Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Після понад 4-місячної облоги і невдалої спроби (від 19 березня) здійснити прорив, а також з огляду на повне вичерпання продовольчих ресурсів комендант Перемиської фортеці генерал піхоти Кусманек був змушений капітулювати разом із залогою перед російськими військами Південно-Західного фронту, для яких здобуття Перемишля стало останнім успіхом кампанії 1915 р.
Діло. – 1915. – 27 березня. – Ч. 12. – С. 1.

Рада народних міністрів, заслухавши інформацію щодо перебування і поводження німецького війська, доручила військовому міністру та міністру закордонних справ зібрати всі матеріали та виробити відповідні заходи. РНМ розглянула питання про поставку хліба австрійцям. Було заслухано внесення міністра закордонних справ в справі проекту конвенції з німцями з приводу перебування їх в Україні. Щодо питання заключення миру з Росією – доручили міністру закордонних справ виробити відповідну ноту. На пропозицію військового міністра ухвалили передати військові гімназії (корпуси) в розпорядження Міністерства освіти та затвердили заступником військового міністра отамана О.Грекова.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.222-223.

На засіданні Малої ради від імені меншовиків і Бунду подано запит до голови РНМ, міністрів судових справ, внутрішніх і військових з приводу репресій представників німецького командування та місцевих органів влади, поширення агітації за встановлення воєнної диктатури гетьмана та протиєврейської агітації і порушено питання про те, які заходи вживатиме уряд для збереження здобутків революції в Україні. Представники українських партій запропонували передати всі запити на розгляд парламентської комісії.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.223-224.

Заступник голови уряду УНР М.Ткаченко затвердив проект штатів Виборчого бюро при міністерстві внутрішніх справ. У пояснювальній записці до цього документу підкреслювалося, що в останні місяці однією з найактуальніших справ в Україні стало скликання Всеукраїнських Установчих зборів.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 9. – Арк. 31-38.

2-й Запорізький полк бригади отамана З.Нагієва разом з німецькими частинами захопили м.Ромодан. Запеклий бій під містом тривав 18 годин. Українські радянські частини підтримали чехо-словацькі підрозділи, на озброєнні яких були важкі і легкі гармати, панцерний потяг та панцерники. Бригада генерала З.Нагієва, на допомогу якій прийшли німецькі частини, прорвала фронт і примусила радянські війська відступити в напрямі Миргорода. Цього дня 1-й Запорізький полк вступив у місто.
Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.414 Народня воля. – 1918. – 22(9) березня.

Із Катеринослава у Таганрог виїхав Центральний виконавчий комітет рад України. До міста прибув Верховний головнокомандуючий збройних сил УСРР, народний секретар В.Антонов-Овсієнко. Надзвичайна комісія по обороні півдня Росії в Сумах опублікувала наказ про мобілізацію усіх чоловіків віком від 18 до 50 років.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. - Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.65-66.

Почалося повстання робітників і солдатів м.Миколаєва. Виступові передували кілька збройних сутичок робітників з німецькими солдатами. Але поштовхом стала звістка про успіх повстання в Херсоні. Напередодні на спільних зборах завкомів та на мітингу Союзу фронтовиків було ухвалено рішення про повстання. Був обраний революційний штаб, який встановив зв’язок з 1-м Феодосійським чорноморським загоном І.Федька (біля ст. Снігурівка). Він почав наступ від м.Олександрівська (тепер Запоріжжя), від Херсону наступали революційні загони. Бої розгорнулись по всьому місту.
Петров В.И. Отражение Страной Советов нашествия германского империализма в 1918 году. – М., 1980. – С.181-182.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.

Мінськ. ХІ загальна партійна конференція Бунду проголосила визнання радянської влади, зробивши застереження, що бундівці не беруть на себе відповідальності за її політику та залишаються на платформі тактичної опозиції. На з’їзді був присутній М.Рафес — представник комуністичного Бунду України.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Кам’янець–Подільський. Повітовий селянський з’їзд за участю М.Грушевського, І.Лизанівського та ін. есерівських провідників. Після обговорення поточного моменту з’їзд ухвалив резолюцію на користь радянської форми влади, висловився проти переговорів з представниками Антанти та за відновлення переговорів з більшовиками.
І.Мазепа. Україна в огні й бурі революції. — С. 121.

Наступальні операції Червоної армії розкололи армію УНР і змусили Південну групу перейти до Румунії, а Північну відступити на Волинь. Протягом короткого часу більшовики зайняли Коростень, Житомир, Бердичев, Проскурів, Гусятин, Новоград-Волинський, Одесу. На середину квітня їх війська вийшли на Збруч. В таких обставинах Антанта побоювалась, що ЗОУНР може піти на союз з радянською Україною.
Литвин М.Р. Українсько-польська війна.1918-1919 рр. – Львів, 1998. – С. 282.

Кам’янець–Подільський. Утворення представниками УСДРП та УПСР (центральної фракції) Комітету охорони республіки. Комітет висунув вимоги до Директорії: негайно припинити переговори з Антантою в Одесі; почати переговори з радянським урядом України, де домагатись визнання радянськими урядами України і Росії самостійності і незалежності УСРР, виведення російських військ з України. До складу комітету входили: В.Чехівський (голова), А.Степаненко, І.Лизанівський, І.Романченко, І.Мазепа, М.Ткаченко та ін.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 122–125.

Київ. Переїзд з Харкова народного комісаріату освіти, прибуття наркомів В.Мещерякова (землеробства) , В.Затонського (освіти), управляючого справами РНК Грановського.
Коммунист. — 1919. — 23 марта.

Станіславів. За підписом голови Держсекретаріату С.Голубовича в Париж відправлена телеграма про згоду уряду ЗОУНР на припинення воєнних дій і проведення мирних переговорів.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 180.