ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

РУСЬ

  Бібліографічне посилання: КОТЛЯР М.Ф. РУСЬ [Електронний ресурс] . URL: http://www.history.org.ua/?termin=Rus (останній перегляд: 29.06.2025)
РУСЬ

РУСЬ — у середньовічних писемних джерелах вживається в кількох значеннях: 1) назви народу (однина — русин); 2) назви території, населеної руссю; 3) назви д-ви русі (див. також Руська земля). У синхронних візант. та араб. джерелах назва (переважно у першому значенні) виступає як οί Ρως та ar-Rūs (Rūsiyyah в Ібн Фадлана).

Походження назви, а також її етимологія не з’ясовані і лишаються предметом тривалої дискусії. Ранні джерела (візант., араб., латинські) розрізняють слов’ян. населення Сх. Європи та Р. і дають підстави вбачати в істор. Р. вихідців зі Скандинавії, зайнятих т. зв. далекою торгівлею між Балтикою та Сходом, а також піратством і работоргівлею. У відповідності з істор. інтерпретацією з числених гіпотез про походження назви "русь" перевага нині віддається скандинавській, згідно з якою слов’ян. форма є запозиченням фінської назви "Routsi" зі значенням "скандинави, шведи". Щоправда, надійної етимології останньої не запропоновано, але вважається, ніби вона походить від однієї з реконструйованих (історично не зафіксованих) форм (rođsmen, rođskarlar, rotđ(e)R) зі значенням "учасник морського походу".

Із виникненням Київ. д-ви назва "русь" була перенесена на її жителів (кін. 10 ст.), а згодом стала самоназвою слов’ян. населення Сх. Європи.

У значенні назви д-ви та її території термін вперше вжито в русько-візант. договорі 911. У серед. 10 ст. візант. імп. Константин VII Багрянородний ("Про управління імперією") розрізняв власне Русь (Ρωσα) та "Зовнішню Русь" — території, підвладні київ. князям. У давньорус. джерелах 11—13 ст. побутувало два значення терміна із суттєво різним об’ємом: на позначення істор. ядра д-ви в Середньому Подніпров’ї (із центрами Київ, Чернігів, Переяслав; нині м. Переяслав-Хмельницький) та всіх земель Сх. Європи, на які розповсюджувалася влада рус. князів.

Пізніше (14—17 ст.) термін "русь" побутував на позначення правосл. населення Сх. Європи в кількох держ. утвореннях пізнього середньовіччя та раннього Нового часу (Великого князівства Литовського, Великого князівства Московського, Королівства Польського), а також у назвах істор. провінцій, асоційованих із цим населенням. У дещо видозмінених формах (русини) проіснував на позначення православного (а пізніше — також греко-католицького) населення Речі Посполитої, Польщі та деяких ін. д-в до серед. 20 ст. У формі "русские", "россияне" є самоназвою титульної нації РФ.


Література:
  1. Насонов А.Н. «Русская земля» и образование территории древнерусского государства. М., 1951
  2. Генсьорський А.І. Термін «Русь» (та похідні) в Древній Русі в період формування східнослов’янських народностей і націй. В кн.: Дослідження і матеріали з української мови, т. 5. К., 1962
  3. Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі. К., 1985
  4. Константин Багрянородный Об управлении империей. М., 1989 (коментар до глави 9)
  5. Толочко П.П. Древнерусская народность. СПб., 2005
  6. Максимович К.А. Происхождение этнонима Русь в свете исторической лингвистики и древнейших письменных источников. В кн.: KΑNIΣKION: Юбилейный сборник в честь 60-летия профессора Игоря Сергеевича Чичурова. М., 2006

Посилання:
  • ЧЕРНІГІВ ДРЕВНІЙ
  • ІБН ФАДЛАН
  • КОНСТАНТИН VII БАГРЯНОРОДНИЙ
  • КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
  • КИЇВ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РУСЬКА ЗЕМЛЯ
  • РУСИНИ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ

  • Пов'язані терміни:
  • СТАНОВЛЕННЯ РУСІ ТА ДЕРЖАВИ РЮРИКОВИЧІВ
  • БЕРТИНСЬКІ АННАЛИ
  • ЧУДЬ
  • ДНІПРО, РІЧКА
  • ДОГОВОРИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ З ВІЗАНТІЄЮ
  • ДРЕВЛЯНИ
  • ДРУЖИНА, ВІЙСЬКО
  • ЕМАЛЬ
  • ЕТНОГЕНЕЗ
  • ЕТНОГЕНЕЗ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
  • ЕТНОНІМІКА
  • ІБН ФАДЛАН
  • ІБН ХАУКАЛЬ
  • ІБН ХОРДАДБЕХ
  • ІБН РУСТЕ
  • ІБН ЙАКУБ (ЯКУБ), ІБРАГІМ ІБН
  • ІГОР, ІГОР СТАРИЙ
  • ІКОНОТВОРЧІСТЬ ТА УКРАЇНСЬКЕ ІКОНОМАЛЯРСТВО
  • ІСЛАМ
  • ИСТОРИЧЕСКИЕ ЗАПИСКИ
  • КЕЙСТУТ
  • КЛИМЕНТ СМОЛЯТИЧ, КЛИМ СМОЛЯТИЧ
  • КМІТА ПЕТРО
  • КНЯЗЬ
  • КОЛЕКТИВНОГО СЮЗЕРЕНІТЕТУ КОНЦЕПЦІЯ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КРЕВСЬКА УНІЯ 1385
  • КУЯВІЯ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКИЙ ЦЕРКОВНИЙ СОБОР РУСЬКИХ ЄПИСКОПІВ 1147
  • ЛЕОПАРДОВ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛЕСТВИЧНЫЙ ПОРЯДОК ЗАМІЩЕННЯ КНЯЖИХ СТОЛІВ НА РУСІ
  • ЛЕВ ДІАКОН
  • МОСКВОФІЛЬСТВО
  • НОРМАНСЬКА ПРОБЛЕМА
  • ОЧИМА КУЛЬТУРИ, СЕРІЯ ТЕЛЕПЕРЕДАЧ
  • ПОХОДИ РУСІВ НА КАСПІЙСЬКЕ МОРЕ
  • ПОЛЯНИ
  • ПОЛЮДДЯ
  • ПРИАЗОВСЬКА РУСЬ, АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА РУСЬ
  • РАБСТВО В УКРАЇНІ
  • РЮРИК
  • РОКСОЛАНА
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • РУСЬКИЙ КАГАНАТ
  • РУСИ, ТЕРМІН
  • РУСИНИ
  • ШЕСТОВИЦЯ
  • СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ
  • СИНЕУС І ТРУВОР – БРАТИ РЮРИКА
  • ТАВРОСКІФИ
  • ТІТМАР МЕРЗЕБУРЗЬКИЙ
  • УКРАЇННИЙ НАРОД, ТЕРМІН
  • УКРАЇНЦІ
  • УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА МІФОЛОГІЯ
  • ВАРФОЛОМІЙ I, ПАТРІАРХ КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ
  • ВАСИЛІЙ І МАКЕДОНЯНИН
  • ЗАВІТНЕВИЧ ВОЛОДИМИР ЗЕНОНОВИЧ
  • ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ
  • ЗЕМЛЕРОБСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)