Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

У Харкові відбувся 4-й з’їзд рад Донецько-Криворізької області на який прибули 74 делегати з вирішальним голосом (48 більшовиків, 5 меншовиків, 19 лівих есерів, 2 позапартійних). З’їзд більшістю голосів підтримав пропозицію про утворення Донецько-Криворізької радянської республіки, як федеративної частини РСФРР. Вона включала території Харківської, Катеринославської, частини Херсонської губерній та деяких районів області Війська Донського. Ініціатори цього процесу вважали, що з перемогою соціалістичної революції національне питання втратило значення і тому радянська країна мала бути федерацією економічно однорідних областей, а не національних республік. З’їзд розглянув питання про поточний момент, економічну політику в Донбасі, про обласну партійну організацію.
Нова рада. – 1918. – 14 січня.

Засідання останньої 9-ї сесії Центральної Ради у Києві. Зібралося близько 300 депутатів. перше засідання присвятили читанню 4-го Універсалу та привітанням. Сесію відкрив голова УЦР проф. М.Грушевський невеликою промовою, у якій пояснив, чому було вирішено скликати 9-у сесію і оголосити 4-й Універсал на Малій раді. Секретар УЦР Є.Онацький зачитав Універсал. На другому засіданні 29(16) січня відбулися фракційні засідання та наради ЦК УПСР та УСДРП в справі формування Ради народних міністрів. Тим часом у місті розпочалося повстання за владу рад, в умовах якого тривала робота Центральної Ради. Коли повстанці вже оволоділи Подолом і наближалися до Володимирської вулиці, де засідала Центральна Рада, остання продовжувала обговорення земельного закону та займалася справою формування нового кабінету, яке було доручено В.Голубовичу. 2 лютого (20 січня) 1918 р. пленум розглянув питання про ставлення до Центральної Ради національних меншостей. У наступні дні реорганізували Малу раду і надали прем’єру В.Голубовичу право підписати у Бресті мирний договір.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. - Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К. – 1997. – С.108-125.

Призначені на вечір засідання Малої ради та пленуму Центральної Ради не відбулися. О 19 ? год. пленум розпочався, але через півгодини через артилерійську канонаду припинив свою роботу (на ньому мав бути затверджений новий склад Ради народних міністрів). Протягом всього дня відбувались фракційні наради – українських есерів та есдеків щодо формування Ради народних міністрів. О 9-й год. вечора мало розпочатись засідання Центральної Ради. У цей час до будинку Центральної ради прибув загін вільних козаків на чолі з головою київського “Вільного козацтва” М.Ковенком, призначеним комендантом м.Києва. Частина козаків залишилась біля вхідних дверей, пропускаючи до будинку членів УЦР, а М.Ковенко з іншою групою козаків увійшов до великого залу, де засідала фракція українських есерів і заарештував ряд її членів – С.Бачинського, П.Любченка, І.Михайличенка, П.Сіверо-Одоєвськогого, М.Полоза, А.Шумського та Ткаля. На знак протесту до них прилучились О.Зарудний, В.Голубович та М.Біляшівський, але останніх двох відділили від цієї групи.
Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. – В двух томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.109-110

В Києві почалося збройне повстання проти Центральної ради. Опівночі революційно настроєні солдати полку ім.Т.Шевчека та революційні частини гарнізону (3 –й авіапарк, 1-й запасний понтонний батальйон та ін.) почали озброюватись. Військове командування УЦР кинуло сюди загони вільних козаків, підтриманих броньовиком і сотню 1-го кінного полку “Вільної України”. Зав’язались перші бої, які тривали до ранку. Основним опорним пунктом повсталих став завод “Арсенал”. Завдяки розпропагованим більшовиками солдатам-богданівцям, що несли охорону заводу, робітники зайняли його територію. Сюди була доставлена зброя, вивезена 5 січня 1918 р. після роззброєння робітників заводу. Перша спроба українських вояків захопити завод була відбита арсенальцями. На допомогу арсенальцям прибули 450 солдатів українського полку ім. П.Сагайдачного та ще частина солдатів полку ім. П.Полуботка, кулеметники – волинці, робітники ряду підприємств і майстерень міста. Понтонери і сапери організували захист флангів заводу. До солдатів авіапарку приєднались солдати артскладу, піших дружин і інших частин гарнізону. Почались переговори, наслідком яких стало укладення перемир’я до 12-ї год. дня. Вранці на засіданні Ради робітничих депутатів вирішено почати переговори між повсталими робітниками і солдатами, з одного боку, і Центральною Радою, з другого. О 3-й год. дня у Маріїнському палаці повсталі пред’явили УЦР ультимативні вимоги – передати владу радам і роззброїтись, розпустити загони вільного козацтва. Центральна Рада відхилила ультиматум повсталих, вимагаючи від них беззастережної капітуляції. Біля 13-ї години відновилась стрілянина на Печерську. А увечері розпочався масований артилерійський обстріл “Арсеналу”. О 7-й год. вечора в приміщенні Комерційного інституту почалося об’єднане засідання Ради робітничих депутатів разом з представниками фабзавкомів і професійних спілок. Більшістю голосів (256 – за, 11 проти і 22, що утримались) ухвалено резолюцію про оголошення в Києві загального політичного страйку
Киевская мысль (ранішній випуск) – 1918. - 17 січня Последние новости (ранішній випуск). – 1918. - 17 січня Последние новости (ранішній екстрений в

Відбувся бій українських підрозділів і об’єднаних радянських військ поблизу ст.Крути. У ньому брали участь київські студенти та вояки куреня “Смерті”, юнаки 1-ї української військової школи ім. Б.Хмельницького – всього до 420 чол. Їм протистояли значні сили радянського командування: 1300 багнетів колони П.Єгорова (1-а армія), що вела наступ від Полтави, загони Р.Берзіна (2-а армія) – до 3500 багнетів, які до цього вели бойові операції на Чернігівщині, та підрозділи С.Кудинського (3-я армія) – до 800 багнетів і ін. Жорстокий бій тривав увесь день. Не маючи боєприпасів, українські підрозділи почали відступ до ешелону. Захоплених у полон студентів і гімназистів, всього 27 чоловік, за наказом П.Єгорова було розстріляно. Ешелон з юнаками та студентами вирушив до Києва.
ДАРФ. – Ф.130. – Спр. 82. – Арк. 14 ; В.А.Антонов-Овсеенко. Записки о гражданской войне. – Т.1. – М., 192 4. – 146-147.

О 15-й год. командуючий Київською військовою округою М.Шинкарь оголосив Київ на осадному становищі. Він призначив особим комендантом по охороні м.Києва і району голову ради “Вільного козацтва” М.Ковенка.
Последние новости (Київ, ранішній випуск). – 1918. – 17 січня.

Вранці Одеський військово-революційний комітет і оперативний штаб повстання закликали населення захистити революцію. Революційні сили, підтримані вогнем військових кораблів –лінкорів “Синоп”, “Ростислав”, крейсера “Алмаз”, перейшли у наступ. Надвечір бої з центральної частини перемістилися у привокзальний район і на околиці міста. Окремі частини гайдамаків почали капітулювати. У революційний комітет звернулись представники українських підрозділів з пропозицією про перемир’я і капітуліцію.
Хроніка революційних подій в Одесі. – Одеса, 1958. – С.168.

Київ. Голова Директорії В.Винниченко видав наказ губернським і повітовим комісарам про боротьбу з злочинною агітацією проти УНР та її державної незалежності.
ЦДАВО України. Ф. 3866. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 58.

В Одесі французьке командування закрило російську газету “Россия”, що була вороже налаштована до військ Антанти. Водночас почав виходити український часопис “Нові шляхи” самостійницького напряму, вороже налаштований до Добровольчої армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 71.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Донецький басейн. В результаті переможних боїв частин Червоної армії з білогвардійцями 14 січня узято Дружківку, Краматорськ, Слов’янськ, 18 січня — Костянтинівку, 19 січня — Слов’яносербськ, Нікітовку, Дебальцеве, 21 січня — Луганськ, 22 січня — Синельникове, 24 січня —Алчевськ, 28 січня —Бахмут.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 323.

Київ. Президент ЗУНР Є.Петрушевич увійшов до складу Директорії УНР; представники УНРади ЗУНР І.Калинович, Т.Старух , П.Шекерик-Доників обрані до комісій Трудового конгресу.
Довідник з історії України. — С. 930.

До Східної Галичини прибула комісія Антанти у складі представників Англії, США, Італії, очолена французьким генералом М.Бартелемі.
Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання.1917 –1921 рр. — Київ,1999. – С. 297.

Київ. До голови Директорії В.Винниченка звернулась делегація УПСФ, яка вимагала негайно встановити дипломатичні контакти з представниками Антанти і використати їх війська для боротьби з більшовиками.
Політична історія України ХХ століття. — Т. 2. — С. 331.

Харків. Декрет Тимчасового робітничо-селянського уряду України про найменування завідувачів відділів уряду народними комісарами. Декрет про реорганізацію Тимчасового робітничо–селянського уряду України в Раду народних комісарів (РНК). Голова — Х.Раковський, члени уряду — В.Аверін, В.Антонов–Овсієнко, Артем (Ф.Сергєєв), А.Бубнов, К.Ворошилов, О.Жарко, В.Затонський, Ф.Земіт, А.Колегаєв, Е.Квірінг, Ю.Коцюбинський, Б.Магідов, В.Межлаук, В.Мещеряков, М.Подвойський, Г.Пятаков, М.Скрипник, П.Тутишкін, О.Хмельницький, О.Шліхтер, Ю.Щаденко.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 5 февраля.

Харків. Новоутворений радянський уряд України видав відозву “До всіх народів і урядів”, в якій повідомлялося про новий склад уряду, про те, що невдовзі радянська влада буде відновлена на всій Україні.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 30 января.