Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

ІV з’їзд рад Ніжинського повіту, Чернігівської губернії, за участю 193 делегатів, на якому ухвалено резолюцію з охорони здоров’я .
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 364.

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Катеринослав. Повідомлялося про налагодження продовольчого постачання по картках. Робітники ударних підприємств забезпечувалися пайками на 100%, а член їх родин – на 50%. Безперебійно працювали заводські їдальні.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Харків. Наркомпрод УСРР постановив припинити свою участь у всіх формах громадського харчування для дорослих, які забезпечувалися державою. Щодо дітей та хворих ця участь, виключно у формі постачання продовольством, мала залишатися до того моменту, коли органи Наркомосу та Наркомздоров’я УСРР могли взяти на себе піклування про організацію громадського харчування.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 2 жовтня.

Харків. Колегія Наркомпроду УСРР постановила припинити участь наркомату в організації громадського харчування дорослих, які знаходилися на державному постачанні. За Наркомпродом тимчасово залишено обов’язок організації столових для дітей та хворих, доки органи Наркомосу УСРР та Наркомздоров’я УСРР не налагодили цю справу, а надалі – зобов’язання постачання цих їдалень продовольством. Також було вирішено зняти з державного продовольчого постачання клуби та інші культурно-освітні заклади.
Коммунист, Харьков, 1921, 2 октября.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Спостерігалося оживлення кримінального бандитизму та збройного повстанського селянського руху. Майже в усіх губерніях діяли збройні загони в кількості 10-20 осіб. Загони, що грабували поїзди, складалися з незаможних селян, переважно молоді та безробітних. Головними об’єктами нальотів служили поїзди, насамперед з комфортабельними вагонами, а також виконкоми та цукрові заводи в селах і промислові підприємства в містах. У вересні було зареєстровано 200 бандитських нальотів, у жовтні – 84. Серед них – нальоти на поїзд, у якому їхали до Києва співробітники італійської місії, на агітаційний поїзд ім. ВУЦВК, у якому перебував Г. Петровський, на поїзд з делегатами ВУЦВК (останніх грабіжники не тривожили, обмежившись пограбуванням пасажирів з непманської буржуазії) й інші.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 87.

Харків. ВУЦВК прийняв постану “Про пільги для переселенців і розселенців”. Переселенці і розселенці тимчасово звільнялися від сплати натурального і гужового податків: у місцевостях, що потребували розкорчування і проведення меліоративних робіт, – на 5 років; у районах, що потребували розробки цілини, – на 3 роки; в інших місцевостях – на один рік. Впродовж трьох років переселенці й розселенці не підлягали призову на військову службу. У випадку стихійного лиха вказані пільги для них подовжувалися на рік.
ЗУ України, 1922, № 43, Ст. 627.

Відбувся Всеукраїнський з’їзд інвалідної кооперації. Прибуло 40 делегатів. Порядок денний: доповідь наркомзабезу про роль і значення кооперування інвалідів; доповідь представника Всеросійської інвалідної кооперації про стан кооперації інвалідів у РСФРР та завдання об’єднання російських та українських інвалідних кооперативів; доповіді з місць; організаційні справи; фінансові завдання.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 4- 6 жовтня.

Правління тресту “Південсталь” асигнувало 500 тис. крб. на будівництво 500 житлових будинків на руднику “Юний комунар” (Донбас).
Правда, Москва, 1925, 23 июля.

Харків. Наркомздоров’я УСРР прийняв постанову про аборти, яка визначила порядок здійснення цих операцій у медичних закладах для різних категорій вагітних жінок. Комісії лікарів і представниць жінвідділів мали розподіляти ліжка в лікарнях для жінок, які бажали перервати вагітність, таким чином: у першу чергу надавати їх безробітним самотнім жінкам, що отримували допомогу бірж праці; в другу чергу – самотнім робітницям, які мали одну дитину; потім – одруженим робітницям, що мали багато дітей; після них – дружинам робітників; а потім усім іншим жінкам.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 лютого.

Харків. Відкрилася Всеукраїнська нарада в справі охорони материнства та дитинства. Порядок денний: про перспективи Охматдиту; організація дитячих притулків на селі; дитяча оздоровча кампанія; допомога породіллю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 17 лютого.

Південно-рудний трест асигнував 1 млн. крб. на будівництво робітничого селища при ст. Марганець для гірників Нікопольського марганцевого району.
Правда, Москва. 1924, 14 лютого.

Харків. Відбувся ІV Всеукраїнський з’їзд охорони здоров’я. Прибуло 50 делегатів – представників органів охорони здоров’я та громадських організацій. Порядок денний: про охорону здоров’я в МАСРР; про бюджет Наркомздоров’я УСРР; про медичну допомогу застрахованим; про стан лікувальної справи; про лікувальні установи на селі; про роботу Українського Червоного Хреста; про боротьбу з соціальними хворобами на селі; про санітарну освіту на селі.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 29 листопада, 3-8 грудня.

Інспекція соціального забезпечення Харківського округу прийняла рішення про організацію в містечку Хорошевому будинку трудового перевиховання колишніх проституток, розрахованого на 100 жінок. Крім того, було ухвалено притягнути 200 проституток до трудового життя, організувавши для них виробничі артілі в столиці.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 2 жовтня.

З Відня до УСРР виїхало 700 реемігрантів з Австрії та Чехословаччини, у більшості – колишні білогвардійці.
Діло, Львів, 1925, 2 жовтня.

Інспекція соціального забезпечення Харківського округу ухвалила план боротьби з безробіттям серед інвалідів на 1925/26 р. Було вирішено залучити до інвалідної кооперації 300 безробітних інвалідів у м. Харкові та 700 – в окрузі.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 2 жовтня.

Горлівка, м. Артемівської окр. До Кисловодська на відпочинок виїхали 480 гірників шахти “Марія”, іще 300 шахтарів попрямували до Красногорського будинку відпочинку.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 17 березня.

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

Книги запису актів цивільного стану с. Стритба Кодимського району Одеської області. Померла 8-місячна дівчинка Т. Бурлака
Голодомори в Україні: Одеська область: 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947. Дослідження, спогади, документи. – Одеса, 2007. – С. 329.