Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Створення у Києві під головуванням барона Кноррінга при воєнному генерал-губернаторі Галичини й відповідно до наказу останнього (перша дата) Особливої комісії щодо заручників та адміністративно-засланих з Галичини осіб, на яку покладалося завдання перегляду справ зазначених категорій підданих Австро-Угорщини. До складу комісії (друга дата), окрім барона Кноррінга, увійшли дійсний статський радник Яновський, полковник Злотницький та підполковник Сухіно.
Центральний державний історичний архів України у м. Києві. – Ф. 361. – Оп. 1. – Спр. 839. – Арк. 1–2.

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

На засіданні Ради міністрів Української Держави схвалено “Статут військової повинності” та законопроект про фінансування винокурної промисловості. З доповненнями було прийнято законопроект про використання цукрових буряків. Розглядались засади організації охочекомонних (добровільних) дружин.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 12-12 зв., 13-13 зв.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні, поступова втрата українською армією боєздатності через епідемію тифу, брак амуніції та зброї.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 95.

Рейд махновської повстанської армії з Київщини на Катеринославщину по тилах денікінців, у ході якого повстанцями були взяті міста Єлісаветград (2 жовтня), Олександрівськ (5 жовтня), Гуляйполе (7 жовтня), Бердянськ (8 жовтня), Маріуполь (14 жовтня), зруйновано тил денікінської армії.
Верстюк В. Махновщина. — С. 176–180.

У Жмеринці відбулось урочисте свято присяги штабу Наддніпрянської Дієвої армії і військових частин на вірність УНР. На церемонії був присутній Головний отаман С.Петлюри.
Український козак. — 1919. — 11 жовтня.

З району Орла розпочався контрнаступ Червоної армії проти Білої армії Денікіна.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 220.

До Одеси прибув головнокомандувач ЗСПР генерал А.Денікін. Йому був піднесений чек на 1 млн. крб., зібраний комітетом допомоги Добровольчій армії. Він також був вибраний почесним членом Новоросійського університету.
Киевская жизнь. — 1919. — 29 сентября (12 октября); Киевлянин . — 1919. — 28 сентября.

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.

Станіславів (суч. Івано-Франківськ). Засідання РНМ УНР, на якому ухвалено законопроект про мобілізацію армії УНР; ухвалено вважати функції уповноваженого по евакуації з м. Кам’янця-Подільського міністра народного господарства Є. Архипенка закінченими.
ЦДАВО України. – Ф. 1065. – Оп. 2. – Спр. 9. – Арк. 19 –19 зв.

Коростень, Овруцький повіт, Волинської губернії. Вступ до міста польського війська.
Документы и материалы по истории советско-польських отношений. – М.. 1965. – Т. 3. – С. 448.

Полтава. Відкриття І губернського з’їзду працівників землі та лісу.
Вісті (Полтава). – 1920. – 12 жовтня.

Миколаїв. І Херсонський повітовий з’їзд рад, на якому ухвалено резолюцію про політичне і економічне становище радянських республік.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 855.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

На кордоні Павлоградського повіту Катеринославської та Костянтиноградського повіту Полтавської губернії знищено збройний загін отамана Чорного. 80 вояків взято в полон, захоплено 3 кулемети та 2 тачанки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.