 Бібліографічне посилання: Шамрай М.А.
ПАЛЕОТИПИ [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Paleotypy (останній перегляд: 10.06.2025)
ПАЛЕОТИПИ
ПАЛЕОТИПИ. Назва походить від грец. слів παλαιός – давній – і τιπος – відбиток. До П. зараховують стародруки, видані в 1-й пол. 16 ст. (1501–50). Ці хронологічні межі умовні й переважно прижилися в рад. книгознавстві. Період цей у Зх. Європі – це час розквіту книжкової к-ри, коли розвиток ідей гуманізму відбувся на фоні Відродження та Реформації. Домінуюче місце займає в колекції література Реформації, зокрема полемічні твори М.Лютера, а також його сучасників – Ф.Меланхтона, У.Цвінглі, У. фон Гуттена та ін. Процес поширення ідей Реформації і гуманізму серед укр. населення у зв'язку з проникненням книжкової продукції 16 ст. на територію України відбувався значною мірою завдяки видатним лідерам к-ри та Церкви, які, отримуючи вищу освіту в ун-тах Зх. Європи, купували там книги 15–16 ст. видання і комплектували ними б-ки навч. закладів. Про це свідчать записи Інокентія Ґізеля, Петра Могили, Стефана Яворського та ін. Треба зауважити, що то були часи найкращого розквіту книжкової к-ри. Як відомо, у 1-й пол. 16 ст. переважала гравюра на дереві у виконанні таких майстрів, як Г.-З.Бехам, Г.Буремайєр – представників нюрнберзької школи, базельського гравера У.Графа, Г.Лютцельбургера, Г.Вехтліна та ін. У Бібліотеці національній України імені В.Вернадського зберігається кілька друків із гравюрами А.Дюрера, зокрема нюрнберзьке видання К.Цельтеса "Хросвіта Гандерсгеймська" (1501) та "Геометрія" (1534), в якій він виступає і як автор, і як художник. Заг. захоплення викликає паризьке видання Анаба "Часовник" (1505) на пергаменті. Ретельно продумана композиція розворотів, насичених численними мініатюрами, на соковитість фарб яких не вплинули проминулі століття. Незначну за кількістю, але дуже цінну для вивчення культ. взаємин слов'ян. народів репрезентують П., видані церковнослов'ян. мовою у Празі (Чехія) Ф.Скориною, у Венеції (Італія) для правосл. населення, а також твори латиномовних авторів, уродженців України, творче життя яких у тій чи ін. мірі було пов'язане з нею. Серед них твори Г.Тичинського, А.Кржицького, Й.Цервуса. Серед шедеврів книжкового мист-ва цього часу слід відзначити видання Фробенів (Базель; Швейцарія), Етьєнів (Париж; Франція), Квентелів (Кельн; Німеччина), Галлерів, Унтерів, Шарфенбергів (Краків) і багатьох ін. Твори європ. гуманістів представлені такими іменами, як Еразм Роттердамський, Р.Етьєн, А.Поліціано, Й.Рейхлін, К.Цельтіс, М.Фічіно, Піко делла Мірандола та ін. Завдяки їх наук. інтересу до античності отримали нове життя труди Арістотеля, Демосфена, Плутарха, Теренція, Ціцерона та ін., що займають гідне місце в колекції П. У зв'язку із цим слід відзначити чудові зразки друкарського мист-ва поч. 16 ст. венеціанського вченого і видавця Альда Мануція та його родичів (Венеція; див. Альдини), всесвітньо визнані найкращими виданнями антич. літератури, виконані на високому філол. рівні. Література цього періоду видавалася переважно лат., грец. мовами, проте збільшився відсоток видань і нац. мовами. П. церковнослов'янські, які виходили з верстата ієромонаха Макарія в Торговищі, Б.Вуковича у Венеції, були призначені для церк. вжитку, обслуговування правосл. віруючих. Білорус. друкар і вчений Ф.Скорина видав Псалтир (Прага, 1517) та Біблію в перекладі білорус. мовою (Прага, 1517–22). Поміж відомими західноєвропейцями, такими, як Еразм Роттердамський, Ф.Меланхтон, М.Коперник, С.Монстер та ін., трапляються й укр. діячі к-ри і науки – Г.Тичинський, С.Оріховський, Павло із Кросно, Станіслав зі Львова. Найбільші колекції палеотипів в Україні зберігаються в НБУВ (Київ, бл. 2545 одиниць зберігання) та Львівській національній науковій бібліотеці імені В.Стефаника НАН України (Львів, 792 одиниці зберігання). |
