Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

ЦВК рад України звернувся до робітників і селян з Маніфестом, в якому зазначав, що “відроджуються найгірші часи миколаївського режиму”, в т.ч. влада поміщиків, капіталістів. Ліквідуються завоювання робітників і селян.
Українська РСР в період громадянської війни 1917-1920 рр. – У трьох томах. – Т.1. – Березень 1917 р. – листопад 1918 р. – К. – 1967., С.327.

Рада народних міністрів дала згоду на те, щоб Державне хлібне бюро почало заготовку хліба для Німеччини і Австрії, хоча законопроект про нього ще не затверджений, та ухвалило виділити для цього потрібні кошти. У відповідь на лист німецького посла фон-Мумма відносно Чорноморського флоту, РНМ підтвердила, що останній оголошено флотом УНР і не виступатиме проти військових сил Німеччини і що вона просить німецькі військові власті допомогти у боротьбі з більшовицькими елементами, що захопили кораблі. Флотові дати наказ – не виступати проти німецьких військ. Підтверджено, що М.Порш призначений головою мирної делегації, що мала вести переговори з РСФРР. РНМ заслухала і питання про польські легіони. Міністри військовий і внутрішніх справ повідомили, що ними вжиті заходи до повного їх роззброєння з залученням місцевого населення.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.289-291.

Мала рада на своєму засіданні прийняла перероблений законопроект про надання міністерству внутрішніх справ кредиту для видачі ссуд земським і міським самоуправлінням та законопроект про випуск розмінних марок Державної скарбниці.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – Т.2. – К., 1997. – С.288.

Опублікована постанова Головного земельного комітету України, прийнята ним після заслуховування і аналізу доповідей з місць і з’ясування суті перешкод, які виникали в роботі земельних комітетів в процесі впровадження в життя земельного закону Центральної Ради і проведення посівної. Велике значення надавалося попередженню втручання у земельні справи місцевих адміністрацій та військової влади, “як чужоземної, так і української”. Постанова схвалювала тверду позицію щодо переведення в життя земельного закону 18 січня 1918 р. міністром земельних справ М.Ковалевським.
Робітнича газета. – 1918. - 19 квітня.

“Маніфест до робітників і селян України” – звернення ЦВК рад України і Народного секретаріату до робітників і селян України із закликом до згуртування сил навколо радянського уряду для боротьби проти австро-німецьких окупантів та Центральної Ради, прийнятий на Таганрозькій сесії ЦВК рад за дорученням 2-го Всеукраїнського з’їзду рад. Невідкладним завданням радянської влади визнавалося надання ідейної, організаційної і технічної допомоги повстанню робітників і селян проти Центральної Ради та окупантів. Опублікований 20(7) квітня 1918 р. в газеті “Вестник Украинской Народной республики”.
Гражданская война на Украине 1918-192 0. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.122-125 Больш

У Таганрозі за умов австро-німецької окупації України відбулась нарада більшовиків за участю членів більшовицької фракції ЦВК рад України, Народного секретаріату, окремих представників лівих елементів УПСР та УСДРП (71 особа). В умовах гострих незгод нарада на пропозицію М.Скрипника ухвалила створити окрему від РКП(б) Компартію України. Ця акція М.Скрипника та більшістю учасників наради розглядалася як формальний крок, спрямований на збереження Брестського миру. Нарада виробила заходи до відновлення і зміцнення більшовицьких організацій і підготовці під їх керівництвом повстання проти окупантів і гетьманської влади. Конференція обрала Організаційне бюро по скликанню Першого з’їзду КП(б)У, ухвалила рішення про назву республіканської партійної організації – Комуністична партія (більшовиків) України. Наголошувалося, що КП(б)У має роз’яснити масам залежність успіху цього повстання від збереження і зміцнення радянської влади в РСФРР і “дальшого розвитку світової соціалістичної революції”!
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К. – 1987. – С.615Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сбо

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Рівне. Вийшов перший номер газети “Українська справа”, заснованої опозиційною Українською народно–республіканською партією. У ньому містилася критика на адресу декларації уряду Б.Мартоса від 12 квітня.
Українська справа. — 1919. — 19 квітня.

Крим. Реорганізація Російської армії генерала П. Врангеля. Реформовані частини і з’єднання було зведено в чотири корпуса: 1-й Добровольчий (генерал Кутепов), 2-й Кримський (генерал Слащов), Донський козачий (генерал Сидорин) та Кубанський козачий (генерал Писарев).
Липатов Н. 1920 год на Черном море. Военно-морские силы в разгроме Врангеля. – М., 1958. – С. 48.