Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

17 грудня 1921 (субота)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про харчування голодуючих дітей Поволжя, що прибули в УСРР, за рахунок місцевих коштів.
ЦДАГО України, ф1, оп. 6, спр. 16, арк. 109 зв.

1922

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Грудень 1922

Донецька губернія. У зв’язку із заборгованістю по виплаті заробітної плати за листопад і грудень на заводах Південсталі і рудниках Центрального правління кам’яновугільної промисловості спостерігався масовий відтік кваліфікованої робочої сили з виробництва.
ЦДАГО України, Ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 145.

Грудень 1922

Київ. Відкрито Туберкульозний інститут.
Киев: Энцеклопедич. Словарь. – С. 267.

1925

Правління тресту “Південсталь” асигнувало 500 тис. крб. на будівництво 500 житлових будинків на руднику “Юний комунар” (Донбас).
Правда, Москва, 1925, 23 июля.

1929

Горлівка, м. Артемівської окр. До Кисловодська на відпочинок виїхали 480 гірників шахти “Марія”, іще 300 шахтарів попрямували до Красногорського будинку відпочинку.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 17 березня.

1929 1929

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

17 грудня 1939 (недлія)

Москва. РНК СРСР і ЦК ВКП(б) видали постанову “Про торгівлю і громадське харчування в системі “Союзтрансторгхарч””. Поширено практику обслуговування у “закритих розподільниках” працівників залізничного транспорту як таких, “що працювали на війну”.
Осокина Е. За фасадом «сталинского изобилия». Распределение и рынок в снабжении населения в годы индустриализации, 1927 – 1941. — М., 1999. — С.21

1940 1940

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

1940 1940

Згідно вибіркових обстежень виявилося, що в Одеській області з числа 506 опитаних колгоспних родин жодна не мала електрифікованої оселі. Серед 620 сімей на Запоріжжі — родині Дніпрельстану — лише 12 мало в оселы електроосвітлення, а в Київській з 540 сімей — лише 6.
Історія українського селянства. Т.2. — К., 2006. — С.269.

1940 1940

КОВО. Органи НКВС повідомили про арешт «за антирадянську діяльність» викладача історії ВКП(б) Коростенської авіашколи старшого політрука А.В.Ротшке. Йому закидалося, що той у формі різких контрреволюційних висловлювань засуджував політику партії і радянського уряду. Згідно з матеріалами звинувачення Роштке вже з 1918 р. «став на шлях антирадянської діяльності та брав активну участь у націоналістичній організацій «Просвіта». В 19291933 роках під час навчання в університеті він разомз із студентами Кизь, Вусатий, Анишин «розповсюджував антирадянські вимисли про колективізацію», стверджуючи що «країна через колективізацію зайшла у глухий кут». Органи стверджували, що бувши у 1939 році мобілізованим до РСЧА, Роштке «виявляв свої антирадянські настроїта під час перебування на фінському фронті засуджував політику радянської влади, висловлював терористичні наміри відносно керівництва, пораженські настрої». Дружина Ротшке характеризувалася як така, що «повністю поділяла його антирадянські настрої та сама неодноразова так висловлювалась».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.147-148.

1940 1940

Впродовж 1940 р.. спецоргани перманентно відзначали поширення серед військовослужбовців «нездорових висловлювань про міць німецької армії». Так, у КОВО фіксувалися розмови про те, що німецька армія краща за радянську, що техніка у німців краще, що рівень патріотизму у вермахті є досить високим, про що, мовляв, свідчать його перемоги. Казали також і про те, що німці сильніші за СРСР, оскільки спромоглися здобути Париж, у той час як Червоній армії «і з румунами не впоратися» тощо. Боязнь частини червоноармійців і командирів з приводу переваги німецької армії знайшла прояв у поширенні поразницьких настроїв — у розмовах про те,щоуразі війни— «вони нам намнуть боки». Чимало було виялено армійськими спецорганами і прихильників гітлерівської ідеології. «Радянська система не міцна і неправильна. При даному устрої селяни і робітники піддаються знущанню. Досконала система — це націоналсоціалізм у Німеччині. При фашизмі держава збагачується, а народ живе багато і заможно. У перспективі радянська влада буде знищена націоналсоціалістською Німеччиною», — ділився своїми думками з товаришами по службі в Північно-Кавказському ВО червоноармієць Еніс Гергард (німець за походженням, уродженець Дніпропетровської області). За інформацією спецорганів, «довкола Еніса поступово почала формуватися профашистська організацію — т. зв. «середняцька партія», до якої примкнули й деякі українці — рядовий Пархоменко і молодший командир Гринь. Судячи з назви підпільної групи, прихильне ставлення до ідей націоналсоціалізму було зумовлене також антиколгоспними настроями.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.112113; Російський державний військов

грудня 1947 (вівторок)

Опублікована постанова Ради міністрів УРСР і ЦК КП(б)У “Про звільнення у 1947 і 1948 роках від обов’язкових поставок сільськогосподарських продуктів державі, грошових податків і страхових платежів господарств, які переселені з Польщі й інших держав та про надання грошової допомоги переселенцям з Польщі і Чехословаччини, які мають у ній гостру потребу”. Виконавчим комітетам облрад областей, в яких розселені переселенці, дозволено витратити на допомогу у 1947 р. з місцевого бюджету 10 млн. руб. Грошова допомога переселенцям мала перераховуватись на оплату переданих їм готових будівель, а також на оплату будівельних матеріалів і робочої сили, наданих переселенцям на будівництво для них жител. Розмір допомоги встановлено від 500 до 2 тис. руб. на сім’ю.
Радянська Україна . – 1947. – 9 грудня.

Грудень 1949

Сталіно. Збудований новий вокзал площею в 35 тис. м3 з кінолекційним, військовим, читальним залами, готелем на 70 місць, дитячими кімнатами, рестораном.
Правда Украины. – 1949. – 31 декабря.

Грудень 1949

Запоріжжя. Здано в експлуатацію Палац культури будівельників з глядацьким залом на 600 чоловік.
Правда Украины. – 1949. – 29 декабря.

Грудень 1950

Управління у справах архітектури при Раді міністрів УРСР вперше в країні оголосило відкритий конкурс зі створення ескізних проектів реклами на промислові і продовольчі товари. Головним архітектора м міст України дана вказівка про вибір місць для розміщення реклами з урахуванням архітектурних ансамблів.
Правда Украины. – 1950. – 2 декабря.

Грудень 1957

Протягом місяця в різних містах України наукові установи АН УРСР провели наукові сесії присвячені 40-річчю УРСР: у Львові – відділ суспільних наук АН УРСР, у Харкові – Інститут історії АН УРСР спільно з Харківською обласною ювілейною комісією, у Сталіно – Інститут економіки АН УРСР, у Полтаві – Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка, Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні АН УРСР спільно з Полтавським державним педагогічним інститутом ім. В.Г.Короленка, в Чернівцях – Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР спільно з Чернівецьким державним університетом, у Києві – Інститут економіки АН УРСР спільно з Інститутом економіки АН СРСР і т. д.
Вісник АН УРСР. – 1958. – № 1. – С. 59-71.

16 – 25 грудня 1957 (понеділок – середа)

В країні проходив, організований Головним управлінням кінофікації та кінопрокату Міністерства культури УРСР, кінофестиваль, присвячений 40-річчю радянської влади на Україні.
Радянська культура. – 1957. – 29 грудня.

Грудень 1973

Рада міністрів УРСР прийняла постанову “Про деякі заходи по подальшому збільшенню виробництва, розширення асортименту й покращенню якості виробів спортивного і туристського призначення”. Відмічалося, що потреби населення, спортивних і туристських організацій республіки у цих виробах задовольнялися не повністю. Уряд встановив міністерствам і відомствам УРСР завдання з виробництва й доставки населенню в 1974-1975 рр. виробів спортивного й туристського призначення й одночасно зобов’язав покращити якість цих виробів та їх зовнішній вигляд.
Правда Украины. – 1973. – 29 декабря.

Грудень 1975

м. Харків. Колективом конструкторського бюро об’єднання “Укрелектромаш” розроблений новий електродвигун із здатністю працювати при температурі мінус 600С, призначений для роботи в умовах Крайньої Півночі.
Радянська Україна. – 1975. – 10 грудня.