Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Проведення Всеукраїнського “Тижня захисту дітей”, організованого Народним комісаріатом освіти УСРР та Радою захисту дітей. Протягом цих днів для дітей безкоштовно працювали кінематографи, театри, музичні заклади.
Відчит Народного комісаріату освіти VI Всеукраїнському з’їздові Рад. – Х., 1921. – С. 10.

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Донецька губернія. У зв’язку із заборгованістю по виплаті заробітної плати за листопад і грудень на заводах Південсталі і рудниках Центрального правління кам’яновугільної промисловості спостерігався масовий відтік кваліфікованої робочої сили з виробництва.
ЦДАГО України, Ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 145.

Київ. Відкрито Туберкульозний інститут.
Киев: Энцеклопедич. Словарь. – С. 267.

Харків. ВУЦВК прийняв постанову “Про місцеві насіннєві запаси”. Зважаючи на недостатність волосних насіннєвих фондів для надання допомоги селянам, які її потребували через неврожай, визнавалася доцільною організація місцевих насіннєвих фондів сільських громад і поселень. Такі фонди утворювалися за рішенням сільських громад шляхом відрахувань зерна з окремих селянських господарств або збору врожаю зі спеціально влаштованих насіннєвих земельних дільниць. Місцеві насіннєві запаси визнавалися недоторканою власністю сільських громад і не підлягали реквізиціям і конфіскаціям з боку держави, закладів і приватних осіб. Товариства та сільські громади, що їх утворювали, не позбавлялися права на отримання держаних насіннєвих позик.
ЗУ України, 1922, Харків, № 53, Ст. 770.

Харків. ВУЦВК прийняв постанову “Про продовольчі позики голодуючим”. Ці позики мали видаватися виключно сільському населенню у неврожайних місцевостях, згідно з інструкціями та правилами, затвердженим Центральною комісією допомоги голодуючим при ВУЦВК.
ЗУ України, 1922, Харків, № 53, Ст. 768.

Харків. ВУЦВК затвердив “Положення про порядок видачі закордонних пакунків”. Встановлено пільги для робітників і службовців на отримання закордонних пакунків, що містили продовольство, одяг і предмети домашнього вжитку в кількості, що не перевищувала необхідного для задоволення особистих потреб. Ті, робітники та службовці, які мали заробітну платню не вище 14 розряду тарифної сітки, як і інваліди та учні, котрі були на соціальному забезпеченні, отримували пакунки без оплати встановленого на них мита. Інші, які мали вищу платню, сплачували 50 % мита.
ЗУ України, 1922, Харків, № 53, Ст. 763

Харків. ВУЦВК затвердив “Положення про Центральну комісію допомоги дітям при ВУЦВК”. Мета комісії – мобілізація громадськості республіки на боротьбу з безпритульністю, сприяння органами Наркомосу і Наркомпроду у забезпеченні дитячих закладів та їдалень безкоштовним громадським харчуванням.
ЗУ України, 1922, № 53, Ст. 773.

Правління тресту “Південсталь” асигнувало 500 тис. крб. на будівництво 500 житлових будинків на руднику “Юний комунар” (Донбас).
Правда, Москва, 1925, 23 июля.

Петровська копальня. Завершено будівництво зразкового робітничого селища із 65 будинків та 4 гуртожитків для нежонатих. У селищі відкрито нічний туберкульозний диспансер.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

Харків. Наркомпраці УСРР зобов’язав інспекторів праці зміцнити боротьбу з нещасними випадками на виробництві, особливо у важкій промисловості. Вирішено розпочати роботу з вивчення виробничого травматизму. Запропоновано залучення громадськості до допомоги інспекторам праці, шляхом включення пунктів про охорону праці до планів роботи виробничих нарад.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

Київ. Президія окрвиконкому вирішила встановити в районах округу радіоприймачі. Для цього передбачалася технічна та матеріальна допомога на місцях.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

Харків. РНК УСРР постановила налагодити в селах, що не мали безпосереднього поштового зв’язку, видачу та прийом поштових відправлень, не рідше 2-3 разів на тиждень, користуючись послугами найближчих поштових пунктів.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 6 грудня.

Горлівка, м. Артемівської окр. До Кисловодська на відпочинок виїхали 480 гірників шахти “Марія”, іще 300 шахтарів попрямували до Красногорського будинку відпочинку.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 17 березня.

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

Дніпропетровськ. Інформація обласної прокуратури та суду. Повідомляється, що до 1 листопада було засуджено нарсудами 571 твердоздатчика та 652 контрактантів, а з 1 листопада до 5 грудня – 860 твердоздатчиків та 1519 контрактантів. За розкрадання хліба від початку жнив і до 1 листопада засуджено 3973 особи, з них до розстрілу – 112, позбавлення волі від 5 до 10 років – 756 осіб, крім того, за період від 1 листопада до 5 грудня засуджено 5215 осіб, до розстрілу – 174 особи, а вирок виконано стосовно 30 осіб. Засуджено 1062 голів та членів правлінь колгоспів, із них 59 – до розстрілу
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 281.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Згідно вибіркових обстежень виявилося, що в Одеській області з числа 506 опитаних колгоспних родин жодна не мала електрифікованої оселі. Серед 620 сімей на Запоріжжі — родині Дніпрельстану — лише 12 мало в оселы електроосвітлення, а в Київській з 540 сімей — лише 6.
Історія українського селянства. Т.2. — К., 2006. — С.269.

КОВО. Органи НКВС повідомили про арешт «за антирадянську діяльність» викладача історії ВКП(б) Коростенської авіашколи старшого політрука А.В.Ротшке. Йому закидалося, що той у формі різких контрреволюційних висловлювань засуджував політику партії і радянського уряду. Згідно з матеріалами звинувачення Роштке вже з 1918 р. «став на шлях антирадянської діяльності та брав активну участь у націоналістичній організацій «Просвіта». В 19291933 роках під час навчання в університеті він разомз із студентами Кизь, Вусатий, Анишин «розповсюджував антирадянські вимисли про колективізацію», стверджуючи що «країна через колективізацію зайшла у глухий кут». Органи стверджували, що бувши у 1939 році мобілізованим до РСЧА, Роштке «виявляв свої антирадянські настроїта під час перебування на фінському фронті засуджував політику радянської влади, висловлював терористичні наміри відносно керівництва, пораженські настрої». Дружина Ротшке характеризувалася як така, що «повністю поділяла його антирадянські настрої та сама неодноразова так висловлювалась».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.147-148.