Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Рада міністрів заслухала доповідь адмірала А.Покровського про становище Чорноморського флоту – про захоплення німцями 3 суден і 5 пароплавів австро-угорськими військами. Відносно транспортної флотилії – ухвалили передати її судна власникам. У зв’язку з повідомленнями про захоплення різного майна німецькими і австро-угорськими військами постановили обов’язково направляти протести до центральних установ держави та Німеччини і Австро-Угорщини. Оголошено заяву гетьмана про відправку ним листа німецькому послу про необхідність приєднання Криму до України.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 3-3 зв.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

І Мелітопольський повітовий з’їзд рад (Таврійська губ.). Заслухав і обговорив доповіді по земельному, продовольчому питаннях, стан народної освіти, ухвалив рішення про продовольчу допомогу трудящим Росії.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Вінниця. Подільська губернська конференція КП(б)У обговорила питання зміцнення радянської влади в повіті.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. — С. 536–537.

Київ. Опубліковано “Заклик ВУЦВК рад України до всіх селян УСРР”, виданий у зв’язку з посиленням повстансько–селянського руху. ВУЦВК закликав селян не брати участі у повстанських загонах, підтримувати радянську владу, яка є владою українських трудящих.
Боротьба. — 1919. — 8 травня.

Чернігів. Повідомлення, що у Чернігівській губернії створено 45 сільськогосподарських комун і 21 артіль, для чого асигновано 2,5 млн. крб.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 8 мая.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Кам’янець-Подільський. Засідання РНМ УНР під головуванням С. Петлюри, на якому він доповідав про ті питання, що будуть розглянуті на його зустрічі з начальником Польської держави Ю. Пілсудським (аграрна справа; справа валюти; скасування декретів про націоналізацію і соціалізацію радянського уряду; фінансова справа, тобто джерела прибутків; утримання армії).
ЦДАВО України. – Ф. – 1429. – Оп. 2. – Спр. 53. – Арк. 8 – 9.

Засідання командного складу махновського загону, на якому вирішено форсованими темпами відбудувати повстанську армію. З цією метою Н. Махна обрали командуючим армією, а В. Білаша – начальником її штабу.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 249.

Відень (Австрія). Збори членів Української Національної ради, на яких ухвалено протест проти “договору поляків з членом Директорії Української Народної Республіки С.В. Петлюрою з 22 квітня 1920”.
Український прапор (Відень). – 1920. – 18 травня.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.