Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Гетьман затвердив “Закон про перетворення управління Одеського міського отамана” (про переіменування “градоначальника” на міського отамана, а канцелярії градоначальника – на канцелярію Одеського міського отамана). В межах довіреної території міський отаман мав керуватися загальними законами про права, обов’язки та відповідальність “градоначальників” і губернських комісарів згідно постанови колишнього російського Тимчасового уряду від 19 вересня 1917 р. та іншими законами, які стосувалися губернських старост. Цей закон вважався діючим з 1 липня 1918 року.
Державний вістник. – 1918. - 8 серпня.

П.Скоропадський затвердив “Закон про бунчукових товаришів при Гетьманові України”. Згідно цього закону тепер так іменували колишніх гетьманських генеральних секретарів. Вони мали виконувати усі доручення Гетьмана і мали права товаришів міністрів.
Державний вістник. – 1918. - 8 серпня.

П.Скоропадський затвердив “Тимчасовий закон про Верховне управління Державою на випадок смерті, тяжкої хвороби і пересування поза межами Держави Ясновельможного гетьмана всієї України”, ухвалений Радою міністрів. В разі хвороби або смерті управління тимчасово переходило до колегії верховних правителів Держави, яка складалася з 3-х осіб: одного її члена заздалегідь призначав сам Гетьман, другого обирав Державний сенат, а третього – Рада міністрів. Колегія вирішувала справи більшістю голосів.
Державний вістник. – 1918. - 4 серпня.

Державна варта направила усім губернським і повітовим старостам та міським отаманам циркуляр з роз’яненням порядку надання німецьким та австро-угорським військам “повного сприяння при придушенні безпорядків”. Усім представникам адміністративної влади на місцях також пропонувалося входити у тісну взаємодію “с благомыслящей, надежной частью населения, склоняя ее помочь чинам державной варты сообщением сведений о готовящихся выступлениях, вредных элементах в ее среде и местах сокрытия оружия”. Адміністративній владі вмінялося в обов’язок забезпечити на місцях агентурну мережу. В разі виникнення безпорядків – негайно повідомляли німецькому і австро-угорському командуванню.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 31. – Арк. 32 (із зв.).

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Фронт білої Добровольчої армії в Україні проходив по лінії Полтава-Верхньодніпровськ-Катеринослав-Нікополь-Олешки.
Какурін Н.Е. Как сражалась революція. — Т. 2. — С. 231.

Київ. Пленум ЦК КП(б)У розглянув питання про боротьбу з куркульською контрреволюцією. Констатував, що протягом останніх трьох місяців відбулося поширення селянсько-повстанського руху (за більшовицькою термінологією - куркульської контрреволюції) на Україні, що виявилося у хвилі великих і малих повстань, які відбувались практично на всій території України.
Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях. — С. 64-67.

Полк Червоного козацтва розгорнутий у бригаду Червоної армії.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

Відбулась самоліквідація Комфарбанда, більшість членів в індивідуальному порядку була прийнята до КП(б)У.
Супруненко Н.И. Очерки истории гражданской войны и иностранной военной интервенции на Украине. — С. 228.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Лівобережній України.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Проведення Львівської операції військ Південно-Західного фронту Червоної армії (частини ХІV і Першої Кінної армій), в результаті якої з 52 повітів Східної Галичини було повністю зайнято 14, 4 повіти – частково.
Історичні джерела та їх використання. – Вип. 5. – К., 1970. – С. 159.

Харків. Міжнародна конференція комуністок.
Комуніст (Харків). – 1920. – 10 серпня.

Наказ 6-ій стрілецькій дивізії Дієвої армії УНР захищати м. Холм (Польща).
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 59.

Декрет №1 Галревкому про встановлення радянської влади в Галичині.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 367 – 368.

Постанова Галревкому про конфіскацію поміщицької землі, врожаю і сільськогосподарського реманенту і про передачу їх органам радянської влади.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957.– С. 372 – 374.