Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Лист колишнього члена Директорії А. Макаренка до голови міжнародного Червоного Хреста Е. Фріка з подякою за санітарну допомогу населенню України. Перша санітарна колона дійшла до Вінниці за допомогою майора Ледеррея, який провів її через лінію фронту.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 30 березня.

Нова Ушиця, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифу відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про заборону найму кормилиць. На час кормління матір з дитиною приймалася до будинку матері і дитини на утримання держави.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 40.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Прага, ЧСР. Засновано Український жіночий союз для допомоги інвалідам в Йозифові. Голова – О. Левицька.
Громадський вісник, Львів, 1922, 29 квітня.

Подільська губернія. За даними губкому КП(б)У, в районах, прикордонних з Румунією і Польщею, спостерігалася масова нелегальна еміграція за кордон. Тільки з Кам’янця виїхало близько 200 осіб. Біженці – селяни, неспроможні виконати сільськогосподарський податок, та безробітні.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1940, арк. 42.

На території округів колишньої Подільської губернії почастішали випадки антисемітських дій селян і утиску прав єврейського населення з боку представників місцевої влади. В містечку Миколаївці Проскурівського округу порушення прав єврейського населення набули систематичного характеру. В Могилівському окрузі спостерігалися неодноразові випадки крадіжки місцевими селянами врожаю з ланів єврейських колгоспів. У Вахновському районі Вінницького округу на будівництві Турбовського каолінового заводу будівельники євреї, надіслані профспілкою, були вигнані з роботи сезонними робітниками з с. Боровське Бабчинецького району Могилівського округу. У відповідь на антисемітизм спостерігалося посилення сіоністського руху.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 38.

Правління тресту “Південсталь” асигнувало 500 тис. крб. на будівництво 500 житлових будинків на руднику “Юний комунар” (Донбас).
Правда, Москва, 1925, 23 июля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про зняття М. Гуревича і Баранова з роботи в Наркомздоров’я. На посаду тимчасово виконуючого обов’язки наркома затверджено Єфімова, а членом колегії наркомату Дейча, відмінивши його поїздку за кордон.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

Харків. Наркомздоров’я УСРР прийняв постанову про аборти, яка визначила порядок здійснення цих операцій у медичних закладах для різних категорій вагітних жінок. Комісії лікарів і представниць жінвідділів мали розподіляти ліжка в лікарнях для жінок, які бажали перервати вагітність, таким чином: у першу чергу надавати їх безробітним самотнім жінкам, що отримували допомогу бірж праці; в другу чергу – самотнім робітницям, які мали одну дитину; потім – одруженим робітницям, що мали багато дітей; після них – дружинам робітників; а потім усім іншим жінкам.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 лютого.

Харків. Відкрилася Всеукраїнська нарада в справі охорони материнства та дитинства. Порядок денний: про перспективи Охматдиту; організація дитячих притулків на селі; дитяча оздоровча кампанія; допомога породіллю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 17 лютого.

Південно-рудний трест асигнував 1 млн. крб. на будівництво робітничого селища при ст. Марганець для гірників Нікопольського марганцевого району.
Правда, Москва. 1924, 14 лютого.

Харків. У помешканні Медичного товариства відкрилася Всеукраїнська санітарна нарада. Порядок денний: про житлове будівництво; про план демографічного обстеження сільського населення в 1925 р.; про громадське харчування, про санітарно-харчовий догляд; про стан громадського харчування в неврожайних районах Харківщини; про поширення сибірської виразки в Україні; про боротьбу зі скарлатиною, дизентерією, шлунковим тифом, соціальними та професійними хворобами; про профілактичну роботу на селі; про диспансеризацію лікарської допомоги; про дезінфекційну справу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925,5, 12, 16, 18 березня.

Горлівка, м. Артемівської окр. До Кисловодська на відпочинок виїхали 480 гірників шахти “Марія”, іще 300 шахтарів попрямували до Красногорського будинку відпочинку.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 17 березня.

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

Київ, м. Розпочав діяльність Інститут Охматдиту. При ньому працювали дитяча клініка, дитячий будинок, будинок немовля, центральна дитяча консультація, ясла, молочна кухня, будинок пологів, ряд науково-медичних установ, музей.
Медицина й гігієна. – 1929. — 4 квітня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Згідно вибіркових обстежень виявилося, що в Одеській області з числа 506 опитаних колгоспних родин жодна не мала електрифікованої оселі. Серед 620 сімей на Запоріжжі — родині Дніпрельстану — лише 12 мало в оселы електроосвітлення, а в Київській з 540 сімей — лише 6.
Історія українського селянства. Т.2. — К., 2006. — С.269.

КОВО. Органи НКВС повідомили про арешт «за антирадянську діяльність» викладача історії ВКП(б) Коростенської авіашколи старшого політрука А.В.Ротшке. Йому закидалося, що той у формі різких контрреволюційних висловлювань засуджував політику партії і радянського уряду. Згідно з матеріалами звинувачення Роштке вже з 1918 р. «став на шлях антирадянської діяльності та брав активну участь у націоналістичній організацій «Просвіта». В 19291933 роках під час навчання в університеті він разомз із студентами Кизь, Вусатий, Анишин «розповсюджував антирадянські вимисли про колективізацію», стверджуючи що «країна через колективізацію зайшла у глухий кут». Органи стверджували, що бувши у 1939 році мобілізованим до РСЧА, Роштке «виявляв свої антирадянські настроїта під час перебування на фінському фронті засуджував політику радянської влади, висловлював терористичні наміри відносно керівництва, пораженські настрої». Дружина Ротшке характеризувалася як така, що «повністю поділяла його антирадянські настрої та сама неодноразова так висловлювалась».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.147-148.