Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Чернігові проводились вибори до Чернігівської міської думи.
Рада. – 1913. – № 83. – С.3.

Рада Народних Міністрів на своєму засіданні ухвалила законопроекти про скасування міністерства генерального писарства і утворення посади порядкуючого справами уряду, кодифікацію законів Державного секретаря і порядок публікації законів. Уряд ухвалив перевести годинники на 1 годину вперед на період літнього часу на 18 квітня 1918 р. РНМ прийняла проект кошторису на утримання губернських і повітових комісарів (з додатками). З питань фінансових справ держави доручили міністерствам фінансів і торгу та промисловості представити на найближче засідання уряду конкретний план фінансово-економічної політики; проводити і далі друк грошових знаків тощо РНМ розглянула і ухвалила цілий ряд асигнувань на різні потреби міністерств та організацій..
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.284-286.

Підрозділи 5-ї армії підійшли до ст.Сватове з запізненням. Бій з німецькими частинами розпочався о 3-ій год. ранку і тривав до 2-ї години дня. Не витримавши натиску переважаючих сил противника радянські війська відступили. Звідси німецькі частини розгорнули наступ по лінії Старобільськ – Біловодськ-Чорткове, щоб оволодіти Південно-Східною залізницею.
Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. – Т.2. – М.-Л., 192 8. – С.240-242.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Чернігів. Губернський з’їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, на якому було обговорено звіт про роботу губревкому, сучасний момент, земельне, фінансове питання.
Радянське будівництво в роки громадянської війни на Україні (1918–1919). — С. 187–191, 700.

Полтава. ІІ губернський з’їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, на якому було обговорено сучасний момент, звіт про роботу губвиконкому, земельне, продовольче та ін. питання.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 414–419, 702.

Катеринослав. Губернська конференція КП(б)У обговорила питання про роботу у Червоній армії та на селі, про партійну пресу, святкування 1 травня та ін.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 365–371.

Рівне. Затвердження Директорією УНР закону про єврейське громадське самоврядування, за яким на основі загального, рівного, прямого та таємного виборчого права мали обиратися Єврейські громадські ради (ЄГР), що прирівнювалися до міських громадських самоврядувань. У їх відання переходили єврейські просвітні, благодійні, санітарні та ін. установи з усім майном. Вони отримали право збирати податок зі спадщини, брати частину коштів з державних податків.
Вістник державних законів УНР. — 1919. — 24 липня.

Рівне. Голова Ради народних міністрів Б.Мартос направив до міністра юстиції А.Лівицького листа з вимогою негайного розслідування і покарання винних у єврейських погромах.
ЦДАВО України. Ф. 269. — Оп. 1. — Спр. 32. — Арк. 2.