Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Рада народних міністрів ухвалила законопроект про будівництво залізниць та сучасний стан їх. Заслухала заяву Д.Коліуха про те, що німецькі і австрійські власті вивозять до Німеччини і Австро-Угорщини хліб та інші продовольчі товари, що в Україні з’явились багато німецьких агентів, що скуповують хліб по вільних цінах. РНМ доручила міністерству продовольчих справ подати доповідну записку міністерству закордонних справ. У зв’язку з проголошенням Білорусії незалежною державою РНМ заявила, що підтримує це рішення Білоруської Народної Республіки.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.261-263.

Військовий міністр полковник О.Жуковський наказав виділити з Запорізького корпусу окрему групу всіх родів зброї, яка під командою полковника П.Болбочана мала зайняти Кримський півострів раніше за німецькі частини і взяти під свою команду кораблі в Севастополі. До складу кримської групи увійшли: 2-й Запорізький полк, 1-й кінний полк ім. К.Гордієнка, інженерний курінь, кінно-гірський гарматний дивізіон, три польові і одна гаубична батарея, автопанцирний дивізіон і два бронепотяги. Решта корпусу у складі сформованої групи мала вирушити в напрямі Лозова-Слов’янськ для розгортання військових операцій в Донецькому басейні. До її складу увійшли: 1-й і 3-й Запорізькі полки, 3-й Гайдамацький, гарматний і інженерний полки (командуючий полковник Сікевич).
Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.416 – 417.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Станіславів. Третя сесія Української національної ради ЗОУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

Київ. Куренівське повстання — спроба захоплення міста селянськими повстанськими загонами на чолі з отаманом І.Струком. Загальна кількість повстанців становила за радянськими джерелами 3 тис. Було придушене частинами Червоної армії.
Захарченко П., Земзюліна Н., Нестеров О. У поході за волею (Селянсько-повстанський рух на Правобережній Україні у 1919 році). — Київ, 2000. — С.92-97.

Червоні війська оволоділи Проскуровом.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 349.

Холодний яр, Чигиринський повіт Київської губ. Початок селянського повстання під проводом отамана В.Чучупаки.
Захарченко П., Земзюліна Н., Нестеров О. В поході за волею. — С. 99.

Гуляйполе. ІІІ з’їзд представників 72 волостей Олександрійського, Бердянського, Бахмутського, Павлоградського повітів, 3–ї Задніпровської бригади (махновців), який обговорив політичну ситуацію, земельне і продовольче питання. У революції зазначалося, що владу в Україні захопила партія більшовиків, висловлювався протест проти реакційних засобів більшовицької влади, вимагалося докорінно змінити продовольчу політику.
Верстюк В. Махновщина. — С. 129.

Частини Червоної армії вступили до Криму. 10 квітня вони оволоділи Сімферополем, 11 квітня — Бахчисараєм, 13 квітня — Ялтою. Білогвардійці відступили до Севастополя, де їх підтримали артилерійським вогнем кораблі французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 369.

Крим. Реорганізація Російської армії генерала П. Врангеля. Реформовані частини і з’єднання було зведено в чотири корпуса: 1-й Добровольчий (генерал Кутепов), 2-й Кримський (генерал Слащов), Донський козачий (генерал Сидорин) та Кубанський козачий (генерал Писарев).
Липатов Н. 1920 год на Черном море. Военно-морские силы в разгроме Врангеля. – М., 1958. – С. 48.