Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Рада народних міністрів в своєму засіданні розглянула наказ фельдмаршала Г.Ейхгорна від 3 травня 1918 р. Положення цього наказу, що врожай належить тим, хто засіяв весною, визнано як таке, що суперечить принципу власності, проголошеної гетьманом П.Скоропадським у його грамоті. Голові Ради міністрів пропонувалось увійти в переговори з німецьким послом та начальником штабу німецьких військ, щоб внести корективи у це положення – за власниками землі зберігається право на цю землю і відшкодовується за посіви орендною платнею або натурою. Відносно запровадження Департаменту друку ухвалено дати йому назву “Бюро преси” і виключити відділ цензури. Рада міністрів визнала необхідним видання органу для сільського населення і запровадження секретного фонду та видання Урядового повідомлення у розвиток положень Грамоти П.Скоропадського.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр.6. – Арк. 10-10 зв.

У Катеринославській губернії впроваджено воєнне становище. Заборонено мітинги, зібрання, маніфестації на вулицях та в приміщеннях; заборонено переховування в приватних помешканнях зброї та рух на вулицях після 9-ї години вечора. Конфісковані газети “Мысль”, “ Робітнича газета” і “Боротьба”.
Робітнича газета. – 1918 р. – 11 травня.

Після 4-ї год. по обіді за розпорядженням німецьких властей у приміщенні Всеукраїнської Селянської спілки (Велика Підвальна, 3) з’явився наряд офіцерів колишньої російської армії, які провели обшук і опечатали приміщення. Були затримані деякі члени Спілки та особи, що перебували в редакції.
Народня воля. – 1918. – 11 травня (28 квітня).

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

І Мелітопольський повітовий з’їзд рад (Таврійська губ.). Заслухав і обговорив доповіді по земельному, продовольчому питаннях, стан народної освіти, ухвалив рішення про продовольчу допомогу трудящим Росії.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Радивилів. Постанова Директорії УНР про обрання головою Директорії С.Петлюри.
Вістник державних законів УНР. — Вип. 37. — 1919. — 8 жовтня.

Київ. Створення при наркомвійськсправ УСРР управління по формуванню інтернаціональних частин Червоної армії на чолі з членом виконкому Комінтерну Ю.Башковичем.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 396.

Знам’янка–Олександрія. Повстанська армія Н.Григор’єва розпочала наступ на Катеринопіль і Єлісаветград. 10 травня були взяті Черкаси, де відбулось об’єднання з повстанцями Холодного Яру. 11 травня було взято Золотоношу, 12 травня — Кременчук. За кілька днів перед повстанцями впали Катеринослав, Херсон, Миколаїв, Чигирин та ін. міста і містечка.
Захарченко П. Земзюліна Н., Нестеров О. В поході за волею. — С. 106–107.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Могилів-Подільський, Подільської губернії. Приїзд до міста голови Директорії Головного отамана військ УНР С. Петлюри, якого зустріли голова РНМ І. Мазепа, штаб 2-ї стрілецької дивізії полковника О. Удовиченка.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 23 травня;Мазепа І. Україна в огні й бурі революції – К., 2003. – С. 408.

Київ. Спільний парад польсько-українських військ на Хрещатику, який приймав командуючий польською армією генерал Е. Ридз-Смігли. Парад замикала 6-а дивізія Дієвої армії УНР під командою полковника М. Безручка.
Заславский Д. Поляки в Киеве в 1920 году. – Петроград, 1922. – С. 17 – 20; Шухевич С. Спомини. – Львів, 1929. – Частина V. – С. 59 – 62; Прушинський М. Драма

Брацлав, Тульчин, Подільської губернії. Вступ до міст польських військ.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 14 травня

Вінниця. Збори вінницької Національної Ради за участю 28 представників від різних українських організацій, які розглянули питання про діяльність президії Ради, реорганізацію Ради. Її функції мали збільшитись – вона мала стати політичним органом і органом громадської думки для об’єднання всіх політичних, економічних та культурно-освітніх сил українського громадянства. До складу Ради мали ввійти по 3 представника від українських політичних партій та по 2 – від інших організацій. Було вирішено також докласти зусиль для поширення серед населення відозв Головного отамана військ УНР С. Петлюри та начальника Польської держави Ю. Пілсудського.
Киевские новости. – 1920. – 18 травня; Хвиля (Вінниця). – 1920. – 14 травня.