Бібліографічне посилання: Вронська Т.В. МЕШИК Павло Якович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Meshyk_P_Ya (останній перегляд: 23.07.2025)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МЕШИК Павло Якович (1910–23.12.1953) – один з керівників рад. органів держ. безпеки. Н. в м. Конотоп. Після закінчення семирічки працював слюсарем на з-ді. 1931 за путівкою комсомолу вступив до Самарського енергетичного ін-ту. 1932 за парт. набором направлений на роботу до органів держ. безпеки. 1933 закінчив Вищу школу ОДПУ СРСР у Москві. 1933–1940 працював у центр. апараті ОДПУ/НКВС СРСР у Москві. Після розділу НКВС 26 лютого 1941 призначений наркомом держ. безпеки УРСР. Брав активну участь в організації репресій проти учасників Організації українських націоналістів та членів їхніх родин у Західній Україні. Від липня 1941 – нач. екон. управління НКВС СРСР, з квітня 1943 до грудня 1945 – заст. начальника гол. управління контррозвідки "Смерш" наркомату оборони СРСР (див. "Смерш"). 5 березня 1945 відряджений до Польщі, де в ранзі радника допомагав створювати органи держ. безпеки. Від 20 серпня 1945 – заст. начальника 1-го гол. управління при РНК/РМ СРСР, яке займалося розробкою та створенням ядерної зброї. 16 березня 1953, за ініціативою міністра внутр. справ СРСР Л.Берії, призначений міністром внутр. справ УРСР.

30 червня 1953 в Києві заарештований, 23 грудня того ж року засуджений разом з Л.Берією до смерті, позбавлений військ. звання й урядових нагород. Страчений. Не реабілітований.