Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

У Харкові відбувся 4-й з’їзд рад Донецько-Криворізької області на який прибули 74 делегати з вирішальним голосом (48 більшовиків, 5 меншовиків, 19 лівих есерів, 2 позапартійних). З’їзд більшістю голосів підтримав пропозицію про утворення Донецько-Криворізької радянської республіки, як федеративної частини РСФРР. Вона включала території Харківської, Катеринославської, частини Херсонської губерній та деяких районів області Війська Донського. Ініціатори цього процесу вважали, що з перемогою соціалістичної революції національне питання втратило значення і тому радянська країна мала бути федерацією економічно однорідних областей, а не національних республік. З’їзд розглянув питання про поточний момент, економічну політику в Донбасі, про обласну партійну організацію.
Нова рада. – 1918. – 14 січня.

Засідання останньої 9-ї сесії Центральної Ради у Києві. Зібралося близько 300 депутатів. перше засідання присвятили читанню 4-го Універсалу та привітанням. Сесію відкрив голова УЦР проф. М.Грушевський невеликою промовою, у якій пояснив, чому було вирішено скликати 9-у сесію і оголосити 4-й Універсал на Малій раді. Секретар УЦР Є.Онацький зачитав Універсал. На другому засіданні 29(16) січня відбулися фракційні засідання та наради ЦК УПСР та УСДРП в справі формування Ради народних міністрів. Тим часом у місті розпочалося повстання за владу рад, в умовах якого тривала робота Центральної Ради. Коли повстанці вже оволоділи Подолом і наближалися до Володимирської вулиці, де засідала Центральна Рада, остання продовжувала обговорення земельного закону та займалася справою формування нового кабінету, яке було доручено В.Голубовичу. 2 лютого (20 січня) 1918 р. пленум розглянув питання про ставлення до Центральної Ради національних меншостей. У наступні дні реорганізували Малу раду і надали прем’єру В.Голубовичу право підписати у Бресті мирний договір.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. - Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К. – 1997. – С.108-125.

В Києві на черговому засіданні 9-ї сесії Української Центральної Ради М.Чечелем був внесений запит від імені фракції українських есерів до Ради народних міністрів щодо арешту її 7 членів. Цей запит підтримала і фракція українських есдеків. Колишній військовий міністр М.Порш пояснив, що їх заарештовано на підставі зв’язків з харківським більшовицьким урядом і РНК РСФРР для припинення їхньої дезорганізаторської роботи, про що свідчив ряд документів. М.Ткаченко, народний міністр судових справ, підтримав законність дій військових властей, але засудив арешт їх в стінах парламенту. П.Христюк (у с.-р.) виступив від імені комісії, яка складала земельний законопроект (всі документи з цього питання залишились у заарештованих членів УЦР). Тому він коротко виклав основні принципи та ідеї законопроекту, а потім зачитав його. Увечері відбулись наради деяких фракцій.
Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.111-113.

Зранку у всіх районах Києва під керівництвом створених ревкомів і штабів почалась підготовка до боїв з військами УЦР. Остання вночі викликала до міста підкріплення. З Західного фронту прибув полк ім. К.Гордієнка. О 12-й годині по Великій Васильківській почали наступ до центру міста робітники і червоногвардійці Даміївки, їх прикривали залізничними Київа–ІІ. Червоногвардійці Шулявки захопили Політехнічний інститут. На Подолі два червоногвардійські загони захопили міліцейські дільниці, 5-у школу прапорщиків та інші об’єкти. Третій загін прийшов на допомогу арсенальцям. Авіапарківці, які діяли невеликими загонами, зайняли Печерську фортецю, захопили склади зі зброєю, Московську та інші вулиці. Головні сили військове командування Центральної ради кинуло до “Арсеналу” – вони безперервно атакували завод. У боротьбу включилися залізничники Київського залізничного вузла. До них приєднались червоногвардійці Міського району та солдати, що повертались з фронту. Опівдні на підтримку збройного повстання почався загальний політичний страйк, у якому взяли участь робітники 35 професійних спілок. Зупинились всі підприємства, припинився рух трамваю, не працював водогін та електростанція. Увесь день у місті тривала артилерійська перестрілка.
Последние новости (ранішній естренний випуск). - 1918. – 22 січня. Киевская мысль (ранішній випуск). – 1918. – 23 січня Великий Жовтень на Київщин

Вранці, близько 6-ї години, після вирішального штурму революційні сили Одеси захопили вокзал, через годину штаб військової округи, згодом – юнкерське училище. Гайдамацькі і юнкерські загони відійшли до 16-ї станції Великого Фонтану. Сили одеської Української ради остаточно капітулювали і визнали вищою владою в місті Військово-революційний комітет. Частина гайдамаків і юнкерів залишила місто.
Голос пролетария . – 1918. – 18 січня Великая Октябрьская социалистическая революция и победа Советской власти на Украине. Хроника важнейших

Зранку студентський ешелон прибув на ст.Бобрик, де його зустрів С.Петлюра, який після бою під Крутами перебрав на себе керівництво всіма українськими військами на Лівобережній Україні. Вояки куреня “Смерті”, за його наказом, влилися до Дорошенківського полку, а студенти та юнаки продовжили шлях на Київ. Червоним гайдамакам* і дорошенківцям наказано прикривати чернігівську залізницю.
Я.Тинченко. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 - березень 1918). – К. – Львів, 1996. – С.182.

Отаман київської військової округи М.Шинкарь подав військовому народному міністрові рапорт про відставку. Викликано це було його незгодою з політичними заходами Військового міністерства на початку повстання в Києві, а також у зв’язку з арештом українських есерів. Заступником отамана київської військової округи призначено Глібовського.
Народня воля. – 1918. -5 лютого (23 січня); – 1918. – 25 січня.

Підрозділи Української Центральної Ради залишили м.Фастів, до якого вступили червоногвардійські загони.
Вісник Української Народної Республіки (Харків). - 1918. – 18 січня.

Київ. Голова Директорії В.Винниченко видав наказ губернським і повітовим комісарам про боротьбу з злочинною агітацією проти УНР та її державної незалежності.
ЦДАВО України. Ф. 3866. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 58.

В Одесі французьке командування закрило російську газету “Россия”, що була вороже налаштована до військ Антанти. Водночас почав виходити український часопис “Нові шляхи” самостійницького напряму, вороже налаштований до Добровольчої армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 71.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Донецький басейн. В результаті переможних боїв частин Червоної армії з білогвардійцями 14 січня узято Дружківку, Краматорськ, Слов’янськ, 18 січня — Костянтинівку, 19 січня — Слов’яносербськ, Нікітовку, Дебальцеве, 21 січня — Луганськ, 22 січня — Синельникове, 24 січня —Алчевськ, 28 січня —Бахмут.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 323.

Київ. Президент ЗУНР Є.Петрушевич увійшов до складу Директорії УНР; представники УНРади ЗУНР І.Калинович, Т.Старух , П.Шекерик-Доників обрані до комісій Трудового конгресу.
Довідник з історії України. — С. 930.

До Східної Галичини прибула комісія Антанти у складі представників Англії, США, Італії, очолена французьким генералом М.Бартелемі.
Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання.1917 –1921 рр. — Київ,1999. – С. 297.

Київ. Засідання президії і комісій Трудового конгресу України. Ухвалено підготувати звіт про конгрес, видрукувати його тиражем 50 тис. примірників та виїхати на місця в агітаційних цілях.
Робітнича газета. — 1919. — 1 лютого.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Проведення реєстрації населення міста відповідно до наказу польського коменданта Кам’янецького повіту та міста.
Вперед (Львів). – 1920. – 26 лютого;Громадська думка (Львів). – 1920. – 27 лютого.