Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Почалась Друга Балканська війна між Болгарією, з одного боку, та Сербією, Чорногорією, Грецією та Румунією – з іншого. 10 серпня (28 липня) у Бухаресті було підписано мирний договір між країнами, учасниками Другої Балканської війни.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.167; Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

В залі Київської біржі під головуванням М.Суковкіна відбулося спільне засідання трьох обласних громадських організацій, що вирішили об’єднати свої зусилля з метою мобілізації промисловості задля задоволення потреб фронту: військово-промислового комітету і комітетів союзів земств і міст. Було обрано погоджувальний комітет у складі воєнного генерал-губернатора Галичини графа Г.О.Бобринського (голова), Ф.Безака (заступник голови) та членів-представників від кожної з організацій: відповідно – М.Терещенка, М.Суковкіна та І.Дьякова.
Киевская мысль. – 1915. – 9 июля. – С. 5.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

Київ. В Українському народному університеті відкрито курси для підготовки керівників історичних екскурсій по Україні. До викладання залучені відомі вчені: проф. Г.Павлуцький, В.Прокопович, В.Козловська, Т.Ернст, М.Біляшівський, А.Грабар.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.253.

Згідно з постановою 1-го з’їзду КП(б)У “Про збройне повстання” для керівництва боротьбою трудящих України проти гетьманського режиму та німецько-австрійських окупантів утворено Центральний Всеукраїнський революційний комітет (ВЦВРК). Перебував на території Курської губернії поблизу кордону України, сприяв організації там підпільних нелегальних ревкомів, повстансько-партизанських загонів, надавав їм фінансову та військово-технічну допомогу. Сприяв розгортанню агітаційної роботи серед населення. Центральний всеукраїнський революційний комітет 22(9) вересня видав наказ про формування у “нейтральній зоні” двох українських радянських повстанських дивізій. У серпні 1918 р. Центральний всеукраїнський ВРК зазнав гострої критики за виданий ним передчасно наказ № 1 про початок загального збройного повстання в Україні, для якого на той час не були підготовлені необхідні умови. Цей орган припинив діяльність з утворенням 28(15) листопада 1918 р. Тимчасового робітничо-селянського уряду України.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К., 1987. – С.125, 616.

Вінниця, Катеринослав, Полтава. Відбулися курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

У Києві відбувся з’їзд Союзу українських консервативних діячів (конспіративна назва з’їзду монархічного російського союзу). На нього прибули також делегати з Москви. Скликано його за ініціативою київських монархістів на чолі з колишнім віце-губернатором Кашкарьовим. Приїхало багато видних монархічних діячів, у тому числі відомий московський монархіст – інженер Орлов. На першому засіданні були присутні 70 чол. Було заслухано доповіді з місць. У роботі з’їзду брали участь колишній київський маршалок Безак, колишній голова київської губернської земської управи М.Суковкін, А.Савенко, колишні члени Державних Дум Гололобов, Новицький, Шечков, колишній член Державної ради Сухомлинов, одеський Пеликан та ін. Відкрив з’їзд і був обраний головуючим Безак. У вступному слові він закликав усіх “людей порядку” до організації і єднання, вважаючи забезпечення цього головною метою з’їзду. Через залізничний страйк зібрання виявилося не таким багатолюдним, як планувалося. Щодо найближчих завдань першочерговим вважалося залучення до боротьби однодумців на місцях. Ухвалене рішення містило заклик до організації по всій Україні “ячеек” союзу, які б розгортали агітацію за відновлення в Росії монархії і за приєднання до неї України.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 258. – Арк. 13-14; 66 Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Д

На засіданні Ради міністрів Української Держави голова Уряду Ф.Лизогуб повідомив пропозицію Гетьмана П.Скоропадського про запровадження воєнного стану в Звенигородському, Таращанському, Уманському, Сквирському і Канівському повітах Київської губернії. Рада міністрів наголосила на тому, що для запровадження воєнного стану необхідні певні українські військові сили, яких держава не має, а тому владу можуть перебрати німецькі власті, що зовсім небажано. Голові Ради міністрів пропонувалося довести про це до відому Гетьмана. Голова Ради міністрів Ф.Лизогуб повідомив про переданий йому лист барона А. фон-Мумма з проханням призначити представників уряду до складу комісії по розподілу державного боргу Російської імперії, яка має зібратись у Берліні і в якій будуть брати участь представники РСФРР. Уряд ухвалив уточнити склад і функції комісії. Її членам надавалося право лише попереднього обговорення.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 121-121 зв., 122-122 зв., 123-123 зв., 124-124 зв., 125.

Міністр внутрішніх справ на основі закону про підданство Української Держави наказав приймати на службу по міністерству виключно українських підданих. Винятки можна було зробити тільки законодавчим шляхом і у кожному випадку докладати міністрові.
Нова рада. – 1918. – 27(14) липня.

По всіх лініях залізниць України начальником центрального залізничного управління Ф.Фельдземом розіслано циркуляр, у якому говорилось, що страйк на Південно-Західних залізницях шкодить німецько-австрійським воєнним інтересам. Тих, хто заважатиме працювати іншим, і за непокору залізничному начальству, будуть судити військово-польові суди за найсуворішими законами Німеччини.
Нова рада. – 1918. – 21(8) липня.

Начальник 2-го відділу державної варти доповів київському градоначальнику про вимоги учасників залізничного страйку і про незадоволення діяльністю міністра шляхів навіть серед службовців відділів і управління залізниці, зокрема через те, що міністр начебто знав про підготовку страйку і нічого не зробив для його попередження.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 324-325.

Голова управи Української спілки земств С.Петлюра звернувся до міністра внутрішніх справ з вимогою проведення слідства і виправдання в разі безпідставності арешту члена Кобеляцької народної повітової управи санітарного лікаря Н.Хмелевцевої.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 1

В Києві у Софійському соборі була одправлена панахида по розстріляному більшовиками в Катеринбурзі колишньому царю Миколі ІІ. Панахиду правили київський метрополит Антоній, два єпископи і дванадцять священиків.
Нова рада. – 1918. – 21(8) липня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.