні дослідження пам’яті про геноциди й масове насильство;
— музична репрезентація Голодомору: художнє осмислення геноциду, збережння та передавання знань наступним поколінням;
— викладання історії Голодомору в умовах сучасної російсько-української війни: міждисциплінарні підходи та міжпредметні зв'язки; використання музики в освітніх практиках та виклики осмислення травматичного минулого;
— інтегровані цифрові ресурси музичної спадщини епохи Голодомору: досвід створення, стратегії розвитку та популяризації.
Заявки для участі в конференції (тема і основні ідеї виступу — 300 слів, резюме) просимо надсилати на електронну адресу hrec.conference@gmail.com
Кінцевий термін подачі заявок — 2026, 7 листопада.
Організатори покриватимуть витрати на проїзд, проживання, харчування учасників