Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

м. Харків. Відбулося урочисте засідання губернського земства з нагоди його 50-річного ювілею.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 4, 22 січня.

Комітет галичан – студентів Українського народного університету ще раз наголосив на тому, що всі мають вступити до “Січового куреня”. Ті ж, хто не зробить цього, будуть підлягати, згідно постанови загальних зборів, бойкоту.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Житомир. Заснування Волинського Українського національного товариства з метою згуртування українського громадянства для побудови української національної держави
Україна. — 1919. — 16 вересня.

Київ. Директорія УНР, з огляду на велике національне значення могили Т.Шевченка у Каневі, постановила визнати могилу Кобзаря національної власністю. Для її впорядкування було створено відповідний комітет та виділено 5 млн. карбованців.
Українська Ставка. — 1919. — 12 січня.

Київ. Засновано Всеукраїнську спілку діячів театрального мистецтва, журнал “Театр” під ред. С.Черкасенка. Директорія УНР доручила міністерству освіти виробити законопроект про українізацію міського оперного театру: заснувати український державний оперний театр.
Нова Рада. — 1919. — 26 січня.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

На промислових підприємствах республіки висунуто на профспілкову роботу заступниками керівників-комуністів 180 робітників-активістів.
Правда, Москва, 1922, 7 февраля.

Харків. Відкрилася ІІ Всеукраїнська конференція профспілок. Порядок денний: звіт про діяльність ВЦРПС; звіт про діяльність Південбюро ВЦРПС; завдання профспілок; про діяльність Вищої ради народного господарства; про організацію праці; про охорону праці.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 25 січня.

Харків. Відбулася нарада представників голодуючих місцевостей, скликана ЦК по боротьбі з наслідками голоду при ВУЦВК. Порядок денний: доповіді з місць про стан у неврожайних повітах; план організації допомоги населенню цих місцевостей.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 30 січня.

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

Харків, м. ВУЦВК і РНК УСРР видали постанову “Про зміну п. „е” арт.111 і арт.112 Кодексу Законів про працю УСРР у зв’язку з виданням постанови Президії Центрального виконавчого комітету Союзу РСР „Про дні свята, що присвячені роковинам Жовтневої Революції, і про окремі дні відпочинку”.
Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. Відділ перший. – 1928. — № 3. — Ст.26;Вісті ВУЦВК. – 1928. — 8 лютого.

Харків, м. ВУЦВК і РНК УСРР видали постанову “Про Всеукраїнський і місцевий фонди імені В.І. Леніна для організації допомоги безпритульним дітям”. Ухвалено утворити Всеукраїнський фонд В.І. Леніна у розмірі 5 млн. руб. (з внесенням 1 млн. руб. урядом УСРР з загальнодержавних коштів, 4 млн. – з 40% відрахувань від фонду АМ СРР та окружних фондів). 20% утворених фондом коштів належало відраховувати до загальносоюзного фонду ім. В.І. Леніна.
Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. Відділ перший. – 1928. — № 3. — Ст.27;Вісті ВУЦВК. – 1928. — 11 лютого.

Харків, м. Відбулося засідання Центральної комісії національних меншин. Ухвалено запропонувати всім окружним бюро ЦКНМ усіма засобами сприяти проведенню кампанії реалізації позики зміцнення сільського господарства серед представників національних меншостей.
Вісті ВУЦВК. – 1928. — 26 січня.

Карпатська Україна. Ряд населених пунктів, зокрема громадська рада Перечина, на знак своєї шани і поваги проголосили прем’єра А.Волошина почесним громадянином своїх містечок. Населення м.Терново над Тисою через свою делегацію вручило прем’єрові почесний диплом громадянина свого села.
Діло. – 1939. — 27 січня, 5 лютого

Діюча Червона армія. Спецоргани повідомили про те, що червоноармійці Сидоренко, Кашевський та Дуденко з 41го запасного окремого стрілецького батальйону, який перекидався залізницею до театру воєнних дій, висловлювали такі думки: «Партія докерувалася, що нема в країні ні хліба, ні м’яса, ні навіть сірників. У Польщі раніше краще жили, ніж після визволення радянською владою. Ззахідних українців скинули ярмо, а хомут надягли. Партія кинула гасло «Геть війну!», а сама воює за чужі землі. На фронт не підемо...». «Я не знаю за що ми воюємо, — зазначав червоноармієць цього ж батальйону Черняк М. — При радянській владі я жив погано, а тих, кого ми визволили — вони жили краще. Тож навіщо їх визволяти?» «Дома з голоду мруть, а ми йдемо захищати когось і навіщось»,— обурювався його однополчанин Мельник».«Нас женуть наубій, нам не треба захищати радянську владу»,—заявив червоноармієць Пожег. В цій частині, крім виявлених НКВС «антирадянських висловлювань», були також зафіксовані погрози командирам, а 100 осіб утекли з ешелону по дорозі на фронт. В спецповідомленях НКВС повідомлялося також, що червоноармійці висловлювали упевненість в тому, що, мовляв, фінський народ тому так уперто чинить опір Червоній армії, що добре знає про ті страждання, які перенесли селяни в СРСР під час колективізації.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.171-172;РДВА. — Ф.9. — Оп.39. — Спр.86. — Ар

м. Київ. Відбувся Х з’їзд профспілок УРСР.
Радянська Україна.— 1968. — 25 січня.

Виповнилось 10 років товариству „Україна”, яке підтримувало зв’язки з українськими організаціями за кордоном (США, Канада, Бельгія, Голландія, ФРН, Австрія, Аргентина) та видавало газету „Вісті з України” і газету „News from Ukraine” англійською мовою, пропагуючи радянський спосіб життя.
Радянська Україна. – 1971. – 9 січня.

Українська РСР стала членом Комітету з питань ліквідації дискримінації щодо жінок.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. – К., 1995. – С.609.

Український культурологічний клуб провів акцію у справі конституційного захисту української мови. Анатолій Битченко – член УКК – звернувся до Комісії законодавчих передбачень Верховної Ради УРСР з пропозицією щодо конституційного захисту української мови. Тобто, щоб українській мові надати права державної мови.
Камінський Анатоль. На перехідному етапі. “Гласність”, “перебудова” і “демократизація” на Україні. – Мюнхен, 1990. – С.417.