Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Харків. З’їзд профспілок працівників цукрової промисловості, на якому були присутні представники 15 заводів, обговорив питання роботи цукрової промисловості.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 12 февраля.

Донецька губернія. Відбулася районна конференція профспілки металістів, організована Донецьким губкомом КП(б)У. З ініціативи комфракції конференції визнано недійсними вибори делегатів Всеросійського з’їзду металістів, проведені у січні 1922 р. на губернському з’їзді профспілки металістів, коли до складу донецької делегації були обрані представники “робітничої опозицій”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 10.

Харків. Південбюро ЦК спілки працівників мистецтв і освіти постановило організувати секцію літературних працівників.
ЦДАВО України, ф. 2717, оп. 1, спр. 3, арк. 5.

Харків. Оргбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про КСМУ в голодуючих місцевостях. Визнано необхідним перекидання членів КСМУ із голодуючих губерній у врожайні в організованому порядку.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арК. 21 зв.

Харків. Робітники головного депо відрахували до страйкового фонду рурських робітників 1% заробітків, а Донецька губернська рада професійних спілок асигнувала до цього ж фонду 1 тис. руб. золотом.
Правда , Москва, 1923, 10 февраля.

Відбулася самоліквідація Чернігівської організації РСДРП.
ЦДАГО України, Ф. 1, оп. 20, спр. 1948.

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

Вашингтон. Делегати Української жіночої ради (Г. Чикаленко, О. Лотоцька і Ю. Єремова), що об’єднувала українок-емігранток, прийняли участь у конгресі Міжнародної жіночої ради. Українки відстояли право на членство своєї національної ради в міжнародному органі всесвітнього жіночого руху, хоча, як правило, таке право надавалося жіночим організаціям державних націй.
Діло, Львів, 1925, 19 травня.

Львів. У музичному Інституті ім. М. Лисенка відбулися збори українців міста, які висловили протест з приводу полонізації греко-католицької церкви.
Діло, Львів, 1925, 8 лютого.

Львів. Газета “Діло” оприлюднила дані про німецьке населення Карпатської України. У краї проживало близько 15 тис. німців, які компактно мешкали у селах Німецька Мокра, Коропець, Барбово Устьчорне, а також в Лалові, Руській Мокрій, Рахові (Ціпперай), Хусті (Німецьке село), Кучаві, Дубовім та ін. В цих населених пунктах за участю німецького державного секретаря при уряді Карпатської України інженера Ольдофредія створено Німецькі народні ради. Німецька громада утримувала 19 шкіл з 34 класами і одну міську школу з 4 класами – близько 2 тис. учнів і 1-го курсу – 855 осіб, 2-го – 795 осіб; розпочати навчання у новостворених закладах з 1-го березня 1939 р.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.509. — Арк.8.

Львів. Газета “Діло” оприлюднила дані про німецьке населення Карпатської України. У краї проживало близько 15 тис. німців, які компактно мешкали у селах Німецька Мокра, Коропець, Барбово Устьчорне, а також в Лалові, Руській Мокрій, Рахові (Ціпперай), Хусті (Німецьке село), Кучаві, Дубовім та ін. В цих населених пунктах за участю німецького державного секретаря при уряді Карпатської України інженера Ольдофредія створено Німецькі народні ради. Німецька громада утримувала 19 шкіл з 34 класами і одну міську школу з 4 класами – близько 2 тис. учнів і 32 вчителі.
Діло. – 1939. — 5 лютого.

Москва. Секретарі СПП А.Фадєєв і В.Кирпотин надіслали доповідну записку секретарям ЦК ВКП(б) "Про антипартійне угруповання в радянській критиці". Містилися звинувачення редакційного колективу «Литературной критики» у «відмові від теорії класової боротьби при оцінці літературних явищ», «прагненні відірвати радянську літературу від політики» і т. ін.
Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б) — ВКП(б), ВЧК-ОГПУ-НКВД о культурной политике. 19171953гг. / Под редакцией академика А.

Розпорядження голови Чернігівської районної управи старостам районів та м. Чернігова про заборону утворення спілок та проведення населенням зборів. Дозволялося відкривати лише хорові товариства.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер.– К., 1963. – С. 92.

Голова РНК УРСР і секретар ЦК КП(б)У М. Хрущов прийняв командира партизанського з’єднання генерал-майора С. Ковпака.
Радянська Україна. – 1944. – 13 лютого.

Відомі діячі науки і культури (всього 78 осіб) звернулися з листом до Прокурора УРСР Ф. Глуха та голови КДБ при Раді міністрів УРСР В. Нікітченка, в якому висловили занепокоєння ходом розслідування справ В. Мороза, Д. Іващенка, М. Озерного, І. Світличного, П. Заливахи, Б. Гориня, І. Геля та інших правозахисників.
Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). — К., 2000. — С.430.

З ініціативи партійних та радянських органів на заводах та фабриках Києва, Донецька, Дніпропетровська, Луганська відбулись мітинги протесту проти політики антирадянського спрямування керівника КНР Мао Цзедуна.
ЦДАВО України. — Ф. 5111. — Оп. 1. — Спр. 539 . — Арк. 219.

м. Київ. В знак протесту проти політики русифікації України біля Київського державного університету ім. Т. Шевченка здійснив спробу самоспалення вчитель с. Осипенко Бердянського району Запорізької області М.
Бериславський. ДА СБУ. — Спр. 70131 - ФП, т.1. — Арк. 7,45.

Українська РСР стала членом Комітету з питань ліквідації дискримінації щодо жінок.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. – К., 1995. – С.609.