Бібліографічне посилання: Білоус Н.О. МАГІСТРАТ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Magistrat (останній перегляд: 08.06.2025)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАГІСТРАТ (від лат magistratus – чільний уряд, зверхня влада) – заг. назва міськ. уряду в містах, де функціонувало міське самоврядування. В укр. містах така назва на означення міськ. уряду набула поширення з поч. 17 ст., причому в західноукр. містах, подібно до польських, цей термін заміщував інший – міську раду (див. Рада міська за магдебурзьким правом), тоді як у містах Наддніпрянської України та Лівобережної України він уживався на означення двох колегіальних виборних органів – ради і лави – у цілому.

Рада виступала як найвищий орган міськ. самоврядування. Управляючи міським майном, вона була водночас і виконавчим, і суд. органом, а також репрезентантом міста в його зовн. відносинах. До компетенції ради входили в основному розгляд цивільних справ: суперечок щодо спадщини і майна, нагляд за дотриманням правил торгівлі, сплатою податків і благоустроєм міста, відання обліком міських прибутків та видатків, а також дрібні злочини. До компетенції лави здебільшого входив розгляд кримінальних справ.

Після запровадження 1785 у містах Лівобережної України міських дум межі компетенції магістратів були значно звужені, й надалі вони виконували переважно суд. функції, а з поч. 60-х рр. 19 ст. у зв'язку зі здійсненням у Російській імперії судової реформи 1864 повсюдно відбувалася їхня ліквідація. Натомість у більшості міст Правобережної України магістрати продовжували виконувати госп. і суд. функції до кінця 19 ст.