Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

В Одесі почалося збройне повстання за встановлення влади рад. На 4-у годину ранку робітники, червоногвардійці, матроси, солдати революційно настроєних частин гарнізону оволоділи найважливішими стратегічними пунктами міста – штабом округу, вокзалом, телефонною станцією, поштою, телеграфом, казначейством та ін. Вранці газета “ Голос пролетария ” оповістила про встановлення влади рад в місті. В опублікованій на її сторінках відозві Військово-революційний комітет закликав робітників, матросів, селян і все трудове населення підтримати її. Пленум Одеської ради робітничих депутатів за участю представників від заводів і фабрик ухвалив, що віднині влада в м.Одесі буде належати радам, а в області - ЦВК Рад Румчероду. Пленум обрав новий виконком, до якого увійшли 34 більшовики, 10 лівих есерів і 25 представників інших партій.
Хроніка революційних подій в Одесі. – Одеса, 1958. – С.167-168 Великая Октябрьская социалистическая революция. – Сборник документов и материал

Центральна Рада ухвалила закон про скасування особливих прав державної служби в губерніях Київській, Волинській, Подільській і Холмській для осіб руського походження. Відповідні статті Своду законів колишньої Російської імперії видання 1916 р. з усіма примітками до них перестали діяти з 1 січня 1918 р.
ЦДАВОВУ України. – 121 6. – Оп.1. – Спр. 9. – Арк. 74.

Рада народних комісарів РСФРР оголосила про розрив дипломатичних відносин з Румунією. Командуючий Українським фронтом генерал Д.Щербачов був оголошений поза законом.
Киевская мысль (утренний выпуск). – 1918. – 16 січня.

Після жорстокого бою червоногвардійців з частинами Центральної Ради у Миколаєві було встановлено владу рад.
Верстюк В. Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. - Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К. – 1997. – С.108-125.

У Харкові відбувся 4-й з’їзд рад Донецько-Криворізької області на який прибули 74 делегати з вирішальним голосом (48 більшовиків, 5 меншовиків, 19 лівих есерів, 2 позапартійних). З’їзд більшістю голосів підтримав пропозицію про утворення Донецько-Криворізької радянської республіки, як федеративної частини РСФРР. Вона включала території Харківської, Катеринославської, частини Херсонської губерній та деяких районів області Війська Донського. Ініціатори цього процесу вважали, що з перемогою соціалістичної революції національне питання втратило значення і тому радянська країна мала бути федерацією економічно однорідних областей, а не національних республік. З’їзд розглянув питання про поточний момент, економічну політику в Донбасі, про обласну партійну організацію.
Нова рада. – 1918. – 14 січня.

Київ. Голова Директорії В.Винниченко видав наказ губернським і повітовим комісарам про боротьбу з злочинною агітацією проти УНР та її державної незалежності.
ЦДАВО України. Ф. 3866. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 58.

В Одесі французьке командування закрило російську газету “Россия”, що була вороже налаштована до військ Антанти. Водночас почав виходити український часопис “Нові шляхи” самостійницького напряму, вороже налаштований до Добровольчої армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 71.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Донецький басейн. В результаті переможних боїв частин Червоної армії з білогвардійцями 14 січня узято Дружківку, Краматорськ, Слов’янськ, 18 січня — Костянтинівку, 19 січня — Слов’яносербськ, Нікітовку, Дебальцеве, 21 січня — Луганськ, 22 січня — Синельникове, 24 січня —Алчевськ, 28 січня —Бахмут.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 323.

Київ. Президент ЗУНР Є.Петрушевич увійшов до складу Директорії УНР; представники УНРади ЗУНР І.Калинович, Т.Старух , П.Шекерик-Доників обрані до комісій Трудового конгресу.
Довідник з історії України. — С. 930.

До Східної Галичини прибула комісія Антанти у складі представників Англії, США, Італії, очолена французьким генералом М.Бартелемі.
Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання.1917 –1921 рр. — Київ,1999. – С. 297.

Київ. Трудовий конгрес України (Конгрес трудового народу України), в якому взяли участь біля 400 делегатів, в тому числі 36 представників ЗУНР. Конгрес затвердив акт про утворення єдиної соборної України, обговорив питання про владу в Україні, внутрішню та зовнішню політику. Більшість делегатів висловилась проти встановлення в Україні радянської форми правління. Конгрес подовжив владні повноваження Директорії, доручивши їй верховну владу і оборону держави. Рішення конгресу були викладені в Універсалі “До трудового народу України”.
Робітнича газета. — 1919. — 26 січня; Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 60–67.

Вступ частин Червоної армії до Катеринослава. Встановлення радянської влади у місті.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 344; Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С. 193.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Проведення реєстрації населення міста відповідно до наказу польського коменданта Кам’янецького повіту та міста.
Вперед (Львів). – 1920. – 26 лютого;Громадська думка (Львів). – 1920. – 27 лютого.

Харків. Постанова Всеукрревкома “Про об’єднання діяльності УСРР з РСФРР”, відповідно до якої на Україні набирали чинності декрети РСФРР, що стосувалися об’єднаних органів влади і підвідомчих установ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 55 – 56.

Таганрог Донецької губернії. На робітничо-селянській конференції постановлено організувати трійки сприяння збору продподатку на місцях.
Коммунист, Харьков, 1921, 3 февраля.