Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

У м. Києві відбувся судовий процес у справі М.Бейліса, звинуваченого у ритуальному вбивстві російського хлопчика.(20 березня 1911р. в Києві у печері на пустирі було знайдено тіло загиблого 11-річного хлопчика Андрія Ющинського буцімто з зовнішніми ознаками ритуального вбивства. Діти з якими він грався засвідчили, що під час гри на них напали троє євреїв (серед яких буцімто був прикажчик цегляного заводу Мендель Бейліс), схопили Ющинського і потягли до обпалювальної печі цегляного заводу. Поліція зв’язала справу про вбивство хлопчика із звинуваченням євреїв у вживанні крові немовлят християн у ритуальних цілях ("кривавий навіт"), Бейліса арештували. "Киевлянин" опублікував сенсаційне розголошення начальника київської кримінальної поліції Н.Красовського, який стверджував, що хлопчика було вбито злодійською зграєю на квартирі утримувачки притону В.Чеберяк. Бейліса звинуватили у ритуальному вбивстві. Проти антисемітської кампанії виступили В.І.Вернадський, В.Г.Короленко та ін. Попереднє слідство тривало 2,5 роки. Звинувачувачем на суді виступав правий депутат Г.Г.Замисловський. У процесі прийняли участь 219 свідків та 14 експертів (в т.ч. відомий психіатр професор І.Сікорський.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.168.

м. Севастополь. Відкрито морський кадетський корпус (Морской корпус имени Е.И. Высочества Наследника Цесаревича и Великого Князя Алексия Николаевича).
Крымский вестник. – 1916. – № 256, 5 жовтня.

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

Житомир. Заснування Українського музею.
Наше минуле. – 1918. - № 1–- 2. – С.20

Київ. Відкриття Товариством “Художній екран” студії екранного мистецтва у приміщенні кінотеатру “Новий театр” (Хрещатик, №36). На урочистому відкритті були присутні представники літературно-мистецьких кіл. У пресі її називали “перша серйозна підготовча школа з метою створення кадрів культурних діячів екрану”.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С. 187.

Рада міністрів асигнувала 500 тис. крб. на допомогу населенню м.Одеси, що постраждали від вибуху 31 серпня 1918 р., а також надала допомогу Одеському Союзові взаємодопомоги офіцерів у сумі 75 тис. крб. На пропозицію міністра закордонних справ Рада міністрів ухвалила створити Особливу нараду для переговорів з представниками Румунського уряду, що прибули в Київ, призначивши до складу цієї наради міністрів – фінансів, закордонних справ та торгівлі і промисловості. У той же час представники уряду Української Держави не прибули до комісії генерала Рауха в Одесу для переговорів про евакуацію українського і румунського майна. Рада міністрів заслухала повідомлення міністрів закордонних справ, внутрішніх справ і шляхів сполучень про зовнішнє і внутрішнє становище держави і прийняла рішення асигнувати у розпорядження військового міністра аванс в 5 млн. крб. на формування нових частин спеціального призначення.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 3-3 зв.

Київ. Павло Скоропадський затвердив постанову Ради міністрів про утворення у Ніжинському історико-філологічному інституті двох кафедр українознавства. З 1 липня 1918 р. засновувалися кафедра історії України та кафедра історії української мови й українського письменства. Викладання на них мало проводитися лише українською мовою.
Державний вістник. – 1918. – 8 жовтня.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні, поступова втрата українською армією боєздатності через епідемію тифу, брак амуніції та зброї.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 95.

Рейд махновської повстанської армії з Київщини на Катеринославщину по тилах денікінців, у ході якого повстанцями були взяті міста Єлісаветград (2 жовтня), Олександрівськ (5 жовтня), Гуляйполе (7 жовтня), Бердянськ (8 жовтня), Маріуполь (14 жовтня), зруйновано тил денікінської армії.
Верстюк В. Махновщина. — С. 176–180.

Кам’янець-Подільський. Приїзд з Києва відомої артистки Н.Дорошенко. Вона клопоталася про надання урядової допомоги Українському художньому театру в Києві, у якому об’єдналися режисери та актори колишніх державних театрів Г.Юра, П.Саксаганський, Г.Борисоглібська, Є.Сидоренко, Б.Левченко та ін. Уряд ухвалив рішення про матеріальну допомогу театру.
ЦДАВО України. Ф.1113. — Оп.1. — Спр.7. — Арк.21; Там само. — Спр.9. — Арк.19.

Відень. Міністерство освіти УНР заснувало педагогічну місію з метою організації друкування підручників для національної школи. Уряд УНР виділив на цю справу близько 1 млн. австрійських крон. Очолив місію відомий український письменник і педагог А.Крушельницький.
Ківшар Т. Український книжковий рух як історичне явище. — К., 1996. — С. 137.

Кам’янець–Подільський. Уряд та Директорія ухвалили рішення про проведення “Тижня українського козака” з метою організації всілякої матеріальної допомоги українській армії. Була видана відозва до населення.
Україна. — 1919. — 4 жовтня.

Кам’янець–Подільський. У приміщенні “Просвіти” відбулись загальні збори галичан, що перебували на території Наддніпрянської України. Вони обговорили питання сучасного політичного життя.
Україна. — 1919. — 3 жовтня.

Проголошення повсталими селянами с. Висунськ Миколаївського повіту Херсонської губ. та навколишніх сіл Висунської радянської республіки, яка проіснувала до 21 листопада.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 178–180.

До Варшави виїхала надзвичайна дипломатична місія УНР на чолі з міністром закордонних справ А.Лівицьким.
Україна. — 1919. — 2 жовтня.

Харків. І Харківський губернський з’їзд комнезамів, який заслухав доповідь губвиконкому, обговорив завдання комнезамів, земельне і продовольче питання та ухвалив відповідні резолюції. Комнезами проголошувались “бойовим класовим органом сільської бідноти”, які мають вести “безжалісну боротьбу за повне знищення буржуя і куркуля і за закріплення радянської влади”.
Комуніст (Харків). – 1920. – 30 вересня, 2 жовтня, 3 жовтня; Комітети незаможних селян Харківщини 1920 – 1933 рр. Збірник документів і матеріалів. – Х

Бої в районі Волновахи. Частини Червоної армії зупинили наступ частин Російської армії генерала П. Врангеля на Донецький басейн.
М.В. Фрунзе на фронтах гражданской войны. Сборник документов. – М. 1941. – С. 357.