This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

Травень 1916

Катеринославська губернська земська управа повідомила, що площа озимини на селянських землях скоротилася на 5 %, а на приватновласницьких – на 10 %.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 30, 29 квітня.

Травень 1916

Серед народу все більше поширюються картярські ігри, і не лише у Київській губернії. З’являються спеціальні „клуби” для гри в карти на гроші, одяг та ін. Картярство стає хворобою, яка не гірше „зеленого змія” штовхає людей на злочини.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 32, 6 травня.

Травень 1916

м. Катеринослав. Кружок місцевої інтелігенції звернувся до начальника губернії з проханням про дозвіл на створення „Украинского общества”; задекларована ціль – сприяння духовному і моральному розвитку місцевого населення. Планувалося відкрити народний дім, бібліотеку, читальні, книжкові склади, дитячі садочки, ясла і т.д. Губернатор відхилив це прохання на весь час воєнних дій.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 6. – С. 70 – 71.

Травень 1916

За матеріалами статистичного відділу Київської губернської земської управи порівняно з березнем ціни зросли на 5-10 %. Що ж стосується ціни на кури, яйця, масло і сало, то, порівняно із квітнем 1915 року, в 1916 році ці продукти подорожчали у 2-4 рази (курка – 70 к., яйця – 18 к., масло – 80 к., сало – 30 к.). Зросли ціни на хліб: у квітні 1915 року жито коштувало 90-140 к., пшениця – 110-160 к., ячмінь – 70-190 к., овес – 100-180 к. У 1916 році жито коштувало 115-170 к., пшениця – 145-200 к., ячмінь – 115-200 к., овес – 145-200 к., просо – 135-200 к., гречка – 125-200 к., картопля – 20-40 к., курка – 120-200 к., масло – 80-150 к., яйця (десяток) – 25-50 к., сало (фунт) – 50-60 к. Такси, штрафи, різноманітні наради, навіть єпископські заклики не зменшили дорожнечі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 35, 17 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня.

Травень 1916

Згідно проведеної Волинським губернським земством анкети виявлено, що у всіх селах замість забороненої горілки появились численні її сурогати (бл. 23 видів): ханжа, політура, лак, денатурований спирт, горілка з родзинок, настоянка з чорниці з оцтом та перцем, „медаш” та ін. Варять також мед з тютюном, „брагу”. Почастішали смертельні випадки. Розвинулось таємне самогоноваріння, „самодурки” коштують у середньому 2 руб. за пляшку. Протиалкогольна комісія медичного товариства опублікувала відповідну відозву „Бережіться осліпнути!”, у якій застерігається від уживання денатурату, а також древесного спирту, одеколону, політури, кіндер бальзаму та ін., оскільки все це призводить до сліпоти.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 54, 22 липня.

Травень 1916

Українська трупа Кармелюка – Каменського (бл. 50 чол., у тому числі й оркестр), яка останні роки грала у містах Сибірі та Далекого Сходу, закінчивши зимовий сезон у Владивостоці, відбула гастрольний тур по Японії, зокрема у м. Нагасакі, Токіо та ін.
Украинская Жизнь. – № 6. – С. 73.

Весна 1918

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Травень 1918

Після розколу на IV з’їзді УПСР була створена Українська комуністична партія (боротьбистів) з представників лівої течії українських есерів. Назву дістала від найменування свого центрального друкованого органу – газети “Боротьба”. Партія виступала проти гетьманського режиму, її члени брали участь у повстаннях, в окремих випадках солідаризувалися з більшовиками. Згодом перейшли на радянську платформу і взяли участь у боротьбі проти Директорії.
Гражданская война на Украине 1918-1920 рр. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.766 Малий

Травень 1918

У Києві організовано “Русский союз” з формальною метою “об’єднати сили “русских” в Україні для оборони і розвитку їхньої культури і, особливо, мови. В дійсності робилася спроба відновити “єдину і неділиму” Росію. До складу Союзу увійшли представники різних російських партій та організацій, які існували в Україні, від конституційних демократів і навіть правіших за них елементів і до російських есерів та соціал-демократів (меншовиків).
Христюк П. Українська революція. Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920 рр. – Т.3. – 1921 р. – С.71; Гриценко А. Політичні си

Кінець травня 1918

З’явився Меморандум на ім’я німецького посла А. фон-Мумма голови Київської губернської земської управи і голови Всеукраїнського земського союзу С.Петлюри. Копія була передана послам Австро-Угорщини і Болгарії. С.Петлюра обгрунтовував роль 115 обраних в Україні народних земських управ, як органів самоурядування, які опікувалися діяльністю сотен тисяч шкіл, сотен професійних шкіл та учительських семінарій, шпиталів, амбулаторій, будівництвом шляхів, кооперацією, надавали населенню юридичну допомогу. Тимчасом, з утворенням Української Держави, говорилося у документі, розпочалися арешти і ув’язнення без суду і слідства земських управ. Часто арешти здійснювали німецькі власті.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К. – 2002. – С.78-80.

21-27 (8-14) травня 1918 (вівторок-понеділок)

У Києві легально працювала 1-ша Всеукраїнська конференція профспілок. Її скликання стало можливим завдяки підтримці з боку окупаційної та гетьманської влади. Делегати, як правило, обиралися не на місцевих територіальних конференціях, а на засіданнях рад і правлінь тих чи інших спілок. Серед учасників переважали представники РСДРП (меншовиків) та українських соціалістичних партій. Рішення конференції спрямовувалися на те, аби утримати робітників від боротьби проти існуючої влади. Конференція обрала так звану Всеукраїнську центральну раду профспілок (Уцентропроф).
Очерки истории профессиональных союзов Украинской ССР. – К., 1983. – С.125.

22-29 травня 1918 (середа - середа)

Кам’янець-Подільський. Відбувся з’їзд священиків Подільської єпархії. У спеціальних комісіях були розглянуті питання про Союз православного духовенства Поділля та розроблено його статут, про зміцнення авторитету парафіяльного пастиря й церковної дисципліни, встановлено для них освітній ценз; прийнято положення про органи єпархіального управління. Більшість з’їзду висловилася проти автокефалії Української православної церкви та українізації богослужіння навіть стосовно мови. Газету “Голос Подольской Церкви” зобов’язано висвітлювати живе життя, “соціальні інтереси духовенства й мирян єпархії”.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної Ради). – К., 1997. – С.106 – 107.

24 (11) травня 1918 (п’ятниця)

На засіданні Ради міністрів Української Держави був заслуханий наказ головнокомандуючого німецькою групою військ генерала Г.Ейхгорна, у якому перелічувались міста, де захоплене німецькими військами військове спорядження розглядалось як військова здобич і її могли вільно вивозити до Німеччини. Розглядалось питання про становище Чорноморського флоту, але оголошенню постанова не підлягала. В окремому журналі Ради міністрів зазначалось, що до Києва прибула делегація з Севастополя для переговорів про дальшу долю Чорноморського флоту та його особового складу. Командування флотом передавалось Центральному Комітету (Центрофлоту). А 29 квітня 1918 р. командування флотом прийняв контрадмірал Саблін. Було ухвалено визнати флот українським і вимагати повернення суден з Новоросійська. Рада міністрів також ухвалила законопроект про право на врожай 1918 р. та ряд законів по Міністерству справ судових і про тимчасову заборону публічної продажі нерухомого майна, про тимчасове улаштування судової справи в Україні та ін.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 12-13 зв.; Спр.3. – Арк. 2-2 зв., 4.

24 (11) травня 1918 (п’ятниця)

У Єлисаветграді командування австрійського гарнізону заарештувало кількох гласних міської думи, звинувачених у пропаганді проти австрійського війська. Дума в засіданні 26(13) травня, у неділю, заявила протест і вимагала звільнення ув’язнених під її поручительство.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 88. – Арк. 7-8.

24 (11) травня 1918 (п’ятниця)

Український національно-державний союз передав П.Скоропадському вироблений 21(8) травня 1918 р. “Меморіал”. У ньому уряд Ф.Лизогуба оцінювався як “неукраїнський по своєму складу і своїй політичній орієнтації” і тому нездатний встановити тверду національну політику в справі забезпечення самостійності Української Держави і інтересів українського народу. “Меморіал” констатував факт домінування в кабінеті міністрів російських кадетів, октябристів та представників інших неукраїнських партій і груп, які обстоювали ідею “єдиної і неділимої Росії”. Автори “Меморіала” застерігали, що в результаті активізувалася діяльність “Русского союза”. Відповіддю на антидемократичні і антиукраїнські дії уряду та його місцевої адміністрації стало зростання опору народних мас і впливу більшовиків. Поряд з висловленням думки про недовіру уряду Ф.Лизогуба, підкреслювалося, що процес державотворення в Україні можливий лише під проводом національного демократичного кабінету міністрів, сформованого переважно з відомих українських діячів та осіб української орієнтації, які б спиралися на довіру широких українських мас. “Меморіал” було опубліковано в пресі і видано окремою брошурою.
Христюк П. Українська революція. Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920 рр. – Т.ІІІ. – 192 1. – С.63-66. Дорошенко Д. Історія

24 (11) травня 1918 (п’ятниця)

Австрійська військова влада провела арешти серед списаних на берег з флоту матросів за поширення більшовицької агітації.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 74. – Арк. 120-120 зв. – 121.

24 (11) травня 1918 (п’ятниця)

Київ. Наказом гетьмана Павла Скоропадського директором Бюро преси при міністерстві внутрішніх справ призначено Дмитра Донцова.
Державний вістник. – 1918. – 7 червня.

24 (11) травня 1918 (п’ятниця)

Київ. Правописна комісія при міністерстві освіти ухвалила “Найголовніші правила українського правопису” за редакцією голови комісії І.Огієнка.
Вільна українська школа. – 1918. – № 10– С.355.

24 (11) травня 1918 (п’ятниця)

Нота української делегації на переговорах з делегацією РСФРР у Києві про необхідність більш конкретного визначення повноважень російської делегації і пояснень щодо державно-правового устрою та юридичної природи РСФРР.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.291-292.

14 січня 1919 (вівторок)

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.