Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

На російсько (фінляндсько)-шведському кордоні відбувся обмін високопосадовими заручниками між Австро-Угорщиною та Російською імперією. До Австро-Угорщини повернулися заарештовані ще 16 вересня 1914 р. у Чернівцях міський голова (бургомістр) С.Вайсельбергер, український посол до Австрійського парламенту Микола Спинул, прокурор окружного суду Н.Лазарус і ще кілька осіб. До Російської імперії на паритетних засадах повернулися 6 осіб, серед них і пристав м. Києва І.П.Рапота, що тимчасово виконував обов’язки Дрогобицького повітового начальника, відзначившись на цій посаді великим надуживанням владою.
Діло. – 1915. – 28 листопада. – Ч. 108. – С. 1–2; Киевская мысль. – 1915. – 8 ноября. – С. 2.

Франца Кікаля призначено новим комендантом січових стрільців.
Свобода. – 1916. – № 48, 25 листопада.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

У складі Червоної армії створено кавалерійську дивізію Червоного козацтва (8-а дивізія), командир — В.Примаков.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.

Дієва армія УНР тримала фронт від Могилева через Ялтушків до Літина завширшки до 120 км.
Удовиченко О. Україна у війні за державність. – К., 1995. – С. 183 – 184.

Миколаїв. ІІ Херсонський губернський з’їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів за участю 129 делегатів, на якому ухвалені резолюції з організаційного питання (радянська влада повинна викорінити бандитизм, який тримається завдяки куркулькій частині села і “націоналістично налаштованій частині інтелігенції міста” шляхом постійного функціонування органів рад депутатів в містах і крупних населенних пунктах); за доповіддю губкомтруда (посилити апарати повітових комтрудів, організувати волкомтруди та сількомтруди; посилити боротьбу з трудовим дезертирством). Ухвалено резолюцію до незаможних селян взяти найактивнішу участь у виконанні продовольчої продрозверстки і в радянському будівництві.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 861 – 866, 880.

Наказ Новоград-Волинського повітревкому про відновлення діяльності радянських установ, боротьбу з бандитизмом.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С.639 – 640.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про заарештованих меншовиків. Ухвалено не заперечувати проти їх звільнення.
ЦДАГО України, ф1, оп. 6, спр. 16, арк. 88.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило порядок денний VІ Всеукраїнського з’їзду рад.
ЦДАГО України, ф1, оп. 6, спр. 16, арк. 88.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У заборонило приватну практику юристів.
ЦДАГО України, ф1, оп. 6, спр. 16, арк. 88.

Лубни Полтавської губернії. До повітового політбюро з’явився отаман Донцов з 12 вояками очолюваного ним загону та добровільно здав зброю.
Коммунист, Харьков, 1921, 9 ноября.

Відень. З посиланням на „Українську трибуну” від 25 жовтня, повідомлялося про створення Українського комітету Ліги Націй для захисту інтересів українців у цій організації. На зборах Головної ради Ліги Націй, що відбулися 13-16 жовтня, Український комітет було прийнято до складу Ліги Націй.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 5 листопада.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.