Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Великі гастролі у Києві російського оперного співака Ф.І.Шаляпіна. В театрі “Соловцов” він взяв участь у 6-ти театральних вечорах: “Дон Кіхот” (тричі), “Борис Годунов” (двічі) та “Фауст”.
Киевская мысль. – 1915. – 4 марта. – С. 3.

Останні гастролі у Києві російського композитора та піаніста О.М.Скрябіна, під час яких він дав два концерти (перша та друга дати).
Киевская мысль. – 1915. – 4 марта. – С. 3.

У Володимирі-Волинському та Луцьку відкрилися перші українські школи на Волині.
Свобода. – 1916. – № 12, 18 березня.

Ручерод – Центральний виконавчий комітет рад Румунського фронту, Чорноморського флоту та Одеської області, утворений у травні 1917 р., у березні 1918 р. виїхав до Росії, а у травні ц.р. припинив існування.
Малий словник історії України. – К., 1997. – С.345-346.

За участю П.Скоропадського виникла політична організація “Українська громада” (згодом – “Українська народна громада”). Її платформа виявилася близькою до позиції Української демократично-хліборобської партії та “Союзу земельних власників”. “Українська народна громада” була не партією, а організацією, яка “заради досягнення компромісу в соціальних питаннях, поміркованої демократизації державного ладу та поступової українізації розпочала підготовку до встановлення в Україні сильної особистої влади і, зрештою, конкретно до встановлення гетьманської влади П.Скоропадського”. Серед її членів було багато офіцерів 1-го Українського корпусу, діячів вільного козацтва.
Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.350.

Київ. Початок діяльності “Студії кіномистецтва”. Заняття проводилися під керівництвом М.Бонч-Томашевського – відомого режисера-постановника. Пізніше ця студія стала майстернею кіномистецтва, учні якої брали участь у павільйонних роботах.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – К., 2003. – С.185.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

У Києві почала працювати змішана комісія з представників австро-німецького блоку і Ради міністрів УНР, яка готувала спеціальний договір про вивезення з України так званих “лишків”. Від України переговори вела “Державна комісія по товаробміну”, очолювана М.Поршем. Німецьку та австро-угорську сторони представляли посли А.Мумм та І.Форгач.
Українська РСР в період громадянської війни 1917-1920 гг. – В трьох томах. – Т.1. – Березань 1917 р. – листопада 1918 р. – К., 1967. - С.315.

Відбувся у Катеринославі Другий Всеукраїнський з’їзд Рад. На нього прибули 964 делегати: більшовиків – 401, опівчуваючих їм – 27, російських та українських лівих есерів (із співчуваючими) – 414, лівих УСДРП – 13, меншовиків – 6, українських та російських есерів центру та правих – 4, анархістів – 3, максималістів – 4, позапартійних – 82, з невизначеною партійністю, але прихильників радянської влади –8. На кінець роботи з’їзду кількість делегатів перевищила 1250. До президії обрали 4 більшовиків, 5 російських лівих есерів, одного українського лівого есера. З’їзд розглянув питання про поточний момент (ставлення до УЦР, війни та миру), про організацію військових сил, про Україну і РСФРР, земельне, фінансове та ін. Попри гостру міжфракційну боротьбу, пройшли усі більшовицькі резолюції, було схвалено Брестський мирний договір РСФРР з державамиЧетверного Союзу. З’їзд декларував незалежність УСРР і водночас заявив, що взаємини радянських республік залишаються попередніми. Резолюція “Про політичний момент” засуджувала політику Української Центральної Ради, вимагала виведення австро-німецького війська і закликала до боротьби за повсюдне встановлення влади рад. Представники лівого крила українських партій пропонували вдатися до пошуків компромісу з УЦР з метою консолідації сил нації, але більшість їх не підтримала. З’їзд ухвалив закон про соціалізацію землі, прийнятий на ІІІ Всеросійському з’їзді рад, резолюції “Про державний устрій”, “Про декрети про 8-годинний робочий день та робітничий контроль”, про організацію Робітничо-селянської червоної армії України
Гриценко А.П. Політичні сили в боротьбі за владу в Україні (кінець 1917 – початок 1919 р.). – К., 1993. – С.16-17.

З’їзд обрав ЦВК рад України із 102 членів: 47 більшовиків, 49 російських та українських есерів, 5 лівих українських соціал-демократів, члена ППС (лівиці). ЦВК рад очолив більшовик В.Затонський.
Резолюції Всеукраїнських з’їздів рад. - Харків, 1932. – С. 21, 37 та ін.

Рада народних міністрів заслухала інформацію про проведення земельного закону в життя та про становище на Київщині, ряд заяв та пропозицій, доповідь у фінансовій справі. РНМ ухвалила скласти від свого імені відозву до населення України з закликом негайно внести податки. Крім волосних зборщиків РНМ дозволила військовому міністерству на вимогу міністерства фінансів використовувати військові сили для збору недоїмків.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.214-215.

Заслухано заяву М.Порша про необхідність улаштування справи з виданням “Вістника Ради народних міністрів”.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.214-215.

До Києва прибув гайдамацький полк ім. Максима Залізняка – перший полк з дивізії, сформованої з колишніх українців-військовополонених в Німеччині. Їх урочисто зустрічали представники УЦР на чолі з М.Грушевським, військовий міністр О.Жуковський, відділи січових стрільців, вільного козацтва (останній сформований з шкільної молоді), представники німецького командування та ін.
Народня воля. – 1918. – 19(6) березня.

До Києва прибув німецький посол барон А. фон-Мумм.
Українська РСР в період громадянської війни. – 1917-1920 рр. – У трьох томах. – Т.1. – Березень 1917 р. – листопад 1918 р. - К., 1967. – С.310

Київ. Розпочалися заняття в Українському народному університеті.
Нова рада. – 1918. – 22 (9) березня .

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.