Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Великі гастролі у Києві російського оперного співака Ф.І.Шаляпіна. В театрі “Соловцов” він взяв участь у 6-ти театральних вечорах: “Дон Кіхот” (тричі), “Борис Годунов” (двічі) та “Фауст”.
Киевская мысль. – 1915. – 4 марта. – С. 3.

Останні гастролі у Києві російського композитора та піаніста О.М.Скрябіна, під час яких він дав два концерти (перша та друга дати).
Киевская мысль. – 1915. – 4 марта. – С. 3.

Після понад 4-місячної облоги і невдалої спроби (від 19 березня) здійснити прорив, а також з огляду на повне вичерпання продовольчих ресурсів комендант Перемиської фортеці генерал піхоти Кусманек був змушений капітулювати разом із залогою перед російськими військами Південно-Західного фронту, для яких здобуття Перемишля стало останнім успіхом кампанії 1915 р.
Діло. – 1915. – 27 березня. – Ч. 12. – С. 1.

У Володимирі-Волинському та Луцьку відкрилися перші українські школи на Волині.
Свобода. – 1916. – № 12, 18 березня.

Ручерод – Центральний виконавчий комітет рад Румунського фронту, Чорноморського флоту та Одеської області, утворений у травні 1917 р., у березні 1918 р. виїхав до Росії, а у травні ц.р. припинив існування.
Малий словник історії України. – К., 1997. – С.345-346.

За участю П.Скоропадського виникла політична організація “Українська громада” (згодом – “Українська народна громада”). Її платформа виявилася близькою до позиції Української демократично-хліборобської партії та “Союзу земельних власників”. “Українська народна громада” була не партією, а організацією, яка “заради досягнення компромісу в соціальних питаннях, поміркованої демократизації державного ладу та поступової українізації розпочала підготовку до встановлення в Україні сильної особистої влади і, зрештою, конкретно до встановлення гетьманської влади П.Скоропадського”. Серед її членів було багато офіцерів 1-го Українського корпусу, діячів вільного козацтва.
Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.350.

Київ. Початок діяльності “Студії кіномистецтва”. Заняття проводилися під керівництвом М.Бонч-Томашевського – відомого режисера-постановника. Пізніше ця студія стала майстернею кіномистецтва, учні якої брали участь у павільйонних роботах.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – К., 2003. – С.185.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Рада народних міністрів, заслухавши інформацію щодо перебування і поводження німецького війська, доручила військовому міністру та міністру закордонних справ зібрати всі матеріали та виробити відповідні заходи. РНМ розглянула питання про поставку хліба австрійцям. Було заслухано внесення міністра закордонних справ в справі проекту конвенції з німцями з приводу перебування їх в Україні. Щодо питання заключення миру з Росією – доручили міністру закордонних справ виробити відповідну ноту. На пропозицію військового міністра ухвалили передати військові гімназії (корпуси) в розпорядження Міністерства освіти та затвердили заступником військового міністра отамана О.Грекова.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.222-223.

На засіданні Малої ради від імені меншовиків і Бунду подано запит до голови РНМ, міністрів судових справ, внутрішніх і військових з приводу репресій представників німецького командування та місцевих органів влади, поширення агітації за встановлення воєнної диктатури гетьмана та протиєврейської агітації і порушено питання про те, які заходи вживатиме уряд для збереження здобутків революції в Україні. Представники українських партій запропонували передати всі запити на розгляд парламентської комісії.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.223-224.

Заступник голови уряду УНР М.Ткаченко затвердив проект штатів Виборчого бюро при міністерстві внутрішніх справ. У пояснювальній записці до цього документу підкреслювалося, що в останні місяці однією з найактуальніших справ в Україні стало скликання Всеукраїнських Установчих зборів.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 9. – Арк. 31-38.

2-й Запорізький полк бригади отамана З.Нагієва разом з німецькими частинами захопили м.Ромодан. Запеклий бій під містом тривав 18 годин. Українські радянські частини підтримали чехо-словацькі підрозділи, на озброєнні яких були важкі і легкі гармати, панцерний потяг та панцерники. Бригада генерала З.Нагієва, на допомогу якій прийшли німецькі частини, прорвала фронт і примусила радянські війська відступити в напрямі Миргорода. Цього дня 1-й Запорізький полк вступив у місто.
Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.414 Народня воля. – 1918. – 22(9) березня.

Із Катеринослава у Таганрог виїхав Центральний виконавчий комітет рад України. До міста прибув Верховний головнокомандуючий збройних сил УСРР, народний секретар В.Антонов-Овсієнко. Надзвичайна комісія по обороні півдня Росії в Сумах опублікувала наказ про мобілізацію усіх чоловіків віком від 18 до 50 років.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. - Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.65-66.

Почалося повстання робітників і солдатів м.Миколаєва. Виступові передували кілька збройних сутичок робітників з німецькими солдатами. Але поштовхом стала звістка про успіх повстання в Херсоні. Напередодні на спільних зборах завкомів та на мітингу Союзу фронтовиків було ухвалено рішення про повстання. Був обраний революційний штаб, який встановив зв’язок з 1-м Феодосійським чорноморським загоном І.Федька (біля ст. Снігурівка). Він почав наступ від м.Олександрівська (тепер Запоріжжя), від Херсону наступали революційні загони. Бої розгорнулись по всьому місту.
Петров В.И. Отражение Страной Советов нашествия германского империализма в 1918 году. – М., 1980. – С.181-182.

Київ. З нагоди вшанування десятих роковин смерті В. Антоновича відслужено панахиду у Софійському соборі та проведено відкрите засідання Українського наукового товариства, на якому виступили з доповідями М. Грушевський, О. Левицький та О. Грушевський.
Нова рада. – 1918. – 22 (9) березня .

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.