 Бібліографічне посилання: Плахонін А.Г.
МАКСИМ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Maksim (останній перегляд: 06.06.2025)
 Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
МАКСИМ
МАКСИМ (р.н. невід. – п. 16. 12.1305) – митрополит Київський і Владимирський (1283–1305). Грек за походженням. Після рукопокладення в Константинополі отримав ярлик на митрополію в Золотій Орді. 1284 скликав церк. собор у Києві. 1285 відвідав Пн.-Сх. Русь, Новгород Великий та Псков (нині місто в РФ), Галич (давній), Волинь. 1299 нібито з причини запустіння Києва від засилля монголів переселився в столицю Владимиро-Суздальського князівства Владимир на Клязьмі (нині м. Владимир, РФ). 1301 брав участь у патріаршому соборі в Константинополі. Перенесення місцеперебування митрополита з Києва на Північ викликало незадоволення галицько-волин. кн. Юрія Львовича. 1303 константиноп. патріарх Афанасій надав галицькій єпископії ранг митрополії (див. Галицька митрополія) та підпорядкував їй Перемишльську, Володимирську, Луцьку, Холмську та Турівську кафедри. Похований у крипті Владимирського Свято-Успенського собору. Канонізований РПЦ, день пошанування 6 грудня (за ст. ст.). У складі Кормчої збереглося Правило митрополита Максима, присвячене постам та дотриманню християн. шлюбу. | 
