Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

м. Катеринослав. Кружок місцевої інтелігенції звернувся до начальника губернії з проханням про дозвіл на створення „Украинского общества”; задекларована ціль – сприяння духовному і моральному розвитку місцевого населення. Планувалося відкрити народний дім, бібліотеку, читальні, книжкові склади, дитячі садочки, ясла і т.д. Губернатор відхилив це прохання на весь час воєнних дій.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 6. – С. 70 – 71.

Після розколу на IV з’їзді УПСР була створена Українська комуністична партія (боротьбистів) з представників лівої течії українських есерів. Назву дістала від найменування свого центрального друкованого органу – газети “Боротьба”. Партія виступала проти гетьманського режиму, її члени брали участь у повстаннях, в окремих випадках солідаризувалися з більшовиками. Згодом перейшли на радянську платформу і взяли участь у боротьбі проти Директорії.
Гражданская война на Украине 1918-1920 рр. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.766 Малий

У Києві організовано “Русский союз” з формальною метою “об’єднати сили “русских” в Україні для оборони і розвитку їхньої культури і, особливо, мови. В дійсності робилася спроба відновити “єдину і неділиму” Росію. До складу Союзу увійшли представники різних російських партій та організацій, які існували в Україні, від конституційних демократів і навіть правіших за них елементів і до російських есерів та соціал-демократів (меншовиків).
Христюк П. Українська революція. Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920 рр. – Т.3. – 1921 р. – С.71; Гриценко А. Політичні си

О 10-й год. ранку з Лук’янівської в’язниці звільнено 36 членів Другого всеукраїнського селянського з’їзду, заарештованих 10 травня ц.р. За наказом німецького суду заарештованим було повідомлено, що слідча комісія, не знайшовши ніяких доказів їх вини, припинила слідство і звільняє їх. Проте було підкреслено, що у майбутньому скликати селянські з’їзди можна тільки з дозволу німецької комендатури. Заарештовані подякували ЦК соціалістів-федералістів, С.Петлюрі, редакції газети “ Нова рада” і всім, хто боровся за їхнє визволення.
Нова рада. – 1918. – 7 червня (25 травня).

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Катеринослав. Відбувалися часті конфлікти між робітниками та адміністрацією підприємств. Висувалися однотипні вимоги: запровадження вільної праці та постачання на рівні довоєнного часу, а у випадку відмови - страйк. На швацькій фабриці спостерігались випадки побиття робітниками майстрів, а в залізничних майстернях – неодноразові страйки.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 22, арк. 6.

Дебальцевський район Донецької губернії. На Петровському державному заводі за постановою загального зібрання робітників розпочався страйк, спричинений продовольчою кризою.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 90.

Полтава. Відбулися загальні зібрання робітників харчової промисловості, на яких висувалися пропозиції організації загального страйку у випадку тривання поганого постачання робітників.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 89.

Серед залізничників Південних та Донецьких залізниць спостерігалися прагнення до страйків, зумовлені продовольчою кризою та активізацією діяльності антирадянських сил.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Харків. На міській електричній станції відбувалися часті хвилювання робітників на ґрунті продовольчих ускладнень. На загальних зборах робітників 24 та 25 травня лунали вигуки, що “під час денікінщини робітникам жилося ліпше”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про кошторис Південбюро ВЦРПС. РНК УСРР було запропонувано надати профспілці Всеробітземліс допомогу в розмірі 20 млрд. крб., а секретаріату ЦК КП(б)У обґрунтувати перед ЦК РКП(б) клопотання про асигнування необхідних коштів для Всеробітземлісу.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 20, спр. 29, арк. 88.

Нью-Йорк, США. Українська громада провела “український день”, під час якого влаштувала 20-ти тисячну демонстрацію проти гноблення Польщею українців у Східній Галичині за участю українських громадських товариств та інституцій з усіх американських міст.
Громадський вісник, Львів, 1922, 16 червня.

Львів, Польща. З відозвою “На допомогу голодуючим України!” звернувся до українських емігрантів Львівський крайовий комітет допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 1 червня.

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

Миколаїв. З ініціативи дружин робітників суднобудівного заводу ім. А. Марті було створено осередок сприяння громадському харчуванню. Мета осередку - зниження цін і поліпшення якості обідів в робітничих їдальнях.
Коммунист, Харьков. 1925, 29 мая.

Харків, м. Постановою НКО, НКЮ, НКВС, НКЗ УСРР затверджено „Інструкцію районним комісіям у справах неповнолітніх”. Документ містив розділи: I. Компетенція районних комісій у спарвах неповнолітніх; II. Склад районних комісій у справах неповнолітніх; III. Як порушувати справи у районних комісіях; IV. Діловодство у районних комісіях; V. Оскарження постанов районних комісій; VI. Про припинення справ; VII. Про заходи впливу; VIII. Про юридичну допомогу; IX Про речові докази; X. Про звітність районних комісій; XI. Про виконання постанов районних комісій; XII. Компетенція голови районної комісії у справах неповнолітніх; XIII. Компетенція члена районної комісії у справах неповнолітніх – представника органів юстиції; XIV. Компетенція лікаря – члена районної комісії у справах неповнолітніх; XV. Порядок роботи районного обстежувача-вихователя.
Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1928 рік. Відділ другий. – Х., 1928. — №15. — Ст.94.

Москва, м. Відбулася загальносоюзна нарада по історії профспілкового руху. Учасники обговорили доповіді про підсумки і перспективи діяльності істпрофів, про організацію архівної справи, музейно-виставкової і видавничої роботи.
Правда. – 1928. — 30 мая; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Алексеева. – М., 1971. — С.117.