Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбувся судовий процес у справі М.Бейліса, звинуваченого у ритуальному вбивстві російського хлопчика.(20 березня 1911р. в Києві у печері на пустирі було знайдено тіло загиблого 11-річного хлопчика Андрія Ющинського буцімто з зовнішніми ознаками ритуального вбивства. Діти з якими він грався засвідчили, що під час гри на них напали троє євреїв (серед яких буцімто був прикажчик цегляного заводу Мендель Бейліс), схопили Ющинського і потягли до обпалювальної печі цегляного заводу. Поліція зв’язала справу про вбивство хлопчика із звинуваченням євреїв у вживанні крові немовлят християн у ритуальних цілях ("кривавий навіт"), Бейліса арештували. "Киевлянин" опублікував сенсаційне розголошення начальника київської кримінальної поліції Н.Красовського, який стверджував, що хлопчика було вбито злодійською зграєю на квартирі утримувачки притону В.Чеберяк. Бейліса звинуватили у ритуальному вбивстві. Проти антисемітської кампанії виступили В.І.Вернадський, В.Г.Короленко та ін. Попереднє слідство тривало 2,5 роки. Звинувачувачем на суді виступав правий депутат Г.Г.Замисловський. У процесі прийняли участь 219 свідків та 14 експертів (в т.ч. відомий психіатр професор І.Сікорський.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.168.

У м. Миколаєві відбувся економічний страйк 1477 (з 2135) робітників Російського кораблебудівного акціонерного товариства з вимогою надати одноденний відпочинок через спускання на воду побудованого корабля. Завершився компромісом: робітникам не заплачено за цей день, але й не накладено штраф за прогул.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.302.

У м. Херсоні відбувся економічний страйк 425 (з 425) робітників корабельні Вадона на знак протесту проти скорочення робочого дня на 1/3 і відповідного скорочення заробітної плати. Завершився перемогою: заробітна плата робітників залишилась на попередньому рівні.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.302.

УСаратові, куди був евакуйований Київський комерційний інститут, помер його професор (з 1909 р.) Олександр Русов (1845 р. н.) – статистик, етнограф і громадський діяч, вихованець Київського університету, ученик М.Драгоманова, активний член Київської “Громади” у першій половині 1870-х років, один з піонерів земської статистики.
Вісник Союза визволення України. – 1915. – 5 грудня. – Ч. 53/54. – С. 9–11Киевская мысль. – 1915. – 10 октября. – С. 1.;

м. Севастополь. Відкрито морський кадетський корпус (Морской корпус имени Е.И. Высочества Наследника Цесаревича и Великого Князя Алексия Николаевича).
Крымский вестник. – 1916. – № 256, 5 жовтня.

м. Відень. Ф. Адлер убив австрійського прем’єр-міністра К. Штірка, який прихильно ставився до українців. Його наступником став д-р Кербер.
Свобода. – 1916. – № 44, 29 жовтня.

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

Житомир. Заснування Українського музею.
Наше минуле. – 1918. - № 1–- 2. – С.20

Київ. Відкриття Товариством “Художній екран” студії екранного мистецтва у приміщенні кінотеатру “Новий театр” (Хрещатик, №36). На урочистому відкритті були присутні представники літературно-мистецьких кіл. У пресі її називали “перша серйозна підготовча школа з метою створення кадрів культурних діячів екрану”.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С. 187.

У ці дні в Москві працював ІІ-й з’їзд КП(б)У. У його роботі взяли участь 125 делегатів, які представляли близько 9 тис. членів партії. Делегати заслухали звіт ЦК КП(б)У і Центрального військово-революційного комітету, доповіді з місць, розглянули питання про міжнародне становище, поточний момент, святкування першої річниці жовтневої революції, ставлення до інших партій, підтвердили визнання платформи радянської влади, визначили заходи для скликання ІІІ-го з’їзду КП(б)У, обрали керівні органи партії. Делегати піддали критиці діяльність ЦК КП(б)У та Центрального ВРК. Вони звинувачували їх у спрямуванні зусиль майже виключно на військову роботу у прикордонній смузі, а також у передчасному заклику до повстання в Україні у серпневому наказі № 1. В резолюції про поточний момент підкреслювалося, що продовження існування в Україні гетьманської влади становить величезну небезпеку для російської революції, бо Україна перетворювалася на центр об’єднання усіх прихильників відновлення “єдиної і неділимої” Росії. Окрему резолюцію було присвячено святкуванню першої річниці Жовтневої революції 1917 р. Щодо формування ВРК, то до його складу могли обиратися лише комуністи, а там, де в них переважали позапартійні - місцевим партійним комітетам вмінювалося в обов’язок домагатися підкорення їх своєму впливу. Пильну увагу делегати приділили аналізу міжнародного та внутрішнього становища України, засудили намагання іноземних держав перетворити останню на військову і політичну базу у боротьбі проти радянської Росії. Найважливішим завданням партії ІІ-й з’їзд КП(б)У вважав збереження єдності з Росією.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К., 1987. – С.616 Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сбор

У Москві відбулася І-ша конференція комуністичних організацій окупованих областей, на якій були представлені партійні осередки Естонії, Латвії, Литви, Білорусі, України, Польщі, Фінляндії та окупованих областей РСФРР. Її роботою керував секретар ЦК РКП(б) Я.Свердлов. З делегатами зустрічався В.Ленін. Конференція розглянула питання: про поточний момент, лозунги партії в окупованих областях, про підготовку збройного повстання, посилення агітації серед австро-німецьких військ тощо. Велика увага приділялася національному питанню.
Українська РСР в період громадянської війни. – 1917-1920 рр. – У трьох томах. – Т.1. – Березень 1917 р. – листопад 1918 р. – К., 1967. – С.441-442.

Кубанський крайовий уряд після окупації Катеринодара Добровольчою армією А.Денікіна направив до Києва надзвичайну місію полковника В.Ткачова, яку прийняв П.Скоропадський.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.138.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні, поступова втрата українською армією боєздатності через епідемію тифу, брак амуніції та зброї.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 95.

Кам’янець-Подільський. Приїзд з Києва відомої артистки Н.Дорошенко. Вона клопоталася про надання урядової допомоги Українському художньому театру в Києві, у якому об’єдналися режисери та актори колишніх державних театрів Г.Юра, П.Саксаганський, Г.Борисоглібська, Є.Сидоренко, Б.Левченко та ін. Уряд ухвалив рішення про матеріальну допомогу театру.
ЦДАВО України. Ф.1113. — Оп.1. — Спр.7. — Арк.21; Там само. — Спр.9. — Арк.19.

Відень. Міністерство освіти УНР заснувало педагогічну місію з метою організації друкування підручників для національної школи. Уряд УНР виділив на цю справу близько 1 млн. австрійських крон. Очолив місію відомий український письменник і педагог А.Крушельницький.
Ківшар Т. Український книжковий рух як історичне явище. — К., 1996. — С. 137.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Кам’янець–Подільський. Універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного Синоду Української автокефальної православної церкви та початок його діяльності від 14 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 15; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 254.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.