ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МИКОЛАЇВ

  Бібліографічне посилання: Данилюк Ю.З., Дмитрук В.І. МИКОЛАЇВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Mykolaiv_misto (останній перегляд: 12.07.2025)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МИКОЛАЇВ

МИКОЛАЇВ – місто районного значення Львівської області, райцентр. Розташов. на лівому березі р. Дністер, за 38 км від Львова та за 3 км від залізничної ст. Миколаїв-Дністровський. Населення 14,7 тис. осіб (2009).

У 2-й пол. 16 ст. територія майбутнього міста належала до Дроговизького староства (див. Староство) Корони Польської. На його околиці в 16 ст. був печерний монастир, нині зруйнований кар'єрами. 1565 сандомирський хорунжий і королів. секретар Микола Тарло отримав в оренду Дроговизьке староство, і 1570 в королів. привілеї (див. Локаційні привілеї) йому дозволено заснувати місто поблизу Дроговижа. На честь засновника місто одержало назву М. Тоді ж отримало магдебурзьке право. Згідно з королів. привілеєм мешканці М. на 20 років звільнялися від податків. У місті 2 рази на рік проводились ярмарки, а раз на тиждень – торги. Миколаївські ремісники об'єднувалися в цехи. Наприкінці 16 ст. були цехи гончарів, шевців, пекарів, різників.

Найпершою із церков М. 1570 було збудовано церкву св. Миколая. Вона пережила кілька реставрацій і була розібрана 1848 (тоді ж на її місці розпочалося буд-во нової церкви з каменю, яку 1874 освячено).

1578 М. мав уже 37 дворів. Улітку 1593 серйозно постраждав від пожежі і привілеєм 1593 був знову звільнений від податків. Від 1619 М. стає вільним королів. містом.

У роки національної революції 1648–1676 восени 1648 М. був у числі міст, які не підтримали Б.Хмельницького. У результаті місто постраждало від татар, і вальні сейми 1649, 1653 звільнили його від податків.

Згідно з люстрацією 1661–62 в М. був костьол, у передмісті – 4 церкви та монастир василіанок (див. Василіани). При монастирі існувала школа для дівчат. У місті було братство св. Миколая. При братстві діяли школа і шпиталь для калік.

Особливо важким для М. і навколишніх земель був період кінця 17 – поч. 18 ст. М. грабували татари, турки, швед. війська (у вересні 1704), а 1711 сарана знищила посіви збіжжя.

Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) М. відійшов до Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). Було відмінено всі імунітети магдебурзького права.

Скасування панщини (1848) сприяло розвиткові міста. 1857 в М. мешкало 1968 осіб, у т. ч. 1516 українців, 409 поляків, 16 німців і 27 осіб ін. національностей. 1869 в 473 будинках мешкали 2380 осіб (1140 чоловіків і 1240 жінок).

У 19 – на поч. 20 ст. місто було одним із найбільших центрів гончарства в Україні.

Із початком Першої світової війни у вересні 1914 М. зайняли рос. війська.

Після розпаду Австро-Угорщини (1918) місто увійшло до складу Західноукраїнської Народної Республіки. 18 травня 1919 М. зайнятий польс. військами. 1919 –39 належав Польщі. У серпні 1920 загони Червоної армії (див. Радянська армія) на два дні захопили місто. У роки панування Польщі М. залишався типовим провінційним містечком. Він входив до складу Жидачівського пов. Станіславського воєводства. Чимало людей виїжджало за кордон. Тільки за період 1925–28 понад 30 сімей емігрувало до Канади, США та Бразилії.

24 вересня 1939 зайнятий Червоною армією. Від 1939 – у складі УРСР. За новим адм. районуванням від грудня 1939 стає центром новоутвореного Миколаївського р-ну в складі Дрогобицької області. Місто від 1940.

На початку німецько-рад. війни 1941–45 в ході Другої світової війни 1 липня 1941 М. окупований, включений до складу Генеральної губернії. У роки окупації вивезено до Німеччини понад 100, загинуло понад 1200 мешканців. 29 липня 1944 звільнений військами Першого Українського фронту.

Від грудня 1962 М. увійшов до складу Жидачівського р-ну, від 6 грудня 1966 – райцентр Львів. обл.

Нині М. – пром. центр. Провідні галузі пром-сті – вир-во будматеріалів та харчова.

На території міста знаходяться пам'ятник Адаму Рзевському (1599), костьол св. Миколая (1636), церкви св. Михаїла (1860), св. Миколая (1874), пам'ятники Полеглим за волю України (1990), Незалежності України (1991), Т.Шевченку (1992), церкви Успіння Пресвятої Богородиці (1992), Різдва Пресвятої Богородиці (1997), скульптура Божої Матері (2004).

У М. народилися письменник і громад. діяч М.Устиянович, письменниця Уляна Кравченко (Ю.Шнайдер), історик літератури, критик і перекладач М.Мочульський.

"Громада" – газета Миколаїв. районної ради та Миколаїв. райдержадміністрації.

"Вісті" – газета Миколаїв. міської ради.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. ІМіС Української РСР: Львівська область. К., 1968
  2. Шрамко Г.І. Миколаїв над Дністром: Краєзнавчий нарис. Львів, 1973
  3. Памятники истории и культуры Львовской области. Львов, 1986
  4. Миколаїв і околиця. В кн.: Стрийщина: Історично-мемуарний збірник Стрийщини, Скільщини, Болехівщини, Долинщини, Рожнітівщини, Журавенщини, Жидачівщини і Миколаївщини, т. 3. Нью-Йорк–Торонто–Париж–Сідней, 1993
  5. Пришляк Я. Видатні особистості Миколаївщини. Миколаїв–Монреаль–Львів, 1998
  6. Миколаївщина: Збірник наукових статей, т. 1–4. Львів, 1998–2007
  7. Офіційний сайт Миколаївського району. Web: http://www.mykolaiv.lviv.ua
  8. Портал Миколаївського району. Миколаїв. Львівська область. Миколаївський район. Web.:http://mklviv.info.

Посилання:
  • АВСТРО-УГОРЩИНА, АВСТРО-УГОРСЬКА МОНАРХІЯ
  • БРАТСТВА
  • ДРОГОБИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГЕНЕРАЛЬНА ГУБЕРНІЯ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ХОРУНЖИЙ
  • ЛОКАЦІЙНІ ПРИВІЛЕЇ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЛЮСТРАЦІЯ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • МІСТО
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ПАНЩИНА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • СТАРОСТВО
  • ЦЕХИ
  • ВАЛЬНИЙ СЕЙМ
  • ВАСИЛІАНИ
  • ЯРМАРОК
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

  • Пов'язані терміни:
  • РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1990-Х РР.
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ УНР ПРОЕКТ
  • АДМІРАЛТЕЙСЬКІ ПОСЕЛЕННЯ
  • АКСАКОВ ІВАН СЕРГІЙОВИЧ
  • АЛЕКСЄЄВ ФЕОФАН (ТЕОФАН) ПАВЛОВИЧ
  • АНТАНТИ ВІЙСЬКОВА ПРИСУТНІСТЬ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ 1918–1919
  • АРКАС МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • АРКАС ЗАХАРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • АРХЕОЛОГІЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ДАВНЬОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
  • АШЕНБРЕННЕР МИХАЙЛО ЮЛІЙОВИЧ
  • БАЛАСОГЛО ОЛЕКСАНДР ПАНТЕЛЕЙМОНОВИЧ
  • БАРТЕЛЕМІ МІСІЯ
  • БАШТАНСЬКА РЕСПУБЛІКА 1919
  • БЕРЕЗНЕГУВАТО-СНІГІРІВСЬКА НАСТУПАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ 1944 Р.
  • БІЛЬШОВИЗАЦІЯ РАД
  • БІРЖОВІ КОМІТЕТИ
  • БОЛГАРИ В УКРАЇНІ
  • БОРОВИК ДМИТРО
  • БОЖІЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • БУТАКОВ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЧАПКІВСЬКИЙ ОЛЕСЬ СТАНІСЛАВОВИЧ
  • ЧОРНА ГВАРДІЯ
  • ДАЛЬ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • ДЕРЖАВНА ВАРТА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 1918
  • ДЕВОЛАН
  • ДМИТРІЄВ ІВАН СЕРГІЙОВИЧ
  • ДМИТРІЄВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • ДНІПРО, РІЧКА
  • ДНІПРОБУД
  • ДУГА, РАД. ЗАГОРИЗОНТНА РАДІОЛОКАЦІЙНА СТАНЦІЯ (ЗГРЛС)
  • ЕЛЬВОРТІ РОБЕРТ І ТОМАС
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ГАЙДЕБУРОВ ПАВЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ГЕЙДЕН ЛОГИН ПЕТРОВИЧ
  • ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВА
  • ГЕНЕРАЛ-КОМІСАРІАТИ
  • ГЕРЦЕН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • ГОЛОВНА РОБОЧА ГРУПА УКРАЇНИ
  • ГРЕКИ В УКРАЇНІ
  • ГРЕЙГ ОЛЕКСІЙ САМУЇЛОВИЧ
  • ГРОМАШЕВСЬКИЙ ЛЕВ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГРОШОВИЙ ОБІГ В УКРАЇНІ 1917–1920
  • ГРИГОР'ЄВА ПОВСТАННЯ 1919
  • ГУСЕЛЬНИКОВА ТАМАРА ВАЛЕНТИНІВНА
  • ІНСТИТУТИ НАРОДНОЇ ОСВІТИ (ІНО)
  • ІНСТИТУТИ СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ
  • ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО ПРИ ІМПЕРАТОРСЬКОМУ НОВОРОСІЙСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІТАЛІЙСЬКІ ГРОМАДИ В УКРАЇНІ 19–20 СТОЛІТЬ
  • КАРАЗІН ВАСИЛЬ НАЗАРОВИЧ
  • ХАРКІВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХЕРСОН, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КОРНІЛОВ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КОРНЮШИН ФЕДІР ДАНИЛОВИЧ
  • КОШКА ПЕТРО МАРКОВИЧ
  • КОСМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В УКРАЇНІ
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ
  • КРАВЧЕНКО УЛЯНА
  • КРІГЕР ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКА МАРІЯ ТАРАСІВНА
  • КРИВОНОСОВ СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ
  • КУЧМА ЛЕОНІД ДАНИЛОВИЧ, ДІЯЛЬНІСТЬ 2014–2020
  • КУМАНІ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • КУТУЗОВ МИХАЙЛО ІЛАРІОНОВИЧ
  • КИТАЙЦІ В УКРАЇНІ
  • ЛАЗАРЕВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛЕНІНОПАД
  • ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЛЬВІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1920
  • МАМЧУР ЮЛІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ
  • СМУГА ОСІЛОСТІ, СМУГА ПОСТІЙНОЇ ЄВРЕЙСЬКОЇ ОСІЛОСТІ
  • НАРОДНА ВОЛЯ
  • ПОХІД НА КИЇВ І ОДЕСУ 1919
  • ПУТІН ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • РУМЧЕРОД
  • САКСАГАНСЬКИЙ ПАНАС КАРПОВИЧ
  • САМОЙЛОВИЧ ДАНИЛО САМІЙЛОВИЧ
  • ЩЕПКІН МИХАЙЛО СЕМЕНОВИЧ
  • СЕРЕДНЯ ОСВІТА В УКРАЇНІ 19 – ПОЧАТКУ 20 СТ.
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК
  • ШВАРЦ ІСАК ІЗРАЇЛЬОВИЧ
  • СПОЖИВЧА КООПЕРАЦІЯ УКРАЇНИ
  • СТАНКО ВОЛОДИМИР НИКИФОРОВИЧ
  • СТРЕЛЬСЬКИЙ ВЯЧЕСЛАВ ІЛЛІЧ
  • СИМИРЕНКО ФЕДІР СТЕПАНОВИЧ
  • ТМУТОРОКАНСЬКИЙ КАМІНЬ
  • ТРОЦЬКИЙ ЛЕВ ДАВИДОВИЧ
  • УБОРЕВИЧ ІЄРОНІМ ПЕТРОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКО-АНТАНТІВСЬКІ ПЕРЕГОВОРИ 1919
  • УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ІСТОРИКІВ-МАРКСИСТІВ
  • УКРАЇНЦІ
  • УКРАЇНСЬКА ДУМКА
  • УШАКОВ ФЕДІР ФЕДОРОВИЧ
  • УСТИЯНОВИЧ МИКОЛА ЛЕОНТІЙОВИЧ
  • ВЕРХОВНА АВТОНОМНА РОСІЙСЬКО-РУМУНСЬКА КОЛЕГІЯ
  • ВЕЗУВИЙ
  • ВІТАШЕВСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ВІТТЕНБЕРГ СОЛОМОН ЯКОВИЧ
  • ВОЙНОВИЧ МАРКО ІВАНОВИЧ
  • ВОЗНЕСЕНСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОМІТЕТ СПРИЯННЯ ВЧЕНИМ (ВУКСВ)
  • ЯХНЕНКО КІНДРАТ МИХАЙЛОВИЧ
  • ЯКОВЧЕНКО МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
  • ЗАГАЛЬНИЙ СТРАЙК НА ПІВДНІ РОСІЇ 1903
  • ЗАКОН УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ПРО КАРНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПЕРЕВИЩЕННЯ ГРАНИЧНИХ ЦІН І ЗА СПЕКУЛЯЦІЮ 1918
  • ЗАКОНИ ПРО ФЛОТ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1919
  • ЗАЛІЗНИЙ ВІК
  • ЗАЛІЗНИЧНЕ БУДІВНИЦТВО В УКРАЇНІ 19 – ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ
  • ЗАРУДНІ
  • ЗАВОЙКО (ЗАВОЙКА) ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ
  • ЗБРОЙНА АГРЕСІЯ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ
  • ЗОГРАФ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЗОНДЕРШТАБ Р
  • ЗУБАТОВЩИНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)