Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Засідання останньої 9-ї сесії Центральної Ради у Києві. Зібралося близько 300 депутатів. перше засідання присвятили читанню 4-го Універсалу та привітанням. Сесію відкрив голова УЦР проф. М.Грушевський невеликою промовою, у якій пояснив, чому було вирішено скликати 9-у сесію і оголосити 4-й Універсал на Малій раді. Секретар УЦР Є.Онацький зачитав Універсал. На другому засіданні 29(16) січня відбулися фракційні засідання та наради ЦК УПСР та УСДРП в справі формування Ради народних міністрів. Тим часом у місті розпочалося повстання за владу рад, в умовах якого тривала робота Центральної Ради. Коли повстанці вже оволоділи Подолом і наближалися до Володимирської вулиці, де засідала Центральна Рада, остання продовжувала обговорення земельного закону та займалася справою формування нового кабінету, яке було доручено В.Голубовичу. 2 лютого (20 січня) 1918 р. пленум розглянув питання про ставлення до Центральної Ради національних меншостей. У наступні дні реорганізували Малу раду і надали прем’єру В.Голубовичу право підписати у Бресті мирний договір.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. - Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К. – 1997. – С.108-125.

Народний Секретаріат УСРР прийняв декрет “Про організацію народної революційно-соціалістичної армії на Україні – Червоного козацтва”. Створювалась вона на добровільних засадах із робітників і трудящих селян. Здійснення декрету покладалось на ради робітничих, солдатських і селянських депутатів і комітети військових частин. У багатьох позиціях декрет співпадав з декретом Раднаркому РСФРР про створення Робітничо-селянської Червоної армії. Великая Октябрьская социалистическая ревоолюция на Украине. – Сборник документов и материлов. – В трех томах. – Т.3. – К., 1957. – С.51-52
Українська РСР в період громадянської війни 1917-1920 рр. – У трьох томах. – Т.1. (Березень 1917 р. – листопад 1918 р.). – К. – 1967. - С.223.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

Оприлюднення постанови Ради народних міністрів УНР про переїзд усіх установ цивільної влади з Києва до Вінниці. Влада у Києві перейшла до військового командування.
Українська Ставка. — 1919. — 2 лютого.

Вінниця. Державна нарада УНР за участю членів Директорії, уряду та комісій Трудового конгресу, на якій обговорювалися і були відхилені умови, запропоновані Директорії французьким командуванням.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 91

Катеринослав. Отаман Н.Григор’єв оголосив війну Директорії та уклав угоду з радянським військовим командуванням (П.Дибенко, С.Петренко) про оперативне підпорядкування своїх загонів Харківській групі військ.
Гражданская война на Украине. Сборник документов и материалов. — Т. 1. — Кн. 2.— К., 1967. — С.92.

Війська Антанти висадилися в Херсоні.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 294.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Проведення реєстрації населення міста відповідно до наказу польського коменданта Кам’янецького повіту та міста.
Вперед (Львів). – 1920. – 26 лютого;Громадська думка (Львів). – 1920. – 27 лютого.

Українські народні комітети США і Канади ухвалили звернення “До американських українців!”, в якому закликали їх стати на захист поневоленого галицького населення й засудити промосковську і пропольську орієнтації окремих “українських політиків”.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 330.

Харків. Засідання Всеукрревкому, на якому розглянуто питання про губернії, що входять до Харківського та Київського військових округів; затверджено план і роботи земельної комісії; ухвалено постанову про те, що Дніпровський повіт тимчасово підлягає в адміністративному та політичному відношеннях Херсонській губернії, а Мелітопольський та Бердянський повіти – Єкатеринославській губернії; ухвалено постанову про застосування найвищої міри покарання – розстрілу до активних контрреволюціонерів на Україні.
ЦДАВО України. – Ф. 2360. – Оп. 1. – Спр. 3. – Арк. 117 – 118;Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документ

Варшава (Польща). Дозвіл Головного командування війська польського на формування в районі Кам’янця-Подільського та Нової Ушиці окремого українського батальйону (4-ї стрілецької бригади на чолі з полковником О. Шаповалом).
ЦДАВО України. – Ф. 1078. – Оп. 2 – Спр. 119. – Арк. 3.

Чернігів. ІІ Чернігівський губернський з’їзд рад (пізніше його стали називати ІІІ губернським з’їздом рад) за участю 165-х делегатів, на якому ухвалено резолюції про поточний момент і єдність з пролетаріатом Росії, з продовольчого, земельного, паливного питань, проведено вибори губвиконкому.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 204 – 213.

Москва. В.І. Ленін написав лист начальнику ВУЧК В. Манцеву про зрив директиви ЦК РКП(б) звільнити з Харкова члена колегії ЦСУ України О.В. Пешехонова та його прибічників. Підкреслено, що частина членів ЦК КП(б)У дала себе обманути Пешехонову та пешехонівцям. Вимагав встановити нагляд за діяльністю Пешохонова, повідомити до політбюро ЦК РКП(б) про нього та його прибічників, домогтися відставки Пешохонова та його відправки до Москви, ліквідувати розхлябаність у роботі.
Ленін В.І. В.Н. Манцеву // Повн. зібр. тв. – Т. 52. – С. 65-66.

Тарнов, Польща. До таборів інтернованих українських вояків армії УНР нелегально прибула група селян з УСРР, яка мала ознайомитися з життям інтернованих й повідомити їм про становище в УСРР.
Український вісник, Львів, 1921, 4 лютого.

Одеська губернія. Розпочалися вибори на Всеукраїнський з’їзд рад. В Анан’євському повіті обрано комуністів. На губернський з’їзд рад делеговано 47 комуністів. У інших повітах на з’їзди обрано також переважно комуністів.
Коммунист, Харьков, 1921, 3 февраля.

С. Попівка Попівської волості Пирятинського повіту Полтавської губернії. Незаможники вирішили переселити „куркулів” та інших осіб, що перешкоджали встановленню радянської влади, з їх будівель до будинків незаможників.
Коммунист, Харьков, 1921, 10 февраля.