Бібліографічне посилання: Данилюк Ю.З., Дмитрук В.І. МИКОЛАЇВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Mykolaiv_misto (останній перегляд: 23.07.2025)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МИКОЛАЇВ – місто районного значення Львівської області, райцентр. Розташов. на лівому березі р. Дністер, за 38 км від Львова та за 3 км від залізничної ст. Миколаїв-Дністровський. Населення 14,7 тис. осіб (2009).

У 2-й пол. 16 ст. територія майбутнього міста належала до Дроговизького староства (див. Староство) Корони Польської. На його околиці в 16 ст. був печерний монастир, нині зруйнований кар'єрами. 1565 сандомирський хорунжий і королів. секретар Микола Тарло отримав в оренду Дроговизьке староство, і 1570 в королів. привілеї (див. Локаційні привілеї) йому дозволено заснувати місто поблизу Дроговижа. На честь засновника місто одержало назву М. Тоді ж отримало магдебурзьке право. Згідно з королів. привілеєм мешканці М. на 20 років звільнялися від податків. У місті 2 рази на рік проводились ярмарки, а раз на тиждень – торги. Миколаївські ремісники об'єднувалися в цехи. Наприкінці 16 ст. були цехи гончарів, шевців, пекарів, різників.

Найпершою із церков М. 1570 було збудовано церкву св. Миколая. Вона пережила кілька реставрацій і була розібрана 1848 (тоді ж на її місці розпочалося буд-во нової церкви з каменю, яку 1874 освячено).

1578 М. мав уже 37 дворів. Улітку 1593 серйозно постраждав від пожежі і привілеєм 1593 був знову звільнений від податків. Від 1619 М. стає вільним королів. містом.

У роки національної революції 1648–1676 восени 1648 М. був у числі міст, які не підтримали Б.Хмельницького. У результаті місто постраждало від татар, і вальні сейми 1649, 1653 звільнили його від податків.

Згідно з люстрацією 1661–62 в М. був костьол, у передмісті – 4 церкви та монастир василіанок (див. Василіани). При монастирі існувала школа для дівчат. У місті було братство св. Миколая. При братстві діяли школа і шпиталь для калік.

Особливо важким для М. і навколишніх земель був період кінця 17 – поч. 18 ст. М. грабували татари, турки, швед. війська (у вересні 1704), а 1711 сарана знищила посіви збіжжя.

Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) М. відійшов до Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). Було відмінено всі імунітети магдебурзького права.

Скасування панщини (1848) сприяло розвиткові міста. 1857 в М. мешкало 1968 осіб, у т. ч. 1516 українців, 409 поляків, 16 німців і 27 осіб ін. національностей. 1869 в 473 будинках мешкали 2380 осіб (1140 чоловіків і 1240 жінок).

У 19 – на поч. 20 ст. місто було одним із найбільших центрів гончарства в Україні.

Із початком Першої світової війни у вересні 1914 М. зайняли рос. війська.

Після розпаду Австро-Угорщини (1918) місто увійшло до складу Західноукраїнської Народної Республіки. 18 травня 1919 М. зайнятий польс. військами. 1919 –39 належав Польщі. У серпні 1920 загони Червоної армії (див. Радянська армія) на два дні захопили місто. У роки панування Польщі М. залишався типовим провінційним містечком. Він входив до складу Жидачівського пов. Станіславського воєводства. Чимало людей виїжджало за кордон. Тільки за період 1925–28 понад 30 сімей емігрувало до Канади, США та Бразилії.

24 вересня 1939 зайнятий Червоною армією. Від 1939 – у складі УРСР. За новим адм. районуванням від грудня 1939 стає центром новоутвореного Миколаївського р-ну в складі Дрогобицької області. Місто від 1940.

На початку німецько-рад. війни 1941–45 в ході Другої світової війни 1 липня 1941 М. окупований, включений до складу Генеральної губернії. У роки окупації вивезено до Німеччини понад 100, загинуло понад 1200 мешканців. 29 липня 1944 звільнений військами Першого Українського фронту.

Від грудня 1962 М. увійшов до складу Жидачівського р-ну, від 6 грудня 1966 – райцентр Львів. обл.

Нині М. – пром. центр. Провідні галузі пром-сті – вир-во будматеріалів та харчова.

На території міста знаходяться пам'ятник Адаму Рзевському (1599), костьол св. Миколая (1636), церкви св. Михаїла (1860), св. Миколая (1874), пам'ятники Полеглим за волю України (1990), Незалежності України (1991), Т.Шевченку (1992), церкви Успіння Пресвятої Богородиці (1992), Різдва Пресвятої Богородиці (1997), скульптура Божої Матері (2004).

У М. народилися письменник і громад. діяч М.Устиянович, письменниця Уляна Кравченко (Ю.Шнайдер), історик літератури, критик і перекладач М.Мочульський.

"Громада" – газета Миколаїв. районної ради та Миколаїв. райдержадміністрації.

"Вісті" – газета Миколаїв. міської ради.