Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

м. Луцьк. Мешканці міста просили окружного коменданта полковника Домбровецького про створення українських народних шкіл і гімназії та прислати вчителів-українців з Галичини.
Свобода. – 1916. – № 2, 6 січня.

м. Будапешт. З нового року під редакцією д-ра Гіядора Стрипського почав виходити тижневий часопис „Ukraina” („Українські справи”), присвячений усесторонньому оглядові українсько-угорських стосунків.
Діло. – 1916. – Ч. 10. – С. 3

У селах почали з’являтися любителі азартних картярських ігор. Міністерство внутрішніх справ проінструктувало волосних старшин і сільських старост в тому, що вони мають право застосувати щодо таких любителів усю надану їм за законом каральну владу, тобто штрафувати до рубля, а то й „садити у холодну” до 2-х днів.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 2, 15 січня.

Умань. З’явилося дуже багато скупників, які дешево купують різні речі й навіть нерухомість (особливо по шляху руху біженців). Нужда змушує людей продавати корову за 7-10 руб.; коня – за 10-15 руб.; майже новий кожушок ціною 20-25 руб. продають за 3-5 руб.; чоботи вартістю 10 руб. за 1-2 руб. і т.д.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 4, 22 січня.

м. Миколаїв. Страйк 10807 (з 14500) робітників заводу „Наваль” товариства Миколаївських заводів і верфей із вимогою підвищення зарплати на 3 коп. за годину; дати гарантії 100 %-ного виробітку усім при відрядній роботі; чорноробочим – не менше 50 %; відрахування на потреби сімей „запасних”, призваних на війну, зробити добровільними. Страйк закінчився закриттям заводу, крім майстерні по виробництву снарядів, і звільненням близько 13 500 робітників. З них близько 6 тис. військовозобов’язаних мобілізовані в діючу армію, 38 робітників передано воєнно-морському судові. Тоді ж відбувся страйк 250 робітників заводу Російського суднобудівного товариства у знак солідарності зі страйкуючими робітниками заводу „Наваль” із вимогою зробити добровільними відрахування із зарплати на потреби сімей мобілізованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 335-336.

м. Харків. Губернатор кн. Оболенський видав обов’язкову постанову про заборону надмірного підвищення цін на продукти харчування, ліки та інші життєво необхідні предмети; заборонено страйки торговців і промисловців; заборонено „відкладати” у магазинах товар і не продавати його. Санкція – 3 тисячі рублів штрафу, або 3 місяці тюремного ув’язнення.
Харьковские губернские ведомости. – 1916. – № 8, 26 січня

Київ. Припинили існування театр легкої комедії “Пел-Мел” та єврейський театр.
Киевская мысль. – 1918. – 7 марта (22 февраля).

Харків. Відбувся III з’їзд єврейських артистів.
Рибаков М. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.92.

Київ. При міністерстві внутрішніх справ було створено департамент ісповідань на чолі з колишнім єпископом Красноярським Никоном – після залишення сану Миколою Безсоновим.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної Ради). – К., 1997. – С.52.

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

У Харкові відбувся 4-й з’їзд рад Донецько-Криворізької області на який прибули 74 делегати з вирішальним голосом (48 більшовиків, 5 меншовиків, 19 лівих есерів, 2 позапартійних). З’їзд більшістю голосів підтримав пропозицію про утворення Донецько-Криворізької радянської республіки, як федеративної частини РСФРР. Вона включала території Харківської, Катеринославської, частини Херсонської губерній та деяких районів області Війська Донського. Ініціатори цього процесу вважали, що з перемогою соціалістичної революції національне питання втратило значення і тому радянська країна мала бути федерацією економічно однорідних областей, а не національних республік. З’їзд розглянув питання про поточний момент, економічну політику в Донбасі, про обласну партійну організацію.
Нова рада. – 1918. – 14 січня.

Рада народних комісарів РСФРР ухвалила декрет про організацію Робітничо-селянської Червоної армії.
Декреты Советской власти. – Т.1. – М., 1957 . – С.31.

В.Винниченко вручив М.Грушевському подання про відставку свого кабінету. 31(18) січня Мала рада змушена була її прийняти, доручивши формування нового уряду українському есеру В.Голубовичу. Фактично ж В.Винниченко ще певний час виконував обов’язки прем’єра.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.114 Уряди України у

Харківський губернський головний штаб по боротьбі з контрреволюцією утворено на спільному засіданні ЦВК рад України, крайового військово-революційного комітету по боротьбі з контрреволюцією, представників військової ради Харківського гарнізону, штабу групи військ по боротьбі з контрреволюцією на Півдні Росії та інших військових організацій. Наприкінці лютого 1918 р. за постановою Раднаркому Донецько-Криворізької радянської республіки Харківський губернський головний штаб перетворено на Головний штаб Донецько-Криворізької республіки по боротьбі з контрреволюцією. У його безпосереднє підпорядкування перейшли усі збройні сили республіки. В ніч на 4 березня 1918 р. на загальних зборах усіх військово-революційних організацій був утворений надзвичайний штаб військового округу Донецького і Криворізького басейнів. Під його керівництвом у першій половині березня було завершено демобілізацію частин старої армії у харківському гарнізоні. Вже 6 березня 1918 р. Надзвичайний штаб оголосив мобілізацію до лав Червоної гвардії. Після окупації Харківщини у квітні 1918 р. австро-німецькими військами штаб припинив діяльність.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К., 1987. – С.578-579.

Відбулося об’єднане засідання Харківської ради робітничих, солдатських і селянських депутатів та представників штабу загонів військ, що прибули з радянської Росії (Північних загонів). Обговорили питання про координацію дій і ухвалили постанову про створення спільного штабу по боротьбі з контрреволюцією у Харкові та повіті у складі 2-х представників Всеукраїнського ВРК, 2-х від Харківського ВРК, по 1-му від штабу Північних загонів і військради. З фінансових, судових та інших питань загальноукраїнського значення утворювалися комісії з представників виконкому Харківської ради, ЦВК рад України та представників Північних загонів. Місцеві питання підлягали компетенції територіальних рад за участю представників штабу Північних загонів і ЦВК рад України. Донецький пролетарий. – Харьков. – 1918. – 18 января
Великая Октябрьская социалистическая революция и победа советской власти на Украине. – Хроника важнейших историко-партийных и революцио

В Києві учасники загальнозаводського мітингу на території заводу “Арсенал” у відповідь на вимогу українських властей вивезти увесь запас вугілля, що привело б до фактичного закриття заводу, ухвалили почати повстання. Це рішення робітників підтримала нарада більшовиків заводського комітету за участю представників київського міського комітету РСДРП(б). На нараду були запрошені і представники революційно настроєних солдатів українського полку ім. П.Сагайдачного, куріня богданівців та ряду інших частин київського гарнізону. Нарада звернулась до всіх робітників та революційних солдатів київського гарнізону з закликом підтримати повстання.

Одеська Українська рада викликала гайдамацькі курені, що розташовувались навколо Одеси, і при підтримці офіцерства, юнкерів, солдатів частин гарнізону вони о 6-й год. ранку почали наступ проти повстанців. У районі вокзалу і штабу Одеського військового округу зав’язались жорстокі бої. Після того, як коаліційні сили міської Української ради оволоділи вокзалом Одеса–Головна, який було перетворено на головний опорний пункт, вони почали наступ до центру міста, де були вже на 2-у год. дня. Бої тривали весь день, але надвечір українські сили відступили на вихідні позиції. О 22-й годині Українська рада пред’явила ультиматум радянській стороні: створити “народно-соціалістичну” коаліційну владу, очистити штаб Одеського військового округу, вокзал та інші найважливіші об’єкти, роззброїти Червону гвардію і вивести свої війська з міста. І знову українські сили вступили у бій.
Великая Октябрьская социалистическая революция и победа Советской власти на Украине. Хроника важнейших историко-партийных и революционн

З’єднані сили червоногрвадійських загонів з РСФРР та червоногвардійці Чернігівщини примусили підрозділи Центральної ради і юнкерів залишити м.Конотоп і ст.Бахмач. Вони відступили в напрямку ст.Крути.
Великая Октябрьская социалистическая революция и побада Советской власти на Украине. – Хроника важнейших историко-партийных и революицо

В Микитівці відбулась екстрена конференція рад і ревкомів Донецького басейну, на якій були заслухані звіти Бюро ВРК, Центрального штабу Червоної гвардії Донбасу і доповідь комісара по боротьбі проти контрреволюції на Півдні країни В.Антонова-Овсієнка про становище на каледінському фронті. Конференція приділила значну увагу мобілізації сил на боротьбу з каледінцями, їхній організації і зміцненню, збільшенню рядів Червоної гвардії.
В.А.Антонов-Овсеенко. Записки о гражданской войне. – Т.1. – М., 192 8. – С.224 Летопись революции. – 1927, № 5/ 6. – С.143.