"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

29 (16) травня– 15 (2) жовтня 1913 (середа - вівторок)

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

29 (16) червня– 10 серпня (28 липня) 1913 (субота - субота)

Почалась Друга Балканська війна між Болгарією, з одного боку, та Сербією, Чорногорією, Грецією та Румунією – з іншого. 10 серпня (28 липня) у Бухаресті було підписано мирний договір між країнами, учасниками Другої Балканської війни.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.167; Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

21 червня – 2 серпня 1915 (понеділок, понеділок)

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Перша половина липня 1918

Катеринославська повітова вчительська спілка направила на ім’я П.Скоропадського скаргу на репресії проти вчителів з боку загонів державної варти та австро-угорських карних загонів.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 115. – Арк. 18, 19-20.

Липень 1918

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

Липень 1918

Київ. В Українському народному університеті відкрито курси для підготовки керівників історичних екскурсій по Україні. До викладання залучені відомі вчені: проф. Г.Павлуцький, В.Прокопович, В.Козловська, Т.Ернст, М.Біляшівський, А.Грабар.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.253.

14-15 (1-2) липня 1918 (неділя-понеділок)

На Здолбунівському, Сарненському та Коростенському вузлах Південно-Західної залізниці розпочався страйк. 16-17 (3-4) липня до нього приєдналися залізничники Одеси, Києва, Поліської залізниці. Очолив виступ страйком Київського вузла, який оголосив себе Центральним страйкомом. Загалом на Україні утворилося 18 місцевих залізничних страйкомів. На заклик Центрального страйкому 19(6) липня зупинився рух на Московсько-Києво-Воронезькій залізниці, 20(7) липня – на Харківському вузлі та Катерининській залізниці, 21 (8) липня – на Слобідських дорогах, 23(10) липня – на Північно-Донецькій залізниці. 25-26 (12-13) липня виступ перетворився на загальноукраїнський і охопив близько 200 тис. учасників. Він частково поширився на Білорусію, Крим, Бессарабію. Залізничники вимагали: визнання з боку влади профспілки залізничників, звільнення заарештованих за політичні переконання робітників та поновлення їх на роботі, гарантування недоторканості членів робітничих організацій, впровадження 8-годинного робочого дня і, нарешті, поліпшення матеріального становища. Невдовзі страйк набув політичного характеру, що стало очевидним і для гетьманського уряду, і для окупаційних властей. Намагання використати працю штрейкбрехерів закінчилося крахом. Не дивлячись на репресії і військово-польові суди страйк тривав до середини серпня 1918 р., зірвавши передислокацію австро-німецьких військ на Західний фронт, став на перешкоді вивезенню у Німеччину великої кількості хліба, продовольства, сировини з України, відіграв велику роль у консолідації сил українського національно-визвольного руху. Окремі осередки виступів залізничників виникали у наступні місяці.
Нова рада. – 1918. - 21 (8) липня; Освободительная война украинского народа против немецких окупантов. – Документы и материалы. – К., 1937. – С.464-467

15 (2) липня 1918 (понеділок)

Рада міністрів Української Держави заслухала доповідь товариша військового міністра про ті засади, які покладені в основу протоколу, який мали підписати представники Української Держави і німецького командування на переговорах про поділ військового майна, і зобов’язала військового міністра остаточно вирішити цю справу. З позачерговою заявою про страйк майстрових і робітників в депо ст. Сарни і Коростеня виступив міністр шляхів сполучення. С.Завадський доповів про розгляд в Малій раді законопроекту про Державну варту. Рада міністрів затвердила його з внесеними Малою радою додатками. Міністерство внутрішніх справ представило на розгляд апробовані в Малій раді законопроекти про управління Київського міського отамана та реорганізацію управління Одеського міського отамана. Ухвалили, що утворене Державне паперове бюро при міністерстві торгівлі і промисловості має тільки отримувати папір і розподіляти його.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 110-110 зв., 111-111 зв., 112.

15 (2) липня 1918 (понеділок)

П.Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів закон про зміну назви міністерства судових справ на міністерство юстиції, про створення при ньому “Головного управління місцями замкнення” з Головною інспекцією пересилання в’язнів і схвалив Статут цих інституцій.
Державний вістник. – 1918. – 24 липня.

15 (2) липня 1918 (понеділок)

П.Скоропадський затвердив Статут губернських та повітових земельних комісій. До них входили: голова, за призначенням міністра земельних справ; начальник місцевого управління хліборобства та державного майна; інспектор сільського господарства; управляючий землемірно-технічним відділом земельних комісій; представник Державного земельного банку за призначенням управляючого останнього; голова або член губернської земської управи; два представника від земельних власників, які володіли в губернії не більш як 5 десятинами, представник місцевої адміністрації, два представника місцевого окружного суду, два постійні члени від міністерства земельних справ, губернський земський агроном.
Державний вістник. – 1918. – 19 липня.

15 (2) липня 1918 (понеділок)

П.Скоропадський затвердив закон про передачу хліба врожаю 1918 р. в розпорядження Української Держави. Власникам залишався запас для харчування й господарських потреб. У тих, хто ухилявся від добровільної здачі хліба, його реквізували на підставі виданої міністерством продовольчих справ інструкції (зі знижкою встановлених твердих цін на 30%).
Державний вістник. – 1918. - 19 липня.

15 (2) липня 1918 (понеділок)

П.Скоропадський затвердив закон про утворення Тимчасових земельно-ліквідаційних комісій та “Статут Тимчасових земельно-ліквідаційних комісій”. На них покладався розгляд скарг в справі: відновлення порушеного володіння і користування землею та різними угіддями; повернення відібраних підприємств, рибних ловів, реманенту та рухомого майна; відшкодування збитків та нагорода за користування майном; розрахунків за посіви, “які переведені після 1 березня 1917 р. на чужих землях” без дозволу власників та орендарів цих земель.
Державний вістник. – 1918.– 19 липня.

15 (2) липня 1918 (понеділок)

П.Скоропадський затвердив Закон про установлення земельних комісій, про відновлення чинності “Положення о землеустройстве” і деяких постанов про селянську землевласність та землевпорядкування.
Державний вістник. – 1918. - 19 липня.

15 (2) липня 1918 (понеділок)

Київ. Головноуправляючим справами мистецтва та національної культури при міністерстві народної освіти призначений Петро Якович Дорошенко.
ЦДАВО України.– Ф.2457. – Оп.1. – Спр 3. – Арк.10 Державний вістник. – 1918. – 29 липня.

15 (2) липня 1918 (понеділок)

У Відні відбувся обмін ратифікаційними грамотами між Україною та Болгарією.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 р. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., – 1967. – С.95.

Середина липня 1918

Згідно з постановою 1-го з’їзду КП(б)У “Про збройне повстання” для керівництва боротьбою трудящих України проти гетьманського режиму та німецько-австрійських окупантів утворено Центральний Всеукраїнський революційний комітет (ВЦВРК). Перебував на території Курської губернії поблизу кордону України, сприяв організації там підпільних нелегальних ревкомів, повстансько-партизанських загонів, надавав їм фінансову та військово-технічну допомогу. Сприяв розгортанню агітаційної роботи серед населення. Центральний всеукраїнський революційний комітет 22(9) вересня видав наказ про формування у “нейтральній зоні” двох українських радянських повстанських дивізій. У серпні 1918 р. Центральний всеукраїнський ВРК зазнав гострої критики за виданий ним передчасно наказ № 1 про початок загального збройного повстання в Україні, для якого на той час не були підготовлені необхідні умови. Цей орган припинив діяльність з утворенням 28(15) листопада 1918 р. Тимчасового робітничо-селянського уряду України.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К., 1987. – С.125, 616.

15 – 16(2 – 3) липня 1918 (Понеділок - вівторок)

Київ. Відбулася нарада представників учительських спілок, скликана для підготовки програми майбутнього з’їзду делегатів Всеукраїнської учительської спілки. В ухваленій резолюції гостро критикувалася діяльність міністерства освіти, яке працювало на старих бюрократичних принципах, не скликало Генеральну шкільну раду, замість якої створило комісію з діячів, що не мали довіри українського громадянства, не дбало про поліпшення матеріального становища українського учительства.
Вільна українська школа. – 1918. – № 10– С.350.

14 січня 1919 (вівторок)

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.