Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

Таращанський повітовий земельний комітет ухвалив, дати кожному селу стільки землі, скільки воно зможе обробити. Ті, що не зможуть засіяти всі землі, взяті ними, будуть відповідати за заподіяні втрати. Церковні землі передавалися громадянам для розподілу між безземельними і малоземельними селянами. Земельний комітет гарантував недоторканість тим, хто буде сам засівати свої площі.
Народня воля. – 1918. – 18(5) квітня.

У м.Біла Церква Київської губернії відбулось об’єднане повітове зібрання всіх голів волосних народних управ, земельних комітетів, дільничних начальників міліції, представників повітової народної управи, а також повітового інструктора і комісара. Збори зобов’язали Земельну управу проводити активну роботу по запровадженню в життя земельного закону. Всім повітовим інституціям запропонували обов’язково стежити за діями повітового земельного комітету. При виборах до сільських народних управ звертати увагу на обрання дієздатних людей. Щодо роззброєння населення – збори ухвалили, щоб воно провадилось тільки українськими частинами, а не німцями.
Народня воля. – 1918. – 21(8) квітня.

Селяни с.Медвеже та інших сіл Брацлавського повіту виїхали засівати поля поміщиці Щербатової. Невдовзі сюди прибули 75 польських легіонерів, які заборонили селянам сіяти. Останні роззброїли поляків. Але 17 квітня вранці польські легіонери оточили Медвеже і почали вимагати, щоб селяни палили свої хати. Хто не погоджувався – тих грабували, а дітей та жінок заганяли у вогонь. Було спалено 30 хат. Селяни вступили у бій з поляками, оточили м.Немирів і запропонували скласти зброю. Проте польські легіонери знов вступили у бій. Селяни розбили поляків, узявши у полон до 200 чол., яких відправили до Брацлаву. Селяни погоджувались навіть годувати легіонерів, аби вони не заважали їм засіяти поля.
Народня воля. – 1918. – 23(10) квітня.

Відбулось засідання ЦК Селянської спілки. Розглядалось питання про заснування, крім “Народньої волі”, нової популярної газети. Ухвалили надати субсидії провінційним газетам житомирській “Молот” та уманській “Союз”; видати популярні брошури: “Чого ми стали самостійниками”, “Чого прийшли німці” і “Організація нашої армії”. Були обрані представники в Головний земельний комітет та в Раду організації громадських робіт. На другий день, 14 квітня, обговорювалась справа організації селянства. У винесеній постанові говорилось, що спілка має об’єднувати трудове селянство, йти до соціалізації землі і проводити ідею української державності. Біля 70 інструкторів спілки відновили вже свою роботу, але пропонувалося значно збільшити їх кількість. Вирішено було приділити увагу заснуванню нових газет у провінції.
Народня воля. – 1918. – 16(3) квітня.

У Києві працював з’їзд робітників скла, порцеляни та фаянсу України. Делегати, заслухавши доповіді з місць, вважали, що для налагодження нормального виробничого процесу необхідно аби міністерство праці забезпечило впровадження в життя закону про державний контроль над промисловістю в Українській Народній Республіці. З’їзд уповноважив Центральне бюро Всеукраїнської спілки робітників скла, порцеляни та фаянсу за допомогою міністерства праці домагатися від підприємців негайного пуску заводів, а в разі неможливості – сплатити за прогульний час. В разі несподіваної зупинки заводів підприємець мав порозумітися із завкомом відносно плати за пропущені робочі дні. Під час ліквідації заводу або скорочення виробництва умови мали фіксуватися у колективному договорі.
Робітнича газета. – 1918. -, 19 квітня.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Житомир Волинської губернії. Поновлено рух трамвая. Безкоштовні квитки передано до профспілкових комітетів для розподілу поміж членами профспілок.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 16 квітня.

Донецька губернія. Проведено чистку профспілкових органів гірників і металістів від представників опозиційних партій. У складі президії губернської ради професійних спілок губком КП(б)У залишив двох бундівців з партійним стажем з 1919 р.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 10.

Львів. Українською громадою проведено тиждень української дитини, під час якого було організовано збір пожертв серед українського населення для допомоги сиротам-українцям у Східній Галичині та на потреби національної культурно-освітньої роботи серед українських дітей.
Громадський вісник, Львів, 1922, 21-28 травня.

Харків. При профспілці працівників місцевого транспорту організовано автоклуб. Мета його діяльності – політично-освітня та науково-технічна пропаганда серед автопрацівників; сприяння розвиткові мотоциклетного і велосипедного спорту; оздоровлення автопрацівників – членів профспілок.
Вестник физической культуры, Харьков, 1924, № 9-10, С. 21.

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

Вашингтон. Делегати Української жіночої ради (Г. Чикаленко, О. Лотоцька і Ю. Єремова), що об’єднувала українок-емігранток, прийняли участь у конгресі Міжнародної жіночої ради. Українки відстояли право на членство своєї національної ради в міжнародному органі всесвітнього жіночого руху, хоча, як правило, таке право надавалося жіночим організаціям державних націй.
Діло, Львів, 1925, 19 травня.

Харків. Відбулася Всеукраїнська нарада працівників губернських, окружних і міських жінвідділів. Прибуло 200 делегаток. Порядок денний: про завдання партії на селі; про роботу серед селянок; звіт центрального відділу робітниць і селянок при ЦК КП(б)У; про облік та інформацію в організаційній роботі жінвідділів; про особливості роботи в літній період.
Коммунист, Харьков, 1925, 11, 14 апреля.

Харків, м. Постановою НКО, НКЮ, НКВС, НКЗ УСРР затверджено „Інструкцію районним комісіям у справах неповнолітніх”. Документ містив розділи: I. Компетенція районних комісій у спарвах неповнолітніх; II. Склад районних комісій у справах неповнолітніх; III. Як порушувати справи у районних комісіях; IV. Діловодство у районних комісіях; V. Оскарження постанов районних комісій; VI. Про припинення справ; VII. Про заходи впливу; VIII. Про юридичну допомогу; IX Про речові докази; X. Про звітність районних комісій; XI. Про виконання постанов районних комісій; XII. Компетенція голови районної комісії у справах неповнолітніх; XIII. Компетенція члена районної комісії у справах неповнолітніх – представника органів юстиції; XIV. Компетенція лікаря – члена районної комісії у справах неповнолітніх; XV. Порядок роботи районного обстежувача-вихователя.
Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1928 рік. Відділ другий. – Х., 1928. — №15. — Ст.94.

Краків.13-15 квітня утворено Український центральний комітет під головуванням В.Кубійовича.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.432.

У відповідності з рішенням вищого партійно-державного керівництва СРСР та УРСР розпочалось організоване переселення родин кримських татар на територію Криму.
Кримські татари: шлях до повернення. Зб. док. та мат. — К., 2004. — Ч. ІІ. — С. 194.

Українська РСР стала членом Комітету з питань ліквідації дискримінації щодо жінок.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. – К., 1995. – С.609.

Прийнята постанова ЦК КПУ “Про патріотичну ініціативу колективів підприємств сільгоспмашинобудування, наукових і конструкторських організацій по прискоренню виробництва і підвищенню технічного рівня машин і устаткування для тваринництва”.
Радянська Україна. – 1981. – 15 квітня.