Бібліографічне посилання: Чисніков В.М., Грузін Д.В. ЛЮБИЧ-РОМАНОВИЧ Василь (Валеріан) Гнатович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Lyubich_Romanovich_V_G (останній перегляд: 15.06.2025)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЮБИЧ-РОМАНОВИЧ Василь (Валеріан) Гнатович (24.04.1805–29.02.1888) – поет, перекладач. Н. в м. Санкт-Петербург. Походив зі стародавнього дворянського литов. роду. Закінчив курс Полоцького єзуїтського колегіуму. 1821–26 навч. у Ніжинській гімназії вищих наук кн. Безбородька (одночасно з М.Гоголем, О.С.Данилевським, М.В.Кукольником, К.М.Базилі). Брав участь у випуску рукописних журналів. Разом з М.Гоголем грав у аматорських спектаклях. По закінченні навчання повернувся до С.-Петербурга, служив спочатку в департаменті юстиції, потім – у департаменті зовн. торгівлі, згодом – у Мін-ві закордонних справ і в департаменті внутр. зносин. Володів нім., англ., італ., польс, грец. і лат. мовами. За порадою О.Пушкіна став перекладати Дж.Байрона і А.Міцкевича. 1829 дебютував у час. "Сын Отечества" віршем "Сказание о Хмельницком" (написаний за мотивами нар. думи про похід Б.Хмельницького до Молдови), а також видав збірку перекладів "Стихотворения Адама Мицкевича".

1832 оприлюднив у С.-Перербурзі свою першу збірку "Стихотворения Василия Романовича". Відтоді активно співробітничав у "Литературной газете" А.Дельвига, а також у журналах: "Северный архив", "Журнал иностранной словесности и изящных художеств", "Журнал Министерства народного просвещения", "Журнал для чтения воспитанников военно-учебных заведений", "Маяк", "Морской сборник" та ін. Друкував там свої вірші, прозу, а також переклади.

Написав кілька істор. праць: "История бывших княжеств Теребовльского и Звенигородского" ("Журнал Министерства народного просвещения", 1838, ч. 19); "Обычаи, игры, пословицы и предания литовские" ("Сын Отечества", 1839, т. 11); "Сказания иностранцев о России в 16 и 18 вв." (СПб., 1843).

На матеріалах укр. історії та фольклору видав у час. "Маяк" цикл віршів та балад про героїчне минуле України: "Песня", "Смерть бандуриста", "Казацкая смерть", "Запорожец", "Кошевой", "Запорожье" (1841), "Алексей Попович", "Иван Коновченко", "Мечты" (1842), "Барабаш у Хмельницкого на пиру" (1845).

Перекладав істор. документи, зокрема в ж. "Сын Отечества" за 1842 оприлюднив: "Донесения в письмах о войне московского царя с польским королем" (пер. з польс.), "Путешествие в Московию Рафаэля Барберини в 1565 г." (пер. з італ.), "Сношения царя Ивана Васильевича с императором Фердинандом о ливонских делах" (пер. з лат.), "Донесение в письмах о войне московского царя с польским королем (Иоанна Грозного со Стефаном Баторием) в 1580–1582 гг." (пер. з лат.). У цьому ж журналі наступного року надрукував "Донесение о событиях в эпоху Лжедмитрия и в особенности царствование Иоанна Васильевича, найденное в библиотеке князя Барберина в Риме" (пер. з італ.).

1869 вийшов у відставку в чині дійсного статського радника.

В останні роки життя писав спогади, деякі з них уже після його смерті були опрацьовані укладачами й надруковані (усі невеликі за розміром): "Наброски. Воспоминания об А.С.Пушкине" (1887), "Из моих воспоминаний о личном знакомстве с А.С.Пушкиным" (1887), "Рассказы о Гоголе и Кукольнике" (1892; запис М.Шевлякова), "Гоголь в Нежинском лицее. Из воспоминаний В.И.Любича-Романовича" (1902; запис М.Шевлякова), "Воспоминания о Гоголе" (1910; запис С.Глєбова). Записи спогадів Л.-Р. про М.Гоголя вважаються малодостовірними.

П. у м. С.-Петербург.