Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Луганську відбувся економічний страйк робітників патронного заводу з вимогою поновити попередні розцінки. Розпочали страйк 200 інструментальників. Після відмови адміністрації задовольнити їх вимоги вони пішли з заводу. Завод було закрито. Завершився поразкою.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.284.

м. Миколаїв. Страйк 10807 (з 14500) робітників заводу „Наваль” товариства Миколаївських заводів і верфей із вимогою підвищення зарплати на 3 коп. за годину; дати гарантії 100 %-ного виробітку усім при відрядній роботі; чорноробочим – не менше 50 %; відрахування на потреби сімей „запасних”, призваних на війну, зробити добровільними. Страйк закінчився закриттям заводу, крім майстерні по виробництву снарядів, і звільненням близько 13 500 робітників. З них близько 6 тис. військовозобов’язаних мобілізовані в діючу армію, 38 робітників передано воєнно-морському судові. Тоді ж відбувся страйк 250 робітників заводу Російського суднобудівного товариства у знак солідарності зі страйкуючими робітниками заводу „Наваль” із вимогою зробити добровільними відрахування із зарплати на потреби сімей мобілізованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 335-336.

У Володимирі-Волинському та Луцьку відкрилися перші українські школи на Волині.
Свобода. – 1916. – № 12, 18 березня.

За угодою між урядами УНР і Німеччини в таборах військовополонених Раштат, Вецляр, Зельцведель сформовано 1-шу Українську дивізію чотириполкового складу, яка від кольору форми дістала назву “синьожупанників”. Дивізія прибула у Київ, але напередодні гетьманського перевороту була роззброєна німецьким командуванням за погодженням з військовим міністром УНР О.Жуковським. Командир дивізії П.Зелінський.
Павло Скоропадський. Спогади. Кінець 1917 – Грудень 1918. – Київ – Філадельфія, 1995. – С.364.

Ручерод – Центральний виконавчий комітет рад Румунського фронту, Чорноморського флоту та Одеської області, утворений у травні 1917 р., у березні 1918 р. виїхав до Росії, а у травні ц.р. припинив існування.
Малий словник історії України. – К., 1997. – С.345-346.

За участю П.Скоропадського виникла політична організація “Українська громада” (згодом – “Українська народна громада”). Її платформа виявилася близькою до позиції Української демократично-хліборобської партії та “Союзу земельних власників”. “Українська народна громада” була не партією, а організацією, яка “заради досягнення компромісу в соціальних питаннях, поміркованої демократизації державного ладу та поступової українізації розпочала підготовку до встановлення в Україні сильної особистої влади і, зрештою, конкретно до встановлення гетьманської влади П.Скоропадського”. Серед її членів було багато офіцерів 1-го Українського корпусу, діячів вільного козацтва.
Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.350.

Київ. Початок діяльності “Студії кіномистецтва”. Заняття проводилися під керівництвом М.Бонч-Томашевського – відомого режисера-постановника. Пізніше ця студія стала майстернею кіномистецтва, учні якої брали участь у павільйонних роботах.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – К., 2003. – С.185.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Наказом № 38 по Військовому міністерству УНР командуючим Запоріжським загоном замість отамана К.Прісовського призначено З.Нагієва.
ЦДАВОВУ. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 30. – Арк. 9,9 зв.

Військове міністерство УНР у наказі № 39 голосило, що всі накази Народного Секретаріату УСРР скасовані, дійсними є тільки накази Генерального секретаря військових справах і Військового міністерства УНР.
ЦДАВОВУ. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 30. – Арк. 9,9 зв.

Українські військові відділи і німецькі частини зайняли ст.Жмеринку.
В.Антонов-Овсеенко. Записки о гражданской войне. – Т.2. – М.-Л., 192 8. – С.11.

Жорстокі бої розгорнулись поблизу Білої Церкви, де німецькі війська зустріли непередбачений опір радянських загонів.
Последние новости (Київ – ранішній випуск). – 1918. – 5 березня.

В Житомирі Рада народних міністрів УНР постановила встановити тісніший зв’язок військового міністра з урядом і давати постійну інформацію про військовий стан. У справі проведення реквізицій для потреб населення і німецького війська ухвалено видавати спеціальні квитки з правом оплати у подальшому. РНМ визначила по містах України суми одноразового податку на майно заможних і торгово-промислових класів, заборонила без дозволу уряду вивіз продуктів у Німеччину і Росію. Зносини населення з німецькими частинами мали відбуватись тільки через комендантів. Припинялась діяльність банків, правління яких знаходились за межами України, видача пайків родинам ратників і запасних з 15 березня н.ст. Міністерству внутрішніх справ доручалось зробити розпорядження, щоб комісари ознайомили селян на місцях з земельним законом.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. - Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. - К., 1997. – С.174-177.

Київ. Відповідно до постанови союзу київських антрепренерів відновилися спектаклі у місцевих театрах.
Киевская мысль. – 1918. – 7 марта (22 февраля).

Голова Ради народних міністрів і міністр закордонних справ В.Голубович направив телеграфом ноту до урядів Німеччини, Австро-Угорщини, Туреччини, Болгарії та Румунії, від імені Ради народних міністрів УНР, у якій говорилось, що український уряд глибоко переймається долею прикордонної області Української республіки – Бессарабії. Північна частина Бессарабії, населена переважно українцями, становить щодо свого етнографічного, економічного і політичного становища одну неподільну цілість з основною територією УНР. Уряд України вважав, що всяка зміна румуно-російського кордону порушить політичні і економічні інтереси УНР, а тому майбутня доля цієї окупованої Румунією території Бессарабії має стати предметом обговорення на Бухарестській мирній конференції.
Народня воля. – 1918. - 9 березня (24 лютого).

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.