"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

21 червня – 2 серпня 1915 (понеділок, понеділок)

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Липень 1918

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

8 липня (25 червня) 1918 (понеділок)

Рада міністрів Української Держави розглянула питання про ліквідацію національних міністерств, а оскільки це питання вже було вирішено, обговорювалась тільки форма, яка буде надана їх ліквідації. Рада міністрів заслухала доповідь І.Кистяківського про умови, на яких міг бути переданий Кролевецький завод сільськогосподарських знарядь Чернігівському губернському земству. Схвалено надання кредитів Міністерству шляхів сполучення для розрахунку з Монотопом.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 88 – 88 зв., 89 – 89 зв.

8 липня (25 червня) 1918 (понеділок)

П.Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів закон про утворення Державного Сенату, підтриманий Головою ради міністрів Ф.Лизогубом та міністром судових справ М.Чубинським. Він був виданий замість закону Української Центральної ради від 2 грудня 1917 р. про утворення Генерального суду, як вищої в судових і адміністративних справах державної інституції.
Державний вістник. – 1918. - 20 липня.

14 січня 1919 (вівторок)

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Початок вересня 1919

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

14 березня 1919 (п’ятниця)

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

15 березня 1919 (субота)

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

22 червня — середина липня 1919

Поїздка голови ВУЦВК Г.Петровського по місцевостях України, де нещодавно була встановлена радянська влада. Він виїхав з Києва 22 червня і відвідав Вінницю, Жмеринку, Козятин, Вапнярку. 2 липня був у Бірзулі, 4 липня — у Голті, 8 липня — у Єлісаветграді.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 23 июня; 1, 10 июля.

6-11 липня 1919 (неділя-п'ятниця)

Кам'янець-Подільський. Нарада членів Трудового конгресу. у якій взяли участь 50 депутатів, член Директорії Ф.Швець, голова уряду Б.Мартос, більшість міністрів. Нарада обговорила питання тогочасного становища УНР, її оборони, налагодження державного апарату.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 142; Вістник державних законів УНР. — 1919. — 10 липня. (Ч. 14).

8 липня 1919 (вівторок)

Київ. ВУЦВК видав постанову, спрямовану на зміцнення фронту і тилу. Партії, що стояли на радянській платформі і входили до ВУЦВК, мілітаризувалися; у радянських установах відбувалося скорочення штатів не менше як на 25%; запроваджувалося загальне військове навчання.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 19 липня.

8 липня 1919 (вівторок)

Губвійськкомат Одеси видав наказ про мобілізацію буржуазії міста на тилові роботи.
Одеський коммунист. — 1919. — 11 июня.

29 червня – 9 липня 1920 (вівторок–п’ятниця)

Рейд загонів отамана Н. Махна по Бахмутському, Ізюмському, Костянтиноградському, Новомосковському та Павлоградському повітами, протягом якого їхня численність зросла до 10 тис. бійців.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Липень 1920

Звернення командування 1-ої Кінної армії “До працюючого люду Галичини” з закликом підняти збройне повстання проти польських панів та петлюрівців.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 364 – 366.

Липень 1920

Одеса. Тиждень добровільної явки дезертирів з Червоної армії, під час якої зареєструвалось 10500 дезертирів.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 4 вересня.

8 липня 1920 (четвер)

Кам’янець-Подільський. Засідання РНМ УНР, на якому заслухано доклад голови Ради міністрів про пропозицію представників польського уряду перейняти владу в м. Кам’янці; доклад командуючого Дієвою армією УНР генерала М. Омельяновича-Павленка про потреби армії і про становище на фронті; ухвалено законопроект військового міністра про встановлення штатів командатури міст; евакуацію уряду призначено на 9 липня.
ЦДАВО України. – Ф. 1092. – Оп. 2. – Спр. 367. – Арк. 55.

8 липня 1920 (четвер)

Постанова президіуму ВУЦВК про утворенння Кременчуцької губернії в складі Золотоніського, Кременчуцького, Хорольського, Чигиринського, Черкаського, Олександрійського повітів з губернським центром в Кременчуці.
Вісті (Полтава). – 1920. – 24 серпня.

8 липня 1920 (четвер)

Кам’янець-Подільський. Звернення Головного отамана військ УНР С. Петлюри до населення Поділля в зв’язку з переходом військової і цивільної влади від поляків до уряду УНР.
Петлюра С. Статті, листи, документи. – К., 1999. – Т. ІІІ. – С. 223 – 224.