Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві святкувався день повітряного флоту та збиралися пожертви на підняття аеростату.
Рада. – 1913. – № 92. – С.2.

Київський окружний фабричний інспектор О.О.Мікулін виїхав у Петербург для участі в з’їзді по догляду за паровими котлами.
Рада. – 1913. – № 92. – С.2.

Російський імператор Микола ІІ відвідав окуповану Галичину. 22 через Броди прибув до Львова, 23 потягом, зробивши зупинки у Комарно й Самборі, прибув до Перемишля, 24, оглянувши форти міста, повернувся автомобілем у Львів, який полишив увечері, відвідавши Високий Замок та прийнявши вірнопідданські депутації, зокрема від галицьких москвофільських (русофільських) організацій та інституцій.
Львовское военное слово. – 1915. – 10, 12 апреля.

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

с. Каменське. Страйк 7000 робітників Дніпровського металургійного заводу Південноросійського металургійного заводу із вимогою підвищити зарплату, впорядкувати розрахунок і на знак солідарності з робітниками котельні, які першими почали страйк. Закінчився поразкою. Під час страйку на завод викликали роту солдатів і поліції, арештовано 11 робітників, з них 5 уповноважених для переговорів з адміністрацією, мобілізовано в армію 362 страйкуючих робітників. Тоді ж відбувся економічний страйк усіх (1407) робітників Софіївського вугільного рудника Російсько-Бельгійського металургійного товариства із вимогою підвищити зарплату на 50 % і відмінити плату за квартири. Закінчився компромісом: обіцяно усі вимоги працівників по можливості задовольнити. 41 робітник мобілізований в армію.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 338.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

Наказом військового міністра О.Жуковського для розгляду злочинств та провин військових на території УНР утворювалися військові суди. У Києві – Вищий військовий суд, якому підлягали всі справи Правобережної України та Чернігівщини. Такий же суд – в м.Катеринославі для розгляду справ Лівобережної України, за винятком Чернігівщини.
ЦДАВО України. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр.31. – Арк. 48.

ЦК Селянської спілки на своєму засіданні ухвалив скликати Всеукраїнський селянський з’їзд на 10 травня, ближче до скликання Українських Установчих зборів. Було визначено норми представництва: від волості – 1 представник, від повітової Ради селянських депутатів – 7 осіб, від губернської Ради селянських депутатів – 5 представників. Матеріальне забезпечення делегатів покладалось на місцеві організації, у крайньому випадку його мала взяти на себе Всеукраїнська рада селянських депутатів. Технічні справи по скликанню з’їзду мали вирішувати комісії ЦК. На з’їзд запрошувались і представники повітових та губернських комітетів Рад селянських депутатів.
Народня воля. – 1918. – 24(11) квітня.

Підписанням договору про “товарообмін” завершила роботу змішана комісія з представників австро-німецького блоку і Ради міністрів УНР. Цей документ об’єднав усі попередні угоди і домовленості. Для виконання прийнятих зобов’язань за виробленим ще у березні 1918 р. так званим організаційним планом по всій Україні утворилася широка мережа військово-економічних установ, очолених Центральним господарським управлінням, яке розміщувалося у Києві, але мало численні відділення на периферії.
Українська РСР в період громадянської війни. 1917-1920 рр. – У трьох томах. – Т.1. – Березень 1917 о. – листопад 1918 р. – К., 1967. – С.317 – 318.

У Києві відбулася нарада послів Німеччини та Австро-Угорщини, уповноважених верховного командування цих країн і начальника штабу німецьких окупаційних військ, яка ухвалила остаточне рішення про заміну Центральної Ради. Нарада розглянула питання про майбутню форму державної влади. Представники військового командування наполягали на перетворенні України на німецьке генерал-губернаторство. Але довелося зважати на те, що така акція може спричинитися до наростання опору широких мас. Отже, ухвалили “скільки буде можливо, зберегти український уряд, який, однак, у своїх діях повинен залежати від німецького та австро-угорського головнокомандуючих” і не перешкоджати військовим та економічним заходам окупаційних властей.
Крах германской оккупации на Украине (по документам оккупантов). – М., 1936. – С.49.

Відбулися переговори між Україною та Німеччиною і Австро-Угорщиною щодо укладення економічної угоди.
Документы о разгроме германских оккупантов на Украине 1918 году. – М., 1942. – С.73 Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.