Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

6 квітня (24 березня) 1918 (субота)

Частини Запорізької дивізії вступили в м.Харків. Одночасно до міста ввійшли німецькі частини, які просувалися по лінії Конотоп-Суми-Люботин.
Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.416.

6 квітня (24 березня) 1918 (субота)

На засіданні Малої ради розглядалась справа убивства члена УЦР Є.Нероновича. Вирішено передати розслідування її анкетно-слідчій комісії. Мала рада ухвалила законопроект про анкетно-слідчу комісію та про утворення парламентської бюджетної комісії.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.245-253.

6 квітня (24 березня) 1918 (субота)

На засіданні було внесено кілька запитів (інтерпеляцій) від фракцій різних партій: від народно-соціалістичної – відносно незаконних дій представників німецьких військ; від російських есерів – з приводу бідування російських військових та залізничних службовців–росіян; про створення комісії для з’ясування питання про події в Миколаєві, де йдуть бої; від російських меншовиків – з приводу увільнених урядовців з посад міністерства шляхів, про засудження австрійськими властями в Одесі до розстрілу сімнадцятилітнього підлітка; від українських есерів – про кордони України та ряд інших, у тому числі від фракції українських есефів – про застосування заходів до захисту українських громадян на території РСФРР.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.245-253.

6 квітня (24 березня) 1918 (субота)

Рада народних міністрів на своєму засіданні на пропозицію В.Голубовича ухвалила видати відозву до населення України з закликом до спільної роботи по будівництву Української держави. Уряд ухвалив ряд рішень про надання асигнувань Волинському земельному комітету, міністерству земельних справ, на утримання Окремого корпусу кордонної охорони, кредиту міністерству продовольчих справ та для ліквідації “Агросоюзу”. РНМ постановила призначити комісію для перевірки справ Господарського департаменту. Ухвалено передати в розпорядження міністерства пошт і телеграфів ті авіаційні загони і майно, які не будуть потрібні військовому міністерству, а також спеціального телеграфного, телефонного і технічного майна, яке залишалось по розформуванню військових інженерних команд. РНМ розглянула ще цілий ряд інших питань.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.253-256.

6 квітня (24 березня) 1918 (субота)

Комендант армійської групи фельмаршал Г.Ейхгорн наніс офіційний візит начальникові українського Генерального Штабу отаману Слівінському. Він висловив своє задоволення з приводу спільної праці штабу з головним німецьким корпусним штабом генерала Грюнера. Г.фон-Ейхгорн виявів зацікавленість щодо майбутніх кордонів України і запевнив, що буде надалі зміцнювати спільні зв’язки.
Народня воля. – 1918. – 9 квітня (27 березня).

6 квітня (24 березня) 1918 (субота)

Наказ німецького головнокомандуючого Г.фон-Ейхгорна про початок посівної без попереднього узгодження з українським урядом Мала рада визнала втручанням німців та австро-угорців у соціально-економічне й політичне життя України. Врожай мав належати тому, хто засіє; той, хто взяв би землі більш, ніж здатний був обробити, підлягав покаранню; де селяни не могли зробити це самі – справа покладалася на поміщиків без порушення прав земельних комітетів; будь-які грабунки й нищення засівів підлягали суворій карі. На звернення фракції УПСР міністр земельних справ М.Ковалевський відповів, що згаданий наказ з’явився як відповідь на вимоги численних делегацій до Центральної Ради скасувати земельний закон і замінити “теперішній соціалістичний уряд так званим діловим”, як писав Д.Дорошенко.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 р. – К., 2002. – С.15.

6 квітня (24 березня) 1918 (субота)

На засіданні анкетно-слідчої комісії при УЦР було заслухано делегатів Миколаївської міської думи про напружене становище в Миколаєві. Вирішено відрядити особливу парламентську комісію, яка відвідає Миколаїв, Одесу і Херсон для ознайомлення на місці з існуючим станом. До комісії увійшли: три представника українських фракцій, один російський есер та сіоніст.
Народня воля. – 1918. – 9 квітня (27 березня).

14 січня 1919 (вівторок)

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14–15 січня 1919 (вівторок–середа)

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Початок вересня 1919

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

14 березня 1919 (п’ятниця)

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

15 березня 1919 (субота)

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

23 березня — 1 квітня 1919 (неділя–вівторок)

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

28–30 червня 1919 (субота–понеділок)

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Квітень 1919

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Квітень 1919

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Квітень 1919

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

2–7 квітня 1919 (середа–понеділок)

Єлісаветград. З’їзд представників анархістської конфедерації “Набат”, яка складалася з двох десятків анархістських організацій.
Верстюк В. Махновщина. — С. 125–126.