Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

На засіданні Ради народних міністрів розглянули питання про розподіл сум першого випуску грошових знаків між міністерствами; про умови обміну військовополоненими, розроблені Австро-Угорщиною і українськими міністерствами. Ухвалено передати статут і штати Департаменту громадських робіт в Центральну Раду, доопрацювавши згідно з внесеними поправками. Прийнято проект зміни 1-ї статті Закону про Генеральний суд.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.245-246.

РНМ затвердила цілий ряд кандидатур на різні посади, зобов’язала дати відповіді на внесені запити, у тому числі в справі Бессарабії і Румунії.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.245-246.

У наказі по Військовому міністерству УНР військовий міністр О.Жуковський відзначив визначну роль Вільного козацтва в обороні України, особливо київського робітничого куреня, на чолі якого стояв М.Ковенко, і у зв’язку з переходом країни до мирного будівництва наказав козакам повернутись до своєї звичайної праці.
ЦДАВО України. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 30. – Арк. 42.

Австро-німецькі війська увірвались на околиці Херсона. Жорстокі бої зав’язалися у самому місті. Ар’єргарди повстанців прикривали евакуацію основних сил на параходах, катерах і баржах по Дніпру в Олександрівськ (тепер Запоріжжя), Алешки (Цюрюпинськ) і Голу Пристань. Херсон знову був зайнятий австро-угорськими військами.
Победа Советской власти на Херсонщине (1917-1920 гг.). Сборник документов и материалов. – Херсон, 1957. – С.123

Німецькі і українські підрозділи зайняли ст.Синельникове, звідки продовжили рух в напрямі ст.Лозової і Олександрівська.
Народня воля. – 1918. – 10 квітня (28 березня).

На околиці с.Сорочинці Миргородського повіту отряд М.Шаповала розстріляв члена УЦР Євгена Нероновича. За наказом військового міністра була створена слідча комісія.
Народня воля. – 1918. – 6 квітня (24 березня).

Кінний полк ім. К.Гордієнка Запорізької дивізії оволодів м.Констянтиноградом.
Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.416.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Станіславів. Третя сесія Української національної ради ЗОУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

Єлісаветград. З’їзд представників анархістської конфедерації “Набат”, яка складалася з двох десятків анархістських організацій.
Верстюк В. Махновщина. — С. 125–126.