Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Київ. Відбувся спільний мітинг Української трудової партії й самостійників-соціалістів. У вступній промові проф. Українського Університету Олександр Грушевський, трудовик, закликав переглянути завдання партії на найближчий час. В.Коваль, трудовик, виклав аграрну програму партії, застерігаючи від виконання її зразу в цілому, а Крижанівський, член цієї ж партії, зупинився на причинах блоку трудовиків і самостійників, наголосив на спільних пунктах програм обох партій і накреслив завдання часу. Про стан українців у російській армії розповів самостійник-соціаліст М.Шаповал, який повернувся з поїздки на Північно-Західний фронт.
Народня воля. –1918. – 17 (4) січня.

Житомир. Заснування Волинського Українського національного товариства з метою згуртування українського громадянства для побудови української національної держави
Україна. — 1919. — 16 вересня.

Київ. Директорія УНР, з огляду на велике національне значення могили Т.Шевченка у Каневі, постановила визнати могилу Кобзаря національної власністю. Для її впорядкування було створено відповідний комітет та виділено 5 млн. карбованців.
Українська Ставка. — 1919. — 12 січня.

Київ. Засновано Всеукраїнську спілку діячів театрального мистецтва, журнал “Театр” під ред. С.Черкасенка. Директорія УНР доручила міністерству освіти виробити законопроект про українізацію міського оперного театру: заснувати український державний оперний театр.
Нова Рада. — 1919. — 26 січня.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

На промислових підприємствах республіки висунуто на профспілкову роботу заступниками керівників-комуністів 180 робітників-активістів.
Правда, Москва, 1922, 7 февраля.

Донецька губернія. Відбувся губернський з’їзд профспілки металістів. Обрано делегатів до Всеросійського з’їзду металістів у складі представників “робітничої опозиції”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 10.

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

Харків. Відбувся ІІ Всеукраїнський з’їзд профспілки залізничників. Прибуло 170 делегатів. Порядок денний: доповідь ЦК спілки; доповідь Укрбюро ЦК; про роботу Південного округу шляхів сполучення; доповідь інспекції праці Південного округу шляхів сполучення; про соціальне страхування та охорону здоров’я на транспорті; про освіту транспортних працівників; доповідь НК РСІ.
Коммунист, Харьков, 1925, 13 января;Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 11, 16 січня.

Харків. У Будинку мистецтв відбувся Всеукраїнський з’їзд профспілки працівників мистецтв (Робмис). Порядок денний: звіт ЦК профспілки та оргбюро; доповідь відділу мистецтв Головпрофосу; робота посередницького бюро Робмис по найму робочої сили; кінопромисловість в Україні.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 11, 17 січня.

Харків. Відбувся V Всеукраїнський з’їзд робітників лісної промисловості. Порядок денний: доповідь ЦК спілки; доповідь Управління лісової промисловості України (Укрліскому); про тарифно-економічну роботу; про організаційну роботу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 17, 18, 20 січня.

Карпатська Україна. Ряд населених пунктів, зокрема громадська рада Перечина, на знак своєї шани і поваги проголосили прем’єра А.Волошина почесним громадянином своїх містечок. Населення м.Терново над Тисою через свою делегацію вручило прем’єрові почесний диплом громадянина свого села.
Діло. – 1939. — 27 січня, 5 лютого

Делегати обговорили стан і перспективи розвитку лікарняної справи на селі. За активну роботу премійовані колективи 25 медичних установ, 75 медпрацівників. Ухвалені звернення з’їзду “До всіх медицинських працівників України”, а також лист Й.Сталіну. “Наші серця і помисли, – ішлося в ньому, – завжди з Вами, любимий вождь, друг і учитель”.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 15, 17, 20, 26 січня.

Київ. 15-17 січня у приміщенні Державного театру опери та балету УРСР відбувся Всеукраїнський з’їзд сільських дільничних лікарів. Учасники форуму – 480 делегатів і 800 гостей заслухали та обговорили доповідь наркома охорони здоров’я УРСР “Про стан виконання постанови РНК СРСР від 23 квітня 1938 р. “Про зміцнення сільської лікарської дільниці” та про чергові завдання щодо покращення лікарсько-профілактичної допомоги на селі”. В УРСР діяло 2290 лікарських дільниць, 101 поліклініка, 45 туберкульозних диспансерів, 427 жіночих і дитячих консультацій, 1600 стаціонарних і 25 тис. сезонних ясел для 860 тис. дітей, 1357 аптек.

Діюча Червона армія. Спецоргани повідомили про те, що червоноармійці Сидоренко, Кашевський та Дуденко з 41го запасного окремого стрілецького батальйону, який перекидався залізницею до театру воєнних дій, висловлювали такі думки: «Партія докерувалася, що нема в країні ні хліба, ні м’яса, ні навіть сірників. У Польщі раніше краще жили, ніж після визволення радянською владою. Ззахідних українців скинули ярмо, а хомут надягли. Партія кинула гасло «Геть війну!», а сама воює за чужі землі. На фронт не підемо...». «Я не знаю за що ми воюємо, — зазначав червоноармієць цього ж батальйону Черняк М. — При радянській владі я жив погано, а тих, кого ми визволили — вони жили краще. Тож навіщо їх визволяти?» «Дома з голоду мруть, а ми йдемо захищати когось і навіщось»,— обурювався його однополчанин Мельник».«Нас женуть наубій, нам не треба захищати радянську владу»,—заявив червоноармієць Пожег. В цій частині, крім виявлених НКВС «антирадянських висловлювань», були також зафіксовані погрози командирам, а 100 осіб утекли з ешелону по дорозі на фронт. В спецповідомленях НКВС повідомлялося також, що червоноармійці висловлювали упевненість в тому, що, мовляв, фінський народ тому так уперто чинить опір Червоній армії, що добре знає про ті страждання, які перенесли селяни в СРСР під час колективізації.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.171-172;РДВА. — Ф.9. — Оп.39. — Спр.86. — Ар

Виповнилось 10 років товариству „Україна”, яке підтримувало зв’язки з українськими організаціями за кордоном (США, Канада, Бельгія, Голландія, ФРН, Австрія, Аргентина) та видавало газету „Вісті з України” і газету „News from Ukraine” англійською мовою, пропагуючи радянський спосіб життя.
Радянська Україна. – 1971. – 9 січня.

Українська РСР стала членом Комітету з питань ліквідації дискримінації щодо жінок.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. – К., 1995. – С.609.

Повідомлялось, що у Кримському центрі науково-технічної інформації узагальнено досвід патріотичного руху “Працювати без відстаючих”, який народився 1976 р. у Сімферопольському електромашинобудівному заводі. В Криму під цим девізом змагаються 148 підприємств, 700 цехів, 2370 бригад, понад 70 тис. осіб.
Радянська Україна. – 1987. – 15 січня.

Український культурологічний клуб провів акцію у справі конституційного захисту української мови. Анатолій Битченко – член УКК – звернувся до Комісії законодавчих передбачень Верховної Ради УРСР з пропозицією щодо конституційного захисту української мови. Тобто, щоб українській мові надати права державної мови.
Камінський Анатоль. На перехідному етапі. “Гласність”, “перебудова” і “демократизація” на Україні. – Мюнхен, 1990. – С.417.