Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

Рада міністрів схвалила законопроект про відновлення казенного продажу питва, підтримала пропозицію міністра торгівлі і промисловості про створення при міністерстві фінансів міжвідомчої бюджетної комісії для складання бюджету. По доповіді міністра праці про асигнування на громадські роботи уряд висунув вимогу, щоб витрати на них збільшували державне багатство. Це стосувалося органів місцевого самоврядування, які отримували позики на організацію громадських робіт. Безпроцентні позики визнавалися неприпустимими. Рада міністрів визначила і суми асигнувань самоуправлінням різних міст. Рада міністрів схвалила законопроект про асигнування 200 тис. крб. у розпорядження міністра народної освіти на першочергові видатки по заснуванню Української Академії Наук в Києві, а також на завершення будівництва Ольгинської гімназії в Києві, бібліотеки Університету Св.Володимира в Києві.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 133-133 зв., 134-134 зв.

П.Скоропадський затвердив закон про утворення Головної скарбниці Української Держави, ухвалений Радою міністрів. Установі вмінювалося в обов’язок приймання, зберігання і видача грошей на потреби державного урядування. Був затверджений штат Головної скарбниці. Закон вважався впровадженим з 1 червня 1918 р.
Державний вістник. – 1918. – 4 серпня.

З’явився наказ міністерства внутрішніх справ про визнання з цього числа у поштово-телеграфному відомстві державною мовою українську. Нові співробітники, аби посісти певну посаду, мали володіти нею.
Державний вістник. – 1918. - 14 вересня Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року.

Скасовано інститут політичних комісарів по поштово-телеграфному відомству (наказ № 82) у зв’язку з тим, що його установи перейшли на мирний стан.
Нова рада. – 1918. - 30 (17) липня.

В зв’язку з триваючим страйком залізничників в Одесі австро-угорське командування заарештувало 288 робітників, 37 службовців, а надалі пообіцяло нові масові арешти. Через зупинки залізничного руху в місті виникли проблеми з борошном.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 102. – Арк. 101.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Бої об'єднаних армій УНР за стратегічну ініціативу на протибільшовицькому фронті. Здобуття українськими частинами Могилева, Чорного Острова, Проскурова. В результаті територія УНР розширилася до розмірів 90 км на 300 км. Було створено вигідний плацдарм для розгортання наступу на Київ..
Капустянський М. Похід українських армій на Київ-Одесу в 1919 році. — С. 171-173

У Києві пройшов день звітів народних комісарів перед трудящими. На мітингу у залізничних майстернях виступив із звітом про роботу наркомату закордонних справ Х.Раковський, на головпоштамті - нарком юстиції О.Хмельницький, у цирку звітувалися нарком землеробства В.Мещеряков та комісія 50-ти.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 27 июля.

Париж. М.Грушевський оголосив про намір заснувати громадську безпартійну організацію Комітет незалежної України, яка мала б інформувати світову громадськість про політичні цілі боротьби українського народу, обстоювати його національні інтереси.
Верстюк В.Ф., Пиріг Р.Я. М.С.Грушевський. Коротка хроніка життя та діяльності. — К., 1996. — С.101.

Звернення командування 1-ої Кінної армії “До працюючого люду Галичини” з закликом підняти збройне повстання проти польських панів та петлюрівців.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 364 – 366.

Одеса. Тиждень добровільної явки дезертирів з Червоної армії, під час якої зареєструвалось 10500 дезертирів.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 4 вересня.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Лівобережній України.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Харків. Повітова конференція комнезамів за участю 400 делегатів.
Комуніст (Харків). – 1920. – 1 серпня.

V конференція КП(б)У Сосницького повіту, Чернігівської губернії, на якій ухвалено резолюції з роботи на селі, культурно-просвітницької роботи, серед жінок, в Червоній армії, в комсомолі.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 315.