This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

Жовтень 1918

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

17-22 (4-9) жовтня З 1918 (четвер - вівторок)

У ці дні в Москві працював ІІ-й з’їзд КП(б)У. У його роботі взяли участь 125 делегатів, які представляли близько 9 тис. членів партії. Делегати заслухали звіт ЦК КП(б)У і Центрального військово-революційного комітету, доповіді з місць, розглянули питання про міжнародне становище, поточний момент, святкування першої річниці жовтневої революції, ставлення до інших партій, підтвердили визнання платформи радянської влади, визначили заходи для скликання ІІІ-го з’їзду КП(б)У, обрали керівні органи партії. Делегати піддали критиці діяльність ЦК КП(б)У та Центрального ВРК. Вони звинувачували їх у спрямуванні зусиль майже виключно на військову роботу у прикордонній смузі, а також у передчасному заклику до повстання в Україні у серпневому наказі № 1. В резолюції про поточний момент підкреслювалося, що продовження існування в Україні гетьманської влади становить величезну небезпеку для російської революції, бо Україна перетворювалася на центр об’єднання усіх прихильників відновлення “єдиної і неділимої” Росії. Окрему резолюцію було присвячено святкуванню першої річниці Жовтневої революції 1917 р. Щодо формування ВРК, то до його складу могли обиратися лише комуністи, а там, де в них переважали позапартійні - місцевим партійним комітетам вмінювалося в обов’язок домагатися підкорення їх своєму впливу. Пильну увагу делегати приділили аналізу міжнародного та внутрішнього становища України, засудили намагання іноземних держав перетворити останню на військову і політичну базу у боротьбі проти радянської Росії. Найважливішим завданням партії ІІ-й з’їзд КП(б)У вважав збереження єдності з Росією.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К., 1987. – С.616 Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сбор

19 (6) жовтня 1918 (неділя)

Київ. Ухвалена постанова Головної козачої ради про її становище, про необхідність звернутися до Гетьмана з проханням видати членам президії Генеральної козачої ради його особисті грамоти з підтвердженням входження до її складу у відповідності з рішеннями ради від 28 червня та 7 серпня 1918 р. Для реалізації завдань, визначених в Універсалі Гетьмана від 16 жовтня ц.р. про козацтво, поширити цей документ серед населення. До формування козачих дружин залучати хліборобів, серед яких збереглися ще представники старого козацтва, та їхні організації. Вирішили прохати союз хліборобів долучитися до цієї діяльності. Порушувалося і питання про отримання 100 000 крб., асигнованих Радою міністрів на організаційні витрати в ході відродження козацтва. Збори підтримали пропозицію про формування партизанського загону з українського козацтва, протягом двох тижнів – з кубанських і терських козаків.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 268. – Арк. 9 (із зв.).

19 (6) жовтня 1918 (неділя)

Катеринославський губернський староста доповів у департамент державної варти про ускладнення на середину жовтня ситуації на підпорядкованій йому території і про страйки, напади селян на економії, припинення діяльності громадських організацій, поширення антиурядової агітації, в т.ч. більшовиків, антинародні дії австро-угорських військ.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 115. – Арк. 137-137 зв., 139, 140-140 зв.

19 (6) жовтня 1918 (неділя)

Київ. У результаті реорганізації Ради міністрів й включення до нового кабінету Ф.Лизогуба “групи національно свідомих діячів”, міністром ісповідань став Олександр Гнатович Лотоцький.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Гетьманату Павла Скоропадського). – К., 1997. – С.35.

19-24 (6-11) жовтня 1918 (З суботи до четверга)

У Москві відбулася І-ша конференція комуністичних організацій окупованих областей, на якій були представлені партійні осередки Естонії, Латвії, Литви, Білорусі, України, Польщі, Фінляндії та окупованих областей РСФРР. Її роботою керував секретар ЦК РКП(б) Я.Свердлов. З делегатами зустрічався В.Ленін. Конференція розглянула питання: про поточний момент, лозунги партії в окупованих областях, про підготовку збройного повстання, посилення агітації серед австро-німецьких військ тощо. Велика увага приділялася національному питанню.
Українська РСР в період громадянської війни. – 1917-1920 рр. – У трьох томах. – Т.1. – Березень 1917 р. – листопад 1918 р. – К., 1967. – С.441-442.

14 березня 1919 (п’ятниця)

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

11 вересня – 12 листопада 1919

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

26 вересня — 25 жовтня 1919

Запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні, поступова втрата українською армією боєздатності через епідемію тифу, брак амуніції та зброї.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 95.

14 жовтня 1919 (вівторок)

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Середина жовтня — грудень 1919

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

19 жовтня 1919 (неділя)

Головний отаман здійснив поїздку на румунський беріг Дністра до Атак, де зустрічався з представниками румунської влади.
Український козак. — 1919. — 22 жовтня.

Жовтень 1920

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.

18 – 23 жовтня 1920 (понеділок– субота)

Харків. І Всеукраїнський з’їзд комнезамів, на який прибуло 1082 делегата (з них третина – комуністи). З’їзд заслухав доповіді народних комісарів освіти, земельних справ, продовольства, обговорив питання про міжнародне і внутрішнє становище України, про завдання незаможного селянства, боротьбу з бандитизмом. Голова ВУЦВК Г.І. Петровський зачитав телеграму В.І. Леніна, в якій, зокрема, говорилося про необхідність обговорити на конференції питання про колективний обробіток, прокатні пункти, відібрання землі у куркулів зверх трудової норми. З’їзд приняв по доповідях відповідні резолюції, а також відозву до незаможного селянства. Заклик В.І. Леніна мобілізувати всі сили на боротьбу з силами генерала П. Врангеля знайшов своє втілення в проведенні тижня допомоги фронту під гаслом “Незаможник, на коня!”.
Комітети незаможних селян України (1920 – 1933). Збірник документів і матеріалів. – К., 1968. – С. 68 – 86.

19 жовтня 1920 (вівторок)

В результаті контрнаступу Дієвої армії УНР частини Червоної армії відійшли на східний берег р. Мурафа.
ЦДАВО України. – Ф. 3172. — Оп. 3. — Спр. 36. — Арк. 21 зв.

19 жовтня 1920 (вівторок)

Мурафа, Ямпільського повіту, Подільської губернії. Вступ до міста частин Дієвої армії УНР.
ЦДАВО України. – Ф. 3172. — Оп. 3. — Спр. 36. — Арк. 21 зв.

19 жовтня 1920 (вівторок)

ІІ Харківська губернська конференція КП(б)У.
Образование и деятельность комсомольской организации Харковщины.1917 – 1920. Документы и материалы. – Харьковское областное издательство, 196

14 жовтня 1921 (п'ятниця)

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

1922

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.