Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Київська міська управа уклала угоду з німецькою фірмою Бенна Гоггенау про рух автобусів у м. Києві. Згідно цієї угоди в місті повинно було функціонувати 5 автобусів.
Рада. – 1913. – № 83. – С.3.

У м. Станіславі в залі товариства ім. Монюшка українські товариства влаштовують святковий концерт на честь 52 роковин смерті Т.Г.Шевченка за участю піаністки М.Гузаревої, станіславського "Бояна" та військового оркестру.
Діло. – 1913. – Ч.74. – С.5.

В окупованому російськими військами Львові помер Володимир Шухевич (народився 1850 р. у с. Тишківцях Городенського повіту) – від 1887 професор наук природничих при школі реальній у Львові, довголітній голова товариства “Руська бесіда” у Львові, голова Музичного товариства ім. Лисенка, член головного виділу “Просвіти” та Українського товариства педагогічного, дійсний член НТШ, заступник голови Комітету будівництва українського театру у Львові, етнограф (автор 4-томової праці “Гуцульщина”).
Діло. – 1915. – 24 квітня. – Ч. 16. – С. 1–2.

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

Російський імператор здійснив перегляд військ Південно-Західного фронту у районі Кам’янця-Подільського і Хотина.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 25-26, 8 квітня.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

Рада народних міністрів ухвалила законопроект про будівництво залізниць та сучасний стан їх. Заслухала заяву Д.Коліуха про те, що німецькі і австрійські власті вивозять до Німеччини і Австро-Угорщини хліб та інші продовольчі товари, що в Україні з’явились багато німецьких агентів, що скуповують хліб по вільних цінах. РНМ доручила міністерству продовольчих справ подати доповідну записку міністерству закордонних справ. У зв’язку з проголошенням Білорусії незалежною державою РНМ заявила, що підтримує це рішення Білоруської Народної Республіки.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.261-263.

Військовий міністр полковник О.Жуковський наказав виділити з Запорізького корпусу окрему групу всіх родів зброї, яка під командою полковника П.Болбочана мала зайняти Кримський півострів раніше за німецькі частини і взяти під свою команду кораблі в Севастополі. До складу кримської групи увійшли: 2-й Запорізький полк, 1-й кінний полк ім. К.Гордієнка, інженерний курінь, кінно-гірський гарматний дивізіон, три польові і одна гаубична батарея, автопанцирний дивізіон і два бронепотяги. Решта корпусу у складі сформованої групи мала вирушити в напрямі Лозова-Слов’янськ для розгортання військових операцій в Донецькому басейні. До її складу увійшли: 1-й і 3-й Запорізькі полки, 3-й Гайдамацький, гарматний і інженерний полки (командуючий полковник Сікевич).
Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.416 – 417.

Міністр внутрішніх справ М.Ткаченко прийняв єпископа волинського Євлогія та єпископа чигиринського Никодима, які поставили питання про ставлення українського уряду до церкви. Міністр підтвердив доброзичливе ставлення уряду до православної церкви, до якої належить більшість населення України.
Народня воля. – 1918. – 11 квітня (29 березня).

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326