Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Франца Кікаля призначено новим комендантом січових стрільців.
Свобода. – 1916. – № 48, 25 листопада.

Київ. Гетьман Павло Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів Української Держави “Закон про заснування Української Академії наук” та видав наказ ч.322 по Міністерству народної освіти про затвердження первісного складу УАН з 12 дійсних членів Академії. Першими дійсними членами (академіками) УАН стали: по відділу історично-філологічних наук: Д.І. Багалій, А.Ю. Кримський, М.І. Петров, С. Смаль-Стоцький; по відділу фізично-математичних наук: В.І. Вернадський, С.П. Тимошенко, М.Ф. Кащенко, П.А. Тутковський; по відділу соціальних наук: М.І. Туган-Барановський, Ф.В. Тарновський, В.А. Косинський, О.І. Левицький.
Державний вістник. – 1918. – 22 листопада.

На засіданні Ради міністрів військовий міністр доповів про внутрішнє становище в державі. Міністр закордонних справ повідомив про прибуття в Одесу ескадри держав Антанти. Було ухвалено направити членів уряду для зустрічі їхніх представників. На пропозицію Гетьмана П.Скоропадського обговорили питання про прапор, який мав бути піднятий на військових і торговельних судах при зустрічі ескадри. Рада міністрів підтримала пропозицію держав, що утворились на теренах колишньої Росії, про скликання в Україні конгресу їх представників. Уряд ухвалив виділити понад 14 млн. крб. на постачання німецьких військ продовольством, висловивши побажання, щоб німецькі війська допомогли підтримати в Україні порядок. Була схвалена дострокова мобілізація молодих людей 1899 р. народження. Міністру внутрішніх справ надавалось право збільшувати кількісний стан добровольчих дружин.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 47-47 зв., 48-48 зв., 49-49 зв.

Почалося збройне повстання проти Гетьмана П.Скоропадського виступом січових стрільців в Білій Церкві – гетьманська залога розбіглась без боротьби. Під контроль були взяті телефон і телеграф, з в’язниць звільнені політичні в’язні. Повстанці зупиняли потяги, затримували вартових. Австрійські військові ешелони роззброювали, реквізували коней і спорядження. Сотня січових стрільців під командою сотника Сушка рушила залізницею на Київ. Вночі вони зайняли важливий залізничний вузол Фастів.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 250. – Арк. 19 Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.452.

Опублікована Грамота П.Скоропадського до усіх громадян і козаків від 14(1) 1918 р. Згадавши про перемир’я між Німеччиною і державами Згоди, Гетьман накреслив нові державні завдання, зокрема наголошував на відновленні давньої могутності і сили Всеросійської держави і на тому, що в цій федерації Україна має посісти одне з перших місць. П.Скоропадський висловлював переконання, що Україні належить першій виступити в справі утворення Всеросійської федерації, “якої конечною метою буде відновлення Великої Росії”. Виконання цього плану Гетьман покладав на тільки-но сформований новий уряд України.
Державний вістник. – 1918. - 16 листопада.

Гетьманською вартою розігнано демонстрації у Києві в зв’язку з оголошенням міста на військовому стані.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах. – Четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.432.

Подільська губернія. Повідомлення про розклад дислокованих там частин окупаційної армії під впливом революційних подій в Австро-Угорщині.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 76. – Арк. 327-328 (із зв.).

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

Під проводом начальника штабу Г.Ціріца почалася реорганізація УГА. В корпусах і бригадах з'явилися денікінські офіцери. Штабом намагався керувати полковник Добровольчої армії Саборський. Командувач військ Новоросійської області Добрармії генерал-лейтенант М.Шіллінг наказав зосередити корпус полковника А.Шаманека в районі Козятин-Бердичів проти більшовицьких військ. Корпус відмовився виконати наказ.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 272.

Кам’янець–Подільський. Залишення міста урядовими структурами УНР. Уряд призначив своїм головноуповноваженим у залишеному районі ректора місцевого університету, міністра ісповідань професора І.Огієнка. С.Петлюра від’їхав до Проскурова.
ЦДАВО України. Ф. 2208. — Оп. 4. — Спр. 24. — Арк. 1.

Кам’янець–Подільський. Диктатор ЗУНР Є.Петрушевич зі своїми співробітниками від’їхав до Румунії.
Доценко О. Літопис української революції. — Ч. ІІ. — Кн. 4. — С. 323.

Командування 12–ї Червоної армії видало оперативний наказ про ліквідацію повстанських загонів отамана І.Струка, що вели бойові дії проти радянських 44–ї та 58–ї дивізій у Київській і Волинській губерніях.
Захарченко П., Земзюліна Н., Нестеров О. У поході за волею. — С. 110.

Київ. Урочисте відзначення другої річниці створення Добровольчої армії. У Софійському соборі була відслужена літургія, відбувся парад військ Київського гарнізону.
Киевская жизнь. — 1919. — 5 (18) ноября.

Кременчук, Кременчуцької губернії. І губернська конференція КП(б)У.
Вісті (Кременчук). – 1920. – 18 листопада.

Керч. Вступ до міста частин Червоної армії.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 19 листопада.

Генерал П. Врангель на борту крейсера “Генерал Корнилов” відплив до Константинополя. Разом з ним на 126 судах залишили Крим 145 тис. 693 особи, з них військових – до 70 тис. чоловік.
Врангель. П. Записки. – Минск, 2002. – Т. ІІ. – С. 381; Більшовик (Одеса). – 1920. – 18 листопада.