Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Почалась Друга Балканська війна між Болгарією, з одного боку, та Сербією, Чорногорією, Грецією та Румунією – з іншого. 10 серпня (28 липня) у Бухаресті було підписано мирний договір між країнами, учасниками Другої Балканської війни.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.167; Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

У м. Миколаєві відбувся економічний страйк близько робітників–вантажників Миколаївського хлібного порту з вимогою підвищити плату за пуд вивантаження хліба з вагону на 1,5 коп., з магазину – на 1 коп. Завершився: компромісом: біржовий комітет з робітниками уклав нову угоду на майбутній рік, але на попередніх умовах.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.300.

Відповідно до розпоряджень найвищої австро-угорської військової команди (перша дата, Ч. 12511) та корпусної команди (друга дата, Ч. 222) було утворено 1-й полк Українських січових стрільців як самостійне військове з’єднання у складі двох куренів (батальйонів) під командуванням полковника Григорія Коссака.
Діло. – 1915. – 16 вересня. – Ч. 35. – С. 1.

Російський імператор затвердив Положення про створення під покровительством Їх імператорських високостей Великих Княгинь Анастасії Миколаївни та Міліци Миколаївни київського обласного Комітету по забезпеченню ампутованих і скалічених воїнів протезами.
Киевские губернские ведомости. – 1916. – № 84, 28 липня.

Після запровадження такси на взуття у Харкові багато магазинів просто закрилося. Часто взуття виявлялося на картонній підошві. Хороше взуття зникло з продажу.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 62, 19 серпня.

„Музичне товариство імені Миколи Лисенка” у Львові закінчило спорудження власного будинку. Заняття у ньому розпочалися з 1.09.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 9. – С. 70.

Київ. В Українському народному університеті відкрито курси для підготовки керівників історичних екскурсій по Україні. До викладання залучені відомі вчені: проф. Г.Павлуцький, В.Прокопович, В.Козловська, Т.Ернст, М.Біляшівський, А.Грабар.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.253.

Вінниця, Катеринослав, Полтава. Відбулися курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

Український національний союз – координаційний осередок опозиційних гетьманатові сил українського національного руху виник в результаті приєднання до Українського національно-державного союзу широкого спектру українських політичних партій, громадських організацій та профспілок. Його утворення розглядалося як певний крок до створення єдиного національного фронту. В переддень антигетьманського повстання до УНС приєднувалися: УПСР, УПСС, УСДРП, окремі лідери центральної течії УПСР, Українська партія хліборобів-демократів, Селянська спілка, всеукраїнські спілки – вчительська, залізнична, поштово-телеграфна, лікарська, студентська, Українське правниче та Кирило-Мефодієвське товариства, центр “Просвіт”, Холмський комітет, Галицько-Буковинська, Кримська та Чорноморська Українські ради. Головна Рада УНС діяла у Києві. З часу утворення до 18(5) вересня 1918 р. його очолював А.Ніковський. Потім до 14(1) листопада – В.Винниченко, з 14(1) листопада до січня 1919 р. – М.Шаповал. Відділення УНС діяли у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві, Вінниці, Кам’янці-Подільському, Кременчуці. Поміркована частина членів УНС схилялася до легальної діяльності, порозуміння з гетьманською владою, прагнучі демократично-парламентського ладу, закріплення самостійної Української Держави, домагалася від П.Скоропадського включення до уряду українських міністрів. З проголошенням гетьманської грамоти від 14(1) листопада 1918 р. про федерацію з Росією і призначення прем’єром прихильника відродження єдиної Росії Г.Гербеля УНС виступив ініціатором антигетьманського повстання і для керівництва ним створив Директорію. Після перемоги повстання УНС намагався знайти своє місце у новій системі владних органів, але на початок січня 1919 р. він зійшов з політичної арени. Спроба М.Шаповала відновити його після Трудового конгресу кінця січня 1919 р. також зазнала невдачі через протест ЦК УПСР. Відродження. – 1918. – 27 грудня
Нова рада. – 1918. – 6, 7 та 8 листопада, та ін. Малий словник історії України. - К. , 1997. – С.413-414.

Київ. Початок нелегального виходу газети “Боротьба” – органу ЦК УПСР (боротьбистів).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.279.

Рада міністрів Української Держави заслухала доповідь С.Завадського про розгляд в Малій раді законопроектів міністерства продовольства про скасування органів цього відомства і про передачу справи продовольства для населення органам місцевого самоврядування. По доповіді прем’єра Ф.Лизогуба уряд виділив певну суму на благодійні справи гетьмана П.Скоропадського за його визначенням.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 160-160 зв., 161-161 зв.

П.Скоропадський затвердив постанову Ради народних міністрів про скасування повноважень Головної комісії в справах виборів до Установчих зборів Української Народної Республіки, про утворення комісії по ліквідації Головної комісії та виборчого бюро, які діяли за часів Центральної Ради, і асигнування в розпорядження міністра внутрішніх справ 10 000 карбованців на утримання ліквідаційної комісії і її канцелярії. До цього органу входили по одному представнику мінюсту, міністерства внутрішніх справ, державного контролю, а також від міського та земського самоурядувань. Голову комісії призначав Гетьман, членів – відповідні міністерства.
Державний вістник. – 1918. – 15 серпня.

П.Скоропадський затвердив ухвалену Радою народних міністрів постанову про асигнування авансу в сумі 10 000 карбованців на утримання: губернських і повітових земельних комісій, губернських і повітових земельно-ліквідаційних комісій, комісій, які розглядали справи про право на врожай 1918 р.
Державний вістник. – 1918. – 15 серпня.

П.Скоропадський затвердив ухвалений Радою народних міністрів статут Українського державного банку і асигнування коштів до його основного капіталу. Державний банк безпосередньо підлягав міністру фінансів. Загальне керівництво ним покладалося на Раду банку та його директора, якому належала виконавча влада. Центральному керівництву банку підлягали відділи кредитних білетів, місцевих інструкцій, центральна бухгалтерія і канцелярія.
Державний вістник. – 1918 р. – 17 серпня.

Начальник освідомчого відділу при київському градоначальнику доповів директору департамента державної варти про зростання агітації за підготовку повстання проти уряду Української Держави та німецьких властей, в т.ч. агітаторами з Росії.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп1. – Спр. 60. – Арк. 208 (із зв.).

В Одесі відбулося об’єднання організацій українських есерів, соціал-демократів та самостійників в Український національний союз, який розгортав частково легально – через посередництво культосвітніх установ, частково таємно роботу по підготовці повстання в Україні з метою повалення влади Гетьмана та його уряду “за стремление их к русской ориентации”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.2. – Спр.1. – Акр. 4 (із зв.).

З Києва на Дон виїхало 4 ешелони добровольців (ешелон налічував до 300 чол.). Всі добровольці – колишні офіцери.
Народня воля. – 1918. - 11 серпня (29 липня).

В Києві о 5-й год. попівдні біля Лук’янівської в’язниці був прилюдно повішений вбивця генерала Г. фон-Ейхгорна есер Д.Донской. Вирок був винесений німецьким військово-польовим судом і затверджений відповідною вищою владою.
Народня воля. – 1918. - 16 серпня (3 серпня).

Київ. Наказом гетьмана М.Василенко призначений міністром народної освіти та мистецтва.
Державний вістник. – 1918. – 20 серпня.