Бібліографічне посилання: Гриценко А.П. ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РОБІТНИЧИЙ З'ЇЗД 1917 Р. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Vseukrainskyj_robitnychyj_1917 (останній перегляд: 24.06.2025)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РОБIТНИЧИЙ З'ЇЗД 1917 Відбувся 24– 27(11–14) лип. у Києві. Скликаний з метою організації "українського робітництва як в Україні, так і поза її межами" та обрання представників до Української Центральної Ради. Кожна робітнича орг-ція чи група до 100 чл. обирала одного делегата, від кожних 200 та понад цю кількість – ще по одному. За різними джерелами, у з'їзді взяли участь 300–400 делегатів, гол. чин. ремісники, працівники дрібних підпр-в та ін. До президії були обрані: в.Винниченко, С.Веселовський, Д.Антонович, М.Єреміїв та ін. Перше засідання вів голова Генерального секретаріату Української Центральної Ради в.Винниченко.

До порядку денного входили доповіді: "Сучасний момент в українському житті й українське робітництво" (В.Винниченко), "Установчі збори та українське робітництво" (товариш голови УЦР Д.Антонович), "Автономія і федерація" (чл. ЦК УСДРП М.С. Ткаченко), "З аграрного питання" (ген. секретар земельних справ Б.Мартос), "Про робітничу політику" (ген. секретар у судових справах В.Садовський). У ході з'їзду додатково включили "Доповідь з продовольчого питання" (С.Веселовський) та виступ ген. секретаря у справах освіти I.Стешенка.

В.Винниченко зосередив увагу на оцінці політ. ситуації, взаєминах України з Росією та ставленні укр. робітництва до поточних подій. Д.Антонович обстоював думку, що конкретні форми автономії треба виробити на Всеукр. Установчих зборах і що укр. робітники повинні сприяти їхньому скликанню та виробленню Конституції. М.Ткаченко обґрунтував необхідність автономного ладу в Україні з огляду на інтереси екон. та культ. розвитку укр. нації, наполягаючи на чіткому поділі компетенції заг.-держ. та автономних органів.

За рішенням з'їзду три згадані доповіді обговорювалися разом. У ході гострих дебатів з'їзд засудив угоду УЦР з Тимчасовим урядом, висловив думку про необхідність поповнення УЦР представниками робітництва. Підсумки дискусій підбив чл. ЦК УСДРП М.Порш.

Із внесених до порядку денного доповідей з'їзд прийняв резолюції: про сучасний момент, у справі війни, про автономію України і федерацію, про Установчі збори, із земельного та продовольчого питань, про робітн. політику, українізацію освіти. У резолюції про сучасний момент було заявлено про підтримку укр. робітництвом УЦР та Ген. секретаріату. З'їзд закликав робітників домагатися автономії України, виборності органів влади, участі народу в управлінні тощо. Резолюція з робітн. політики вимагала негайного утворення при УЦР Ген. секретаріату праці для регулювання трудових відносин і вироблення законодавства.

На заключному засіданні 27 (14) лип. 1917 під головуванням М.Порша відбулися вибори Всеукр. ради робітн. депутатів у складі 100 осіб (70 представників фракції УСДРП та 30 – УПСР). На першому її засіданні 28(15) лип. 1917 обрано виконком (14 – УСДРП, 6 – УПРС). До президії виконкому, чл. якого мали поповнити Малу раду, увійшли: М.Порш, в.Довженко, I.Маєвський. 18(05) серп. 1917 VI сесія УЦР затвердила своїми дійсними чл. повний склад Всеукр. ради робітн. депутатів. У "Декларації Всеукраїнської Ради робітничих депутатів" констатувалося, що "народ український вже творить свою автономію" й "лишатися поза цією будівлею пролетаріат України не може". в.р.з. став важливою ланкою в процесі розбудови УЦР як всеукр. парламенту.