Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Гетьман П.Скоропадський направив голові Ради міністрів Ф.Лизогубу “відручний лист”, в якому йшлося про необхідність надання допомоги населенню, що потерпіло від вибуху Звіринецьких артилерійських сховищ у Києві. Раді міністрів пропонувалося виділити 500 000 карбованців. Серед потерпілих більшість становили тисячі родин робітників, які втратили будинки і майно. Комітет, на який покладалася справа організації допомоги населенню, мав очолити сам гетьман, до його складу включали міністрів фінансів, народного здоров’я і опіки, праці та начальника штабу П.Скоропадського.
Державний вістник. – 1918 р. – 11 червня.

Київ. Публікація декрету РНК УСРР про лікувальні місцевості державного значення в УСРР. В якості лікувальних місцевостей та курортів були визначені: Слов’янські мінеральні води (Харківська губ.), Сакські і Черкаські мінеральні грязі (Таврійська губ.), Майнакське грязелікувальне озеро (Таврійська губ.), Одеські лимани, Миргородські джерела (Полтавська губ.).
Известия ВУЦИК. — 1919. — 8 июня.

Закон Директорії про підвищення ставок гербової оплати.
ЦДАВО України. – Ф. 1062. – Оп. 2. – Спр. 38. – Арк. 2 – 2 зв.

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Катеринослав. Повідомлялося про налагодження продовольчого постачання по картках. Робітники ударних підприємств забезпечувалися пайками на 100%, а член їх родин – на 50%. Безперебійно працювали заводські їдальні.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про поліпшення побуту робітників”. Накреслено заходи забезпечення робітників із державного фонду взуттям, одежею, паливом та продовольством; налагодження товарообміну робітничих організацій з метою заготівлі цих товарів на ринку; організації взуттєвих та швацько-ремонтних майстерень для робітників; забезпечення робітників житлом шляхом приписки житлових будинків до промислових підприємств та ремонту мешкань робітників; використання потягів-лазень і пральних загонів військово-санітарних відомств, а також ремонту не функціонуючих міських пралень і бань для обслуговування мешканців робітничих районів; обладнання будинків відпочинку реманентом та продовольством для оздоровлення робітників; встановлення переважного медичного обслуговування робітників шляхом приписки до промислових підприємств найкращих медичних закладів; пристосувати для обслуговування робітників години роботи комунально-побутових установ і т. ін.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 28 липня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Харків. Відбулася Всеукраїнська нарада з охорони материнства і дитинства. Порядок денний: про місцеві фонди і охорону материнства і дитинства; про державну організацію Охматдиту; про участь Охматдиту у боротьбі з голодом; про протиепідемічну кампанію у дитячих закладах; про приватні товариства і організації у справі допомоги охорони материнства і дитинства..
Вестник охраны материнства и детства, 1922, № 2-3, С. 25

Донецька губернія. З початком сільськогосподарських робіт і попитом на найману працю в сільському господарстві розпочалася масова втеча робітників з виробництва.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 47.

Должанський район Донбасу. На одному з рудників влаштовано терористичний акт проти інженерів: під час динамітного вибуху загинув управляючий Попов.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 47.

Харків. Наркомздоров’я ухвалив положення про організацію приватних медичних закладів. Перевага щодо їх відкриття надавалася кооперативним та іншим громадським організаціям.
Коммунист, Харьков. 1922, 8 июня.

У зв’язку з поширенням венеричних захворювань, Наркомздоров’я УСРР постановив закупити за кордоном ліки, необхідні для їх лікування, і асигнував для цього необхідні кошти.
Коммунист, Харьков. 1922, 8 июня.

Південний металургійний трест (“Південсталь”) асигнував 1 млн. 216 тис. руб. на житлове будівництво для робітників.
Правда, Москва, 1924, 8 июня.

На території округів колишньої Подільської губернії почастішали випадки антисемітських дій селян і утиску прав єврейського населення з боку представників місцевої влади. В містечку Миколаївці Проскурівського округу порушення прав єврейського населення набули систематичного характеру. В Могилівському окрузі спостерігалися неодноразові випадки крадіжки місцевими селянами врожаю з ланів єврейських колгоспів. У Вахновському районі Вінницького округу на будівництві Турбовського каолінового заводу будівельники євреї, надіслані профспілкою, були вигнані з роботи сезонними робітниками з с. Боровське Бабчинецького району Могилівського округу. У відповідь на антисемітизм спостерігалося посилення сіоністського руху.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 38.

Правління тресту “Південсталь” асигнувало 500 тис. крб. на будівництво 500 житлових будинків на руднику “Юний комунар” (Донбас).
Правда, Москва, 1925, 23 июля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про зняття М. Гуревича і Баранова з роботи в Наркомздоров’я. На посаду тимчасово виконуючого обов’язки наркома затверджено Єфімова, а членом колегії наркомату Дейча, відмінивши його поїздку за кордон.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

Харків. Наркомздоров’я УСРР прийняв постанову про аборти, яка визначила порядок здійснення цих операцій у медичних закладах для різних категорій вагітних жінок. Комісії лікарів і представниць жінвідділів мали розподіляти ліжка в лікарнях для жінок, які бажали перервати вагітність, таким чином: у першу чергу надавати їх безробітним самотнім жінкам, що отримували допомогу бірж праці; в другу чергу – самотнім робітницям, які мали одну дитину; потім – одруженим робітницям, що мали багато дітей; після них – дружинам робітників; а потім усім іншим жінкам.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 лютого.

Харків. Відкрилася Всеукраїнська нарада в справі охорони материнства та дитинства. Порядок денний: про перспективи Охматдиту; організація дитячих притулків на селі; дитяча оздоровча кампанія; допомога породіллю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 17 лютого.

Південно-рудний трест асигнував 1 млн. крб. на будівництво робітничого селища при ст. Марганець для гірників Нікопольського марганцевого району.
Правда, Москва. 1924, 14 лютого.

Київ. На державній тютюновій фабриці № 4 і в Бердичівському окрузі на фабриці Комборбезу (Комітету по боротьбі з безробіттям) відбулося декілька невеликих страйків у зв’язку зі збільшенням норм виробітку та зменшенням розцінок. Страйки на ґрунті низьких розцінок мали місце й на декількох економіях цукрових заводів.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 66.