Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Львові політична організація українців скликала "Велике віче" в залі "Яд Харізум". Головою було обрано доктора Євгена Олесницького.
Рада. – 1913. – № 103. – С.4.

Зпеклі бої у Карпатах на горі Маківці, де особливо відзначилися 1-й та 2-й курені (батальйони) Українських січових стрільців, які зазнали значних людських втрат, проте виявили мужність і непоступливість, що було відзначено військовою командою окремим наказом.
Діло. – 1915. – 15 травня. – Ч. 19. – С. 1–2, 5.

О 23 год. 40 хв. голова РНМ В.Голубович надіслав телеграму представникові УНР при Уряді Німецької держави в Берліні О.Севрюку. У ній говорилося, що В.Голубовичем складена заява представнику Німецької держави при Українському урядові баронові Мумму фон Шварценштейна про ті події, що відбулися. О 4-й год. цього дня озброєні люди, одягнені у форму німецьких солдатів і офіцерів, оточили Центральну Раду. Члени УЦР і українського уряду, присутні на засіданні Ради, іменем німецького уряду були піддані обшукам і арештам. На протест голови УЦР проф. М.Грушевського не звернули ніякої уваги. Під час трусу у нього забрали всі документи. Обшуки тривали протягом трьох годин.
Народня воля. – 1918. – 30(17) квітня.

На засіданні Малої ради вирішено було направити делегацію Центральної ради до німецького посла барона А. фон-Мумма, щоб з’ясувати, яку мету переслідує військове командування в Києві і просити його знестись з німецьким урядом, повідомивши, що Центральна рада піде назустріч німецькій владі, якщо вона зробить такий крок і по відношенню до Центральної Ради. Делегація отримала від наради вказівку, що теперішній уряд погоджується піти у відставку, а новому буде доручено переглянути земельний закон УЦР у відповідності з вимогами часу. Відкриваючи засідання голова Центральної Ради М.Грушевський повідомив, що 28 квітня до нього прибув військовий аташе Штольценберг, який пояснив події, що відбулися – вони мали заарештувати деяких членів Центральної Ради, причетних до викрадення банкіра А.Доброго. М.Грушевський заявив протест у зв’язку з обшуками членів УЦР та вилученням паперів. Їх потім повернули. Мала рада постатейно розглянула законопроект Конституції УНР, який мав назву “Статут про державний устрій, права і вільності УНР”. Документ складався з таких розділів: 1.Загальні постанови; 2.Права громадян; 3.Органи влади УНР; … 5.Всенародні збори УНР; 6.Про Раду народних міністрів УНР; 7. Суд УНР; 8.Національні союзи (закон про національно-персональну автономію, затверджений Центральною Радою тощо); 9.Про часове припинення громадських свобод”. Після трьох читань Статут було прийнято. Близько 16 год. біля будинку Центральної ради з’явились караули січових стрільців, біля дверей виставлено кулемети. Делегація, що повернулась від німецького посла барона А.фон-Мумма повідомила, що останній заявив, що Центральна рада запізнилась зі своєю заявою. Близько 21 год. члени Центральної Ради залишили будинок.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.326-330; Конституція У

Рада народних міністрів на своєму засіданні заслухала законопроект міністерства фінансів про додаткове асигнування 25 млн. крб. на утримання Центральної Ради і центральних установ народних міністрів, підтвердила асигнування на різні потреби державних установ, для скликання з’їзду контрольних урядовців.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.325-326.

Командуючий німецькими військами генерал-фельдмаршал Г.фон-Ейхгорн оголосив про запровадження в Україні німецьких польових судів і німецького судочинства, оскільки, за його висловом, українського судочинства не існувало. Це розпорядження поширювалося на територію України й Криму.
Гражданская война на Украине. 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.131.

У київському цирку об 11-й ранку відкрився Всеукраїнський з’їзд хліборобів-власників. На нього прибули 6432 уповноважених від 8 українських губерній. Загалом у з’їзді взяли участь близько 8 тис. осіб. Відкрив засідання голова ініціативної групи М.Коваленко. Головою обрали представника Київщини М.Вороновича. З’їзд працював під пильною охороною німецьких військових. В процесі роботи делегати розкололися на два табори. Селяни – дрібні власники вирішили відкрити окремий з’їзд хліборобів–демократів. Головне розходження між ними полягало в тому, що хлібороби-власники не визнавали Центральну Раду, а дрібні власники з цим не погоджувалися. На пропозицію делегата Полтавщини про те, що вся влада повинна мати характер диктатури, і делегата Київщини, який підтримав цю думку, збори відповіли вигуками “Браво!”, “Ура!”, “Гетьмана! Гетьмана!”. В одній з лож з’явився П.Скоропадський. Голова зборів запропонував обрати його гетьманом. Відповіддю стали вигуки: “Хай живе гетьман!”. О 4-й дня 1918 р. хлібороби-власники обрали П.Скоропадського Гетьманом всієї України. Центральну Раду і Малу раду оголосили розпущеними. П.Скоропадський подякував присутніх і заявив, що не задля власної користі “бере на себе тягар тимчасової влади і молить бога, щоб він дав сили й твердості врятувати Україну”. Потім делегати рушили до Софійського собору, де єпископ Никодим поблагословив і помазав гетьмана. Потому процесія рушила на майдан і там відбувся молебен. Хор заспівав “Многія літа гетьману всієї України”.
Робітнича газета. – 1918. - 3 травня Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. -Т.ІІ. Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002

П.Скоропадський видав “Грамоту до всього українського народу”, в якій наголошував, що відроджена Українська Держава своїм порятунком зобов’язана “могутній підтримці Центральних держав”, які й далі продовжували боротися “за цілісність і спокій України”. У “Грамоті” говорилося, що він проголосив себе гетьманом у відповідь на категоричні вимоги “усіх трудових прошарків населення” утворити державу, здатну зберегти в країні спокій, законність і можливість продуктивної праці. Управління Українською Державою передбачалося будувати через посередництво призначеного Гетьманом кабінету міністрів на основі законів про тимчасовий державний устрій. Центральна і Мала ради, а також усі земельні комітети розпускалися. Усі міністри УНР та їхні товариші звільнялися. Усі розпорядження, як Центральної Ради, так і колишнього російського Тимчасового уряду скасовувалися. Найближчим часом обіцяно було видати закон про порядок виборів до Українського Сойму. “Грамота” гарантувала відновлення прав приватної власності, визначала шляхи розв’язання земельного питання (відчуження від великих власників по дійсній вартості земель для наділення малоземельних), містила обіцянки забезпечити права робітничого класу, особливо залізничників, проголошувала свободу торгівлі та підприємництва, а також відновлення основ культури і цивілізації.
Робітнича газета. – 1918. – 3 травня Державний вістник. – 1918. – 16 травня.

Вироблено Закон про тимчасовий державний устрій України: про гетьманську владу, про віру, права, обов’язки українських козаків і громадян, про закони, Раду міністрів, фінансову раду і Генеральний суд.
Державний вістник. – 1918. - 16 травня.

Гетьман доручив М.Устимовичу розпочати формування уряду УНР, наказавши вступити у переговори з відомими українськими діячами щодо входження до його складу. Все виявилося марним. Навіть соціалісти-федералісти відмовилися.
Дорошенко Д. Історія України 1917-192 3. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.38.

Ввечері цього дня за наказом міністра внутрішніх справ “до особливого розпорядження” було припинено видання газет “Відродження”, “Боротьба”, “ Нова рада”. 30(17) квітня біля редакції останньої з’явилася німецька варта. Редактору газети А.Ніковському запропонували увійти до уряду, але він відмовився. 9 травня (26 квітня) 1918 р. видання уряд. газети відновилося.
Нова рада. – 1918. - 9 травня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.