Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

У м. Києві відбувся судовий процес у справі М.Бейліса, звинуваченого у ритуальному вбивстві російського хлопчика.(20 березня 1911р. в Києві у печері на пустирі було знайдено тіло загиблого 11-річного хлопчика Андрія Ющинського буцімто з зовнішніми ознаками ритуального вбивства. Діти з якими він грався засвідчили, що під час гри на них напали троє євреїв (серед яких буцімто був прикажчик цегляного заводу Мендель Бейліс), схопили Ющинського і потягли до обпалювальної печі цегляного заводу. Поліція зв’язала справу про вбивство хлопчика із звинуваченням євреїв у вживанні крові немовлят християн у ритуальних цілях ("кривавий навіт"), Бейліса арештували. "Киевлянин" опублікував сенсаційне розголошення начальника київської кримінальної поліції Н.Красовського, який стверджував, що хлопчика було вбито злодійською зграєю на квартирі утримувачки притону В.Чеберяк. Бейліса звинуватили у ритуальному вбивстві. Проти антисемітської кампанії виступили В.І.Вернадський, В.Г.Короленко та ін. Попереднє слідство тривало 2,5 роки. Звинувачувачем на суді виступав правий депутат Г.Г.Замисловський. У процесі прийняли участь 219 свідків та 14 експертів (в т.ч. відомий психіатр професор І.Сікорський.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.168.

У м. Петербурзі помер Віктор Львович Кирпичов ( Народився 26.9.1845 р. у Петербурзі) відомий учений, механік, інженер, педагог. У 1885 р. призначений директором Харківського технологічного інституту, а у 1898 р. організував і очолив Київський політехнічний інститут. У 1902 р. через лібералізм під час студентських заворушень був звільнений з посади і повернувся в Петербург. Написав підручники: "Опір матеріалів" (1884), "Обґрунтування графічної статики"(1902), "Бесіди про механіку" (1907), які багаторазово перевидавались.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.169.

Створення у Києві під головуванням барона Кноррінга при воєнному генерал-губернаторі Галичини й відповідно до наказу останнього (перша дата) Особливої комісії щодо заручників та адміністративно-засланих з Галичини осіб, на яку покладалося завдання перегляду справ зазначених категорій підданих Австро-Угорщини. До складу комісії (друга дата), окрім барона Кноррінга, увійшли дійсний статський радник Яновський, полковник Злотницький та підполковник Сухіно.
Центральний державний історичний архів України у м. Києві. – Ф. 361. – Оп. 1. – Спр. 839. – Арк. 1–2.

м. Севастополь. Відкрито морський кадетський корпус (Морской корпус имени Е.И. Высочества Наследника Цесаревича и Великого Князя Алексия Николаевича).
Крымский вестник. – 1916. – № 256, 5 жовтня.

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

Житомир. Заснування Українського музею.
Наше минуле. – 1918. - № 1–- 2. – С.20

Київ. Відкриття Товариством “Художній екран” студії екранного мистецтва у приміщенні кінотеатру “Новий театр” (Хрещатик, №36). На урочистому відкритті були присутні представники літературно-мистецьких кіл. У пресі її називали “перша серйозна підготовча школа з метою створення кадрів культурних діячів екрану”.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С. 187.

Полтава. Відкриття Українського університету з ініціативи товариства “Просвіта”. Навчальний заклад складався з двох факультетів – історико-філологічного та математично-природничого. До викладання були запрошені професори Харківського університету – Д.Багалій, М.Сумцов, Ф.Шміт та місцеві педагоги – колишній професор Петербурзької духовної академії М.Сагарда, В. Щербаківський, Н.Мірза-Авак’янц, В.Щепотьєв.
Сірополко С. Історія освіти в Україні. Підготував Ю.Вільчинський. 2-ге вид. – Львів, 2001. – С.471.

На засіданні Ради міністрів її голова Ф.Лизогуб зробив повідомлення з питань зовнішньої політики. Рада міністрів ухвалила, щоб всі чини міністерства закордонних справ і увесь уряд мобілізували зусилля, щоб у разі відкриття Мирної конференції домогтися участі в ній Української Держави як самостійної і незалежної держави. Міністру закордонних справ пропонувалось зміцнити склад Української місії, поповнивши її досвідченими дипломатами; розгорнути широку діяльність в нейтральних державах за визнання Української Держави як самостійної і незалежної держави. П.Стебницький, заступник голови мирної делегації на переговорах з РСФРР, розповів про їх хід. Голова Ради міністрів Ф.Лизогуб доповів проект відновлення Українського козацтва, запропонований Гетьманом П.Скоропадським. Рада міністрів схвалила проект у тій редакції, яка була прийнята раніше – надати Українському козацтву державного характеру і асигнувати Гетьману П.Скоропадському 100 тис. крб. на витрати по його організації.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. - Арк. 6-6 зв., 7.

Рада міністрів розглянула проект тимчасового закону про заходи по охороні залізниць.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. - Арк. 6-6 зв., 7.

В Києві відбулися загальні збори київської групи центральної течії УПСР, на якому обрано комітет у складі 5 чол. Комітетові доручено тимчасово виконувати й обов’язки губернського комітету до скликання губернського партійного з’їзду Київщини.
Народня воля. – 1918. - 10 жовтня. (27 вересня).

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні, поступова втрата українською армією боєздатності через епідемію тифу, брак амуніції та зброї.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 95.

Рейд махновської повстанської армії з Київщини на Катеринославщину по тилах денікінців, у ході якого повстанцями були взяті міста Єлісаветград (2 жовтня), Олександрівськ (5 жовтня), Гуляйполе (7 жовтня), Бердянськ (8 жовтня), Маріуполь (14 жовтня), зруйновано тил денікінської армії.
Верстюк В. Махновщина. — С. 176–180.

Кам’янець-Подільський. Приїзд з Києва відомої артистки Н.Дорошенко. Вона клопоталася про надання урядової допомоги Українському художньому театру в Києві, у якому об’єдналися режисери та актори колишніх державних театрів Г.Юра, П.Саксаганський, Г.Борисоглібська, Є.Сидоренко, Б.Левченко та ін. Уряд ухвалив рішення про матеріальну допомогу театру.
ЦДАВО України. Ф.1113. — Оп.1. — Спр.7. — Арк.21; Там само. — Спр.9. — Арк.19.

Відень. Міністерство освіти УНР заснувало педагогічну місію з метою організації друкування підручників для національної школи. Уряд УНР виділив на цю справу близько 1 млн. австрійських крон. Очолив місію відомий український письменник і педагог А.Крушельницький.
Ківшар Т. Український книжковий рух як історичне явище. — К., 1996. — С. 137.

Кам’янець–Подільський. Директорія УНР видала декрет, яким підтверджувала закон про вищий уряд Української автокефальної православної церкви від 1 січня 1919 р.; оголошувала про скликання у найближчому часі церковного собору; про початок діяльності Українського Священного Синоду, затверджувала склад Синоду: архієпископ Агапит, єпископи Пимен і Амвросій, священики М.Крамаренко, В.Липківський, А.Матеюк, П.Погорілко, В.Сіцінський, а також проф. В.Біднов.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 16–16 зв.

Опубліковано результати перепису населення Києва, проведеного у березні 1919 р. З усього населення 540, 8 тис. українці складали 128,6 тис. (30,8%), росіяни 232,1 тис. (42,9%), євреї 114,5 тис. (26%), поляки 36,8 тис. (6,8%). Для порівняння: у 1917 р. українців у Києві було 56,2 тис (12,2%).
Український козак. — 1919. — 7 жовтня.