ПРИДВОРНА СПІВАЦЬКА КАПЕЛА – хорова капела при царському дворі в Санкт-Петербурзі, яка була створена 1713 і постійно брала участь у двірцевих богослужіннях. Комплектувалася з найкращих співаків, зокрема з маленьких хлопчиків із добрими голосами, яких набирали в різних регіонах Російської імперії, перш за все в Україні. Протягом 18 ст. набір музично обдарованих хлопчиків з України для капели відбувався систематично. Для того, щоб укр. діти приїжджали в Росію з муз. підготовкою, за розпорядженням рос. влади (1730) в Глухові було відкрито "Школу співу та інструментальної музики" (див. Глухівська школа співу та інструментальної музики). Згідно з царським указом (1738), в П.с.к. щорічно відправляли із цієї школи 10 дітей. У 1770-х рр. центром підготовки в Україні півчих для П.с.к. став клас вокальної та інструментальної музики Харків. казенного уч-ща. Цією справою займалися композитори М.Концевич, А.Ведель. Для П.с.к. набирали півчих і в Києві та Новгороді-Сіверському (А.Рачинський). Капела складалася з дуже добрих співаків, більшість з яких у 18 ст. були українцями. У той час регентами й керівниками капели також часто були українці, найвидатніші з них – М.Полторацький, Д.Бортнянський. Співці П.с.к., які прибули з України, брали участь у виставах придворного театру разом з італійськими співаками (М.Полторацький, М.Березовський, Д.Бортнянський). Деякі вихідці з України, котрі співали в П.с.к., мали композиторський талант і стали видатними композиторами. Серед них – М.Березовський, Д.Бортнянський, С.Давидов та ін.

1. Штелин Я. Музыка и балет в России ХVIII века. Л., 1935
2. Музалевский В. Старейший русский хор. Л.–М., 1938
3. Чудинова И.А. Пение, звоны, ритуал. Топография церковно-музыкальной культуры Петербурга. СПб., 1994
4. Корній Л. Історія української музики, ч. 2. К.–Х.–Нью-Йорк, 1998
5. Чудинова И.А. Придворный певческий хор. Музыкальный Петербург. XVIII век. В кн.: Энциклопедический словарь, кн. 2. СПб., 1998.