Інститут історії України
Національної академії наук України
оголошує конкурс
до аспірантури на 2018/2019 навчальний рік
за спеціальністю 032 – Історія та археологія
Підставою для оголошення прийому на навчання до аспірантури для здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії за вищезазначеною спеціальністю є ліцензія на провадження освітньої діяльності за третім (освітньо-науковим) рівнем, видана в порядку, встановленому законодавством (наказ МОН України № 111-л від 26 травня 2017 р.).
Правила прийому розроблені відповідно до Закону України від 01.07.2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту», «Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 261 від 23.03.2016 р.
Правила прийому до аспірантури Інституту історії України НАН України затверджені на засіданні Вченої ради (протокол № 6 від 26 червня 2018 р.) і діють впродовж відповідного навчального року.
Рівень вищої освіти – третій (освітньо-науковий).
Передбачає здобуття теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.
Ступінь |
Доктор філософії |
Форма навчання |
денна |
Нормативний термін підготовки |
4 роки |
Обсяг освітньої складової |
60 кредитів ЄКТС |
Ліцензійний обсяг |
10 осіб (2 – за рахунок держбюджету) |
Вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання |
ступінь магістра (ОКР спеціаліста) |
Прийом документів до аспірантури проводиться з 1 серпня по 10 вересня 2018 р.
Абітурієнти подають такі документи:
- Заяву на ім’я директора інституту;
- Особовий листок з обліку кадрів;
- Список опублікованих наукових праць. Абітурієнти, які не мають опублікованих наукових праць, подають наукові реферати (тема реферату погоджується із завідувачем профільного відділу);
- Копії дипломів бакалавра, магістра (спеціаліста), копії додатків до них.
- Копію або витяг з трудової книжки;
- Медичну довідку про стан здоров’я за формою № 286-о;
- Фотокартки 3 х 4 (3 шт.);
- Військовий квиток або посвідчення про приписку – для військовозобов’язаних;
- Конверти з марками і домашньою адресою (2 шт.).
8. Копію паспорта та ідентифікаційного коду;
Паспорт та диплом про вищу освіту подаються вступником особисто.
Документи приймаються за адресою: м. Київ, вул. М. Грушевського,4, кімн. 508.
Вступні випробування проводитимуться з 17 вересня по 2 жовтня п.р.
Зарахування на навчання відбувається за результатами вступних випробувань: оцінювання наукового реферату, іспити із спеціальності та іноземної мови.
Перескладання вступних випробувань не допускається.
Зарахування вступників на навчання до аспірантури – з 1 листопада.
Інститут також здійснює підготовку аспірантів на контрактних засадах. Орієнтовна вартість навчання в аспірантурі на умовах контракту – 26 200 тис. грн. на рік.
Телефон для довідок: 279-06-80
вступного іспиту до аспірантури Інституту історії України НАН України
зі спеціальності 032 – Історія та археологія
на 2018 рік
ПИТАННЯ ДО ВСТУПНОГО ІСПИТУ В АСПІРАНТУРУ
- Становлення та піднесення Києво-Руської держави: політична та соціальна структури, ідеологія, економічні моделі.
- Духовно-культурний світ давньоруського суспільства.
- Південна Русь під зверхністю монголів. Піднесення Галицько-Волинської держави.
- Північне Причорномор’я як зона міжцивілізаційних контактів у добу середньовіччя. Кримський ханат та його роль в історії ранньомодерної України.
- Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської у XIV-XVI ст. Історичне значення Берестейської унії 1569 р.
- Запорозька Січ як центр соціально-політичної консолідації українського козацтва. Її місце у системі політичних відносин в Україні у другій половині XVII – XVIIІ cт.
- Українська національна революція середини XVII ст. та становлення Української держави раннього нового часу: типологія, етапи та історичні наслідки.
- Суспільно-політичний розвиток України в останній чверті XVII ст. Інкорпорація українських земель до складу Російської імперії у XVIIІ cт.
- Церковні відносини в Україні в контексті Реформації і контрреформації в Європі.
- Україна в соціополітичних просторах Російської та Габсбурзької імперій. Піднесення і політизація національного руху.
- Модернізаційні процеси в економіці та соціальній сфері українських регіонів у ХІХ ст.
- Україна у Першій світовій війні: національний вимір матеріальних і людських втрат.
- Українська революція початку ХХ ст. Боротьба за національну державність в умовах громадянського протистояння та іноземної інтервенції.
- Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923 рр. Історичне значення. Історіографія проблеми.
- Утвердження в Україні комуністичного режиму в 20-30-х рр. ХХ ст. Нова економічна політика та політика коренізації: зміст, хронологічні рамки, українська специфіка.
- Сталінська «революція зверху»: нові наукові підходи.
- Індустріалізація та колективізація сільського господарства в Україні у 1920-1930-х рр. Трагедія голодомору 1932—1933 рр.
- Західноукраїнські землі у міжвоєнний період: форми державотворення, економічні моделі та соціально-політичні рухи.
- Україна у Другій світовій війні: актуальна тематика та дискусійні проблеми.
- Створення ОУН та розбудова її структури напередодні та в роки Другої світової війни; Українська повстанська армія: новітні погляди.
- Голод 1946-1947 рр. в Україні: причини та наслідки.
- Трансформації політичної системи радянського суспільства у роки «відлиги» та «застою»: український вимір.
- Становлення та розвиток опозиційного руху в Україні в 1950-1980-х рр.: напрями діяльності, програмні документи, характер боротьби.
- Україна на міжнародній арені (1945-1991 рр.): акції, проекти, концепції.
- Утвердження Української держави і боротьба за відстоювання її незалежності (1991-2017 рр.)
- Особливості виникнення, форми та еволюція держави на Стародавньому Сході.
- Поняття «історія античності» та «антична цивілізація». Спільні риси та особливості у розвитку цивілізацій Давнього Сходу та античної греко-римської цивілізації.
- Візантійська цивілізація: становлення, еволюція, занепад.
- Християнізація Європи. Середньовічні єресі. Інквізиція. Католицькі ордени. Конфронтація між Західною та Східною Церквами.
- Відродження як історико-культурний феномен.
- Епоха абсолютизму в Європі та її історичне значення.
- Перетворення Росії в абсолютну монархію. Основні особливості Російської імперії.
- Франція та Європа в період революції кінця ХУІІІ ст. та наполеонівський війн.
- Політична система та міжнародне становище Речі Посполитої у другій половині ХУІ – ХУІІІ ст.
- Османська імперія як етно-політичний і суспільно-господарський феномен: зародження, етапи еволюції, причини краху.
- Східне питання та загострення суперечностей між європейськими державами у ХІХ ст.
- Формування американської нації та державності у ХУІІІ-ХІХ ст.
- Європа напередодні та в період Першої світової війни.
- Жовтневий більшовицький переворот в Росії 1917 р., революційний, національно-визвольний рух в Європі: нові підходи до проблеми.
- Спільне та специфічне у державно-політичному та соціально-економічному розвитку країн Центральної та Східної Європи у міжвоєнний період.
- Тоталітарні режими в країнах Європи в 20-х-40-х рр. ХХ ст.
- Причини та основні етапи Другої світової війни.
- Вестфальська, Версальська та Потсдамська системи післявоєнного мирного врегулювання: порівняльний аналіз.
- Спроби реформування тоталітарно-комуністичних систем в Європі в 50-80-х роках.
- Виникнення держави Ізраїль. Палестинське питання. Конфлікти на Близькому Сході.
- Об’єднання Німеччини, розпад СРСР та їх вплив на розвиток європейських процесів.
- Політичні наслідки «арабської весни» для країн регіону.
- Японське економічне диво: культурно-цивілізаційні та зовнішньополітичні складові.
- Націоналізм, міжетнічні і міжнаціональні конфлікти в європейських країнах на сучасному етапі.
- Інституційне оформлення та функціонування міжнародних та безпекових блокових організацій.
- Терміни «історіописання», «історична наука» та «історична думка»: співвідношення та смисли.
- Поняття «напрям», «школа», «течія»: субординація, співвідношення, кореляція.
- Народження, функціонування, «переформатування» та згасання наукових шкіл.
- Проблемна історіографія та її значення для розвитку історичної науки.
- Козацькі літописи Самовидця, Григорія Граб’янки та Самійла Величка.
- Михайло Максимович й осередки українського романтизму 1830–1840-х рр.
- Дмитро Яворницький і значення його творчої спадщини.
- Микола Костомаров як історик України.
- Михайло Грушевський та його «Історія України-Руси».
- Українська історична наука 1920–1930-х років.
- Наукова спадщина І. П. Крип’якевича.
- Еміграційне / діаспорне історіописання у міжвоєнну і повоєнну добу.
- Створення українсько-американських та українсько-канадських інституцій на зламі 1960–1970-х рр.
- Впливи соціо- та етнокультурного середовища й інтелектуальної атмосфери західного світу на горизонт концептуалізації представників еміграційної / діаспорної історіографії.
- «Колективний стиль» як домінуюча форма республіканського історіописання. Багатотомники 1950–1980-х рр.
- Джерелознавство в системі історичної науки. Історичні джерела: класифікація, методика пошуку, опрацювання і використання.
- Архівознавство в Україні: об’єкт та предмет дослідження.
- Нумізматика та боністика: джерела, інформативний потенціал.
- Історична географія та картографія в Україні.
- Розвиток геральдичних студій в Україні.
- Сфрагістика в системі спеціальних історичних дисциплін.
- Мемуаристика: джерела, інформативний потенціал.
- Документознавство та дипломатика: особливості предметного дослідження.
- Емблематика в системі атрибутики держави: дослідження в Україні.
- Історична хронологія як наукова дисципліна, значення праць з хронології та їх використання в історичних дослідженнях.