Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

УМоскві помер Ф.Є.Корш (1843 р. н.) – філолог, академік Петербурзької імператорської Академії наук, дійсний член НТШ у Львові та Українського наукового товариства у Києві, росіянин за походженням, що неодноразово публічно виступав в обороні прав української мови, співавтор “Записки Императорской Академии наук об отмене стеснений малорусского печатного слова” (1905) та голова академічної комісії з її підготовки, автор відомого вірша “Хулителям Шевченка” (1914).
Діло. – 1915. – 27 березня. – Ч. 12. – С. 3.

м. Миколаїв. Страйк 10807 (з 14500) робітників заводу „Наваль” товариства Миколаївських заводів і верфей із вимогою підвищення зарплати на 3 коп. за годину; дати гарантії 100 %-ного виробітку усім при відрядній роботі; чорноробочим – не менше 50 %; відрахування на потреби сімей „запасних”, призваних на війну, зробити добровільними. Страйк закінчився закриттям заводу, крім майстерні по виробництву снарядів, і звільненням близько 13 500 робітників. З них близько 6 тис. військовозобов’язаних мобілізовані в діючу армію, 38 робітників передано воєнно-морському судові. Тоді ж відбувся страйк 250 робітників заводу Російського суднобудівного товариства у знак солідарності зі страйкуючими робітниками заводу „Наваль” із вимогою зробити добровільними відрахування із зарплати на потреби сімей мобілізованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 335-336.

У Володимирі-Волинському та Луцьку відкрилися перші українські школи на Волині.
Свобода. – 1916. – № 12, 18 березня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Київ. На базі націоналізованої приватної друкарні було створено Видавництво робітничо-селянського уряду України.
Історія Української РСР. – У 8 т. – Т.5. – К., 1977. – С.27

За рішенням 3-го обласного з’їзду рад робітничих і солдатських депутатів Донецького і Криворізького басейнів у Харкові була організована Південна обласна рада народного господарства (ПОРНГ) – республіканський орган управління економікою УСРР. Вона керувала 15 місцевими раднаргоспами півдня до квітня 1918 р., коли припинила існування в зв’язку з окупацією України австро-німецькими військами. Під час наступу німецько-австрійських армій ПОРНГ багато робила для мобілізації народного господарства для задоволення потреб фронту.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.753 Українс

За угодою між урядами УНР і Німеччини в таборах військовополонених Раштат, Вецляр, Зельцведель сформовано 1-шу Українську дивізію чотириполкового складу, яка від кольору форми дістала назву “синьожупанників”. Дивізія прибула у Київ, але напередодні гетьманського перевороту була роззброєна німецьким командуванням за погодженням з військовим міністром УНР О.Жуковським. Командир дивізії П.Зелінський.
Павло Скоропадський. Спогади. Кінець 1917 – Грудень 1918. – Київ – Філадельфія, 1995. – С.364.

В Житомирі Мала рада УНР ухвалила закон про грошову одиницю, карбування монет та друк державних кредитних білетів.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. - К., 1997. – С.171.

Опублікована телеграма народного міністра внутрішніх справ П.Христюка з повідомленням, що згідно угоди уряду УНР з урядами Німеччини та Австро-Угорщини на Україну виступили українські військові частини, організовані з полонених українців, німецькі і австро-угорські війська, у тому числі австрійські стрільці – галичани, для відновлення здобутків української революції і захисту незалежної України. Закликавши до всілякої їх підтримки, П.Христюк наголосив, що всі, хто буде агітувати проти, вважатимуться державними злочинцями і будуть притягатися до суду.
Народня воля. – 1918. – 1 березня. (16 лютого).

Міністр внутрішніх справ П.Христюк призначив О.Скоропис-Йолтуховського комісаром Холмщини і Підляшшя з місцем перебування в м.Брест-Литовську.
Народня воля. – 1918. – 2 березня (17 лютого).

Народний секретаріат і ЦВК Рад УСРР закликали терміново організовувати на місцях бойові загони для боротьби з німецькими і австро-угорськими військами, споряджуючи їх всім необхідним.
Гражданская война на Украине. 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.12-13.

Луганськ. Розпочалися заняття у першій “Бесплатной вечерней школе грамоты” при раді учнівських депутатів, призначеної для неграмотних і малограмотних робітників, солдатів і селян.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1917 – 192 7.Збірник документів і матеріалів. – К., 1979. – С.69.

Ручерод – Центральний виконавчий комітет рад Румунського фронту, Чорноморського флоту та Одеської області, утворений у травні 1917 р., у березні 1918 р. виїхав до Росії, а у травні ц.р. припинив існування.
Малий словник історії України. – К., 1997. – С.345-346.

За участю П.Скоропадського виникла політична організація “Українська громада” (згодом – “Українська народна громада”). Її платформа виявилася близькою до позиції Української демократично-хліборобської партії та “Союзу земельних власників”. “Українська народна громада” була не партією, а організацією, яка “заради досягнення компромісу в соціальних питаннях, поміркованої демократизації державного ладу та поступової українізації розпочала підготовку до встановлення в Україні сильної особистої влади і, зрештою, конкретно до встановлення гетьманської влади П.Скоропадського”. Серед її членів було багато офіцерів 1-го Українського корпусу, діячів вільного козацтва.
Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.350.

Київ. Початок діяльності “Студії кіномистецтва”. Заняття проводилися під керівництвом М.Бонч-Томашевського – відомого режисера-постановника. Пізніше ця студія стала майстернею кіномистецтва, учні якої брали участь у павільйонних роботах.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – К., 2003. – С.185.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.