|
Бібліографічне посилання: Горобець В.М.
КОНОТОПСЬКА БИТВА 1659 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Konotopska_Bitva_1659 (останній перегляд: 29.03.2024) Енциклопедія історії України ( Т. 5: Кон - Кю ) в електронній біблотеці
КОНОТОПСЬКА БИТВА 1659
КОНОТОПСЬКА БИТВА 1659 – один із центр. епізодів укр.-рос. війни 1658–59. Битві передувала успішна оборона протягом трав.–лип. 1659 укр. військами (4–5 тис.) під командою наказного гетьмана Лівобережної України ніжин. полк. Г.Гуляницького м. Конотоп, обложеного 100-тис. рос. військом на чолі з князями О.Трубецьким, С.Пожарським, Г.Ромодановським та загонами укр. опозиції наказного гетьмана І.Безпалого. Вимушена затримка рос. військ під Конотопом дала змогу гетьманові І.Виговському мобілізувати укр. військо в Правобережній Україні, сформувати наймані загони іноземців (разом бл. 60 тис.) та залучити на допомогу крим. хана Мухаммед-Гірея IV на чолі 40-тис. війська. 4 лип. 1659 І.Виговський розбив передовий загін рос. армії під с. Шаповалівка (нині село Конотопського р-ну Сум. обл.). Підійшовши до Конотопа, він за домовленістю з ханом Мухаммед-Гіреєм IV залишив у засідці біля с. Соснівка (нині село Конотопського р-ну) татар. військо та частину укр. війська і 8 лип. вдарив по рос. армії, потім після нетривалого бою почав відводити козац. підрозділи на вихідні позиції, імітуючи втечу. Рос. воєвода кн. С.Пожарський кинувся переслідувати відступаючих і потрапив у заздалегідь підготовлену пастку. За наказом І.Виговського в цей час було зруйновано міст і загачено р. Кукілка (прит. Сейму, бас. Дніпра), що унеможливило організований відступ рос. війська. Згідно з найчастіше вживаними в літературі підрахунками істориків, у бою загинуло бл. 30 тис. рос. війська, а 15 тис. вояків (у т. ч. півсотні воєвод) потрапили в полон. Втрати козац. військ І.Виговського та найманців становили 4 тис., втрати військ крим. хана Мухаммед-Гірея IV – 6 тис. Однак, за підрахунками деяких із сучасних рос. дослідників, втрати рос. армії вбитими і полоненими склали лише 3 тис. вершників. 9 лип. 1659 об'єднана українсько-татар. армія розпочала наступ на позиції кн. О.Трубецького під Конотопом, змусивши рос. війська відступити з укр. тер. до Путивля. Результати битви стривожили Москву і мали широкий резонанс у Європі. | дата публікації: 2008 р.
Література: - Новосельский А.А. Борьба Московского государства с татарами во второй половине ХVII века. В кн.: Новосельский А.А. Исследования по истории эпохи феодализма (Научное наследие). М., 1994
- Горобець В.М. Битва під Конотопом року 1659. "Розбудова держави", 1996, № 7
- Конотопська битва 1659 року: Збірник наукових статей. К., 1996
- Бульвінський А. Конотопська битва 1659 р. "УІЖ", 1998, № 3
- Його ж. Українсько-російська війна 1658–1659 рр. Автореф. дис. … канд. істор. н. К., 1999
- Kroll P. Bitva pod Konotopem (8 lipca 1659). "Materiały do historii wojskowości", 2004, cz. 2
- Мицик Ю. Гетьман Іван Виговський. К., 2004
- Малов А.В. Московские выборные полки солдатского строя в начальный период своей истории 1656–1671 гг. М., 2006.
|
Посилання:БЕЗПАЛИЙ ІВАН
ГУЛЯНИЦЬКИЙ ГРИГОРІЙ
КОНОТОП
ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
МУХАМЕД-ГІРЕЙ ІV
ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
ПУТИВЛЬ
РОМОДАНОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ГРИГОРОВИЧ
ВИГОВСЬКИЙ ІВАН ОСТАПОВИЧ
Пов'язані терміни:ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ В КОЗАЦЬКІЙ ДЕРЖАВІ У 1657–1663
ГАРКУША (ГОРКУША, ОРКУША) ФИЛОН
ГРОМАДЯНСЬКІ ВІЙНИ В УКРАЇНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 1650 – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ 1660-Х РОКІВ
ГУЛЯНИЦЬКИЙ ГРИГОРІЙ
КОНОТОП
КОРСУНСЬКИЙ ПОЛК
КРАВЧЕНКО ІВАН
МЕГМЕД-ҐЕРЕЙ IV СОФУ
НЕМИРИЧ ЮРІЙ
НЕМИРИЧІ
РОМОДАНОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ГРИГОРОВИЧ
РОСІЙСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА 1654–1667
СІРКО ІВАН
ЦИЦЮРА ТИМОФІЙ
УМАНСЬКИЙ ПОЛК
(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|