Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Донецький басейн. Початок контрнаступу денікінських військ. Вони нанесли удар і прорвали фронт, який утримувала бригада Н.Махна.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 121—122.

Перебування голови Реввійськради РСФРР Л.Троцького у Києві. Спільне засідання ЦК РКП(б) та ЦК КП(б)У під його головуванням ухвалило рішення про ліквідацію Українського фронту і підпорядкування військових округів вищий військовій владі Російської Федерації. Того ж дня увечері відбулось засідання ВУЦВК, де Троцький зробив доповідь про оборону радянських республік. ВУЦВК ухвалив постанову "Про об'єднання військових сил радянських республік". Наступного дня був проведений огляд військ. 22 травня Л.Троцький відвідав Харків.
Боротьба. — 1919. — 20, 21, 24 травня.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Проведення мобілізації в Могилівському, Ямпільському і частині Ново-Ушицького повіту до Дієвої армії УНР. На 1 червня вона складалась з 955 старшин та 8180 козаків.
Українсько-московська війна 1920 року в документах. – Ч. І. – Варшава, 1933. – С. 6, 21.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Павлоградському, Новомосковському і Бахмутському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Позиційні бої Дієвої армії УНР з частинами Червоної армії за селища Кетроси – Підлісівка – Грушка.
Гражданская война на Украине 1918 – 1920. Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. – Т. 3. – К., 1967. – С. 127;Монкевич Б. Чорні З

Харків. ІV Всеукраїнський з’їзд рад за участю 750 делегатів. Ухвалено резолюції по доповіді уряду (схвалені земельний закон та про хлібну розверстку, закон про комнезами), про взаємовідносини між УСРР та РСФРР. З’їзд застеріг робітників і селян проти гасла “Українська Народна Республіка”, яке, на його думку, було тільки “прикриттям для підкорення України міжнародному капіталу і українській шовіністичній буржуазії”. Ухвалено “Маніфест ІV Всеукраїнського з’їзду Рад робочих, селянських і червоноармійських депутатів селянам, робітниками, воїнам Червоної армії і всім трудящим України”, в якому “війна проти польських панів” оголошувалася “священною війною проти гнобителів” та пророкувалося, що “війна скінчиться тим, що Польща стане радянською”.
Борьба (Харків). – 1920. – 18 травня, 20 травня, 22 травня, 25 травня.

ІV Всеукраїнський з’’їзд рад утворив спеціальну комісію для розслідування квітневих подій у бригадах ЧУГА.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. -–Львів, 1995. – С. 308.

На підставі постанови Ради міністрів від 25 травня 1918 р., оголошувалося про “тимчасове, до встановлення української влади в Кам’янці-Подільському, прилучення в судово-адміністративному відношенні до Вінницького Окружного суду Вінницького, Гайсинського, Ольгопільського, Ямпільського, Літинського, Могилівського, Балтського та Брацлавського повітів”.
Хвиля (Вінниця). – 1920. – 22 травня.

Київ. Перше засідання колегії, яка сформувалась при міському комісарі, у складі комісара міста М. Литвицького, В. Ганшеля, Н. Мандельберга, М. Могилянського, Л. Чикаленка, управителя міських підприємств А. Тирмоса, міського юрисконсульта В. Малютина, головного контролера М. Горенштейна.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 22 травня.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.