Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Рада народних міністрів заслухала питання про оголошення закону про національно-персональну автономію, доручивши зробити це генеральному писарю. РНМ ухвалила не відповідати на телеграму комісара з іноземних справ РСФРР Г.Чичеріна відносно кордонів УСРР і Української Народної Республіки. РНМ постановила укласти договір про позичку в іноземній валюті для невідкладних потреб держави.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.234-235.

Військовий міністр О.Жуковський повідомив, що постановою Ради народних міністрів УНР генерал Д.Щербачов усувається від керівництва частинами Румунського фронту. Всі його накази і розпорядження з 1 січня 1918 р., не затверджені українським комісаром Чоботаренком, касувались і вважалися недійсними. Тепер всі питання щодо ліквідації частин, штабів і всього майна на Румунському фронті покладалось на начальника Головного управління постачання. Щодо діяльності генерала Д.Щербачова наказувалось старшому військовому прокуророві почати розслідування.
ЦДАВО України. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 30. – Арк. 36.

Верховний головнокомандуючий збройних сил УСРР В.О.Антонов-Овсієнко призначив А.Геккера – командуючого Донецькою пролетарською армією командуючим військами Донецького басейну.
Гамрецький Ю.М., Тимченко Ж.П., Щусь О.И. Триумфальное шествие Советской власти на Украине. – К., 1987. – С.372.

На засіданні Херсонської ради робітничих, солдатських і матроських депутатів була обрана “Рада п’ятьох”, якій передавалась вся повнота влади по обороні Херсона і його околиць. Їй підлягав оперативний штаб, у розпорядженні якого перебували всі бойові сили і озброєння.
Белан Ю.Я. Отечественная война украинского народа против немецких оккупантов в 1918 году. – К., 1960. – С.110-111.

Відбулося перше засідання Малого виконавчого комітету Всеукраїнської Ради селянських депутатів, на якому були визначені обов’язки кожного члена Малого комітету (Президії Центрального комітету селянської спілки). Головою обрано А.Степаненка, його товаришами – Д.Ісаєвича і Я.Стеньку, секретарем – Ільченка, скарбником – Миколайчука. Вирішено порушити питання про надання Центральному комітетові 3-х місць в Малій Раді та обрано Я.Стеньку і І.Довгого. Розглянули також програму повітових селянських з’їздів.
Народня воля. – 1918. – 28(15) березня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.

Мінськ. ХІ загальна партійна конференція Бунду проголосила визнання радянської влади, зробивши застереження, що бундівці не беруть на себе відповідальності за її політику та залишаються на платформі тактичної опозиції. На з’їзді був присутній М.Рафес — представник комуністичного Бунду України.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Наступальні операції Червоної армії розкололи армію УНР і змусили Південну групу перейти до Румунії, а Північну відступити на Волинь. Протягом короткого часу більшовики зайняли Коростень, Житомир, Бердичев, Проскурів, Гусятин, Новоград-Волинський, Одесу. На середину квітня їх війська вийшли на Збруч. В таких обставинах Антанта побоювалась, що ЗОУНР може піти на союз з радянською Україною.
Литвин М.Р. Українсько-польська війна.1918-1919 рр. – Львів, 1998. – С. 282.

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Станіславів. Третя сесія Української національної ради ЗОУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Здолбунів, Рівне. Наради ЦК УПСС, на яких обговорювалося питання реорганізації вищої влади УНР. Вироблено таку платформу: проголошення С.Петлюри військовим диктатором, розпуск Ради народних міністрів, створення адміністрації диктатора та Військової ради, мир з Польщею, війна з більшовиками. Запропонована на розгляд С.Петлюрі, 29 березня платформа була ним відхилена.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 298.

Ходорів. Широка нарада урядових і військових діячів ЗОУНР і УНР під головуванням Є.Петрушевича. Вирішено надіслати на Паризьку мирну конференцію делегацію із завданням усіма заходами добиватися заключення миру.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 181.

Хирів. Переговори між делегаціями ЗОУНР і Польщі за участю спостерігача із Парижу генерала Ф.Кернана. Поляки вимагали від українців відійти на “лінію Бартелемі”, в противному разі погрожували армією Галлера. Українці відмовилися і запропонувати припинити вогонь та провести переговори в Парижі під опікою Найвищої ради мирної конференції.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 180 -181.

Маріуполь. Бої за місто між радянськими частинами (3–я Задніпровська бригада Н.Махна) та білогвардійцями й французькою ескадрою. 29 березня 1919 р. махновці взяли місто.
Верстюк В. Махновщина. — С. 76.