Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Катеринодарі у військовому суді розбиралася сенсаційна справа про зграю "степових дияволів", які півтора року тероризували Донську та Кубанську області і Ставропольський край грабунками. У зграї приймали участь близько 150 осіб. У 1911 р. їх було затримано на австрійському кордоні. На лаві підсудних опинились 67 (48 чоловік та 18 жінок).
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.171.

Чернігівське повітове земське зібрання вирішило просити про надання права вести навчання у народних школах української мовою; про дозвіл на викладання українознавства в учительських семінаріях і учительських інститутах; про допуск книг українською мовою у народні бібліотеки і читальні.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 82, 31 грудня.

Після дводенних переговорів у Козятині між уповноваженими української республіканської Директорії, німецького командування і Великої солдатської ради військової групи була підписана угода щодо визначення їхніх взаємин. Українські уповноважені наполягали на якомога швидшому залишенні німецькими військами України і гарантували останнім вільний від’їзд, постачання усім необхідним для життя за умови, що вони не будуть воювати з українською республіканською армією, головним чином поблизу Києва. Про угоду, яку вдалося виробити, німецькі представники мали доповісти вищому командуванню у Києві та Великій солдатській раді. Директорія обіцяла усіма засобами просувати на захід німецькі ешелони. До кожного військового ешелону додавалися два – три вагони з продовольством. Німецькі і українські військові установи повсюдно повинні були підтримувати дружні стосунки. В разі виникнення будь-яких суперечностей слід було негайно звертатися до командуючих для найскорішого їх врегулювання. Обоюдно передавалися полонені. Німецькі гарнізони залишалися у п’яти повітах навколо Києва (Київському, Васильківському, Радомишльському, Остерському та Переяславському), а також у Києві. Але поповнення їх могло здійснюватися лише за згодою Директорії.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967.– С.496-499.

У ніч на 13 грудня чотири дивізії Осадного корпусу, який на цей час налічував понад 20 тис. багнетів, виступили на Київ і зайняли на підступах до міста позиції, втрачені 29 листопада. 2-у Дніпровську дивізію під командуванням отамана Данченка було перекинуто з Трипільського району на лівий берег Дніпра, звідки вона мала рушити на Дарницю, щоб оточити столицю з півночі.
Історія січових стрільців. – К., 1992. – С.155-156.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Кам’янець–Подільський. Універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного Синоду Української автокефальної православної церкви та початок його діяльності від 14 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 15; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 254.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Харків. Прибуття до міста Всеукрревкому. Під тиском ЦК РКП(б) ЦК КП(б)У та Всеукрревком зробили своєю резиденцією не "буржуазно-націоналістичний" Київ, а "пролетарський" Харків, який залишався столицею України до 1934 р.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 334.

Житомир. Утворення ЦК боротьбистів Революційного комітету Правобережжя у складі І.Немоловського, Войцехівського, С.Савицького. Комітет призначив О.Волоха головнокомандуючим "Червоної армії України".
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 331.

Київ. Польовий комендант Київського оборонного району ген. Габаєв оголосив Київ у стані облоги.
Киевлянин . — 1919. — 1 декабря.

Харків. Створення на базі Всеукрвидаву видавничого об’єднання – Державного видавництва України (ДВУ) при ВУЦВК. Завданням ДВУ було: об’єднання та регулювання діяльності всіх радянських, партійних установ, а також військових, громадських, кооперативних, наукових і літературних товариств, що видавали літературу, регулювання роботи всієї періодичної преси (дозвіл на вихід у світ, визначення форматів, тиражів), розподіл паперу, реєстрація та розповсюдження всіх видів друку.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 313.

Проводення “Тижня освіти” для популяризації ідеї радянської освіти.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 342.

І робітничо-селянська безпартійна конференція Проскурівського повіту, Подільської губернії, на якій ухвалено резолюцію про завдання комітетів незаможних селян (допомогати Червоній армії для закріплення “здобутків Жовтневої революції; проводити боротьбу з бандитизмом шляхом організації п’ятихаток; реорганізувати сільські кооперативи, які до того були “оплотом куркулької спекуляції”).
Комітети незаможних селян України (1920 – 1933). Збірник документів і матеріалів. – К., 1968. – С. 96 – 97.

З’їзд волосних ревкомів і комнезамів Вінницького повіту, Подільської губернії, на якому ухвалено резолюцію на доповіді з місць і в організаційному питанні. Для зміцнення радянської влади вказано на необхідність зламати супротив куркульського елементу і добитися розшарування села; створити міліцію з делегованих до губернії членів сільських комнезамів. Заплановано на 1 січня завершити організацію комнезамів, які мають зосередити в своїх руках розподіл продуктів і землі.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 705 – 707.

Розпорядження Реввійськради Республіки та Упродкома про виділення Мелітопольського повіту в ударну групу по постачанню Донбаса продуктами харчування. Продовольчий фронт оголошувався “бойовим фронтом”. Державна розверстка Мелітопольського повіту мала бути виконаною до 10 лютого 1921 р. За власть Советов.
Сборник документов и воспоминаний о борьбе трудящихся за установление и упрочение советской власти на территории Запорожской области в 19

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про видавничу діяльність Всеукраїнського державного видавництва (Всеукрвидаву)”. Всеукрвидав мав проводити виробничу діяльність виключно в межах єдиного видавничого плану, затвердженого РНК УСРР. Задля його здійснення до розпорядження Всеукрвидаву передавалося 7 друкарень: три – у Києві та по одній – у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про порядок розподілу творів друку”. В порядку виконання єдиного державного плану встановлено монополію Всеукрвидаву на розподіл та поширення друкованої продукції, виданої як державними (Всеукрвидавом та Держвидавом РСФРР), так і приватними видавництвами. Головним чином ним мали розподілятися книжкові запаси, сформовані шляхом націоналізації особистих бібліотек. Крім того, Всеукрвидаву передавалися книжки, що зберігалися на складах радянських установ, що не мали відомого характеру. Всеукрвидаву також надавалося право на переважну закупівлю за гуртовими цінами видань, в яких мали потребу державні установи, і які випускалися громадськими та приватними установами, а також тих, що зберігалися в кооперативних та приватних коморах. Приватним особам та кооперативним установам надавалося право створення підприємств для продажу творів друку за дозволом Всеукрвидаву та його місцевих органів та за умовою реєстрації цих підприємств у місцевих відділах управління виконкомів рад. Діяльність приватних та кооперативних книжкових магазинів підлягала контролю Всеукрвидаву.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.