Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Київ. ЦВК рад України своїм рішенням створив Таврійську губернію з адміністративним центром у Мелітополі. До складу губернії увійшли Бердянський, Дніпровський та Мелітопольський повіти.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 331.

Повстанські загони отамана Д.Соколовського з'являлися на околицях Житомира та вздовж залізниці Бердичів-Козятин.
Боротьба. — 1919. — 12 липня.

Галицька армія в ході наступу визволила від поляків Чортків, Язловець, Бучач, Струсів, Теребовлю, Скалат, Підгайці, Тернопіль.
Довідник з історії України. — С. 1092.

За повідомленням штабу Дієвої армії район залізниці Проскурів—Кам’янець–Подільський був остаточно звільнений від більшовиків. Зайнято станцію і місто Старокостянтинів. Бюлетень газети “
Український козак”. — 1919. — 8 червня.

Чорний Острів, Подільська губ. Нарада партій урядової коаліції, завершення переговорів між урядом УНР та представниками Всеукрревкому, українськими есерами та незалежними соціал–демократами (Д.Одрина, Т.Черкаський, І.Часник, А.Пісоцький). Уряд визнав “трудовий принцип” в організації державної влади на місцях. До уряду увійшли представники повстанського Всеукрревкому Д.Одрина (міністр охорони здоров’я) та Т.Черкаський (міністр преси й пропаганди).
ЦДАВО України. Ф. 3933. — Оп. 1. — Спр. 15. — Арк. 2; Вістник державних законів УНР (Кам’янець–Подільський). — 1919. — 1 липня (Ч. 11).

Заліщики. Зважаючи на небезпеку, УН Рада і Державний секретаріат ЗОУНР прийняли постанову про зміну структури влади шляхом передачі всієї військової і цивільної влади Є.Петрушевичу, якому було надано диктаторських повноважень. Того ж дня Є.Петрушевич призначив Раду уповноважених та Військову канцелярію у складі: С.Голубович — внутрішні справи, С.Витвицький — закордонні справи, В.Курманович — військові справи, І.Мирон — шляхи і транспорт, О.Назарук — преса. Директором Військової канцелярії став К.Долежаль. Петрушевич звільнив з посад головнокомандувача ген. М.Омеляновича-Павленка, начальника штабу полковника В.Курмановича. Начальним вождем Галицької армії став генерал О.Греков, начальником штабу — полковник австрійської армії К.Штіпніц–Тарнава.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том .1. — С. 17; Довідник з історії України. — С. 209–210

Проскурів. Перебуваючи в Запорозькому корпусі, отаман П.Болбочан на прохання командирів підрозділів і з дозволу державного інспектора полковника М.Гавришка зробив спробу самовільно його очолити. Вчинок П.Болбочана був трактований проводом УНР як “заколот”, за допомогою якого права опозиція начебто мала намір усунути від влади Директорію та соціалістичний уряд. 10 червня отамана було заарештовано.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 11. — Спр. 14. — Арк. 133; Ф. 1065. — Оп. 1. — Спр. 1. — Арк. 86.

Підволочиськ зайнятий польським військом.
Український козак. — 1919. — 11 червня.

Заліщики. Президія УНРади та Державний Секретаріат ЗОУНР ухвалили акт про передачу всієї військової і цивільної влади Є.Петрушевичу як уповноваженому диктаторові.
Український козак. — 1919. — 25 червня.

Київ. Виступ полку Червоної армії, розташованого у Бендерських казармах, проти радянської влади. Після придушення виступу командний склад на чолі з командиром Богацьким був заарештований і відданий до військово–польового суду.
Боротьба. — 1919. — 11 червня; Известия ВУЦИК. — 1919. — 11,12 июня.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Павлоградському, Новомосковському і Бахмутському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Москва. Утворено Галицьке бюро при ЦК РКП(б). Діяло до 23 листопада 1920 року.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – Киев, 1990. – С. 228.