Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Луганську відбувся економічний страйк робітників патронного заводу з вимогою поновити попередні розцінки. Розпочали страйк 200 інструментальників. Після відмови адміністрації задовольнити їх вимоги вони пішли з заводу. Завод було закрито. Завершився поразкою.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.284.

м. Миколаїв. Страйк 10807 (з 14500) робітників заводу „Наваль” товариства Миколаївських заводів і верфей із вимогою підвищення зарплати на 3 коп. за годину; дати гарантії 100 %-ного виробітку усім при відрядній роботі; чорноробочим – не менше 50 %; відрахування на потреби сімей „запасних”, призваних на війну, зробити добровільними. Страйк закінчився закриттям заводу, крім майстерні по виробництву снарядів, і звільненням близько 13 500 робітників. З них близько 6 тис. військовозобов’язаних мобілізовані в діючу армію, 38 робітників передано воєнно-морському судові. Тоді ж відбувся страйк 250 робітників заводу Російського суднобудівного товариства у знак солідарності зі страйкуючими робітниками заводу „Наваль” із вимогою зробити добровільними відрахування із зарплати на потреби сімей мобілізованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 335-336.

У Володимирі-Волинському та Луцьку відкрилися перші українські школи на Волині.
Свобода. – 1916. – № 12, 18 березня.

За угодою між урядами УНР і Німеччини в таборах військовополонених Раштат, Вецляр, Зельцведель сформовано 1-шу Українську дивізію чотириполкового складу, яка від кольору форми дістала назву “синьожупанників”. Дивізія прибула у Київ, але напередодні гетьманського перевороту була роззброєна німецьким командуванням за погодженням з військовим міністром УНР О.Жуковським. Командир дивізії П.Зелінський.
Павло Скоропадський. Спогади. Кінець 1917 – Грудень 1918. – Київ – Філадельфія, 1995. – С.364.

Ручерод – Центральний виконавчий комітет рад Румунського фронту, Чорноморського флоту та Одеської області, утворений у травні 1917 р., у березні 1918 р. виїхав до Росії, а у травні ц.р. припинив існування.
Малий словник історії України. – К., 1997. – С.345-346.

За участю П.Скоропадського виникла політична організація “Українська громада” (згодом – “Українська народна громада”). Її платформа виявилася близькою до позиції Української демократично-хліборобської партії та “Союзу земельних власників”. “Українська народна громада” була не партією, а організацією, яка “заради досягнення компромісу в соціальних питаннях, поміркованої демократизації державного ладу та поступової українізації розпочала підготовку до встановлення в Україні сильної особистої влади і, зрештою, конкретно до встановлення гетьманської влади П.Скоропадського”. Серед її членів було багато офіцерів 1-го Українського корпусу, діячів вільного козацтва.
Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.350.

Київ. Початок діяльності “Студії кіномистецтва”. Заняття проводилися під керівництвом М.Бонч-Томашевського – відомого режисера-постановника. Пізніше ця студія стала майстернею кіномистецтва, учні якої брали участь у павільйонних роботах.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – К., 2003. – С.185.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Рада народних міністрів заслухала звіт української мирної делегації*, що повернулася з Брест-Литовська, про останні дні переговорів перед укладенням мирного договору з країнами Четверного союзу. Обговорювалось питання про делегацію до західноєвропейських держав, яка мала заявити про УНР як незалежну країну, та делегацію до Румунії. З’ясовувалось питання, на яких умовах членами делегації були запрошені на Україну австро-угорські війська. Постало питання про дальше ведення війни з радянськими силами і вирішено, що потрібна допомога німецьких військ, але це буде потребувати компенсації їм. Військовому міністру О.Жуковському доручено виконувати обов’язки і морського міністра. Ухвалено у зв’язку з проханням Голови РНМ В.Голубовича обрати міністра закордонних справ. Після обговорення визначено на цю посаду М.Любинського Військовий міністр О.Жуковський доповів про стан українського війська (закінчилось формування 2-х полків К.Прісовського, що завтра мали виступати на фронт – їхнє завдання оволодіти Полтавою і Харковом). Далі він висловив впевненість, що на Україні можна сформувати армію з 8-ми корпусів. Вирішено з’ясувати у німецького командування, яке за кількістю військо буде залишене в Україні.
Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.184-189.

РНМ прийняла постанову про заснування при міністерстві фінансів економічної наради, головою якої призначено С.І.Соколовського.
Народня воля. – 1918. - 9 березня (24 лютого)

В Києві відбулося перше засідання Малої ради після її повернення до міста. Вона підтримала пропозицію українських есерів видати відозву від імені Центральної Ради до населення України про те, що принципи 3-го і 4-го Універсалів будуть твердо проводитись у життя, а також пояснити, чому були запрошені німецькі війська на Україну. Мала рада ухвалила перевезти тіла забитих стрільців студентського куреня, що загинули під ст.Крути, і урочисто поховати на Аскольдовій могилі. Голова РНМ В.Голубович доповів про діяльність уряду нового складу за період його роботи у Житомирі, Іскорості та Сарнах. Зазначив, що перед урядом стоять два завдання – мир з Росією і з Румунією.
Українська Центральна Рада . – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.190-192.

Опубліковано розпорядження Міністерства внутрішніх справ повідомити усім, що РНМ твердо і непохитно стоїть на захисті всіх політичних, соціальних і національних здобутків революції, довести земельний закон до кожної селянської громади і запевнити, що він буде неухильно провадитись у життя.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.189.

Головні сили радянських військ Південно-Західного фронту зосередились в районі Тульчина, Ладижина, Бершаді та Бірзули, звідки вони мали відходити на Катеринослав.
Народня воля. – 1918. - 10 березня (25 лютого).

Радянський уряд і ЦВК рад України переїхали з Полтави до Катеринослава.
Українська РСР в період громадянської війни. – У трьох томах. – Т.1. – Березень 1917 р. – листопад 1918 р. – К. – 1967. – С.292.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.