Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

Листопад 1916

Франца Кікаля призначено новим комендантом січових стрільців.
Свобода. – 1916. – № 48, 25 листопада.

В ніч з 14(1) на 15(2) листопада З 1918 (четверга на п’ятницю)

Київ. Гетьман Павло Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів Української Держави “Закон про заснування Української Академії наук” та видав наказ ч.322 по Міністерству народної освіти про затвердження первісного складу УАН з 12 дійсних членів Академії. Першими дійсними членами (академіками) УАН стали: по відділу історично-філологічних наук: Д.І. Багалій, А.Ю. Кримський, М.І. Петров, С. Смаль-Стоцький; по відділу фізично-математичних наук: В.І. Вернадський, С.П. Тимошенко, М.Ф. Кащенко, П.А. Тутковський; по відділу соціальних наук: М.І. Туган-Барановський, Ф.В. Тарновський, В.А. Косинський, О.І. Левицький.
Державний вістник. – 1918. – 22 листопада.

16 (3) листопада 1918 (субота)

На засіданні Ради міністрів військовий міністр доповів про внутрішнє становище в державі. Міністр закордонних справ повідомив про прибуття в Одесу ескадри держав Антанти. Було ухвалено направити членів уряду для зустрічі їхніх представників. На пропозицію Гетьмана П.Скоропадського обговорили питання про прапор, який мав бути піднятий на військових і торговельних судах при зустрічі ескадри. Рада міністрів підтримала пропозицію держав, що утворились на теренах колишньої Росії, про скликання в Україні конгресу їх представників. Уряд ухвалив виділити понад 14 млн. крб. на постачання німецьких військ продовольством, висловивши побажання, щоб німецькі війська допомогли підтримати в Україні порядок. Була схвалена дострокова мобілізація молодих людей 1899 р. народження. Міністру внутрішніх справ надавалось право збільшувати кількісний стан добровольчих дружин.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 47-47 зв., 48-48 зв., 49-49 зв.

16 (3) листопада 1918 (субота)

Почалося збройне повстання проти Гетьмана П.Скоропадського виступом січових стрільців в Білій Церкві – гетьманська залога розбіглась без боротьби. Під контроль були взяті телефон і телеграф, з в’язниць звільнені політичні в’язні. Повстанці зупиняли потяги, затримували вартових. Австрійські військові ешелони роззброювали, реквізували коней і спорядження. Сотня січових стрільців під командою сотника Сушка рушила залізницею на Київ. Вночі вони зайняли важливий залізничний вузол Фастів.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 250. – Арк. 19 Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.452.

16 (3) листопада 1918 (субота)

Опублікована Грамота П.Скоропадського до усіх громадян і козаків від 14(1) 1918 р. Згадавши про перемир’я між Німеччиною і державами Згоди, Гетьман накреслив нові державні завдання, зокрема наголошував на відновленні давньої могутності і сили Всеросійської держави і на тому, що в цій федерації Україна має посісти одне з перших місць. П.Скоропадський висловлював переконання, що Україні належить першій виступити в справі утворення Всеросійської федерації, “якої конечною метою буде відновлення Великої Росії”. Виконання цього плану Гетьман покладав на тільки-но сформований новий уряд України.
Державний вістник. – 1918. - 16 листопада.

16 (3) листопада 1918 (субота)

Гетьманською вартою розігнано демонстрації у Києві в зв’язку з оголошенням міста на військовому стані.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах. – Четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.432.

16 (3) листопада 1918 (субота)

Подільська губернія. Повідомлення про розклад дислокованих там частин окупаційної армії під впливом революційних подій в Австро-Угорщині.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 76. – Арк. 327-328 (із зв.).

14 березня 1919 (п’ятниця)

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

14 жовтня 1919 (вівторок)

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Середина жовтня — грудень 1919

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

2-4 грудня 1919 (вівторок-четвер)

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

Після 6 листопада 1919

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

Друга половина листопада 1919

Під проводом начальника штабу Г.Ціріца почалася реорганізація УГА. В корпусах і бригадах з'явилися денікінські офіцери. Штабом намагався керувати полковник Добровольчої армії Саборський. Командувач військ Новоросійської області Добрармії генерал-лейтенант М.Шіллінг наказав зосередити корпус полковника А.Шаманека в районі Козятин-Бердичів проти більшовицьких військ. Корпус відмовився виконати наказ.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 272.

16 листопада 1919 (неділя)

Кам’янець–Подільський. Залишення міста урядовими структурами УНР. Уряд призначив своїм головноуповноваженим у залишеному районі ректора місцевого університету, міністра ісповідань професора І.Огієнка. С.Петлюра від’їхав до Проскурова.
ЦДАВО України. Ф. 2208. — Оп. 4. — Спр. 24. — Арк. 1.

16 листопада 1919 (неділя)

Кам’янець–Подільський. Диктатор ЗУНР Є.Петрушевич зі своїми співробітниками від’їхав до Румунії.
Доценко О. Літопис української революції. — Ч. ІІ. — Кн. 4. — С. 323.

16 листопада 1919 (неділя)

Командування 12–ї Червоної армії видало оперативний наказ про ліквідацію повстанських загонів отамана І.Струка, що вели бойові дії проти радянських 44–ї та 58–ї дивізій у Київській і Волинській губерніях.
Захарченко П., Земзюліна Н., Нестеров О. У поході за волею. — С. 110.

16 листопада 1919 (неділя)

Київ. Урочисте відзначення другої річниці створення Добровольчої армії. У Софійському соборі була відслужена літургія, відбувся парад військ Київського гарнізону.
Киевская жизнь. — 1919. — 5 (18) ноября.

16 листопада 1920 (вівторок)

Генерал П. Врангель на борту крейсера “Генерал Корнилов” відплив до Константинополя. Разом з ним на 126 судах залишили Крим 145 тис. 693 особи, з них військових – до 70 тис. чоловік.
Врангель. П. Записки. – Минск, 2002. – Т. ІІ. – С. 381; Більшовик (Одеса). – 1920. – 18 листопада.