Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Головний дорожний комітет Правобережних (Південно-Західних) залізниць в зв’язку з невиплатою своєчасно заробітної плати і загальним незадоволенням рівнем оплати праці, умовами побуту тощо у постанові записав, що усі вимоги залізничників обумовлені межами компетенції профспілки і відповідають її статуту. Розуміючи небезпеку для країни в разі зупинення залізниць, Головний комітет кликав міністерство шляхів до співпраці. Гострі заперечення викликало намагання міністра шляхів передати експлуатацію залізниць німецькому військовому командуванню. На думку керівництва спілки таке рішення суперечило б державним інтересам України.
ЦДАВО України. – Ф.1116. – Оп.1. – Спр. 60. – Арк. 66-67 (із зв.).

До Центрального страйкового комітету залізничників прибули представники влади і запропонували вжити заходів до негайного припинення страйку. Комітет заявив, що до задоволення вимог залізничників він цього не зробить. На цей час вже страйкували такі залізниці, як Правобережна (Південно-Західна), Московсько-Київська, Поліські, Подільські, Катерининська і Південна.
Нова рада. – 1918. – 19(6) липня.

У Києві відбувся з’їзд Союзу українських консервативних діячів (конспіративна назва з’їзду монархічного російського союзу). На нього прибули також делегати з Москви. Скликано його за ініціативою київських монархістів на чолі з колишнім віце-губернатором Кашкарьовим. Приїхало багато видних монархічних діячів, у тому числі відомий московський монархіст – інженер Орлов. На першому засіданні були присутні 70 чол. Було заслухано доповіді з місць. У роботі з’їзду брали участь колишній київський маршалок Безак, колишній голова київської губернської земської управи М.Суковкін, А.Савенко, колишні члени Державних Дум Гололобов, Новицький, Шечков, колишній член Державної ради Сухомлинов, одеський Пеликан та ін. Відкрив з’їзд і був обраний головуючим Безак. У вступному слові він закликав усіх “людей порядку” до організації і єднання, вважаючи забезпечення цього головною метою з’їзду. Через залізничний страйк зібрання виявилося не таким багатолюдним, як планувалося. Щодо найближчих завдань першочерговим вважалося залучення до боротьби однодумців на місцях. Ухвалене рішення містило заклик до організації по всій Україні “ячеек” союзу, які б розгортали агітацію за відновлення в Росії монархії і за приєднання до неї України.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 258. – Арк. 13-14; 66 Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Д

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Київ. Створено відділення Товариства політкаторжан заслано-поселенців.
Каторга и ссылка, 1924, кн. 1, С. 294.

Харків. За пропозицією голови Південбюро ВЦРПС Ф. Угарова президія ВЦРПС прийняла рішення про українізацію професійних спілок УСРР та перейменування Південного бюро в Українське бюро ВЦРПС. Відповідно перейменовувалися майже всі філіали ЦК спілок в Україні за виключенням ЦК спілки металістів, Всеробітземлісу, цукровиків і працівників освіти. Зміна назви не була пов’язана з організацією самостійного республіканського центру, оскільки зберігалося безпосереднє підпорядкування Українського бюро ВЦРПС. Мова діловодства й преси в професійних спілках мала визначатися національним складом їх членів.
Известия. Вечерний выпуск, Одесса, 1923, 17 июля.

Харків. Відбувся І Всеукраїнський з’їзд комітетів взаємодопомоги селян (КВДС). Порядок денний: доповідь НК соціального забезпечення; результати роботи і чергові завдання КВДС; створення й порядок витрати фондів взаємодопомоги; сприяння закладам соціального забезпечення, охорони здоров’я та освіти; весняна засівна кампанія; заходи зміцнення сільського господарства; робота КВДС Харківської губ.; організаційні питання.
Пролетарий, Харьков, 1923, 19-20 июля;Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 21 липня.

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

Токмаківка. На ґрунті затримки зарплати відбувся страйк будівельників, що тривав два місяці.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2119, арк. 10.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про випуск 2-ї державної внутрішньої позики індустріалізації народного господарства Союзу РСР”. Ухвалено випустити позику на суму 500 млн. руб. двома випусками по 250 млн. руб., строком на десять років – з 1 вересня 1928 до 1 вересня 1938 рр. 10% реалізованої за позикою суми належало відрахувати на місцеві потреби.
Собрание законов и распоряжений Робоче-крестьянського правительства Союза Советских Социалистических республик. Отдел первый. – 1928. — №

Луганськ, м. Колектив паровозо будівельного заводу виступив з ініціативою виконати п’ятирічку за чотири роки.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову „Про заходи для посилення роботи виробничих нарад і використанню ініціативи робітників і службовців у справі поліпшення виробництва”. Містилися зобов’язання адміністраціям державних підприємств вести облік пропозицій виробничих нарад, окремих робітників і службовців; виплачувати авторам вдалих пропозицій 50% премії до і решту – після реалізації новаторської пропозиції; покласти на директорів підприємства особисту відповідальність за своєчасний розгляд раціоналізаторських пропозицій тощо.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 47. —Ст.415.

У Львові відбулася маніфестація з нагоди від’їзду перших добровольців СС Стрілецької дивізії Галичина на військовий перевишкіл.
Львівські вісті. – 1943. – 20 липня, Український вісник. – Берлін, 1943. – 8 серпня.

У Львові відбулася маніфестація з нагоди від’їзду перших добровольців СС Стрілецької дивізії Галичина на військовий перевишкіл.
Львівські вісті. – 1943. – 20 липня Український вісник. – Берлін, 1943. – 8 серпня.,

У пресі з’явилися перші повідомлення про реабілітацію українських письменників, що стали жертвами сталінського терору: В.Еллана (Блакитного), В.Чумака та І.Микитенка.
Радянська Україна. – 1956. – 18, 28 липня;Баран В.К. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953–1985 рр. – Львів, 1992. – С. 18.

с. Купичволя Нестеровського району Львівської області. Утворено підпільну молодіжну організацію “Українську націоналістичну організацію ім. С.Бандери”.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті ХХ ст.). – К., 2000. – С. 400.

40-річчя Комуністичної партії УРСР.
Історія Української РСР в 8-ми томах, 10-ти книгах. Т.8. Кн. 1. – К., 1979. – С. 373.