Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Київ на 80-му році життя помер учений, лауреат Державних премій СРСР і УРСР, заслужений діяч науки і техніки УРСР, академік АН УРСР, завідуючий відділом Інституту проблем матеріалознавства АН УРСР Іван Францевич.
Радянська Україна. – 1985. – 17 лютого;Вісник Академії наук УРСР. – 1985. – №4. – С.109.

За ізраїльськими візами з СРСР виїхало 29 чол.
Вісник репресій в Україні. – Нью-Йорк, 1985. – Вип.10. – С.5-6.

Прийнято до експлуатації першу чергу шахти “Південнодонбаська” № 5 (Донецька область) загальною потужністю 2,4 млн. тонн вугілля на рік.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. – К., 1995. – С.619.

Міжнародний рік миру. Підбивачи підсумки проведення в Україні міжнародного року миру, перший заступник голови Ради міністрів УРСР Є.Качаловський заявив, що тільки протягом цього року в республіці було проведено 175 тисяч антивоєнних заходів, у яких взяло участь 40 млн. осіб: представники усіх верств населення, а також іноземні студенти, спеціалісти і туристи. Багато з цих заходів мали інтернаціональний характер: круїз по Дніпру; молодіжний фестиваль “Пісня в боротьбі за мир”; велогонка миру-86; міжнародні наукові семінари, симпозіуми, інші акції.
Радянська Україна. – 1987. – 25 лютого.

Кращим футболістом СРСР 1986 року визнаний Олександр Заваров (“Динамо” Київ). Друге і третє місце посіли його товариші по клубу Ігор Бєланов і Олег Блохін. Кандидатами на кращу трійку було названо 22 спортсмени з семи команд вищої ліги, з них 11 – з київської команди “Динамо”.
Радянська Україна. – 1987. – 4 січня.

У Києві протягом року побудовано 1261,2 тисячі квадратних метрів житла, новосілля справили 126 тисяч киян. Вищі учбові заклади підготували 25,4 тис. спеціалістів. З грифом “Київ” видано 142 мільйони примірників книг і брошур. Працювало 299 масових бібліотек, 95 клубних закладів, 152 кіноустановки, 23 музеї і 23 професійних театрів.
Вісті з України. – 1987. - № 7, лютий.

У Нью-Йорку опублікована книга одного з провідних західних радянологів Роберта Конквеста “The Нarvest of Sorrow: Soviet Collectivization and the Terror-Famine” (“Жнива скорботи”. Радянська колективізація і голодомор”), яка показала світові правду про голодомор 1932-1933 років ще тоді, коли не тільки в Радянському Союзі, а й у багатьох країнах Заходу не визнавався навіть самий факт голодомору. Ця праця стала важливим джерелом для світової історії ХХ ст. На основі ґрунтовних досліджень автор показав причини і наслідки жахливої трагедії, узагальнив наукові матеріали, а також спогади сучасників. 1994 р. Р.Конквест за працю „Жнива скорботи” був удостоєний Державної премії України ім. Т.Шевченка.
Сучасність (Мюнхен). – 1988. - № 1. – С.123-126; Шевченківські лауреати. 1962-2001. – К., 2001. – С.255-256.

Київ. Перший міжнародний молодіжний фестиваль політичної пісні “Пісня в боротьбі за мир” у рамках міжнародного року миру. В ньому взяли участь професійні співаки і самодіяльні виконавці і колективи з СРСР, країн Європи, Азії, Африки, Латинської Америки: близько 120 зарубіжних і 60 радянських молодих виконавців. Учасники першого міжнародного фестивалю звернулися до молоді планети із закликом до активних дій на захист миру, співробітництва в ім’я торжества ідеалів добра і справедливості.
Радянська Україна. – 1986. – 1 листопада; Вісті з України. – 1986. - № 42, жовтень; № 46, листопад.

Колективи шляхових підрозділів республіканського об’єднання “Укршляхбуд” міншляхбуду УРСР завершили спорудження автодороги Зелений Мис – Чорнобиль.
Радянська Україна. – 1968. – 28 серпня.

Часопис “Київська правда” постійно інформував своїх читачів про здачу населених пунктів для евакуйованих із чорнобильської зони.
Радянська Україна. – 1968. – 28 серпня.

Відень. Спеціальна нарада МАГАТЕ, у роботі якої взяли участь більш як 500 технічних експертів з 62 країн й 21 міжнародної організації. Делегація СРСР, очолювана першим заступником директора інституту атомної енергії ім. В.Курчатова академіком В.Легасовим, представила на ній детальну доповідь про аварію на ЧАЕС обсягом 380 друкованих сторінок, яка “вразила міжнародних експертів детальним, як вважали в 1986 р., аналізом та відвертим характером інформації”. Ця інформація в СРСР мала закритий характер і була відомою дуже вузькому колу фахівців.
Барановська Н.П. Україна – Чорнобиль – Світ. Чорнобильська проблема у міжнародному вимірі 1986-1999. – К., 1999 – С.45-46.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Проведення Днів УРСР, які були присвячені 70-річчю Жовтневої революції.
Радянська Україна. – 1987. – 22, 27 жовтня.

Київ. Створено Український культурологічний клуб (УКК). Серед його членів були колишні політв’язні і дисиденти. Члени УКК обговорювали проблеми, які не виходили за межі історії і культури. Проте вони обирали для дискусій “білі плями” радянської історії й тим неминуче ставали в опозицію політичному режиму. За твердженням відомого західного політолога А.Камінського, УКК відіграв у Києві таку саму вагому роль як Українська Гельсінська спілка з іншими неформальними групами у Львові. Суспільною базою для УКК був Київ і Київщина. Наприкінці 1987 р. перший секретар Київському міськкому Компартії України К.Масик звинуватив УКК у соціальній демагогії та екстремізмі. “Керівники УКК, - заявив він, - намагаються використати перебудову і гласність для пропаганди ідей, чужих радянському патріотизму і соціалістичному інтернаціоналізму”.
Алексєєв Ю.М., Кульчицький С.В., Слюсаренко А.Г. Українана зламі історичних епох (Державотворчий процес 1985 – 1999 рр.). – К., 2000. – С.40-41;Камінськ

Круїз по Дніпру представників 60-ти антивоєнних організацій і рухів з 19 західноєвропейських країн, США і Канади, а також активістів радянського руху за мир, який проходив з ініціативи Радянського та Українського республіканського комітетів захисту миру. Учасники круїзу відвідали Канів, Черкаси, Запоріжжя, Одесу та інші міста УРСР.
Радянська Україна. – 1987. – 5, 7 серпня; Вісті з України. – 1987. - № 32, серпень.

На сторінках газети “Радянська Україна” під рубрикою “Як живеш, заповіднику?” регулярно друкувалися матеріали рейду-перевірки природоохоронної роботи в 12 державних заповідниках та двох природних національних парках УРСР. Така спільна робота Держкомприроди УРСР і редакції газети з залученням провідних науковців проведена в Україні вперше.
Радянська Україна. – 1989. – 4 лютого.

Здійснювалась широка петиційна кампанія за легалізацію УГКЦ. Протягом року органами КДБ СРСР виявлено 839 авторів і розповсюджувачів “матеріалів ворожого характеру”.
Юрій Данилюк, Олег Бажан. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.) – К., 2000. – С.536.

Філадельфійський освітньо-науковий центр визнав Миколу Руденка - відомого правозахисника, засновника Української Гельсінської групи, поета, письменника, філософа - “українцем року” за непохитну стійкість в обороні національних прав українського народу і його культури.
День. – 2004. – 6 квітня; Руденко Микола. Енергія прогресу (Нариси з фізичної економії) – К., 1998. – С.20.

Радянсько-американський “Похід за мир – 88” за маршрутом Одеса – Київ, у якому взяли участь представники всіх союзних республік СРСР і 230 осіб з США.
Радянська Україна. – 1988. – 20, 24, 27 серпня, 11 вересня.

Сімферополь. Кримські татари, які повернулися, провели демонстрацію, у якій взяло участь, за даними часопису “Українське слово” близько двох тисяч осіб, оперативного штабу МВС УРСР м.Сімферополя – 200 осіб. Були висунуті вимоги організовано повернути кримських татар у Крим. Висловлювалось незадоволення роботою державної комісії. Для забезпечення порядку в Сімферополі було задіяно 1340 працівників міліції і 900 дружинників. Під час мітингу затримано близько 50 осіб. На знак протесту проти переслідувань 12 кримських татар знищили свої паспорти і розпочали голодовку.
Українське слово (Париж). – 1988. – 15 травня; Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х –