Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

21 (8) квітня 1913 (неділя)

До м. Кременця приїздив патріарх Антіохійський, який мав рукоположити Діонісія – єпископа Кременчуцького.
Рада. – 1913. – № 92. – С.3.

Квітень 1916

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

14 квітня – 11 травня (1-28 квітня) 1916 (п’ятниця – четвер)

с. Каменське. Страйк 7000 робітників Дніпровського металургійного заводу Південноросійського металургійного заводу із вимогою підвищити зарплату, впорядкувати розрахунок і на знак солідарності з робітниками котельні, які першими почали страйк. Закінчився поразкою. Під час страйку на завод викликали роту солдатів і поліції, арештовано 11 робітників, з них 5 уповноважених для переговорів з адміністрацією, мобілізовано в армію 362 страйкуючих робітників. Тоді ж відбувся економічний страйк усіх (1407) робітників Софіївського вугільного рудника Російсько-Бельгійського металургійного товариства із вимогою підвищити зарплату на 50 % і відмінити плату за квартири. Закінчився компромісом: обіцяно усі вимоги працівників по можливості задовольнити. 41 робітник мобілізований в армію.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 338.

Весна 1918

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Квітень 1918

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

20-22 (7-9) квітня 1918 (субота-понеділок)

Центрофлот повідомив РНК РСФРР радіограмою про перехід німецьких та австрійських загонів через Перекоп і наближення їх до Сімферополя. Далі повідомлялося про заяву місцевого комісара Центральної Ради про те, що згідно Брестського договору між Україною та Четверним союзом Крим, Сімферополь, а також Чорноморський флот відходять до УНР. Тому останній має підняти український прапор та визнати владу Центральної Ради . 20(7) квітня ц.р. голова Центрофлоту у радіограмі направленій Центральній Раді, вимагав призупинення наступу українських і німецьких військ на Крим, наполягаючи на тому, що за мирним договором у Бресті як Чорноморський флот, так і республіка Тавріда є складовими частинами РСФРР. Не отримавши відповіді, голова Центрофлоту заявив, що порушення українським та німецьким військом Брестського договору загрожує безпеці флоту і тому останній змушений буде вжити відповідні заходи для захисту.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.128.

21 (8) квітня 1918 (неділя)

Опубліковано відповідь РНМ УНР на ноту Раднаркому РСФРР від 3 квітня 1918 р. Рада народних міністрів повідомляла, що для ведення переговорів мирних делегацій пропонує обрати м.Курськ, куди українська делегація прибуде 21 квітня. РНМ вимагала припинити переслідування осіб українського походження, що проживали на території Російської радянської республіки; не чинити перепон громадянам УНР, якщо вони виявлять бажання повернутись в Україну; не забороняти друкувати українські книжки та пресу українською мовою.
Українська Центральна Рада. – Документи та матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 грудня 1918 р. – К., 1997. – С.297-298.

21 (8) квітня 1918 (неділя)

Відбувся 3-й з’їзд українських есерів Уманщини. Заслухавши доповіді з місць, делегати ухвалили резолюцію про активну підтримку УЦР. З’їзд зажадав від ЦК УПСР та есерівської фракції Центральної ради домагатися рішучого проведення у життя прийнятих законів, а також все зробити для виведення польських військ з України. Був обраний делегат на Всеукраїнський з’їзд партії.
Народня воля. – 1918. – 25 (12) квітня.

21 (8) квітня 1918 (неділя)

У м.Сміла відбувся повітовий з’їзд селянських депутатів і робітників 4-х цукроварень, ст.Бобринська та деяких економічних організацій. На нього прибуло 239 представників. З’їзд розглянув питання про сучасний момент, земельний та робітничий закон, поточні питання. З доповіддю з першого питання виступив член УЦР Ф.Швець. Делегати вимагали якнайскорішого укладення мирного договору з Російською республікою, створення української армії і виводу австро-німецького війська з України, повернення полонених з-закордону. Після доповіді члена Малої ради С.Баклаженка з’їзд ухвалив, щоб УЦР видала відповідні закони про страхування і інше забезпечення робітників, запровадила громадські роботи, аби полегшити стан з безробіттям. Делегати постановили приступити до заснування Селянської спілки у селах, волостях, у повіті.
Народня воля. – 1918. – 5 травня (22 квітня).

21 (8) квітня 1918 (неділя)

Працював повітовий з’їзд представників селянських спілок Зінківського повіту, у роботі якого брали участь 63 чол. Доповідь про сучасний момент зробив інструктор УЦР А.Запорожченко. Висловивши цілковите довір’я УЦР і її уряду, з’їзд ухвалив, щоб вони рішуче проводили у життя земельний закон. З’їзд підтримав скликання Українських Установчих зборів. З приводу наказу повернути все забране в економіях, вирішили просити повітовий земельний комітет взяти цю справу під контроль відстоювати інтереси селян перед комісаром і комендантами, щоб до вирішення її земельним комітетом не притягати їх до відповідальності. Були вироблені і норми організації спілок у повіти, скликання з’їздів тощо. На останку з’їзд обрав тимчасовий виконавчий комітет.
Народня воля. – 1918. – 28(15) квітня.

21 (8) квітня 1918 (неділя)

Селяни с.Попівка Кременецького повіту Волинської губернії ухвалили на сході звернутись до ЦК Селоспілки з проханням допомоги, оскільки село зруйноване військовими діями – спалені хати, загинула худоба, за притулок мають тільки землянки. Не мають грошей, щоб купити насіння і засіяти поля. Союз землевласників погрожує, що скасує всі земельні комітети. У селах нема ніякого знаряддя для обробітку.
Народня воля. – 1918. – 5 травня (22 квітня).

21-22 (8-9) квітня 1918 (неділя-понеділок)

Відбулося перше зібрання Подільської губернської народної ради. В резолюціях вона висловила цілковите задоволення земельним законом Центральної Ради і ухвалила повідомити про це останню. Після доповідей про становище на місцях з урахуванням присутності на території Поділля польських легіонів, зібрання скаржилося уряду на втручання поляків у внутрішнє життя України, в чому Народна рада побачила велику небезпеку, бо такий стан речей спричиняв хвилювання серед селянства.

21-22 (8-9) квітня 1918 (неділя-понеділок)

Подільська Народна рада прохала уряд УНР вжити негайних заходів до роззброєння польських легіонерів і виводу їх за межі Української Народної Республіки. Вважаючи необхідним утворення нової національної армії України поки що пропонувалося негайно дати дозвіл на безперешкодне отримання необхідної зброї та набоїв для збільшення кількості озброєних команд чи сотен на місцях.
Робітнича газета. – 1918. - 3 травня.

14 січня 1919 (вівторок)

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14 січня 1919 (вівторок)

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

14–15 січня 1919 (вівторок–середа)

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

14–19 січня 1919 (вівторок–субота)

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Початок вересня 1919

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.