Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Одесі відбувся економічний страйк робітників заводу землеробських машин та знарядь акціонерного товариства "Н.І.Гена та К" з протестом проти зниження розцінок на 37 %. Підприємці використали локаут, який продовжувався до 7 лютого. Страйк продовжувався 9 днів і завершився поразкою робітників, 284 з яких були не прийнятими на завод, одного робітника поліція арештувала.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.283.

На Волині вчинено замах на життя Волинського губернатора графа Кутайсова. В результаті акції автомобіль було знищено, а губернатор залишився неушкодженим. Арештовано 3 особи.
Діло. – 1913. – Ч.26. – С.5.

м. Миколаїв. Страйк 10807 (з 14500) робітників заводу „Наваль” товариства Миколаївських заводів і верфей із вимогою підвищення зарплати на 3 коп. за годину; дати гарантії 100 %-ного виробітку усім при відрядній роботі; чорноробочим – не менше 50 %; відрахування на потреби сімей „запасних”, призваних на війну, зробити добровільними. Страйк закінчився закриттям заводу, крім майстерні по виробництву снарядів, і звільненням близько 13 500 робітників. З них близько 6 тис. військовозобов’язаних мобілізовані в діючу армію, 38 робітників передано воєнно-морському судові. Тоді ж відбувся страйк 250 робітників заводу Російського суднобудівного товариства у знак солідарності зі страйкуючими робітниками заводу „Наваль” із вимогою зробити добровільними відрахування із зарплати на потреби сімей мобілізованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 335-336.

Видана обов’язкова постанова головного начальника постачань Південно-Західного Фронту генерала Маврина, якою заборонено вивіз із Київської, Подільської, Волинської, Бессарабської, Херсонської, Катеринославської, Полтавської, Таврійської і Чернігівської губерній вівса, ячменю, різного хліба, круп, великої рогатої хвороби, овець, свиней, сіна і соломи.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Катеринославське губернське земське зібрання постановило просити про відкриття у Катеринославі університету або політехніки.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

У Полтаві в урочистій обстановці відкрито Союз кредитних кооперативів Полтавського району, що нараховував близько 100 тис членів.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Дозволено утворити Союз кредитних і ощадних товариств Чернігівської губернії.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Катеринославське губернське земство виступило з проханням про переведення у Катеринослав Юр’євського університету, обіцяючи йому щедру матеріальну підтримку.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 8, 5 лютого.

Згідно статистичних даних порівняно з лютим 1915 р. вартість пари коней зросла з 120 руб. до 180, корови з 80 руб. до 100-120 руб. Продукти харчування подорожчали майже вдвічі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 12, 18 лютого.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Засідання останньої 9-ї сесії Центральної Ради у Києві. Зібралося близько 300 депутатів. перше засідання присвятили читанню 4-го Універсалу та привітанням. Сесію відкрив голова УЦР проф. М.Грушевський невеликою промовою, у якій пояснив, чому було вирішено скликати 9-у сесію і оголосити 4-й Універсал на Малій раді. Секретар УЦР Є.Онацький зачитав Універсал. На другому засіданні 29(16) січня відбулися фракційні засідання та наради ЦК УПСР та УСДРП в справі формування Ради народних міністрів. Тим часом у місті розпочалося повстання за владу рад, в умовах якого тривала робота Центральної Ради. Коли повстанці вже оволоділи Подолом і наближалися до Володимирської вулиці, де засідала Центральна Рада, остання продовжувала обговорення земельного закону та займалася справою формування нового кабінету, яке було доручено В.Голубовичу. 2 лютого (20 січня) 1918 р. пленум розглянув питання про ставлення до Центральної Ради національних меншостей. У наступні дні реорганізували Малу раду і надали прем’єру В.Голубовичу право підписати у Бресті мирний договір.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. - Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К. – 1997. – С.108-125.

Київ. На базі націоналізованої приватної друкарні було створено Видавництво робітничо-селянського уряду України.
Історія Української РСР. – У 8 т. – Т.5. – К., 1977. – С.27

Замість запланованого на 28(15) січня Всеукраїнського селянського з’їзду, який не відбувся через неповну явку делегатів (78 замість 300), в Харкові відбулася 1-ша Всеукраїнська конференція рад селянських депутатів. В її роботі взяли участь посланці Харківської, Катеринославської, Полтавської, Херсонської та Чернігівської губерній. Більшовиків та співчуваючих їм представляли 44 делегати. До порядку денного увійшли питання: про владу, Українські Установчі збори, землю, доповіді з місць, доповіді народних секретарів, обрання ЦВК рад України. З доповіддю про владу і Установчі збори виступила Є.Бош. У доповідях з місць підкреслювалася гостра боротьба на селі, засуджувалася політика Центральної Ради і висловлювалася підтримка радянської влади. З питань про владу і землю делегати підтримали декрети, прийняті ІІ-м Всеросійським з’їздом рад. В основу резолюції про взаємини України і Росії була покладена “Декларація прав трудящого та експлуатованого народу”, підкреслювалося входження УСРР до складу РСФРР на основі інтернаціональної єдності. Конференція обрала 20 представників від селян до ЦВК рад України. Делегати висловилися за скликання найближчим часом Д-го Всеукраїнського з’їзду рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.
Великая Октябрьская социалистическая революция и победа советской власти на Украине. Хроника важнейших историко-партийных и революционн

Засідання Центральної Ради присвятили обговоренню питання підписання мирного договору. В.Голубович, голова Ради народних міністрів, попросив Центральну раду дати урядові право підписати мирний договір. Після обговорення на засіданні Центральної Ради та на нарадах фракцій за надання Раді народних міністрів права підписати мирний договір проголосувало 220 чол. при одному проти і 16, що утримались. Б.Мартос доповів від імені парламентської комісії, яка розслідувала справу заарештованих 7 лівих українських есерів, що комендант М.Ковенко мав досить підстав для арешту – існувала змова повалити Центральну Раду і передати владу більшовицькому урядові. УЦР затвердила зміни до закону про вибори до Українських Установчих зборів, які мали полегшити підрахунок голосів.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.120-122.

Опубліковано звернення до робітників, селян і всіх громадян Української Народної Республіки центральних комітетів українських есерів і есдеків, краєвих комітетів російських есерів і есдеків (об’єднаних), Південно-крайового загально-єврейського робітничого союзу “Бунд”, у якому повідомлялось, що Центральна Рада є тимчасовий революційний парламент, що більшовики ведуть проти неї війну під гаслами “влада радам”, а ради і є “Совіти України”. Центральна Рада твердо заявляла, що проведе у життя земельний закон, за яким земля буде передана трудовому народові без викупу на основі соціалізації, укладе якомога скоріше демократичний мир, проведе широкі реформи для робітників і у коротший час скличе Українські Установчі збори. Центральна Рада закликала негайно припинити страйк і рішуче відмежуватись від повстанців.
Вісті Об’єднаного комітету Всеукраїнських Рад селянських, робітничих та військових депутатів. – 1918. – 22 січня.

Протягом всієї ночі і вдень продовжувалась артилерійська і збройова перестрілка в різних районах Києва – на Подолі, Деміївці, в Кадетському гаї, вздовж всієї залізничної колії від ст. Товарної до Політехнічного інституту. Усю ніч у районі вокзалу з невеликими перервами тривав бій. Червоногвардійці намагалися прорватись з території вокзалу в місто, але це їм не вдалося. Зранку по вокзалу відкрили вогонь гармати українців, встановлені на Бібіківському бульварі. У другій половині дня було взято ст. Київ-Пасажирський. Червоногвардійці почали відходити до ст. Пост-Волинський. Тільки невелика група залізничників (близько 100 чол.) залишилась в Головних залізничних майстернях прикривати їх відхід.
Народня воля. – 1918. – 5 лютого (23 січня) Нова рада. – 1918.–- 24 січня Великий Жовтень на Київщині. – К., 1957. – С.47.

Об’єднані сили радянських військ, головний кістяк яких становила 1-а армія під командуванням П.Єгорова, після жорстокого бою оволоділи ст.Дарницею – передмістям Києва і вийшли до Дніпра. Важка артилерія відкрила прицільний вогонь по місту. Червоногвардійці і солдати захопили мости через Дніпро. Увечері на станцію прибули і частини 2-ї революційної армії.
Последние новости (Киев – ранішній випуск). – 1918. – 28 січня В.А.Антонов-Овсеенко. Записки о гражданской войне. – Т.1. – М., 192 4. – С.149.

Загін Червоного козацтва, яким командував В.Примаков, перейшов по тонкому льоду Дніпро і через Пущеводицький ліс з боєм прорвався на з’єднання з червоногвардійцями Подолу і Куренівки.
В.А.Антонов-Овсеенко. Записки о гражданской войне. – Т.1. – М., 192 4. – С.149.

Миколаївський більшовицький комітет і виконком ради закликали червоногвардійців, революційно налаштованих матросів і солдатів роззброїти українські загони гайдамаків. Радянські сили отримали підтримку вогнем з ескадронного міноносця, що стояв у миколаївському порту. Українським загонам протистояли червоногвардійці, солдати 45-го зап. піх.полку і матроси флотського напівекіпажу. Після двогодинного нерівного бою українські загони склали зброю. В місті встановлено радянську владу.
Голос пролетария . – 1918. – 24 січня Борьба за Великий Октябрь на Николаевщине . – Николаев, 1957. – С.230-231, 225.

Революційні частини Південно-Західного фронту вступили у м.Тульчин Брацлавського повіту Подільської губернії. У цей же день червоногвардійський загін з м.Рівного, скориставшись з того, що українська рада в м.Здолбунові направила кілька своїх частин на ст.Шепетівкуу для опору військам, зайняв станцію і містечко і заарештував членів Української ради. Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. – К., 19 .– С.632
Трудовая Волынь (Житомир). – 1918. - 26 січня..