Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

Рада міністрів Української Держави розглянула питання про річкову транспортну флотилію. Відзначивши, що завідування нею не приносить казні ніяких прибутків, Рада міністрів ухвалила запропонувати Морському відомству повернути колишнім господарям мобілізовані суда, почати розформування флотилії і виробити умови подальшої її експлуатації на комерційних засадах. Одночасно було затверджено кредит морському міністерству на покриття видатків по річковій транспортній флотилії. Рада міністрів заслухала заяву міністра народного здоров’я про появу на території України хворих на холеру і виділила кредит у 2 млн. крб. на боротьбу з цією хворобою. Міністр шляхів сполучень повідомив про обставини, за яких стався вибух набоїв на ст. Проскурів необережне вантаження австрійськими солдатами), а міністр фінансів – про підняття цін на вантаження цукру в м. Черкасах. Вирішено формувати артілі вантажників і направити їх в м. Черкаси. Ухвалено і законопроект про асигнування 10 млн. крб. на утримання центральних установ та потреби міністерства фінансів.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 106-106 зв., 107-107 зв., 108-108 зв., 109.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Поїздка голови ВУЦВК Г.Петровського по місцевостях України, де нещодавно була встановлена радянська влада. Він виїхав з Києва 22 червня і відвідав Вінницю, Жмеринку, Козятин, Вапнярку. 2 липня був у Бірзулі, 4 липня — у Голті, 8 липня — у Єлісаветграді.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 23 июня; 1, 10 июля.

Одеса. І губернський з'їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів обговорив поточний момент, військове, продовольче питання, підтримав "червоний терор".
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918-1919). — С. 651-655.

Київ. Опубліковано відозву народного комісара у військових справах УСРР М.Подвойського до офіцерів і солдат петлюрівської армії із закликом скласти зброю і переходити на бік Червоної армії і робітничо-селянської республіки.
Боротьба. — 1919. — 13 липня.

Копайгород, Подільська губ. До армії УНР приєдналась велика повстанська група (3,5 тис. вояків) на чолі з отаманом Ю.Тютюнником, яка пройшла радянськими тилами близько 1 тис. км. На її основі було сформовано 5-ту Селянську (в подальшому Київську) дивізію.
Капустянський М. Похід українських армій на Київ-Одесу в 1919 році. — Кн. 2. — С. 165.

Звернення командування 1-ої Кінної армії “До працюючого люду Галичини” з закликом підняти збройне повстання проти польських панів та петлюрівців.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 364 – 366.

Одеса. Тиждень добровільної явки дезертирів з Червоної армії, під час якої зареєструвалось 10500 дезертирів.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 4 вересня.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Лівобережній України.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Організація Летичівського повітового ревкому.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 676.

Станіславів (суч. Івано-Франківськ). Засідання РНМ УНР, на якому заслухано внесення голови Ради міністрів в справі обміну українських грошей на польські марки.
ЦДАВО України. – Ф. 1092. – Оп. 2. – Спр. 367. – Арк. 60.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.