Бібліографічне посилання: Дубровіна Л.А. ОНИЩЕНКО Олексій Семенович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Onyschenko_OS (останній перегляд: 12.06.2025)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

ОНИЩЕНКО Олексій Семенович (н. 17.03.1933) – філософ, культуролог, соціолог, історик, громад. діяч. Член Президії, академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України (з 1998). Д-р філос. н. (1976), професор (1977). Дійсний член Національної академії наук України (1998), іноз. член Європ. академії наук і мист-в, Македонської академії наук і мист-в та Петерб. академії наук і мист-в. Засл. діяч н. і т. УРСР (1983). Н. в с. Рудка (нині Гребінківського р-ну Полтав. обл.). 1956 закінчив історико-філос. ф-т Київ. ун-ту. 1959–78 пройшов шлях від аспіранта до заст. директора з наук. роботи Ін-ту філософії АН УРСР, досліджував філософсько-соціологічні проблеми розвитку духовної к-ри, світогляду особи, способу життя, науково-тех. революції. 1976 захистив докторську дис. на тему: "Еволюція сучасної релігійної свідомості". 1978–91 – директор Міжресп. філіалу Академії сусп. наук у м. Київ. Досліджував проблеми еволюції масової свідомості, соціології та історії релігій в Україні.

З 1992 і понині очолює Нац. б-ку України ім. В.Вернадського (до 1996 – Центр. наук. б-ка).

Є автором понад 300 наук. праць, у т. ч. 17 монографій. О. брав участь у розробці концепцій ідеології державотворення, формування інформаційного, громадян. сусп-ва, реформи політ. системи, держ. інформаційної політики, розвитку гуманітарної сфери. Під наук. кер-вом і за його участю видано фундаментальні праці з проблем соціогуманітаристики, історії НАН України, бібліотечної справи в 20 ст., Нац. б-ки України ім. В.Вернадського. Реалізація розробленої вченим концепції розвитку Нац. б-ки України ім. В.Вернадського та особистий внесок у розвиток науки сприяли перетворенню її на загальнодерж. науково-інформаційний комплекс, н.-д. установу, що на загальнонац. рівні визначає інтеграційний розвиток книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства як істор. дисциплін в умовах переходу до інформаційного суспільства та готує кадри вищої кваліфікації.

Очолює редколегії ж. "Бібліотечний вісник" і збірників наук. праць "Библиотеки национальных академий наук: Проблемы функционирования, тенденции развития", "Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського". Входить до редколегій наук. часописів "Вісник Національної академії наук України", "Вища освіта України", "Київська старовина", "Наука та наукознавство", "Східний світ", щорічника "Українсько-македонський науковий збірник"; заст. гол. редактора Укр. реферативного ж. "Джерело".

Член Атестаційної колегії Мін-ва освіти і науки України, Колегії Держ. к-ту телебачення і радіомовлення України, Нац. комісії з питань закордонних українців; голова Інформаційно-бібліотечної ради НАН України, Ради директорів наук. б-к та інформаційних центрів академій наук – членів Міжнар. асоціації академій наук, Укр. к-ту славістів; президент Асоціації б-к України; член Міжнар. к-ту славістів, Координаційної ради некомерційного партнерства "Бібліотечна асамблея Євразії", Укр. міжнар. к-ту з питань науки і
к-ри, Філос. т-ва України, Істор. т-ва Нестора-літописця та ін.

Лауреат Держ. премії України у галузі н. і т. (2008).

Нагороджений орденами "Знак Пошани" (1981), "За заслуги" 3-го ст. (1998), кн. Ярослава Мудрого 5-го та 4-го ст., орденом преподобного Нестора Літописця 2-го ст. (УПЦ; 2008).