Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

м. Київ. Сербський прем’єр-міністр Нікола Пашич відвідав місто. Після прийому у міській думі він вирушив у Одесу.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 33-34, 13 травня.

Міністр шляхів Української Держави В.Бутенко видав наказ про зміну назв залізниць: Південно-Західної на Правобережну, Південної – на Слобідську, Катерининської – на Запорізьку.
Державний вістник. – 1918. - 21 травня.

З’їзд прийняв статут “ПРОТОФІС”у” і затвердив склад його представницького органу – ради. У подальшій діяльності цей союз тяжів до відновлення федерації з Росією. На відкритті з’їзду були присутні міністри С.Гутник, А.Ржепецький, Б.Бутенко.
Киевская мысль. – 1918. - 16 мая Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.355.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Наказ головного отамана С.Петлюри про переформування армії УНР за регулярним принципом. Відбулося скорочення штабного апарату та тилових установ, весь боєздатний елемент яких переводився до бойових частин. Базовими одиницями оперативного рівня Дієвої армії стали 11 дивізій. Основною одиницею тактичного рівня був полк. До складу кожної дивізії входили три піших і один гарматний полки, три кінних сотні і технічні підрозділи. Вводилася єдина нумерація, дивізії входили до складу військових груп, кожна з яких виконувала функції окремої армії. Передбачалося провести переформування до 25 травня, однак в умовах безперервних боїв воно закінчилося на початку червня.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 1. — Спр. 15. — Арк. 2–3.

Волинь. Початок наступальної операції польської армії під командуванням генерала Галлера (шість добре озброєних дивізій) на території північно–західної Волині проти частин Дієвої армії УНР та УГА.
Удовиченко О. Україна у війні за державність.— С. 62.

Бессарабія. Початок наступу Червоної армії з метою надання допомоги радянській Угорщині. Форсування Дністра радянськими військами та вступ на територію Румунії.
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 4. — С. 280.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Харків. ІІ Всеукраїнський з’їзд КСРМУ. Ухвалено резолюції про поточний момент і задачі робітничої молоді (всіх членів комсомольської організації Правобережної України від 18 років вирішено перевести на казарменний стан і передати в розпорядження паркомів КП(б)У та військової влади; розробити план мобілізації КСРМУ Лівобережної України); про господарче будівництво; про організаційні питання – вирішено змінити назву на Комуністичний союз молоді України (КСМУ); про роботу на селі. Ухвалено звернення до революційної молоді України з закликом виступити на боротьбу проти білопольських інтервентів.
Образование и деятельность комсомольськой организации Харьковщины. 1917 – 1920. – Харьковское книжное издательство, 1961. – С. 239 – 255.

Проведення мобілізації в Могилівському, Ямпільському і частині Ново-Ушицького повіту до Дієвої армії УНР. На 1 червня вона складалась з 955 старшин та 8180 козаків.
Українсько-московська війна 1920 року в документах. – Ч. І. – Варшава, 1933. – С. 6, 21.

Коктебель. На дачі письменника В. Вересаєва відбулась VІІ обласна (підпільна) конференція РКП(б), в роботі якої якої взяло участь 15 делегатів з Сімферополя, Севастополя, Ялти, Євпаторії, Феодосії, Алушти. Ухвалено рішення про розгортання широкого повстанського руху в тилу армії генерала П. Врангеля, мобілізацію комуністів і комсомольців в партизанські загони.
Хроника революционных событий в Крыму – Симферополь, 1969. – С. 156.

Вінниця. Засідання РНМ УНР під головуванням І. Мазепи, на якому ухвалено висловити подяку війську генерала М. Омельяновича-Павленка за проведення Зимового походу; скасувати всі більшовицькі декрети; асигнувати в розпорядження головного комісара УНР К. Лоського 15 млн. карбованців; розглянуто церемоніал зустрічі начальника Польської держави Ю. Пілсудського.
ЦДАВО України. – Ф. 1429. – Оп. 2. – Спр. 53. – Арк. 11.

Гайсин, Подільської губернії. Вступ до міста польських військ.
Вперед (Львів). – 1920. – 18 травня.

Наказ київського губерніального комісара Б. Преснухіна про призначення бердичевським повітовим комісаром Г. Садовського.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 19 травня.