Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбувся судовий процес у справі М.Бейліса, звинуваченого у ритуальному вбивстві російського хлопчика.(20 березня 1911р. в Києві у печері на пустирі було знайдено тіло загиблого 11-річного хлопчика Андрія Ющинського буцімто з зовнішніми ознаками ритуального вбивства. Діти з якими він грався засвідчили, що під час гри на них напали троє євреїв (серед яких буцімто був прикажчик цегляного заводу Мендель Бейліс), схопили Ющинського і потягли до обпалювальної печі цегляного заводу. Поліція зв’язала справу про вбивство хлопчика із звинуваченням євреїв у вживанні крові немовлят християн у ритуальних цілях ("кривавий навіт"), Бейліса арештували. "Киевлянин" опублікував сенсаційне розголошення начальника київської кримінальної поліції Н.Красовського, який стверджував, що хлопчика було вбито злодійською зграєю на квартирі утримувачки притону В.Чеберяк. Бейліса звинуватили у ритуальному вбивстві. Проти антисемітської кампанії виступили В.І.Вернадський, В.Г.Короленко та ін. Попереднє слідство тривало 2,5 роки. Звинувачувачем на суді виступав правий депутат Г.Г.Замисловський. У процесі прийняли участь 219 свідків та 14 експертів (в т.ч. відомий психіатр професор І.Сікорський.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.168.

м. Севастополь. Відкрито морський кадетський корпус (Морской корпус имени Е.И. Высочества Наследника Цесаревича и Великого Князя Алексия Николаевича).
Крымский вестник. – 1916. – № 256, 5 жовтня.

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

Житомир. Заснування Українського музею.
Наше минуле. – 1918. - № 1–- 2. – С.20

Київ. Відкриття Товариством “Художній екран” студії екранного мистецтва у приміщенні кінотеатру “Новий театр” (Хрещатик, №36). На урочистому відкритті були присутні представники літературно-мистецьких кіл. У пресі її називали “перша серйозна підготовча школа з метою створення кадрів культурних діячів екрану”.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С. 187.

У Києві працювала конференція партії Українських хліборобів-демократів, яка у своїх рішеннях зобов’язувала місцеві партійні управи негайно скликати з’їзди для розгляду земельного питання і визначення місцевих норм максимуму володіння, а також утворення земельного фонду шляхом викупу великих латифундій. Окремо стояли питання про визнання української мови державною, про формування кабінету міністрів “з людей, щиро відданих Українській Державі” тощо. Делегати категорично виступили проти будь-якої злуки з РСФРР, бажаючи докласти усі сили, “щоб вільна й незалежна Україна вдержалася”. Щодо перспективи скликання Національного конгресу та державного парламенту конференція вирішила “доручити Генеральній управі УХ-ДП ввійти в порозуміння з Національним союзом і урядом в справі негайного скликання Національного конгресу” у складі, що забезпечив би, з одного боку, українську більшість відповідно до української більшості серед населення, з іншого ж – в очах усього світу міг би гідно репрезентувати українську націю. Крім того Національний конгрес мав санкціонувати закон про вибори парламенту.
Нова рада. – 1918, 2 листопада; Гриценко А. Політичні сили в боротьбі за владу в Україні (кінець 1917 р. – початок 1919 р.). – К., 1993. – С.37-38.

В Києві проходив пленум Всеукраїнської Ради Селянських спілок за участю представників губернських рад Селянських спілок. На з’їзд прибули представники Київщини, Чернігівщини, Поділля, Волині, Харківщини, Полтавщини та Херсонщини. Були представники і від ЦК УПСР інтернаціоналістів і Організаційного Бюро УПСР центральної течії, студентської організації і Чорноморщини. Доповіді з місць підтвердили дальше будівництво селянських спілок. Пленум постановив взяти активну участь у виборах до місцевих самоврядувань, парламенту тощо, вести широку агітацію за загальне виборче право, вступати у блок з соціалістичними партіями, які визнаватимуть незалежну суверенну Україну. У справах міжнародних порушувалося питання про об’єднання з українцями Галичини.
Народня воля. – 1918. - 5 листопада. (28 жовтня).

У Києві відбувся 2-й з’їзд “Протофіс”у, який закликав буржуазію “цупко триматися єдиного капіталістичного фронту”. Міністр торгу й промисловості С.Мерінг висловив переконання, що промисловість в Україні можна відбудувати лише за умови, коли вона “економічно не буде відділена від решти областей колишньої Російської держави”. Міністр фінансів А.Ржепецький заявив, що тільки буржуазія може бути надійною опорою уряду. Доповідач від союзу фабрикантів та заводчиків України (“СУОЗІФ”). А.Оцуп також приєднався до думки, що майбутнє південної промисловості можливе лише у “возз’єднаній і відбудованій батьківщині” (тобто “єдиній і неділимій Росії”). Голова “ПРОТОФІС”у князь А.Голіцин взагалі різко засудив навіть згоду Гетьмана на включення до складу уряду українських діячів.
Христюк П. Українська революція. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917-1920 рр. – Т.3. – 192 1. – С.115-116.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Кам’янець-Подільський. Приїзд з Києва відомої артистки Н.Дорошенко. Вона клопоталася про надання урядової допомоги Українському художньому театру в Києві, у якому об’єдналися режисери та актори колишніх державних театрів Г.Юра, П.Саксаганський, Г.Борисоглібська, Є.Сидоренко, Б.Левченко та ін. Уряд ухвалив рішення про матеріальну допомогу театру.
ЦДАВО України. Ф.1113. — Оп.1. — Спр.7. — Арк.21; Там само. — Спр.9. — Арк.19.

Відень. Міністерство освіти УНР заснувало педагогічну місію з метою організації друкування підручників для національної школи. Уряд УНР виділив на цю справу близько 1 млн. австрійських крон. Очолив місію відомий український письменник і педагог А.Крушельницький.
Ківшар Т. Український книжковий рух як історичне явище. — К., 1996. — С. 137.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Кам’янець–Подільський. Універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного Синоду Української автокефальної православної церкви та початок його діяльності від 14 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 15; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 254.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.

Київ. Створення Інституту народного господарства.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф.. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 341.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.

Чернігів. І губернський з’їзд робітниць і селянок Чернігівської губернії.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 402 – 403.