ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ПРИДВОРНА СПІВАЦЬКА КАПЕЛА

  Бібліографічне посилання: Корній Л.П. ПРИДВОРНА СПІВАЦЬКА КАПЕЛА [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Prydvorna_spivotska (останній перегляд: 03.07.2025)
ПРИДВОРНА СПІВАЦЬКА КАПЕЛА

ПРИДВОРНА СПІВАЦЬКА КАПЕЛА – хорова капела при царському дворі в Санкт-Петербурзі, яка була створена 1713 і постійно брала участь у двірцевих богослужіннях. Комплектувалася з найкращих співаків, зокрема з маленьких хлопчиків із добрими голосами, яких набирали в різних регіонах Російської імперії, перш за все в Україні. Протягом 18 ст. набір музично обдарованих хлопчиків з України для капели відбувався систематично. Для того, щоб укр. діти приїжджали в Росію з муз. підготовкою, за розпорядженням рос. влади (1730) в Глухові було відкрито "Школу співу та інструментальної музики" (див. Глухівська школа співу та інструментальної музики). Згідно з царським указом (1738), в П.с.к. щорічно відправляли із цієї школи 10 дітей. У 1770-х рр. центром підготовки в Україні півчих для П.с.к. став клас вокальної та інструментальної музики Харків. казенного уч-ща. Цією справою займалися композитори М.Концевич, А.Ведель. Для П.с.к. набирали півчих і в Києві та Новгороді-Сіверському (А.Рачинський). Капела складалася з дуже добрих співаків, більшість з яких у 18 ст. були українцями. У той час регентами й керівниками капели також часто були українці, найвидатніші з них – М.Полторацький, Д.Бортнянський. Співці П.с.к., які прибули з України, брали участь у виставах придворного театру разом з італійськими співаками (М.Полторацький, М.Березовський, Д.Бортнянський). Деякі вихідці з України, котрі співали в П.с.к., мали композиторський талант і стали видатними композиторами. Серед них – М.Березовський, Д.Бортнянський, С.Давидов та ін.


Література:
  1. Штелин Я. Музыка и балет в России ХVIII века. Л., 1935
  2. Музалевский В. Старейший русский хор. Л.–М., 1938
  3. Чудинова И.А. Пение, звоны, ритуал. Топография церковно-музыкальной культуры Петербурга. СПб., 1994
  4. Корній Л. Історія української музики, ч. 2. К.–Х.–Нью-Йорк, 1998
  5. Чудинова И.А. Придворный певческий хор. Музыкальный Петербург. XVIII век. В кн.: Энциклопедический словарь, кн. 2. СПб., 1998.

Посилання:
  • БЕРЕЗОВСЬКИЙ МАКСИМ СОЗОНОВИЧ
  • БОРТНЯНСЬКИЙ ДМИТРО СТЕПАНОВИЧ
  • ГЛУХІВ
  • ГЛУХІВСЬКА ШКОЛА СПІВУ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ МУЗИКИ
  • КИЇВ
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
  • ПОЛТОРАЦЬКИЙ МАРКО ФЕДОРОВИЧ
  • РАЧИНСЬКИЙ АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ВЕДЕЛЬ АРТЕМ ЛУК'ЯНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • БЕРЕЗОВСЬКИЙ МАКСИМ СОЗОНОВИЧ
  • БОРТНЯНСЬКИЙ ДМИТРО СТЕПАНОВИЧ
  • ЄЛИЗАВЕТА ПЕТРІВНА
  • ГЛУХІВСЬКА ШКОЛА СПІВУ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ МУЗИКИ
  • ГЛИНКА МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ СЕМЕН СТЕПАНОВИЧ
  • КОНЦЕВИЧ ГРИГОРІЙ МИТРОФАНОВИЧ
  • КОСТЕНКО ВАЛЕНТИН ГРИГОРОВИЧ
  • ЛЕОНТОВИЧ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
  • ЛОСЕНКО АНТОН ПАВЛОВИЧ
  • ПОЛТОРАЦЬКИЙ МАРКО ФЕДОРОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)