Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

У м. Києві проводився з’їзд міських діячів.
Рада. – 1913. – № 146. – С.2.

Провал переговорів про обмін кореспондента „Нового Времени” Д.Б. Янчевецького, які велися міністерством закордонних справ Росії за посередництвом іспанського посла у Відні п. Кастро, оскільки Австрія погоджувалася обміняти лише на митрополита А. Шептицького, тоді як російська сторона не погоджувалася на це.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 113 – 114.

Землевласник Полтавської губернії п. В. Шемет звернувся до попечителя київського навчального округа з проханням відкрити у Лубнах гімназію з українською мовою навчання, однак той відхилив його. У відповідь В. Шемет звернувся до графа П.Н. Ігнатьєва.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 115.

м. Львів. На 20 сотенників за гальбу подорожчало пиво і коштує 76 сот. (на початку війни – 24 сот.). Також обмежено час продажу пива – з 7 до 10 вечора, і об’єм споживання (до 2 гальб).
Свобода. – 1916. – № 40, 30 вересня.

Київ. Міністерство фінансів передало Раді міністрів Української Держави доповідь з обгрунтуванням необхідності розв’язання питання про дальшу долю української частини загальноросійського боргу і упорядкування справи сплати відсотків по позиках. В зв’язку з анулюванням в РСФРР процентних паперів ці цінні папери масово переміщувалися в Україну, що перешкоджало встановленню хоч якоїсь фінансової стабільності. Міністерство фінансів, зокрема, відмовилося від загального поновлення оплати купонів позик, випущених або гарантованих колишнім російським урядом, і обрало форму “выдачи авансов в счет процентов по бумагам этих займов”. Разом з тим, згадані папери реєструвалися з метою надання під час мирних переговорів з РСФРР “защиты проживающим на Украине держателям этих бумаг”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 255. – Арк. 29 (із зв.). – 3

Київ. Відбувалися переговори директора німецького Королівського музею старовини доктора Віганда й дослідника Ольвії, Тіри і Березані, колишнього професора Новоросійського університету Штерна з Головним управлінням мистецтва та національної культури щодо фахової та фінансової допомоги німецьких вчених в організації розкопок Ольвії в обмін на передачу половини знайдених в ході досліджень пам’яток до німецький музеїв. Головне управління мистецтва та національної культури відхилило таку співправцю, оскільки було категорично проти вивозу національних реліквій за межі України.
Наше минуле. – 1918. – № 1- 2. – С.198.

У серпні-вересні вперше у Києві в Інтимному театрі виступав з концертами Леонід Утьосов.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.241.

На засіданні Ради міністрів Української Держави міністр фінансів доповів про угоду, укладену Німеччиною з радянським урядом про збитки, завдані Німеччині під час війни, і про ту частину цих збитків, виплата яких покладена на Українську Державу. Рада міністрів визнала що пропозиція Німеччини не відповідає інтересам України, оскільки вона не може взяти будь-яку частину зобов’язань Російської держави до погодження з усіма частинами території колишньої імперії. До того ж, визначити долю платежів України ні юридично, ні фактично неможливо. Деякі претензії, що увійшли до загальної суми у 6 млд. крб., для України не обов’язкові в силу Брестського мирного договору. Міністр фінансів вніс законопроект про обіг в Україні облігацій позик, випущених або гарантованих колишнім російським урядом, і про сплату відсотків по купонам цих позик. Законопроект з деякими доповненнями був схвалений Радою міністрів.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 252-252 зв., 253-253 зв.

Київ. Всеукраїнський залізничний з’їзд, делегати якого спрямували рішення на повалення існуючої влади в Україні, розповсюдив відозву із закликом до боротьби за це, для чого рекомендувалося об’єднати залізничників в єдиний революційний союз. Крім того, для інтенсивнішої боротьби із загальним ворогом – австро-німецько-гетьманським командуванням пропонувалося організовувати на місцях революційні групи.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 60. – Арк. 459.

Київ. Рада міністрів ухвалила закон про відкриття при Київському політехнічному інституті електротехнічного факультету.
Державний вістник. – 1918. – 24 вересня.

Київ. За законом Ради міністрів передмістя Деміївка та Саперна Слобідка прилучено до міста Києва.
Державний вістник. – 1918. – 24 вересня..

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Рейд Південної групи військ Червоної армії (44-ї, 47-ї та 58-ї дивізій 12-ї армії під командою Й.Якіра), оточених в районі Одеси. З лінії Голта - Бірзула - Вапнярка вона пройшла близько 600 км по тилах денікінських та українських військ до Житомира.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 85-86.

Розформування дивізії “Запорізька Січ” та арешт її командира отамана Ю.Божка за невиконання наказів командування армії УНР.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 320.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Кам’янець–Подільський. Директорія підтримала ініціативу швейцарського соціаліста Ф.Платтена про посередництво між урядом УНР та РНК РСФРР у справі укладення військового союзу проти Денікіна.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 271, 296.

Кам’янець–Подільський. Приїзд до урядового центру УНР повстанського отамана Зеленого (Д.Терпила). В результаті переговорів, проведених з Головним отаманом С.Петлюрою, досягнуто угоди про спільні дії повстанців та регулярних військ УНР.
Робітнича газета. — 1919. — 16 вересня; Україна. — 1919. — 26 вересня.

Кам’янець–Подільський. Всеукраїнська сіоністська конференція розглянула палестинське питання; сучасний політичний момент, боротьбу за національно–персональну автономію.
Україна. — 1919. — 14, 28 вересня.

Відозва головного отамана армії УНР С.Петлюри до населення соборної України з викладом головних підвалин програми уряду УНР: самостійність УНР, передача землі без викупу селянам, 8–годинний робочий день, загальне, рівне, таємне, безпосереднє і пропорційне обрання Великої державної ради — парламенту з установчими функціями. Ця політична лінія була підтримана того ж дня нарадою представників українських політичних партій, громадських організацій та членів комісій Трудового конгресу, яка ухвалила рішення про скликання передпарламенту, що буде стояти на Ґрунті української державності і будування демократії.
Робітнича газета. — 1919. — 20 вересня; Доценко О. Літопис Української революції. — Т. ІІ. — Кн. ІУ. — С. 243–245.