Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

У Харкові відбувся 4-й з’їзд рад Донецько-Криворізької області на який прибули 74 делегати з вирішальним голосом (48 більшовиків, 5 меншовиків, 19 лівих есерів, 2 позапартійних). З’їзд більшістю голосів підтримав пропозицію про утворення Донецько-Криворізької радянської республіки, як федеративної частини РСФРР. Вона включала території Харківської, Катеринославської, частини Херсонської губерній та деяких районів області Війська Донського. Ініціатори цього процесу вважали, що з перемогою соціалістичної революції національне питання втратило значення і тому радянська країна мала бути федерацією економічно однорідних областей, а не національних республік. З’їзд розглянув питання про поточний момент, економічну політику в Донбасі, про обласну партійну організацію.
Нова рада. – 1918. – 14 січня.

Рада народних комісарів РСФРР ухвалила декрет про організацію Робітничо-селянської Червоної армії.
Декреты Советской власти. – Т.1. – М., 1957 . – С.31.

В.Винниченко вручив М.Грушевському подання про відставку свого кабінету. 31(18) січня Мала рада змушена була її прийняти, доручивши формування нового уряду українському есеру В.Голубовичу. Фактично ж В.Винниченко ще певний час виконував обов’язки прем’єра.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.114 Уряди України у

Харківський губернський головний штаб по боротьбі з контрреволюцією утворено на спільному засіданні ЦВК рад України, крайового військово-революційного комітету по боротьбі з контрреволюцією, представників військової ради Харківського гарнізону, штабу групи військ по боротьбі з контрреволюцією на Півдні Росії та інших військових організацій. Наприкінці лютого 1918 р. за постановою Раднаркому Донецько-Криворізької радянської республіки Харківський губернський головний штаб перетворено на Головний штаб Донецько-Криворізької республіки по боротьбі з контрреволюцією. У його безпосереднє підпорядкування перейшли усі збройні сили республіки. В ніч на 4 березня 1918 р. на загальних зборах усіх військово-революційних організацій був утворений надзвичайний штаб військового округу Донецького і Криворізького басейнів. Під його керівництвом у першій половині березня було завершено демобілізацію частин старої армії у харківському гарнізоні. Вже 6 березня 1918 р. Надзвичайний штаб оголосив мобілізацію до лав Червоної гвардії. Після окупації Харківщини у квітні 1918 р. австро-німецькими військами штаб припинив діяльність.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К., 1987. – С.578-579.

Відбулося об’єднане засідання Харківської ради робітничих, солдатських і селянських депутатів та представників штабу загонів військ, що прибули з радянської Росії (Північних загонів). Обговорили питання про координацію дій і ухвалили постанову про створення спільного штабу по боротьбі з контрреволюцією у Харкові та повіті у складі 2-х представників Всеукраїнського ВРК, 2-х від Харківського ВРК, по 1-му від штабу Північних загонів і військради. З фінансових, судових та інших питань загальноукраїнського значення утворювалися комісії з представників виконкому Харківської ради, ЦВК рад України та представників Північних загонів. Місцеві питання підлягали компетенції територіальних рад за участю представників штабу Північних загонів і ЦВК рад України. Донецький пролетарий. – Харьков. – 1918. – 18 января
Великая Октябрьская социалистическая революция и победа советской власти на Украине. – Хроника важнейших историко-партийных и революцио

В Києві учасники загальнозаводського мітингу на території заводу “Арсенал” у відповідь на вимогу українських властей вивезти увесь запас вугілля, що привело б до фактичного закриття заводу, ухвалили почати повстання. Це рішення робітників підтримала нарада більшовиків заводського комітету за участю представників київського міського комітету РСДРП(б). На нараду були запрошені і представники революційно настроєних солдатів українського полку ім. П.Сагайдачного, куріня богданівців та ряду інших частин київського гарнізону. Нарада звернулась до всіх робітників та революційних солдатів київського гарнізону з закликом підтримати повстання.

Одеська Українська рада викликала гайдамацькі курені, що розташовувались навколо Одеси, і при підтримці офіцерства, юнкерів, солдатів частин гарнізону вони о 6-й год. ранку почали наступ проти повстанців. У районі вокзалу і штабу Одеського військового округу зав’язались жорстокі бої. Після того, як коаліційні сили міської Української ради оволоділи вокзалом Одеса–Головна, який було перетворено на головний опорний пункт, вони почали наступ до центру міста, де були вже на 2-у год. дня. Бої тривали весь день, але надвечір українські сили відступили на вихідні позиції. О 22-й годині Українська рада пред’явила ультиматум радянській стороні: створити “народно-соціалістичну” коаліційну владу, очистити штаб Одеського військового округу, вокзал та інші найважливіші об’єкти, роззброїти Червону гвардію і вивести свої війська з міста. І знову українські сили вступили у бій.
Великая Октябрьская социалистическая революция и победа Советской власти на Украине. Хроника важнейших историко-партийных и революционн

З’єднані сили червоногрвадійських загонів з РСФРР та червоногвардійці Чернігівщини примусили підрозділи Центральної ради і юнкерів залишити м.Конотоп і ст.Бахмач. Вони відступили в напрямку ст.Крути.
Великая Октябрьская социалистическая революция и побада Советской власти на Украине. – Хроника важнейших историко-партийных и революицо

Засідання останньої 9-ї сесії Центральної Ради у Києві. Зібралося близько 300 депутатів. перше засідання присвятили читанню 4-го Універсалу та привітанням. Сесію відкрив голова УЦР проф. М.Грушевський невеликою промовою, у якій пояснив, чому було вирішено скликати 9-у сесію і оголосити 4-й Універсал на Малій раді. Секретар УЦР Є.Онацький зачитав Універсал. На другому засіданні 29(16) січня відбулися фракційні засідання та наради ЦК УПСР та УСДРП в справі формування Ради народних міністрів. Тим часом у місті розпочалося повстання за владу рад, в умовах якого тривала робота Центральної Ради. Коли повстанці вже оволоділи Подолом і наближалися до Володимирської вулиці, де засідала Центральна Рада, остання продовжувала обговорення земельного закону та займалася справою формування нового кабінету, яке було доручено В.Голубовичу. 2 лютого (20 січня) 1918 р. пленум розглянув питання про ставлення до Центральної Ради національних меншостей. У наступні дні реорганізували Малу раду і надали прем’єру В.Голубовичу право підписати у Бресті мирний договір.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. - Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К. – 1997. – С.108-125.

Київ. Голова Директорії В.Винниченко видав наказ губернським і повітовим комісарам про боротьбу з злочинною агітацією проти УНР та її державної незалежності.
ЦДАВО України. Ф. 3866. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 58.

В Одесі французьке командування закрило російську газету “Россия”, що була вороже налаштована до військ Антанти. Водночас почав виходити український часопис “Нові шляхи” самостійницького напряму, вороже налаштований до Добровольчої армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 71.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Донецький басейн. В результаті переможних боїв частин Червоної армії з білогвардійцями 14 січня узято Дружківку, Краматорськ, Слов’янськ, 18 січня — Костянтинівку, 19 січня — Слов’яносербськ, Нікітовку, Дебальцеве, 21 січня — Луганськ, 22 січня — Синельникове, 24 січня —Алчевськ, 28 січня —Бахмут.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 323.

Київ. Президент ЗУНР Є.Петрушевич увійшов до складу Директорії УНР; представники УНРади ЗУНР І.Калинович, Т.Старух , П.Шекерик-Доників обрані до комісій Трудового конгресу.
Довідник з історії України. — С. 930.

До Східної Галичини прибула комісія Антанти у складі представників Англії, США, Італії, очолена французьким генералом М.Бартелемі.
Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання.1917 –1921 рр. — Київ,1999. – С. 297.

Київ. Трудовий конгрес України (Конгрес трудового народу України), в якому взяли участь біля 400 делегатів, в тому числі 36 представників ЗУНР. Конгрес затвердив акт про утворення єдиної соборної України, обговорив питання про владу в Україні, внутрішню та зовнішню політику. Більшість делегатів висловилась проти встановлення в Україні радянської форми правління. Конгрес подовжив владні повноваження Директорії, доручивши їй верховну владу і оборону держави. Рішення конгресу були викладені в Універсалі “До трудового народу України”.
Робітнича газета. — 1919. — 26 січня; Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 60–67.