Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

22 лютого німці зайняли Коростень. Жорстокі бої зав’язалися поблизу Бердичева. Півторатисячний загін Військово-революційного комітету Південно-Західного фронту під командуванням В.Кіквідзе у цей день перейшов у наступ і примусив українські загони К.Прісовського, що підійшли з Житомира у чотирьох ешелонах при підтримці бронепотягу, відступити. Після чотириденних боїв, радянські загони, не маючи підкріплень, відступили до Козятина. Українські війська у цих боях зазнали великих втрат. В одному з боїв загинув отаман Савіцький (Савинський). Його мужня поведінка була відзначена у наказі військового міністра, а його батареї було присвоєне наіменування “імені отамана Савіцького”.
Вісник УНР (м.Київ). – 1918. – 26 (13) лютого. Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.410 ЦДАВОВУ. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 30. – Арк. 8 зв.

Рада народних міністрів УНР при розгляді питання про чехословацькі та польські формування на Україні ухвалила доручити міністрові військових справ О.Жуковському звернутись до чехо-словаків з пропозицією здати зброю і залишити Україну, а білорусам запропонувати формувати своє військо в Луненці і Калинковичах. Заявити про єдність української територіальної армії. РНМ ухвалила призначити переїзд уряду до м.Житомира на 26(13) лютого. На засіданні було вирішено внести закон про Герб УНР (прийнятого морським флотом герба Володимира Великого) та доручено Міністерству фінансів підготувати законопроект щодо випуску української грошової одиниці гривні та монетної одиниці – шага.
Народня воля. – 1918. – 9 березня (24 лютого).

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

Військові коменданти м. Дубно, Дубенського і Кременецького повітів Волинської губ. ухвалили рішення накласти на єврейське населення контрибуцію у розмірі 100 000 крб. за протидержавну діяльність проти УНР..
Сергійчук В. Погроми в Україні. — С. 247

Київ. Командувач Українського фронту Червоної армії В.Антонов–Овсієнко видав наказ про остаточний розгром армії УНР, що передбачав наступ у трьох напрямах: з півночі — на Здолбунів, з півдня — на Вапнярку, в центрі — знищити головні сили української армії на дільниці Козятин–Бердичів–Вінниця–Жмеринка.
Гражданская война на Украине. — Т. 1. — Кн. 1 — С. 650.

Москва. Міжвідомча на Рада при економічно–правовому відділі наркомату внутрішніх справ РСФРР розглянула питання територіального розмежування між РСФРР та УСРР. Її рішення лягли в основу затвердженого 10 березня 1919 р. договору про кордони.
ЦДАВО України. Ф.2. — Оп. 1. — Спр. 18. — Ч. 1. — Арк. 109

З’їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів Київської губернії. Були присутні 130 делегатів (90 з провінції), з них: 71 комуніст, 18 членів УПСР(боротьбистів), 12 членів УСДРП (незалежних), 13 лівих есерів (борбистів), 10 безпартійних. З’їзд заслухав звіт про діяльність губвиконкому, обговорив земельне, продовольче та інші питання.
Робітнича газета. — 1919. — 5 березня.

Ямпільський повіт, Подільської губернії. Просування білогвардійських частин під проводом генерала Н. Бредова. Ліквідація Ямпільської повітової виконавчої ради УНР.
ЦДАВО України. – Ф. 538. – Оп. 1. – Спр. 174. – Арк. 8.

Харків. Інструкція ВУЦВК губернським ревкомам про порядок виборів у волосні і сільські ради.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919–1920). Збірник окументів і матеріалів. – К., 1957. – С. 73 – 78.

Частина білогвардійських військ Новоросійської та Київської областей Збройних Сил Півдня Росії під проводом генерала Н. Бредова просувалася в трьох колонах (до 20 тис. вояків) вздовж р. Дністер для з’єднання з польською армією в районі Деражні (т.зв. Бредівський похід). Під час такого руху в районі Кодими 19 – 21 лютого добровольці зустрілись з частиною 3-го корпусу ЧУГА і вступили з ними в бій – перший бій Галицької армії на боці більшовиків.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 215; Шухевич С. Спомини. – Львів, 1929. – Ч. ІV. – С. 101.

Район Кам’янця-Подільського та Нової Ушиці, Подільської губернії. За згодою польської влади почали формуватися українські військові частини під командою полковника М. Шаповала (4-та стрілецька і запасова бригади) та полковника Смаглія (загін ім. кошового І. Сірка).
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 35.

Харків. Загальноміська конференція КСРМУ. Ухвалені резолюції про ставлення до різних юнацьких організацій (окремі юнацькі спілки, що мають “шовіністично-петлюрівську сутність”, визнані спробою розколити єдиний юнацький рух за національною ознакою); про важливість клубної роботи робітничої молоді.
Образование и деятельность комсомольской организации Харьковщины. 1917 – 1920. Документы и материалы. – Харьковское книжное издательство, 1961.

Катеринослав (суч. Дніпропетровськ), Катеринославської губернії. Губернська партійна конференція КП(б)У за участю 66 делегатів. Ухвалені резолюції про радянське будівництво, про національне питання і взаємини з радянською Росією, про анархистів і махновщину, Червону армію і партизанщину. Прагнення до організації самостійної української Червоної армії названо “контрреволюційним, петлюрівщиною”; комуністи були закликані розкривати “націоналістичну дрібнобуржуазну суть боротьбизму” перед широкими масами трудящих.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 724 – 728.

Варшава (Польща). Конференція УСДРП, в якій взяли участь О. Безпалко, А. Лівицький, Б. Мартос, Л. Михайлів, В. Старосольський, Л. Ганкевич, М. Ганкевич, І. Квасниця, П. Понятенко. Ухвалено резолюцію з вимогами визнання самостійності УНР урядом РСФРР, усунення з української території “окупаційної Червоної армії”, відкликання “самозванного радянського уряду України”, визнання уряду І. Мазепи до скликання Установчих зборів України.
Вперед (Львів). – 1920. – 2 березня, 12 березня;Громадська думка (Львів). – 1920. – 3 березня.

Київ. Губернський з’їзд КСРМУ.
Киевщина в годы гражданской войны и иностранной военной интервенции (1918 – 1920 гг.). Сборник документов и материалов. – К., 1962. – С. 474.

Наказ головної команди військ УНР про призначення генерал-поручника В. Зелінського інспектором всіх українських військових формувань в Польщі.
ЦДАВО України. – Ф. 1075. – Оп. 2 – Спр. 58. – Арк. 3.