СЕНКЕВИЧ (Sienkiewicz) Генрик (літ. псевд. — Літвос; 05.05. 1846—15.11.1916) — польс. письменник, культ. і громад. діяч. Чл.-кор. (1896), почесний член Петерб. АН (1914). Н. в с. Воля-Окшейська (нині село Люблінського воєводства, Польща). Походив зі збіднілої шляхетської родини, що мала білорусько-татар. корені (див. Липки). Закінчив г-зію в м. Варшава. 1866—70 навч. на мед. та історико-філол. ф-тах Гол. школи (від 1869 — Варшавський ун-т). Зі студентських років друкувався в польс. періодичній пресі. Від 1873 — фейлетоніст "Gazety Polskiej". Від 1874 очолював літ. відділ тижневика "Niwa". Від 1882 — редактор консервативної газ. "Słowo". 1876—79 відвідав США. Багато подорожував, зокрема в Австро-Угорщині, Болгарії, Великій Британії, Греції, Єгипті, на Занзібарі (нині в Танзанії), в Італії, Туреччині, Франції, Швейцарії та ін. Від початку Першої світової війни проживав у Швейцарії. Керував к-том, який опікувався допомогою польс. біженцям. Автор численних оповідань і романів: "Листи з мандрів" (1876—79), "Потоп" (1884—86), "Пан Володийовський" (1887—88), "Без догмату" (1889—90), "Quo vadis" (1896), "Хрестоносці" (1897—1900), "Вир" (1909—10), "Легіони" (1913—14) та ін. Здобув славу одного з найвідоміших польс. письменників. В істор. трилогії "Вогнем та мечем" (1883—84) представив контраверсійну художньо-естетичну візію Хмельниччини як змагання козац. варварства та шляхетської к-ри, яка викликала гостру критику як укр. інтелектуалів (В.Антонович, І.Франко та ін.), так і деяких польс. науковців (З.Вуйцік, О.Гурка та ін.).

Лауреат Нобелівської премії з літератури (1905).

П. у м. Веве (Швейцарія).

Низка романів С. була екранізована, у т. ч. "Quo vadis" (1951, США, реж. М.Лерой; 2001, Польща, реж. Є.Кавелерович), "Хрестоносці" (1960, Польща, реж. О.Форд), "Пан Володийовський" (1968, Польща, реж. Є.Гофман), "Вогнем і мечем" (1999, Польща, реж. Є.Гофман) та ін.

ЯСЬ Олексій Васильович.

1. Собрание сочинений, т. 1—16. М., 1914

1. Грушевський М. Останні романи Г. Сенкевича: Два відчити. Львів, 1895
2. Антонович В. Польсько-українські відносини XVII ст. в сучасній польській призмі (з нагоди повісти Г. Сєнкевича «Огнем і мечем»). Львів, 1904
3. Górka O. «Ogniem i mieczem» a rzeczywistość historyczna. Warszawa, 1986
4. Henryk Sienkiewicz — twórczość i recepcja. Lublin, 1991
5. Козацькі війни XVII ст. в історичній свідомості польського та українського народів: Матеріали Другої польсько-української наукової зустрічі (Львів, 12—13 жовтня 1995 р.). Львів—Люблін, 1996