Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

На засіданні Ради народних міністрів було прийнято кілька законопроектів: про громадянство Української Народної Республіки; про порядок ліквідації військово-технічних установ та розрахування з їхніми співробітниками; про політично-правове становище військових, який був ухвалений з деякими поправками; про нові функції педагогічних рад середніх державних шкіл України; тимчасового закону про Державного контролера теж з доповненням та поправками; про утворення тимчасових ревізійних комісій Румунського і Південно-Західного фронтів. Всі ці законопроекти рекомендовано передати на розгляд у Центральну раду.
країнська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.310-312.

Рада народних міністрів ухвалила ряд асигнувань на потреби міністерств.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.310-312.

Німецькі війська у Києві обеззброїли першу Українську дивізію, т.зв. “сірожупанників”, яка складалася з колишніх військовополонених –українців у Німеччині.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська держава. – К., 2002. – С.25.

На цьому з’їзді серйозної критики зазнала діяльність Головного комітету, яку визнало непланомірною і надто політизованою. Кращими в плані захисту інтересів виявилися дії Тимчасового комітету, обраного після розкладу Головного комітету. Проти таких висновків рішуче протестувала українська фракція цього зібрання, яка твердила, що й Тимчасовий комітет займався переважно політикою. Щодо об’єднання з IV-м делегатським з’їздом залізничників розгорнулися гострі дебати і лише 28 квітня вирішили направити на його засідання двох представників “для інформації”.
Робітнича газета. – 1918. – 26, 27, 28 квітня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Київ. З’явилась інформація, що Московська Рада робітничих депутатів, бажаючи краще задовольнити потреби московської людності, ухвалила розпочати заготовку на Україні продуктів, на які не розповсюджується державна монополія, через власних агентів.
Боротьба. — 1919. — 26 квітня.

Київ. Опубліковано декрет РНК УСРР про святкування 1 травня.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 26 апреля.

Київ. З’їзд учителів–комуністів та співчуваючих Київщини. З більш ніж 50 делегатів 6–8 складала фракція комуністів, 47 — фракція боротьбистів. Резолюція ухвалила запровадження єдиної трудової радянської соціалістичної школи.
Боротьба. — 1919. — 6 травня.

Біла Церква. З’їзд рад Васильківського повіту Київської губернії, на якому було представлено 20 волостей з 24, усього 160 делегатів. За інформацією з радянських джерел, спочатку велика група безпартійних селян була налаштована проти радянської влади. Але після виступів комуністів та боротьбистів вона змінила думку. До повітового виконкому було обрано лише комуністів і співчуваючих..
Коммунист. — 1919. — 11 мая