Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

У м. Києві відбувся судовий процес у справі М.Бейліса, звинуваченого у ритуальному вбивстві російського хлопчика.(20 березня 1911р. в Києві у печері на пустирі було знайдено тіло загиблого 11-річного хлопчика Андрія Ющинського буцімто з зовнішніми ознаками ритуального вбивства. Діти з якими він грався засвідчили, що під час гри на них напали троє євреїв (серед яких буцімто був прикажчик цегляного заводу Мендель Бейліс), схопили Ющинського і потягли до обпалювальної печі цегляного заводу. Поліція зв’язала справу про вбивство хлопчика із звинуваченням євреїв у вживанні крові немовлят християн у ритуальних цілях ("кривавий навіт"), Бейліса арештували. "Киевлянин" опублікував сенсаційне розголошення начальника київської кримінальної поліції Н.Красовського, який стверджував, що хлопчика було вбито злодійською зграєю на квартирі утримувачки притону В.Чеберяк. Бейліса звинуватили у ритуальному вбивстві. Проти антисемітської кампанії виступили В.І.Вернадський, В.Г.Короленко та ін. Попереднє слідство тривало 2,5 роки. Звинувачувачем на суді виступав правий депутат Г.Г.Замисловський. У процесі прийняли участь 219 свідків та 14 експертів (в т.ч. відомий психіатр професор І.Сікорський.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.168.

Створення у Києві під головуванням барона Кноррінга при воєнному генерал-губернаторі Галичини й відповідно до наказу останнього (перша дата) Особливої комісії щодо заручників та адміністративно-засланих з Галичини осіб, на яку покладалося завдання перегляду справ зазначених категорій підданих Австро-Угорщини. До складу комісії (друга дата), окрім барона Кноррінга, увійшли дійсний статський радник Яновський, полковник Злотницький та підполковник Сухіно.
Центральний державний історичний архів України у м. Києві. – Ф. 361. – Оп. 1. – Спр. 839. – Арк. 1–2.

м. Севастополь. Відкрито морський кадетський корпус (Морской корпус имени Е.И. Высочества Наследника Цесаревича и Великого Князя Алексия Николаевича).
Крымский вестник. – 1916. – № 256, 5 жовтня.

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

Житомир. Заснування Українського музею.
Наше минуле. – 1918. - № 1–- 2. – С.20

Київ. Відкриття Товариством “Художній екран” студії екранного мистецтва у приміщенні кінотеатру “Новий театр” (Хрещатик, №36). На урочистому відкритті були присутні представники літературно-мистецьких кіл. У пресі її називали “перша серйозна підготовча школа з метою створення кадрів культурних діячів екрану”.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С. 187.

На засіданні Ради міністрів її голова Ф.Лизогуб повідомив про лист Гетьмана П.Скоропадського, у якому йшлося про своєчасність приступити до розробки закону про вибори до Державного Сейму. Вирішено у найближчий час розглянути засади, на яких має бути розроблений Акт про вибори. По доповіді міністра закордонних справ про необхідність довести до відому держав Антанти про ставлення Української Держави до Центральних держав та Радянської Республіки ухвалено рішення про направлення в Англію, Францію та США дипломатичних місій; про надання асигнувань посольствам. Міністр внутрішніх справ повідомив про ноту голови російської мирної делегації. Рада міністрів доручила йому і міністру закордонних справ дати відповідь.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 16-16 зв., 17-17 зв.

Головна Рада галицьких, буковинських і угорських українців, як представництво всіх австро-угорських українців, висловила протест проти намірів польської держави приєднати українські землі Австро-Угорщини і заявила, що українці будуть боротися з агресивними діями Польщі. Одночасно Головна Рада заявила, що буде домагатися об’єднання всіх українських земель в одну суверенну державу.
Народня воля. – 1918. - 22 жовтня (9).

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні, поступова втрата українською армією боєздатності через епідемію тифу, брак амуніції та зброї.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 95.

Кам’янець-Подільський. Приїзд з Києва відомої артистки Н.Дорошенко. Вона клопоталася про надання урядової допомоги Українському художньому театру в Києві, у якому об’єдналися режисери та актори колишніх державних театрів Г.Юра, П.Саксаганський, Г.Борисоглібська, Є.Сидоренко, Б.Левченко та ін. Уряд ухвалив рішення про матеріальну допомогу театру.
ЦДАВО України. Ф.1113. — Оп.1. — Спр.7. — Арк.21; Там само. — Спр.9. — Арк.19.

Відень. Міністерство освіти УНР заснувало педагогічну місію з метою організації друкування підручників для національної школи. Уряд УНР виділив на цю справу близько 1 млн. австрійських крон. Очолив місію відомий український письменник і педагог А.Крушельницький.
Ківшар Т. Український книжковий рух як історичне явище. — К., 1996. — С. 137.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Кам’янець–Подільський. Універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного Синоду Української автокефальної православної церкви та початок його діяльності від 14 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 15; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 254.

Полтава. Газета “Рідне слово”, що почала виходити після приходу денікінців, закрита владою за самостійницьке спрямування.
Киевская жизнь. — 1919. — 10 (23) октября.

Кам’янець–Подільський. Помер Андрій В’язлов (1862–1919) — український громадсько–політичний і державний діяч. Член ТУП, УПСФ. Губернський комісар Тимчасового уряду на Волині (1917), міністр юстиції Української Держави (1918). У 1919 р. очолював українське відділення Міжнародного Червоного Хреста.
ЦДАВО України. Ф. 1065. — Оп. 1. — Спр. 16. — Арк. 116–116 зв.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.