Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Житомир. Заснування Волинського Українського національного товариства з метою згуртування українського громадянства для побудови української національної держави
Україна. — 1919. — 16 вересня.

Київ. Директорія УНР, з огляду на велике національне значення могили Т.Шевченка у Каневі, постановила визнати могилу Кобзаря національної власністю. Для її впорядкування було створено відповідний комітет та виділено 5 млн. карбованців.
Українська Ставка. — 1919. — 12 січня.

Київ. Засновано Всеукраїнську спілку діячів театрального мистецтва, журнал “Театр” під ред. С.Черкасенка. Директорія УНР доручила міністерству освіти виробити законопроект про українізацію міського оперного театру: заснувати український державний оперний театр.
Нова Рада. — 1919. — 26 січня.

На промислових підприємствах республіки висунуто на профспілкову роботу заступниками керівників-комуністів 180 робітників-активістів.
Правда, Москва, 1922, 7 февраля.

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

Харків. Відбулася нарада уповноважених робітничих кооперативів (робкоопів), що прибули на з’їзд Вукоопспілки. Порядок денний: про дрібнокрамничий кредит; про довгочасне кредитування; про Всеукраїнське пайове товариство роздрібної торгівлі “Ларьок” і кооперацію; про банківське кредитування робкоопів; про Всеукраїнське об’єднання народного харчування (Укрнархарч) і робітничу кооперацію.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 6 січня.

Харків, м. Відбулася п’ята Всеукраїнська нарада Комуністичного дитячого руху. Делегати заслухали доповіді про чергові завдання Комдитруху; про позашкільну роботу з дітьми; про українізацію “Юних піонерів”. Працювали секції: “Робота науково-технічних гуртків”; “Система підготовки робітників для Комдитруху”; “Постановка політінформації в загоні”; “Робота серед дітей нацменшостей” та ін.
Вісті ВУЦВК. – 1928. — 6 січня.

Харків, м. Всеукраїнська рада профспілок підбила підсумки переукладання колективних договорів: станом на 1 січня підприємствами трестів підписано 20 генеральних угод, які охопили 300 тис. робітників і службовців.
Вісті ВУЦВК. – 1928. — 5 січня.

Харків, м. ВУРПС асигнувала 3 тис. руб. на будівництво у Мархлевському (польському національному) районі на Волині робітничого клубу.
Вісті ВУЦВК. – 1928. — 5 січня.

Харків, м. Союз радторгслужбовців розпочав перевірку стану українізації масової роботи у низових осередках.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —5 січня.

Харків, м. Окружні курси українізації розпочали перевірку бібліотек для з’ясування насиченості їх фондів українською літературою, готовності бібліотекарів обслуговувати читачів українською мовою.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —5 січня.

Карпатська Україна. Ряд населених пунктів, зокрема громадська рада Перечина, на знак своєї шани і поваги проголосили прем’єра А.Волошина почесним громадянином своїх містечок. Населення м.Терново над Тисою через свою делегацію вручило прем’єрові почесний диплом громадянина свого села.
Діло. – 1939. — 27 січня, 5 лютого

Діюча Червона армія. Спецоргани повідомили про те, що червоноармійці Сидоренко, Кашевський та Дуденко з 41го запасного окремого стрілецького батальйону, який перекидався залізницею до театру воєнних дій, висловлювали такі думки: «Партія докерувалася, що нема в країні ні хліба, ні м’яса, ні навіть сірників. У Польщі раніше краще жили, ніж після визволення радянською владою. Ззахідних українців скинули ярмо, а хомут надягли. Партія кинула гасло «Геть війну!», а сама воює за чужі землі. На фронт не підемо...». «Я не знаю за що ми воюємо, — зазначав червоноармієць цього ж батальйону Черняк М. — При радянській владі я жив погано, а тих, кого ми визволили — вони жили краще. Тож навіщо їх визволяти?» «Дома з голоду мруть, а ми йдемо захищати когось і навіщось»,— обурювався його однополчанин Мельник».«Нас женуть наубій, нам не треба захищати радянську владу»,—заявив червоноармієць Пожег. В цій частині, крім виявлених НКВС «антирадянських висловлювань», були також зафіксовані погрози командирам, а 100 осіб утекли з ешелону по дорозі на фронт. В спецповідомленях НКВС повідомлялося також, що червоноармійці висловлювали упевненість в тому, що, мовляв, фінський народ тому так уперто чинить опір Червоній армії, що добре знає про ті страждання, які перенесли селяни в СРСР під час колективізації.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.171-172;РДВА. — Ф.9. — Оп.39. — Спр.86. — Ар

Виповнилось 10 років товариству „Україна”, яке підтримувало зв’язки з українськими організаціями за кордоном (США, Канада, Бельгія, Голландія, ФРН, Австрія, Аргентина) та видавало газету „Вісті з України” і газету „News from Ukraine” англійською мовою, пропагуючи радянський спосіб життя.
Радянська Україна. – 1971. – 9 січня.

Українська РСР стала членом Комітету з питань ліквідації дискримінації щодо жінок.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. – К., 1995. – С.609.

Український культурологічний клуб провів акцію у справі конституційного захисту української мови. Анатолій Битченко – член УКК – звернувся до Комісії законодавчих передбачень Верховної Ради УРСР з пропозицією щодо конституційного захисту української мови. Тобто, щоб українській мові надати права державної мови.
Камінський Анатоль. На перехідному етапі. “Гласність”, “перебудова” і “демократизація” на Україні. – Мюнхен, 1990. – С.417.

На сторінках газети “Радянська Україна” під рубрикою “Як живеш, заповіднику?” регулярно друкувалися матеріали рейду-перевірки природоохоронної роботи в 12 державних заповідниках та двох природних національних парках УРСР. Така спільна робота Держкомприроди УРСР і редакції газети з залученням провідних науковців проведена в Україні вперше.
Радянська Україна. – 1989. – 4 лютого.

Відродження пласту в Україні, який був заснований 1911 р. Ідея пластового життя розцінювалась як альтернатива комсомольській та піонерській організацій. Опікунську раду новоствореної організації очолив І.Юхновський. Завдання пласту: виховувати повноцінну, всебічно розвинену молоду людину (охоплює дітей та молодь віком від 6 до 24 років), дати освіту, Україні - людину обов’язку. Пластова ідеологія і закон визначали цей обов’язок як служіння народові, Батьківщині, собі. Пласт здійснює свою діяльність у відповідності з Конституцією УРСР. Основою світогляду є християнська мораль.
Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник. Ч. 2 – К., 1997. – С. 538-539.

Міністерство юстицій України зареєструвало представництво в Україні Всесвітнього єврейського агенства "Сохнут". Мета організації надавати допомогу та сприяти єврейському етносу України у відродженні культури і традицій.
Підкова Ігор. Україна 1991 - 1996: Хроніка подій. - 2001. - С. 139.

Новий радіотелеретранслятор почав працювати в селі Вартове Раздольненського району Кримської АР. Завдячуючи цьому 10 тисячам навколишніх жителів стали доступні чотири телеканала: УТ-1, УТ-2, "Інтер" та "Крим-ТВ".
Сегодня. - 1998.- 6 січня.