Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Рада народних міністрів на своєму засіданні ухвалила, на пропозицію В.Голубовича, скасувати воєнно-промислові комітети і заводські наради, закінчивши їх ліквідацію до 1 квітня 1918 р. РНМ, заслухавши статут Окремого корпусу прикордонної (пограничної) охорони, постановила передати його на затвердження в Центральну Раду. Уряд ухвалив припинити організацію “Вільного реєстрового козацтва” і виділену йому суму передати на організацію міліції, а школи різних відомств, кустарні майстерні Всеросійського земського союзу передати міністерству освіти, тощо.
Українська Центральна Рада. – Документиі матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.225-226.

У наказі по Головному штабові повідомлялось, що згідно постанови РНМ від 22(9) березня О.Жуковський призначався військовим міністром, а постановою РНМ від 23(10) березня його товаришем ставав отаман О.Греков.
ЦДАВО України. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 30. – Арк. 31.

Німецьке командування перекинуло з м.Одеси до Миколаєва значні підкріплення і під прикриттям артилерійсько-мінометного вогню вони перейшли у наступ. Їм довелося битися за кожний квартал у місті. Окремі групи повсталих довго оборонялись, інші почали відступ в напрямі ст. Долинська і до Херсону.
Белан Ю.Я. Отечественная война украинского народа против немецких оккупантов в 1918 году. – К., 1960. – С.107.

Центральний страйком Південно-західної залізниці звернувся до всіх страйкомів з пропозицією продовжувати страйк до задоволення усіх вимог: виплати заборгованості за 1917, 1918 рр., визнання єдиного Союзу (Спілки) для правового захисту товаришів, звільнення усіх заарештованих за участь у страйку. Але не вдаватися до ексцесів, насильства та погроз. В разі пропозицій частково задовольнити вимоги – роботи не відновлювати.
ЦДАВОВУ України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 60. – Арк. 202.

У Катеринославі створено Надзвичайний штаб, якому доручено організувати оборону міста, боротися з проявами контрреволюції та анархічними виступами.
Звезда. – 1918. – 23(10) березня.

До Києва прибув полк ім.Т.Шевченка, сформований з українців з полонених під час першої світової війни, під командою полковника М.Шаповала. Біля будинку Центральної Ради його зустрічали представники УЦР, військових та громадських організацій.
Народня воля. – 1918. – 24(11) березня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.

Мінськ. ХІ загальна партійна конференція Бунду проголосила визнання радянської влади, зробивши застереження, що бундівці не беруть на себе відповідальності за її політику та залишаються на платформі тактичної опозиції. На з’їзді був присутній М.Рафес — представник комуністичного Бунду України.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Наступальні операції Червоної армії розкололи армію УНР і змусили Південну групу перейти до Румунії, а Північну відступити на Волинь. Протягом короткого часу більшовики зайняли Коростень, Житомир, Бердичев, Проскурів, Гусятин, Новоград-Волинський, Одесу. На середину квітня їх війська вийшли на Збруч. В таких обставинах Антанта побоювалась, що ЗОУНР може піти на союз з радянською Україною.
Литвин М.Р. Українсько-польська війна.1918-1919 рр. – Львів, 1998. – С. 282.

Станіславів. З’їзд Української радикальної партії. Поряд з вимогами свободи і незалежності, соборності української держави, національно-культурного будівництва, з’їзд ухвалив постанови про вивласнення поміщицьких і церковних земель та соціалізацію великих промислових підприємств, банків, торгівлі.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1. — С. 21.

Москва. Директива головнокомандувача Червоної армії І.Вацетіса командувачу Українського фронту В.Антонову-Овсієнку з вимогою просуватися до кордонів Галичини і Буковини, щоби встановити безпосередній зв’язок з радянськими військами Угорщини.
Політична історія України ХХ століття. — Т. 2. — С. 342.

Київ. Переїзд з Харкова до Києва народного комісаріату охорони здоров’я.
Боротьба. — 1919. — 18 квітня.

Київ. Повідомлення про переїзд з Харкова до Києва ЦК УПСР (комуністів–боротьбистів).
Коммунист. — 1919. — 23 марта.

Київ. Повітовий селянський з’їзд, на який прибуло 72 делегати (замість 250), що представляли 10 волостей з 22. На з’їзді був помітний розподіл на дві частини: меншу — комуністичну, більшу — не комуністичну, а просто селянську, виступаючу проти комуни, що вносить розбрат у селянське життя. Обговоривши політичний момент, з’їзд в резолюціях виступив проти надмірної централізації радянської влади; в земельному питанні — за соціалізацію землі, схвалив артільну форма господарства, висловився проти комуни.
Боротьба. — 1919. — 25, 26 березня.